Ухвала

від 01.10.2020 по справі 910/10467/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10467/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 (суддя Полякова К. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Тищенко А. І., Куксов В. В.)

у справі № 910/10467/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіас-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київстар"

про стягнення 3 243 429,88 грн

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тіас-Буд (далі ТОВ Тіас-Буд , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТЄ Україна (далі - ТОВ ЗТЄ Україна , відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Київстар (далі ПрАТ Київстар ), вимагаючи стягнення з відповідача 3 243 429,88 грн, з яких: 2 758 341,35 грн основний борг, 137 916,58 грн пеня, 277 254,23 грн інфляційні втрати та 69 917,72 грн 3 % річних.

2. Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2017 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, був укладений договір №UA2017013110WBF1 (разом із укладеними сторонами спору до нього додатками далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов цього договору та замовлень до нього виконувати визначені роботи.

3. ТОВ Тіас-Буд виконало відповідно до умов Договору роботи та передало їх результат ТОВ ЗТЄ Україна . А відповідач відмовляється належним чином прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх. Загальний борг відповідача на момент звернення до суду становить 3 243 429,88 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року в позовні вимоги ТОВ Тіас-Буд задоволено повністю.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підставі встановлених обставин справи та з урахуванням пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509, статті 526, частин першої та другої статті 837, частини першої статті 846, статті 853, частини першої статті 854, статті 882 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ГК України) законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи. Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами покладено саме на замовника. Відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

6. Оскільки відповідач від підписання актів про виконані роботи відмовлявся, останні разом із передбаченими пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору рахунками направлялися позивачем поштовим зв`язком відповідачу (поштове відправлення № 0306707759315), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку та опису вкладення від 12 червня 2018 року. Відповідач це поштове відправлення з поштового відділення не забрав, тому воно повернулось на адресу позивача 27 червня 2018 року за закінченням встановленого строку зберігання.

7. Суд відхилив твердження відповідача з приводу ненаправлення йому вказаних документів, оскільки лист Акціонерного товариства Укрпошта (далі - АТ Укрпошта ) від 08 жовтня 2019 року № 1853-Т-2019091710123-В, на який послався відповідач, стосується відомостей щодо іншого відправлення № 6900118393999 від 31 липня 2019 року, що надійшло 03 серпня 2019 року до відділення 04050, та щодо якого відповідач повідомлявся смс-повідомленням. Також не може слугувати підтвердженням ненадіслання позивачем поштового відправлення № 0306707759315 лист АТ Укрпошта від 18 жовтня 2019 року № 1853-Т-2019100910181-В, оскільки в цьому листі йдеться про неможливість здійснення перевірки пересилання іншого поштового відправлення - № 0306707759345, з огляду на сплив шестимісячного строку здійснення перевірки пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі АТ Укрпошта .

8. За умовами пункту 8.2 додатку № 8 до Договору чеки-листи приймання складаються між оператором і замовником, тобто відповідачем, та отримуються останнім. Отже, вказані документи не є прямими доказами виконання підрядних робіт безпосередньо позивачем та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

9. Отже, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих сторонами доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем здійснення направлення відповідачу 12 червня 2018 року передбачених пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору документів, що зумовлює виникнення у відповідача обов`язку з оплати виконаних позивачем підрядних актів.

10. Оскільки відповідач факт виконання підрядних робіт позивачем не заперечував, а всі заперечення відповідача зводилися до ненадання повного пакету документів для здійснення оплати, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких посилань з огляду на наявні в матеріалах справи докази. При цьому, суд урахував також відсутність письмових доказів щодо виявлення відповідачем будь-яких недоліків у виконаних позивачем роботах, а також те, що відповідачем не заявлялися вимоги про визнання підписаних позивачем в односторонньому порядку актів недійсними.

11. Суд першої інстанції, враховуючи умови Договору, частину першу статті 546, частину третю статті 549, частину другу статті 625, статтю 230, частину четверту статті 231, частину шосту статті 232 ГК України, пункт 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , здійснивши перевірку розрахунків позивача, дійшов висновку про правильність таких розрахунків та законність вимог позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості з відповідача.

12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2020 року апеляційна скарга ТОВ ЗТЄ Україна залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року без змін.

13. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

14. Апеляційний господарський суд, проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору, дійшов висновку, що Договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, до якого можливе застосовуються параграфи 1 та 3 глави 61 ЦК України, оскільки з умов Договору, змісту замовлень та актів виконаних робіт вбачається, що монтажні, будівельні та налагоджувальні роботи, які виконувались позивачем, як підрядником, були нерозривно пов`язані з місцезнаходженням об`єкта, на якому вони виконувались.

15. Сторони договору відповідно до положень статей 6 та 627 ЦК України наділені свободою в укладанні правочинів, виборі контрагентів та визначенні умов договору. Однак, така свобода не є безмежною, оскільки вони є вільними в укладанні договору, але в межах, які визначені чинним законодавством. Сторони в договорі не можуть передбачати умов про заміну визначень договорів, які імперативно закріплені в ЦК України, тим більше у вигляді примітки, яка за своєю суттю є відступленням від положень акта цивільного законодавства та суперечить суті відносинам між сторонами. Крім того, оскільки умови Договору не містять в собі положень, які б регламентували порядок поведінки сторін при відмові замовника від прийняття виконаних робіт, тому сторони повинні керуватись нормами чинного законодавства, які є спеціальними.

16. Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правомірно у даному випадку не застосував до спірних правовідносин примітку до підпункту 1.1.4 пункту 1.1 Договору, а також визначив правову природу укладеного між сторонами Договору та застосував відповідні норми матеріального права до спірних правовідносин. Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема в його постанові від 06 серпня 2018 року у справі № 911/662/17.

17. Апеляційний суд також перевірив та підтвердив відповідність доказів у справі положенням Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку).

18. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-XII (в редакції, чинній на момент здійснення відповідних процесуальних дій, далі ГПК України) не надав належних та допустимих доказів на спростування наявності основної заборгованості за Договором у розмірі 2 758 341,35 грн, з якої: 816 009,34 грн борг по підписаним актам та 1 942 332,01 грн по не підписаним актам. Відповідачем не надано суду контррозрахунку щодо вимог позивача.

19. Додатково апеляційний господарський суд послався на практику ЄСПЛ стосовно того, що обґрунтованість рішення суду не може трактуватись як обов`язок суду дати детальну оцінку буквально кожному заявленому аргументу сторін. Суд має визначити розумну міру такої оцінки, яка не ставить під сумнів обґрунтованість його рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. 22 червня 2020 року ТОВ ЗТЄ Україна надіслало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 910/10467/19, вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права.

21. У касаційній скарзі після усунення її недоліків ТОВ ЗТЄ Україна просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. Скаржник вказує підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України і вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 923/2110/15, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц, від 27 листопада 2019 року у справі № 182/5322/18.

23. Результатом зазначеного, на думку відповідача, стало порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статей 7, 11, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 161, 178, 210 ГПК України) та неправильне застосування ними норм матеріального права (статті 509, 529, 530, 538, 625, 610, 611, 627-629, 861, 882 ЦК України; статті 259 ГК України, Національного класифікатора України Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015 , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Національний класифікатор України).

(2) Позиція ТОВ Тіас-Буд

24. 26 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ Тіас-Буд на касаційну скаргу відповідача, у якій позивач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

25. Позивач вважає, що зміст правовідносин сторін спору у справі № 923/2110/15 не є подібним до правовідносин у цій справі № 910/10467/19, а тому посилання відповідача на неврахування апеляційним судом правових висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 923/2110/15 є безпідставним. Зокрема розрахунки між сторонами проводились відповідно до розділу 8.2. додатку № 8 Порядок оплати KS до договору № S1UA2017013110WBF1 від 31 січня 2017 року , який має назву Комплект документів для оплати монтажних та будівельних робіт з попередньою оплатою . А оскаржувані судові рішення у цій справі № 910/10467/19 не протирічать висновку Верховного Суду у справі № 923/2110/15 щодо застосування статті 853 ЦК України.

26. Також позивач вважає відсутньою подібність правовідносин у цій справі № 910/10467/19 та справі № 182/5322/18 і, відповідно, необґрунтованим посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 182/5322/18 в контексті заявленої підстави касаційного оскарження.

27. ТОВ Тіас-Буд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували висновок Верховного Суду щодо статті 629 ЦК України, викладений у його постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, та висновки Верховного Суду, викладені у його постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц.

28. Інші доводи позивача не здатні вплинути на висновки Верховного Суду, зокрема відповідно до положень статті 300 ГПК України, та не приймаються до уваги.

(3) Позиція інших учасників справи

29. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не скористалися. Відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України це не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

30. 31 січня 2017 року між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, був укладений договір №UA2017013110WBF1 (як вже зазначалось - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору та замовлень до нього виконувати роботи, зазначені в додатку № 1 Перелік цін та додатках № 5 Обсяг робіт та матриця відповідальності КS , № 5.1 Обсяг робіт та матриця відповідальності VD до Договору, зокрема, але не обмежуючись такими:

- технічне обстеження об`єкта (сайта) (TSS);

- розрахунок несучої здатності конструкції (з усіма необхідними відвіданнями): технічне обстеження стану будівельних конструкцій, фрагменту будівлі та несучої конструкції існуючої антенної споруди; технічне обстеження антенної споруди;

- підготовка та забезпечення санітарним паспортом, журналом авторського нагляду, розробка технічного завдання, розробка робочого проекту;

- монтажні та будівельні роботи; доставка обладнання (ВВU/RRU, кабелю, витратних матеріалів) на об`єкт (сайт); пуско-наладка (введення в експлуатацію); роботи з переключення існуючого обладнання на нове;

- демонтаж обладнання та його транспортування на склад, зазначений замовником.

31. Зазначений перелік робіт не є вичерпним та може встановлюватися додатково у відповідному замовленні до Договору.

32. Згідно з пунктом 1.2 Договору вид робіт, обсяг робіт, порядок виконання робіт (технічні вимоги), ціна, місце виконання робіт, строк, відповідальні представники сторін за виконання/контроль робіт та інші суттєві відомості щодо робіт вказуються та затверджуються у підписаних його сторонами відповідних замовленнях до Договору. Підписані сторонами Договору замовлення до Договору є невід`ємними частинами Договору.

33. Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що замовник сплачує підрядникові вартість робіт за відповідним замовленням до договору у порядку, строки, що зазначені у Додатку № 8 Порядок оплати КS або Додатку № 8.1 Порядок оплати VD та після отримання замовником від підрядника документів, передбачених у цих додатках, складених відповідно до вимог законодавства за формами, які вимагаються замовником.

34. Відповідно до пункту 4.5 Договору підрядник зобов`язаний надати замовнику документи, необхідні для підтвердження виконання кожного виду робіт відповідно до додатків до Договору, залежно від типу проекту, за яким замовник виконує роботи для оператора: Додаток № 8 Порядок оплати КS проект ПрАТ Київстар ; Додаток №8.1 Порядок оплати проект Приватного акціонерного товариства МТС . Вид проекту, по якому підрядник виконує роботи, зазначається у конкретному замовленні.

35. У відповідності до пунктів 2.2.1, 2.2.2 Договору замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи у встановленому порядку та в строки, передбачені цим Договором. Своєчасно здійснити розрахунки з підрядником.

36. Згідно із пунктом 5.3 Договору за порушення зобов`язань, передбачених пунктом 4.4 Договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми зобов`язання, що діяла протягом відповідного строку порушення, але не більше 5 % від суми невиконаних зобов`язань.

37. У розділі 6 Договору сторони погодили порядок передавання-приймання робіт, за яким після виконання робіт належним чином за відповідним замовленням до цього Договору, замовник приймає відповідний результат, що підтверджується підписанням сторонами відповідного акта приймання виконаних робіт та отримання замовником інших документів, передбачених цим Договором. Підрядник готує та після закінчення виконання робіт за Договором передає замовнику підписані підрядником у двох екземплярах акт приймання виконаних робіт та остаточний фактичний кошторис робіт із визначенням структури ціни робіт, в тому числі, за такими позиціями: вид та вартість витратного матеріалу, кількість залучених осіб, запланована для виплати їм винагорода, заробітна плата за певну кількість годин їх роботи, адміністративні та інші витрати (пункт 6.1 Договору). У разі відсутності зауважень щодо якості і обсягу робіт та прийняття робіт з боку замовника, сторони підписують відповідні акти приймання виконаних робіт (пункт 6.2 Договору).

38. У розділі 8.2 Комплект документів для оплати монтажних та будівельних робіт з попередньою оплатою додатку № 8 Порядок оплати КS до договору № S1UA2017013110WBF1 від 31 січня 2017 року визначений наступні етапи оплати:

- аванс - оплата 30 % протягом 25 банківських днів після отримання рахунку на аванс, який становить 30 % від суми замовлення;

- транспортування обладнання, постачання та встановлення металоконструкцій; будівельно-монтажні роботи; монтаж обладнання; пуско-наладка, переключення та інтеграція; демонтаж, пакування обладнання та матеріалів згідно вимог оператора; транспортування демонтованого обладнання та матеріалів на рекомендований оператором склад; остаточна зачистка сайту перед прийняттям оператором оплата 40 % протягом 25 банківських днів після отримання документів, складених відповідно до вимог законодавства за формами, які вимагаються замовником. Також передбачено надання рахунку на 40 % від суми замовлення; інформаційного листа про переключення об`єкту (сайту); відомості списання та монтажу обладнання/матеріалів на об`єкт (сайт); сертифікату підтвердження робіт з переліком об`єктів (сайтів) (підписаний, без зазначення цін); відомості демонтованого обладнання та матеріалів на об`єкті (сайті); актів розбіжностей матеріалів; актів за формами КБ 2, КБ 3; товарно-транспортних накладних на транспортування (при наявності робіт з транспортування); актів виконаних робіт відповідно до переліку робіт згідно з замовленням; протоколу тестування батареї згідно з вимогами оператора; актів розбіжностей обладнання;

- остаточне приймання об`єкта (сайта) оплата 30 % протягом 25 банківських днів після отримання документів, складених відповідно до вимог законодавства за формами, які вимагаються замовником. Додаються рахунок на 30 % від суми замовлення; сертифікат підтвердження виконання робіт з переліком сайтів (підписаний, без зазначення цін).

39. Наведені у попередньому пункті постанови документи подаються відповідно до умов Договору у формі реєстрів документів. У якості додаткового документу передбачений підписаний між оператором та замовником остаточний Акт приймання, за умови виконання на об`єкті всіх робіт згідно з замовленням (отримується замовником).

40. Умовами пункту 8.2 додатку № 8 до Договору чеки-листи приймання складаються між оператором і замовником, тобто відповідачем, та отримуються останнім.

41. Між сторонами Договору були підписані наступні замовлення на виконання робіт: №UA2017013110WBF1-Е002 від 22 березня 2017 року на суму 110 004,16 грн, №UA2017013110WBF1-Е006 від 03 березня 2017 року на суму 102 906,07 грн, №UA2017013110WBF1-Е008 від 20 грудня 2017 року на суму 43 302,17 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е009 на суму 186 730,17 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е011 від 09 липня 2018 року на суму 123 275,95 грн, №UA2017013110WBF1-Е017 від 14 березня 2017 року на суму 125 333,61 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е018 від 17 березня 2017 року на суму 94 475,85 грн, №UA2017013110WBF1-Е029 на суму 122 516,94 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е031 від 09 серпня 2018 року на суму 107 593,12 грн, №UA2017013110WBF1-Е033 від 21 лютого 2018 року на суму 143 940,80 грн, №UA2017013110WBF1-Е035 від 09 липня 2018 року на суму 163 528,38 грн, №UA2017013110WBF1-Е036 від 25 липня 2017 року на суму 92 576,14 грн, №UA2017013110WBF1-Е037 від 09 липня 2018 року на суму 165 805,33 грн, №UA2017013110WBF1-Е038 від 27 червня 2017 року на суму 939 072,05 грн, №UA2017013110WBF1-Е053 від 09 липня 2018 року на суму 163 833,30 грн, №UA2017013110WBF1-Е054 від 09 липня 2018 року на суму 148 877,94 грн, №UA2017013110WBF1-Е055 від 06 листопада 2018 року на суму 139 774,16 грн, №UA2017013110WBF1-Е056 від 25 вересня 2018 року на суму 114 378,41 грн, №UA2017013110WBF1-Е061 від 09липня 2018 року на суму 130 545,93 грн, №UA2017013110WBF1-Е062 від 09 липня 2018 року на суму 133 247,93 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е066 від 09 липня 2018 року на суму 24 951,91 грн, №UA2017013110WBF1-Е067 від 25 липня 2017 року на суму 146 017,99 грн, №UA2017013110WBF1-Е068 від 14 квітня 2017 року на суму 103 905,54 грн, №UA2017013110WBF1-E071 від 09 серпня 2018 року на суму 87 672,86 грн, №UA2017013110WBF1-Е077 від 09 березня 2017 року на суму 51 559,45 грн, №UA2017013110WBF1-Е078 від 06 листопада 2018 року на суму 134 544,19 грн, №UA2017013110WBF1-Е080 від 21 лютого 2018 року на суму 182 900,74 грн, №UA2017013110WBF1-E081 від 21 лютого 2018 року на суму 173 656,90 грн, №UA2017013110WBF1-Е082 від 28 лютого 2018 року на суму 166 678,99 грн, №UA2017013110WBF1-Е083 від 21 лютого 2018 року на суму 156 022,56 грн, №UA2017013110WBF1-Е084 від 25 липня 2017 року на суму 119 934,20 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е085 від 15 серпня 2018 року на суму 141 560,44 грн, №UA2017013110WBF1-Е086 від 21 лютого 2018 року на суму 141 856,39 грн, №UA2017013110WBF1-Е087 від 21 лютого 2018 року на суму 144 748,62 грн, №UA2017013110WBF1-Е091 від 21 лютого 2018 року на суму 154 565,26 грн, №UA2017013110WBF1-Е094 від 21 лютого 2018 року на суму 237 660,65 грн, №UA2017013110WBF1-Е110 від 15 серпня 2018 року на суму 82 673,20 грн, №UA2017013110WBF1-Е118 від 09 липня 2018 року на суму 214 137,11 грн, №UA2017013110WBF1-Е119 від 21 лютого 2018 року на суму 175 295,29 грн, №UA2017013110WBF1-Е120 від 02 січня 2018 року на суму 218 364,70 грн, №UA2017013110WBF1-Е123 від 03 липня 2017 року на суму 891,32 грн, №UA2017013110WBF1-Е124 від 03 липня 2017 року на суму 12 478,48 грн, №UA2017013110WBF1-Е125 від 03 липня 2017 року на суму 10 695,84 грн, №UA2017013110WBF1-Е131 від 12 листопада 2018 року на суму 156 208,60 грн, №UA2017013110WBF1-Е134 від 21 лютого 2018 року на суму 170 636,55 грн, №UA2017013110WBF1-Е151 від 17 січня 2018 року на суму 39 083,53 грн, №UA2017013110WBF1-Е154 від 14 листопада 2017 року на суму 64 767,84 грн, №UA2017013110WBF1-Е155 від 06 листопада 2017 року на суму 62 448,49 грн, № S1UA2017013110WBF1-E156 від 07 листопада 2017 року на суму 14 469,83 грн, №UA2017013110WBF1-Е163 від 07 листопада 2017 року на суму 65 372,91 грн, №UA2017013110WBF1-Е164 від 07 листопада 2017 року на суму 92 839,31 грн, №UA2017013110WBF1-E165 від 07 листопада 2017 року на суму 58 033,35 грн, №UA2017013110WBF1-E166 від 22 листопада 2017 року на суму 3 197,95 грн, № S1UA2017013110WBF1-E176 від 04 грудня 2017 року на суму 100 598,03 грн, № S1UA2017013110WBF1-E180 від 10 жовтня 2018 року на суму 2 956,79 грн, № S1UA2017013110WBF1-E181 від 15 серпня 2018 року на суму 152 212,81 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е182 від 07 лютого 2018 року на суму 72 868,89 грн, № S1UA2017013110WBF1-E183 від 18 грудня 2017 року на суму 140 696,23 грн, № S1UA2017013110WBF1-E185 від 23 січня 2018 року на суму 85 866,22 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е191 від 06 листопада 2018 року на суму 140 461,57 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е192 від 09 серпня 2018 року на суму 12 568,17 грн, №UA2017013110WBF1-E194 від 09 серпня 2018 року на суму 11 725,24 грн, №UA2017013110WBF1-E195 від 25 вересня 2018 року на суму 196 162,07 грн, №UA2017013110WBF1-E196 від 09 серпня 2018 року на суму 59 395,73 грн, № S1UA2017013110WBF1-Е198 від 09 серпня 2018 року на суму 60 837,73 грн, №UA2017013110WBF1-Е200 від 09 серпня 2018 року на суму 43 178,56 грн, №UA2017013110WBF1-E201 від 09 серпня 2018 року на суму 81 232,97 грн, №UA2017013110WBF1-Е202 від 09 серпня 2018 року на суму 62 580,11 грн.

42. Відповідачем було підписано деякі акти приймання виконаних робіт, а саме: №_KS-009/2 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-029/4 від 15 листопада 2018 року, №_KS-029/3 від 01 листопада 2018 року, №_KS-031/2 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-036/1 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-036/2 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-054/7 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-056/2 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-061/3 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-066/1 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-068/7 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-071/9 від 06 лютого 2018 року, № ZTE_KS-078/26 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-110/6 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-118/27 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-118/28 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-118/29 від 03 грудня 2018 року, № ZTE_KS-19/22 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-120/3 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-124/2 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-131/3 від 03 грудня 2018 року, № ZTE_KS-156/4 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS -163/1 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-164/1 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-165/1 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-155РR від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-157РR від 15 листопада 2018 року, № ZTE_KS-180/1 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-181/3 від 06 вересня 2018 року, № ZTE_KS-181/5 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-181/6 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-185/1 від 03 вересня 2018 року, № ZTE_KS-191/3 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS -191/4 від 15 листопада 2018 року, № ZTE_KS-192/1 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS -195/3 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS -195/4 від 11 жовтня 2018 року, № ZTE_KS-195/5 від 01 листопада 2018 року, № ZTE_KS-195/6 від 03 грудня 2018 року, № ZTE_KS-200/1 від 24 вересня 2018 року, № ZTE_KS-202/2 від 01 листопада 2018. До цих актів відповідачем також було підписано акти приймання-передачі документації, що слугували підставою для сплати відповідачем 40 % та в деяких випадках 100 % від вартості замовлення, а також підписано акти приймання-передачі документації з рахунками для сплати остаточних 30 % вартості виконаних робіт.

43. Від підписання інших актів приймання виконаних робіт відповідач відмовився, про що директором позивача зроблено відповідну відмітку на наступних актах: №_KS-145 РR від 22 березня 2017 року, №_KS-0006/21 від 31 березня 2017 року, №_KS-008/2 від 24 березня 2017 року, №_KS-011/2 від 11 квітня 2017 року, №_KS-017/1 від 11 квітня 2017 року, №_KS-018/6 від 14 квітня 2017 року, №_KS-031/3 від 24 квітня 2017 року, №_KS -033/12 від 15 травня 2017 року, №_KS-035/6 від 24 квітня 2017 року, №_KS-036/3 від 24 квітня 2017 року, №_KS-037/2 від 12 травня 2017 року, №_KS-148РІІ від 25 квітня 2017 року, №_KS-053/6 від 27 квітня 2017 року, №_KS-054/8 від 27 квітня 2017 року, №_KS-055/7 від 04 травня 2017 року, №_KS-056/3 від 12 травня 2017 року, №_KS-061/3 від 24 квітня 2017 року, №_KS-062/7 від 18 травня 2017 року, №_KS-067/6 від 12 травня 2017 року, №_KS-068/8 від 12 травня 2017 року, №_KS-077/8 від 03 квітня 2017 року, №_KS-078/27 від 05 квітня 2017 року, №_KS-080/2 від 19 червня 2017 року, № ZTE_KS-081/6 від 16 червня 2017 року, № ZTE_KS-082/6 від 16 червня 2017 року, № ZTE_KS-083/7 від 09 червня 2017 року, № ZTE_KS-084/2 від 19 червня 2017 року, № ZTE_KS-085/2 від 16 червня 2017 року, № ZTE_KS -086/7 від 09 червня 2017 року, № ZTE_KS-087/8 від 06 червня 2017 року, № ZTE_KS-091/2 від 19 червня 2017 року, № ZTE_KS-094/3 від 21 червня 2017 року, № ZTE_KS-118/30 від 18 травня 2017 року, № ZTE_KS-119/23 від 12 травня 2017 року, № ZTE_KS-120/3 від 27 липня 2017 року, № ZTE_KS-123/1 від 31 липня 2017 року, № ZTE_KS-124/3 від 31 липня 2017 року, № ZTE_KS-125/2 від 31 липня 2017 року, № ZTE_KS-131/4 від 17 серпня 2017 року, №_KS-134/11 від 12 червня 2017 року, №_KS-151/2 від 14 березня 2017 року, №_KS-154/7 від 20 жовтня 2017 року, №_KS-155/7 від 20 листопада 2017 року, №_KS-156/5 від 16 червня 2017 року, №_KS-164/2 від 31 жовтня 2017 року, №_KS-166/1 від 27 листопада 2017 року, №_KS -181/7 від 08 серпня 2017 року, №_KS-181/8 від 01 серпня 2017 року, №_KS-182/4 від 16 червня 2017 року, №_KS-183/8 від 18 жовтня 2017 року, №_KS-185/2 від 16 січня 2018 року, №_KS-191/5 від 14 квітня 2017 року, №_KS-194/2 від 07 серпня 2017 року, №_KS-195/7 від 18 квітня 2017 року, №_KS-196/3 від 12 травня 2017 року, №_KS-198/2 від 03 липня 2017 року, №_KS-201/1 від 16 березня 2018 року.

44. Акти, які відповідач відмовився підписувати, разом із передбаченими пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору рахунками направлялися позивачем відповідачу поштовим зв`язком 12 червня 2018 року (поштове відправлення № 0306707759315), що підтверджується копіями фіскального чеку, опису вкладення та конверту. Проте, поштове відправлення № 0306707759315, як убачається із відмітки на копії конверту, відповідач з поштового відділення не забрав, у зв`язку з чим останнє повернулося на адресу позивача 27 червня 2018 року за закінченням встановленого строку зберігання. Апеляційний суд встановив, що докази на підтвердження зазначених у цьому пункті постанови встановлених фактів відповідають Правилам надання послуг поштового зв`язку.

45. Також позивачем надавалися і інші обумовлені пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору документи, що підтверджується наявними в матеріалами справи копіями актів приймання-передачі документації від 11 жовтня 2018 року, від 15 листопада 2018 року, від 01 листопада 2018 року, від 11 жовтня 2018 року, від 01 лютого 2018 року, від 24 вересня 2018 року, від 24 вересня 2018 року, від 03 грудня 2018 року, від 01 листопада 2018 року, від 15 листопада 2018 року, від 06 вересня 2018 року, від 31 серпня 2018 року, від 15 листопада 2018 року, від 01 листопада 2018 року, від 01 листопада 2018 року, від 11 жовтня 2018 року, від 03 грудня 2018 року, від 24 вересня 2018 року, від 01 листопада 2018 року, від 06 вересня 2018 року, від 24 вересня 2018 року, від 11 жовтня 2018 року, від 18 січня 2019 року, а також копіями актів приймання-передачі документації щодо передачі рахунків на оплату остаточних 30 % вартості виконаних робіт.

46. Відповідачу надсилалися позивачем також разом із претензією від 13 травня 2019 року № 13052019/2 сертифікати підтвердження виконаних робіт до замовлень, а саме: №№ S1UA2017013110WBF1-Е006, S1UA2017013110WBF1-Е008, S1UA2017013110WBF1-Е031, S1UA2017013110WBF1-Е011, S1UA2017013110WBF1-Е017, S1UA2017013110WBF1-Е018, S1UA2017013110WBF1-Е033, S1UA2017013110WBF1-Е035, S1UA2017013110WBF1-Е036, S1UA2017013110WBF1-Е037, S1UA2017013110WBF1-Е053, S1UA2017013110WBF1-Е054, S1UA2017013110WBF1-Е055, S1UA2017013110WBF1-Е056, S1UA2017013110WBF1-Е061, S1UA2017013110WBF1-Е062, S1UA2017013110WBF1-Е067, S1UA2017013110WBF1-Е068, S1UA2017013110WBF1-Е077, S1UA2017013110WBF1-Е078, S1UA2017013110WBF1-Е080, S1UA2017013110WBF1-Е081, S1UA2017013110WBF1-Е082, S1UA2017013110WBF1-Е083, S1UA2017013110WBF1-Е084, S1UA2017013110WBF1-Е085, S1UA2017013110WBF1-Е086, S1UA2017013110WBF1-Е087, S1UA2017013110WBF1-Е091, S1UA2017013110WBF1-Е094, S1UA2017013110WBF1-Е118, S1UA2017013110WBF1-Е119, S1UA2017013110WBF1-Е120, S1UA2017013110WBF1-Е123, S1UA2017013110WBF1-Е124, S1UA2017013110WBF1-Е125, S1UA2017013110WBF1-Е131, S1UA2017013110WBF1-Е134, S1UA2017013110WBF1-Е151, S1UA2017013110WBF1-Е154, S1UA2017013110WBF1-Е155, S1UA2017013110WBF1-Е156, S1UA2017013110WBF1-Е164, S1UA2017013110WBF1-Е166, S1UA2017013110WBF1-Е181, S1UA2017013110WBF1-Е182, S1UA2017013110WBF1-Е183, S1UA2017013110WBF1-Е185, S1UA2017013110WBF1-Е191, S1UA2017013110WBF1-Е194, S1UA2017013110WBF1-Е195, S1UA2017013110WBF1-Е196, S1UA2017013110WBF1-Е198, S1UA2017013110WBF1-Е201, S1UA2017013110WBF1-Е002, S1UA2017013110WBF1-Е038.

47. Лист АТ Укрпошти від 08 жовтня 2019 року № 1853-Т-2019091710123-В, на який послався відповідач, стосується відомостей щодо поштового відправлення № 6900118393999 від 31 липня 2019 року, що надійшло 03 серпня 2019 року до відділення 04050, та щодо якого відповідач повідомлявся смс-повідомленням. Лист АТ Укрпошти від 18 жовтня 2019 року № 1853-Т-2019100910181-В стосується неможливості здійснення перевірки пересилання іншого поштового відправлення № 0306707759345, з огляду на сплив шестимісячного строку здійснення перевірки пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі АТ Укрпошти . Тому суди попередніх інстанцій не прийняли ці листи АТ Укрпошти як докази того, що позивачем не направлялось відповідачу зазначене у пункті 44 цієї постанови поштове відправлення № 0306707759315.

48. Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем здійснено направлення відповідачу 12 червня 2018 року передбачених пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору документів, що зумовлює виникнення у відповідача обов`язку з оплати виконаних позивачем підрядних робіт, відображених у відповідних актах.

49. Відповідачем факт виконання підрядних робіт позивачем не заперечувався. Судам попередніх інстанцій не надані письмові докази щодо виявлення відповідачем будь-яких недоліків у виконаних позивачем роботах. Встановлено, що відповідачем не заявлялися вимоги про визнання підписаних позивачем в односторонньому порядку актів недійсними.

50. Основний борг відповідача за Договором у сумі 2 758 341,35 грн підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, однак на момент прийняття рішення судом першої інстанції відповідач не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.

51. Позивач розраховував початок настання прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за непідписаними актами приймання виконаних робіт з урахуванням дати повернення поштового відправлення № 0306707759315 із цими актами 27 червня 2018 року, а також визначеного пунктом 8.2 додатку № 8 до Договору 25-денного строку (25 банківських днів) на оплату.

52. Заявлена позивачем сума пені 137 916,58 грн відповідає обставинам справи та умовам пункту 5.3 Договору, розрахована правильно.

53. Суди попередніх інстанцій встановили, що заявлені позивачем до стягнення розміри трьох процентів річних (69 917,72 грн) та інфляційних втрат (277 254,23 грн) є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства і не суперечать положенням Договору.

54. Апеляційний суд також встановив, що відповідач не надавав контррозрахунків щодо розрахунків позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

55. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. У касаційній скарзі позивач оскаржує зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

57. Дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 910/10467/19 з огляду на таке.

58. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

59. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними (тотожними, аналогічними, подібними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Це відповідає правовим висновкам, зробленим Верховним Судом, зокрема викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 03 грудня 2019 року у справі № 372/4583/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11.

60. Отже, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

61. У цій справі № 910/10467/19 суди попередніх інстанцій встановили, що спір виник між двома товариствами з обмеженою відповідальністю щодо оплати відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з договором підряду, який передбачає зокрема також виконання будівельних робіт, укладеному між сторонами спору.

62. У справі № 923/2110/15 товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства про стягнення заборгованості за договором про виконання комплексу робіт по розробці корисних копалин, яка включає в себе основний борг, розрахунок 3 % річних, інфляційні нарахування та пеню. У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 923/2110/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що стаття 882 ЦК України не застосовується до цього договору підряду, оскільки він не передбачає виконання будівельних робіт. У застосуванні зазначеного критерію визначення договору будівельного підряду або елементів цього договору в договорі підряду і полягає висновок Верховного Суду щодо застосування чи незастосування статті 882 ЦК України.

63. Суд вважає, що правовідносини у справі № 923/2110/15 та у справі № 910/10467/19 не є подібними правовідносинами враховуючи:

- що зазначений у пункті 62 цієї постанови висновок Верховного Суду не стосується свободи договору, передбаченої статтями 6 та 627 ЦК України;

- що суд апеляційної інстанції у справі № 910/10467/19 правильно вказав межі такої свободи в рамках ЦК України і встановив той факт, що сторони Договору вийшли за такі межі, а отже встановив що предмет Договору містить, в тому числі будівельні роботи та роботи, які до них прирівнюються;

- що не може йти мова про подібні правовідносини у цих справах, коли сама суть висновку Верховного Суду у справі № 923/2110/15 вказує на відмінність правовідносин у цих справах, оскільки у справі № 923/2110/15 мова йде про встановлений статус договору підряду, який не містить елементів договору будівельного підряду, а тому не передбачає застосування статті 882 ЦК України, а у справі № 910/10467/19 відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи мова йде про встановлений статус договору підряду, який містить елементи договору будівельного підряду, а тому передбачає застосування статті 882 ЦК України.

64. Також Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 923/2110/15 зробив такий висновок про застосування частини першої статті 853 ЦК України, на який також посилається відповідач: обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника. Відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. Це передбачає зобов`язання судів дослідити обставини того, чи надавав відповідач, як замовник, відмову від підписання акту виконаних робіт.

65. По-перше, хоч висновок Верховного Суду стосовно застосування частини першої статті 853 ЦК України зроблено стосовно загального договору підряду без прямої прив`язки до наявності чи відсутності у такому договорі підряду елементів договору будівельного підряду, але як вже було зазначено загальні правовідносини сторін спору у справі № 923/2110/15 та справі № 910/10467/19 будуються на різних договірних засадах. Також у справі № 923/2110/15 встановлено, що представники сторін спору підписали акт спірних виконаних робіт та оформили інші документи, щодо підтвердження факту виконання спірних робіт, але відповідач не погоджується з обов`язком оплатити ці роботи, тому що вважає, що акт підписаний неповноважною особою, а виконані спірні роботи не передбачені договором між сторонами спору, суди попередніх інстанцій у цій справі в порушення статті 853 ЦК України не дослідили того, чи надавав відповідач, як замовник, свою відмову від підписання зазначеного акту. У справі № 910/10467/19, відповідно до зазначеного вище, встановлені інші обставини справи стосовно тих спірних правовідносин, щодо яких відповідач заявляє про неправильне застосування статті 853 ЦК України судами попередніх інстанцій. Тому Суд не може розглядати зазначений висновок Верховного Суду щодо статті 853 ЦК України, з урахуванням усіх конкретних встановлених обставин обох цих справ як зроблений у подібних правовідносинах. По-друге, за своєю загальною суттю, без врахування конкретних обставин справи № 923/2110/15, зазначений висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 853 ЦК України повністю узгоджується з тим, як суди попередніх інстанцій застосували статтю 853 ЦК України у справі № 910/10467/19.

66. У справі № 355/385/17 фізична особа звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди. Спірні відносини сторін спору будуються на договорі добровільного страхування фінансових ризиків (захист від безробіття). У справі № 910/10467/19 питання відшкодування моральної шкоди не є предметом розгляду.

67. Враховуючи зазначене, відсутні підстави говорити про подібність правовідносин у справі № 355/385/17 та справі № 910/10467/19, а тому Суд не приймає доводи відповідача щодо постанови Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 в контексті пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Крім того, відповідач посилається на фактичну констатацію Верховним Судом у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 змісту статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору, що не є правовим висновком щодо застосування цієї статті ЦК України.

68. У справі № 182/5322/18 фізична особа звернулась до суду з позовом до приватного підприємства про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі. У справі № 910/10467/19 не підіймається питання визнання недійсними додаткових угод до Договору.

69. Враховуючи зазначене, відсутні підстави говорити про подібність правовідносин у справі № 182/5322/18 та справі № 910/10467/19, а тому Суд не приймає доводи відповідача щодо постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 182/5322/18 в контексті пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

70. У справі № 496/1561/16-ц фізична особа звернулась до суду з позовом до іншої фізичної особи про стягнення боргу та звернення стягнення на житловий будинок. Спірні правовідносини стосуються неповернення позики, підтвердженої розпискою, яка видавалась на будівництво будинку.

71. Враховуючи зазначене, відсутні підстави говорити про подібність правовідносин у справі № 496/1561/16-ц та справі № 910/10467/19, а тому Суд не приймає доводи відповідача щодо постанови Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц в контексті пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

72. Суд не розглядає доводи відповідача щодо неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, які не аргументовані належними правовими позиціями Верховного Суду, а є власним баченням відповідача застосування цих норм та їх дотримання, оскільки це не передбачено пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Отже, Суд розглядає питання неправильного застосування та порушення лише тих конкретних норм права, щодо яких відповідачем вказуються конкретно та однозначно правові висновки Верховного Суду відповідно до умов пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

73. Інші доводи позивача не здатні вплинути на висновки Верховного Суду, зокрема відповідно до положень статті 300 ГПК України, та не приймаються до уваги.

74. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та змісту касаційної скарги та відзиву на неї Суд не знаходить підстав, передбачених частиною четвертою статті 300 ГПК України для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

76. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а інші підстави касаційного оскарження відповідач не зазначив та не обґрунтовував у поданій касаційній скарзі. Враховуючи це та керуючись пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ЗТЄ Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2020 року у справі № 910/10467/19.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЄ Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 910/10467/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил