Рішення

від 22.09.2020 по справі 160/8431/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 160/8431/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку письмового провадження місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ :

22.07.2020 Державне підприємство Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати прийняту Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року.

Вимогу про скасування наказу позивач обґрунтовує відсутністю факту вчинення ним порушень ч.3 ст.24 КЗпП України, що встановлено судовим рішенням у справі №192/392/20 (провадження № 17616/1974/АВ від 10.03.2020), що набрало законної сили, а тому застосування відповідачем штрафу на підставі ч.3 ст. 41 КУпАП є неправомірним.

Ухвалою суду від 23.07.2020 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

Також ухвалою суду від 23.07.2020 заяву представника Державного підприємства Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду адміністративного позову у справі №160/8431/20; зупинено стягнення у виконавчому провадженні №62341624, відкритому на підставі виконавчого документу - постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року, що перебуває на примусовому виконанні у Солонянському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду адміністративного позову у справі №160/8431/20.

У відзиві на позов ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вказує, що інспектування позивача проведено з дотриманням приписів Закону №877-V та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №295 від 26.04.2017 року (далі - Постанова КМУ №295). Під час інспекційного відвідування виявлено порушення позивачем приписів ч.3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допущено до роботи особу без укладання трудового договору, а тому застосування до позивача штрафу на підставі положень абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України відповідно до винесеної постанови №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держраді у Дніпропетровській області від 19.02.2020 №183-1, направлення від 19.02.2020 №234-1 у Державному підприємстві Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування в період з 26.02.2020 по 10.03.2020 з питання виявлення неоформлених трудових відносин. Підстава - рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких необмежений законодавством - лист Державного підприємства Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) від 03.02.2020 №321/20-14 (вх№К-73 від 03.02.2020 Головного управління Держраді у Дніпропетровській області.

За результатами інспекційного відвідування складено акт № ДН-17616/1974/АВ, відповідно до висновків якого позивачем порушено приписи ч. 3 ст.24 КЗпП України відносно допущення до роботи ОСОБА_1 без укладання трудового договору (а.с.108-112).

На підставі акту від 10.03.2020 №ДН17616/1974/АВ інспектором праці був винесений припис про усунення виявлених порушень від 10.03.2020 № ДН17616/1974/АВ/П.

Також 10.03.2020 винесено протокол про адміністративне правопорушення №ДН-17616/1974/АВ/П/ПТ від 10 березня 2020 року відносно ОСОБА_2 , який працюючи в.о. директора ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№21) , та будучи відповідальною особою за додержання законодавства про працю України, допустив невиконання законних вимог з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме: дослідженням матеріалів, наданих адміністрацією ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№21) , інформації, отриманої із інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством лист Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№21) , від 03 лютого 2020 року №321/20-14, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановлено, що засудженого ОСОБА_1 було допущено до виконання роботи без укладання трудового договору.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 у справі №192/392/20 (провадження 3/192/144/20) провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.41 КУпАП.

Також 23.03.2020 Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 23.03.2020, позивач звернувся до суду, посилаючись на відсутність вчинення порушень ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Приписами ст.38 Закону України Про охорону праці та ст. 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктами 1, 2, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року визначено, що Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Державна служба України з питань праці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 6 Закону №877-V в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Водночас ст. 2 Закону № 877-V передбачено, що зазначені у ч.4 цієї статті органи, зокрема ті, що здійснюють державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог, зокрема ч.3 ст. 6 цього Закону.

Пунктами 2,19,28,29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295) передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Державною службою України з питань праці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 21, ч.3 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 у справі №192/392/20 (провадження 3/192/144/20), яка набрала законної сили 04.04.2020 року, за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 41 КУпАП визначено, що викладена в протоколі фабула справи не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 41 КУпАП, оскільки містить лише посилання на дослідження матеріалів, наданих адміністрацією ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№21) , письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Також в протоколі відсутні відомості щодо місця та часу вчинення адміністративного правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення №ДН-17616/1974/АВ/П/ПТ від 10 березня 2020 року не може вважатися належним та допустимим доказом.

У зв`язку з чим провадження по адміністративній справі відносно неї відповідно до ч.3 ст. 41 КУпАП закрито (а.с.30-31).

Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу викладеного суд дійшов висновку про неправомірність винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року за приписами абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України, а тому вона підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності своїх рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 718 від 17.07.2020 року.

Керуючись ст. ст.9,77,139,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державного підприємства Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) (с. Аполлонівка, військове містечко, буд. 37, Аполлонівський район, Дніпропетровська область, 52406) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. 1 Д, м. Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. 1 Д, м. Дніпро, 49107) про накладення штрафу №ДН-17616/1974/АВ/ТД-ФС/78 від 22 березня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд. 1 Д, м. Дніпро, 49107) на користь Державного підприємства Підприємство державної Кримінально-виконавчої служби України (№21) (с. Аполлонівка, військове містечко, буд. 37, Аполлонівський район, Дніпропетровська область, 52406) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко