Рішення

від 25.09.2020 по справі 196/110/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

196/110/20

2/179/296/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Господар про стягнення несплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Господар про стягнення несплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Позивач посилається на те, що 07 квітня 2014 року між сторонами було укладено договір оренди землі № б/н.

За договором передбачалося, що він укладений на 10 років, а орендна плата вноситься орендарем в розмірі, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) по Прядівській сільській раді (колишній КСП ім. Калініна).

З 2014 року по 2017 роки включно позивач одержувала від відповідача 5% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) по Прядівській сільській раді (колишній КСП ім. Калініна). Однак, ТОВ Господар не сплатило за користування землею у 2018 році 8 976,25 грн., та у 2019 році 8 976,25 грн., оскільки нормативна грошова оцінка земельної частки (паю) станом на 01.01.2018 року становить 179 525,00 грн.

Таким чином, має місце систематична несплата орендної плати. Загальна сума заборгованості за 2018 та 2019 роки склала 17 952,50 грн.

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає розірвати договір оренди землі, укладений між позивачем і відповідачем, а також стягнути з відповідача несплачену орендну плату за 2018 рік та за 2019 рік загалом в сумі 17 952,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 378137 позивачеві належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,500 га, кадастровий номер 1225684400:02:003:0042, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (а. с. 46).

07 липня 2014 року між сторонами укладено договір оренди належної позивачеві земельної ділянки площею 4,50 га, строком на 10 років, право оренди зареєстровано 16.10.2015 року (а. с. 40-45).

Відповідно до п. 9-11 спірного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4 192 грн., що становить - 5 % від грошової оцінки земельної ділянки, або продукція та послуги на цю суму. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки до 31 грудня поточного року (а. с. 40).

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про оренду землі зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1-3 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати .

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушується договір, а саме позивачем не доведено факт несплати відповідачем орендної плати у 2018 році та 2019 році. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до відповідача щодо виплати орендної плати, а також позивачем не заявлялося клопотання щодо витребування судом в ТОВ Господар відомостей про нарахування та виплати орендної плати.

Судом в судовому засіданні не встановлено, а позивачем не доведено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки та стягненні заборгованості по орендній платі.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Господар про стягнення несплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Т.А.Ковальчук