Постанова

від 07.10.2020 по справі 520/6404/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 р.Справа № 520/6404/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.12.19 року по справі № 520/6404/19

за позовом Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області № 00000401401 від 07.02.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Харківській області № 00000411401 від 07.02.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення контролюючого органу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 замінено відповідача Головне управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000411401 від 07.02.2019, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 983592,50 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000401401 від 07.02.2019, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 482712,50 грн. (з яких 390070 грн. - основний платіж; 92642,5 - за штрафними санкціями).

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Приватного Підприємства "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" сплачену суму судового збору в розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Податкової Служби України у Харківській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.11.2009 №14801020000045322. Податковий номер платника податків: 36627494. Взято на облік в контролюючих органах від 03.11.2009 №42628.

Позивач є платником податку на додану вартість з 01.12.2009.

ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" провадить свою господарську діяльність відповідно до Статуту. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" здійснює свою господарську діяльність в орендованому приміщенні.

На підставі направлень на перевірку від 04.12.2018 №№ 12264, 12265, 12266, 12267, 12268, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області під 21.09.2018 № 7098, фахівцями податкового органу проведена виїзна документальна перевірка ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР (податковий номер 36627494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, наведеного у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області складено акт від 08.01.2019 року № 46/20-40-14-01-08/36627494 (т.1, а.с. 14-78).

Згідно висновків акту перевірки № 46/20-40-14-01-08/36627494 від 08.01.2019 контролюючим органом встановлені, зокрема, наступні порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства:

- п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134. п. 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 398 773 грн.. в т.ч. за 2015 рік на суму 19500 грн.: за 2016 р. на суму 370 885 грн.; за 2017р. на суму 8388 грн.

- п.198.1. п.198.3. ст.198. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЛІДЕР занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 786874 грн., в т.ч. за квітень 2016р. у сумі 194455 грн.. за травень 2016р. у сумі 100848 грн., за червень 2016р. у сумі 90971 грн., за липень 2016р. у сумі 118647 грн.. за жовтень 2016р. у сумі 57677 грн., за листопад 2016р. у сумі 84086 грн., за березень 2017р. у сумі 24747 грн., за квітень 2017р. у сумі 40443 грн., за червень 2017р. у сумі 75000 грн.

На підставі вказаних вище висновків акту перевірки № 46/20-40-14-01-08/36627494 від 08.01.2019 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000401401 від 07.02.2019 та № 00000411401 від 07.02.2019 (т.1, а.с. 79- 80).

Податковим повідомленням-рішенням № 00000401401 від 07.02.2019 збільшена сума грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств усього на суму 493591,25 грн., з яких: 398773,00 грн. за основним платежем 94818,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) ( т. 1 а.с. 79).

Податковим повідомленням-рішенням № 00000411401 від 07.02.2019 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього на суму 983592,50 грн., з яких: 786874,00 грн. основний платіж, 196718.50 грн. - штрафні (фінансові санкції) (т. 1 а.с. 80).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, підставою для встановлення в акті перевірки порушень підприємством позивача податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, стали висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Паритет Агро» та ПП «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» . Також податковий орган зазначає, що в порушення наказу МФУ № 1129 від 14.11.2014 зі змінами та доповненнями в податкових накладних від 26.03.2015р. № 98, від 27.03.2015 № 104, від 27.05.2015 № 67, від 28.05.2015 № 70, від 24.06.2015 № 105, від 25.06.2015 №114, від 26.06.2015 № 118, від 18.08.2015 № 31, від 20.10.2015 № 64, від 21.10.2015 № 66, від 22.10.2015 № 69, від 11.01.2016 № 10, від 06.03.2016 № 57, від 07.03.2016 № 59, від 09.03.2016 № 65, від 22.03.2016 № 166, від 31.03.2016 № 219, не заповнений стовбець 4 «код товару згідно УКТ ЗЕД» , що не надало контролюючому органу можливості визначити, чи є зазначений відвантажений товар в переліку, затвердженому КМУ. Дані податкові накладні зареєстровано в ЄРПН.

Як свідчать матеріали справи, що у перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Паритет Агро» .

Судом встановлено, що між ПП "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" та ТОВ «Паритет Агро» укладались договори: договір № ПШ 2402/2 від 24.02.2016, договір №2605 МЛ від 26.05.2015, договір № 2603 МЛИК від 26.03.2015, договір б/н від 21.12.2015, № 1408в від 14.08.2015.

За умовами Договору № ПШ 2402/2 (поставки) від 24.02,2016 позивач (покупець) придбав Товар: пшениця 3-го класу в кількості 500 (+/- 10%) тон. (т.1, а.с. 218).

Відвантаження товару відбулось за наступними документами: видаткової накладної №453 від 06.03.2016, кількість 68 т на суму з ПДВ 296480,00 грн.; видаткової накладної № 454 від 07.03.2016, кількість 68,95 т на суму з ПДВ 300622,00 грн.; видаткової накладної № 455 від 09.03.2016, кількість 70.2 т на суму з ПДВ 306072,00 грн.; видаткової накладної № 493 від 22.03.2016, кількість 209,35 т на суму з ПДВ 912766,00 грн.; видаткова накладна № 637 від 31.03.2016, кількість 70 т на суму з ПДВ 305200,00 грн. (т.1, а.с. 219-223).

Оплата за товар здійснена у відповідності до платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи: № 4748 від 04.04.2016 на суму 290000,00 грн.; № 4754 від 04.04.2016 на суму 310000,00 грн.; № 4757 від 05.04.2016 на суму 310000,00 грн.; №4758 від 05.04.2016 на суму 330000,00 грн.; № 4759 від 05.04.2016 на суму 320000,00 грн.; №4760 від 06.04.2016 на суму 241860,00 грн.; № 7 від 30.06.2016 на суму 201224.31 грн.; № 5218 від 30.06.2016 на суму 37466,34 грн. (т.1, а.с. 224-231).

На виконання умов укладеного договору підприємством були складені податкові накладні: № 57 від 06.03.2016; № 59 від 07.03.2016; № 65 від 09.03.2016; №166 від 22.03.2016; № 219 від 31.03.2016 (т.1, а.с. 232-236).

Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до п.3.1. Договору № ПШ 2402/2 (поставки) від 24.02.2016 поставка Товару здійснювалась до ДП "Одеський морський торгівельний порт" з наданням посвідчення якості.

На виконання цієї умови договору товар поставлений до місця призначення, що підтверджується відповідними документами: накладною від 01.03.2016; посвідченням №00819 про якість зерна від 01.03.2016; накладною від 02.03.2016; посвідченням №00824 про якість зерна від 02.03.2016; накладною від 04.03.2016; посвідченням №929 про якість зерна від 04.03.2016; накладною від 18.03.2016; посвідченням №163 про якість зерна від 18.03.2016; посвідченням № 162 про якість зерна від 18.03.2016; посвідченням № 161 про якість зерна від 18.03.2016 (т.1, а.с. 232-246).

В подальшому отриманий позивачем товар був проданий компанії САІRА НОLDING LP» у відповідності до укладеного контракту № Р03254/1 від 03.03.2016 з додатковими угодами № 1 від 04.04.2016, № 2 від 08.04.2016; № 3 від 17.06.2016. Відомості щодо відвантаження товару наявні в митних деклараціях (т.2, а.с. 1-12).

Судовим розглядом встановлено, що за укладеним між ТОВ «Паритет Агро» (Продавець) та ПП «Інжинірингова компанія» «Лідер» (Покупець) договором № 2605 МЛ (поставки) від 26.05.2015 позивач (Покупець) придбав товар: олію соняшникову нерафіновану не виморожену 1-го ґатунку в кількості 17 (+/- 10%) тон.

До Договору № 2605 МЛ (поставки) від 26.05.2015 складена додаткова угода №01 від 29.05.2015 (т.2, а.с. 2-24)

На виконання п. 4.1.1 вказаного Договору, позивач здійснив передплату у розмірі 100% від вартості вару.

Оскільки, в обумовлений термін поставка Товару постачальником не здійснена, постачальник повернув отриману передплату за Товар у відповідності до: платіжних доручень №5224 від 05.04.2016 на суму 200000.00 грн.; № 5225 від 05.04.2016 на суму 110000,00 грн.; №5230 від 05.04.2016 на суму 240000,00 грн.; № 5231 від 05.04.2016 на суму 50000,00 грн.; № 5232 від 05.04.2016 на суму 40000,00 грн.; №5235 від 05.04.2016 на суму 320000,00 грн.; № 5249 від 06.04.2016 на суму 240000,00 грн. (т. 2, а.с. 25-31).

Позивачем складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 9 від 05.04.2016 до податкової накладної № 105 від 24.06.2015; № 10 від 05.04.2016 до податкової накладної № 114 від 25.06.2015; № 11 від 05.04.2016 до податкової накладної № 118 від 26.06.2015; № 12 від 05.04.2016 до податкової накладної № 64 від 21.10.2015; № 15 від 05.04.2016 до податкової накладної № 66 від 21.10.2015; № 16 від 05.04.2016 до податкової накладної № 69 від 22.10.2015; №23 від 06.04.2016 до податкової накладної № 69 від 22.10.2015 (т.2, а.с. 32-38).

Судовим розглядом встановлено, що згідно укладеного між ТОВ «Паритет Агро» (Продавець) та ПП «ИНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» (Покупець) Договором № 2603 МЛИК (поставки) від 26.03.2015 Покупець придбав товар: олія соняшникова нерафінована не виморожена 1 -го ґатунку в кількості 15 (+/- 10%) тон. (т.2, а.с. 13).

До Договору № 2603 МЛИК (поставки) від 26.03.2015 складена додаткова угода № 01 від 29.04.2015 (т.2, а.с. 14).

На виконання п. 4.1.1 вказаного Договору, позивач здійснив передплату у розмірі 100% від вартості товару.

Оскільки, в обумовлений термін поставка Товару постачальником не здійснена, постачальник повернув отриману передплату за Товар у відповідності до: платіжних доручень №5215 від 04.04.2016 на суму 300000,00 грн.; № 5221 від 04.04.2016 на суму 300000,00 грн. (т. 2, а.с. 15-16).

Крім того, судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Паритет Агро» складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 5 від 04.04.2016 до податкової накладної № 98 від 26.03.2015; № 6 від 04.04.2016 до податкової накладної № 104 від 27.03.2015; № 7 від 04.04.2016 до податкової накладної № 67 від 27.05.2015; № 8 від 04.04.2016 до податкової накладної № 70 від 28.05.2015 (т. 2, а.с. 17-20).

За Договором поставки б/н від 21.12.2015 позивач (покупець) придбав Товар: промислове обладнання у відповідності до специфікації (додаток № 1) від 21.12.2015 до вказаного договору (т. 2, а.с. 39-41).

Доставка Товару відбувалась за рахунок позивача, про що складений відповідний акт № 48 від 12.01.2016 (т. 2, а.с. 42).

Відвантаження товару відбулось за видатковою накладною № 20 від 12.01.2016 на суму з ПДВ 349324,00 грн. (т. 2, а.с. 43).

Оплата за товар здійснена у відповідності до платіжних доручень: № 4318 від 05.01.2016 на суму 60000,00 грн.; № 4321 від 11.01.2016 на суму 26565,36 грн.; №4322 від 11.01.2016 на суму 5527,45 грн.; № 4437 від 03.02.2016 на суму 262758,64 грн. (т. 2, а.с. 44-47).

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Паритет Агро» на адресу позивача складені податкові накладні: № 1 від 05.01.2016; № 10 від 11.01.2016; № 11 від 12.01.2016 (т.2, а.с. 48-50).

Позивач зазначає, що придбане промислове обладнання використане у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується сертифікатами відповідності на компресорні установки (т.2 а.с. 51-52).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724 VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом №1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змову ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (надалі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Виходячи з п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, п.201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як свідчать матеріали справи, єдиним порушеннями вимог податкового законодавства, яке виявлено контролюючим органом, стало те, що первинні і розрахункові документи мають дефекти форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), що, на думку податкового органу, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Проте, подані позивачем документи, які надавались як під час проведення перевірки так і до матеріалів справи, підтверджують реальність господарських операцій у правовідносинах з ТОВ «Паритет Агро» , а понесення підприємством позивачем як покупцем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів, свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відсутність документів, які засвідчують перевезення (транспортування) товару за спірними угодами, про що наголошує відповідач в акті перевірки не є безспірним доказом відсутності реального характеру спірних угод позивача з ТОВ «Паритет Агро» .

Порядок складання товарно-транспортних накладних визначений Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Відповідно до п.п. 11.1. 11.4. 11.5 вказаних правил, основним документом на перевезення є товарно-транспортна накладна, яку замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше 4 екземплярів, засвідчує всі екземпляри підписом і. при необхідності, печаткою (штампом).

Проте, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку з податку на додану вартість платниками податків, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність перевізників, в зв`язку з чим товарно-транспортні накладні не можна вважати документами первинного бухгалтерського обліку, які беззаперечно підтверджують або спростовують факт придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином відсутність вказаних товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою для невизнання господарської операції, в зв`язку з якою вони мали бути складені, за умови належного документального підтвердження даної господарської операції іншими доказами.

Так само не подання до перевірки з боку позивача документів щодо якості на товар не може слугувати підставою для невизнання реальності господарських відносин щодо такого товару.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то вказана обставина тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для висновків про порушення платника податку щодо якого проведено податкову перевірку, вимог податкового законодавства у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження здійснених господарських операцій та їх належного податкового обліку.

Відповідач стверджує, що до перевірки не надано певних документів, відсутність яких, на думку відповідача, також підтверджує нереальність здійснення господарських операцій ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» та ТОВ "ПАРИТЕТ АГРО".

Проте, судовим розглядом встановлено, що всі документи стосовно господарської діяльності підприємства, а саме: фінансову, статистичну, податкову звітність, реєстри податкового та бухгалтерського обліку, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку за весь період діяльності підприємства в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 вилучені слідчим в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_1 під час проведення обшуку ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" 04.09.2019. Позивач, за наведених вище обставин, не мав можливості надати відповідачу вилучені документи.

04.10.2019 позивачем отримано лист за №15/3-4923-19 від 03.10.2019 Прокуратури Харківської області, яким повідомлено про закриття кримінального провадження №18220000001018, за яким вилучені всі документи стосовно господарської діяльності підприємства Позивача. Зазначеним листом повідомлено, що бухгалтерські документи ПП ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "ЛІДЕР" передані Прокуратурою області 06.12.2018 до відділу платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів та необхідні додаткові пояснення, з яких вбачається, що господарські операції підприємства позивача за договорами, укладеними з ТОВ «Паритет Агро» реально відбувались.

Судовим розглядом встановлено, що під час проведення перевірки контролюючий орган не досліджував подальшу реалізацію ТМЦ, а тому колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що будь-які доводи щодо недоліків форми та змісту документів в цій частині не можуть бути покладені в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення №00000411401 від 07.02.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) усього на суму 786874,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) - 196718.50 грн. та податкового повідомлення-рішення №00000401401 від 07.02.2019 в частині збільшення суми грошових зобов`язань з податку прибуток приватних підприємств у сумі 482712, 50 грн. (з яких 390070 грн. - основний платіж; 92642,50 - за штрафними санкціями), відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року по справі №520/6404/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 15.10.2020 року