Постанова

від 15.10.2020 по справі 640/20433/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20433/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Степанюка А.Г., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Завод інженерних машин М на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод інженерних машин М до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р , -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) за серпень 2017 року та з ТОВ Ірбіс Корпорейшн (код 39574168) за жовтень, листопад та грудень 2015 року, про що складено відповідний Акт від 20 червня 2019 року №652/26-15-14-01-05/37445704 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 51-70).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимоги п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 180465,00 грн. суми податку на прибуток, у тому числі 64754,00 грн. за 2015 рік та на 115711,00 грн. за 2017 рік.; п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 167097,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі: на 11920,00 грн. за жовтень 2015 року, на 10350,00 грн. за листопад 2015 року, на 37687,00 грн. за грудень 2015 року, на 107140,00 грн. за серпень 2017 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 06 листопада 2018 року №№0014041401, 0014031401, якими Позивачу збільшено на 209393,00 грн. суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 180465,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 28928,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); збільшено на 208871,00 грн. суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі на 167097,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 41774,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Відсон Альянс , як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір на закупівлю товарів від 28 серпня 2017 року №79, згідно з п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити ливарну продукцію (люки чавунні), а Покупець прийняти та оплатити поставлену продукцію кількість, номенклатура та ціна яких вказана у видаткових накладних.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано Видаткові накладні, Рахунок на оплату, Податкові накладні, Платіжні доручення.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Ірбіс Корпорейшн , як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір від 29 жовтня 2015 року №25/10, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується постачати Покупцю товар в асортименті (ливарна продукція) та в строк згідно заявки (надалі - Товар), а Покупець - прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано Видаткові та Податкові накладні, Платіжні доручення.

Відповідач як на підставу відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на Протоколи допиту свідків - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Відсон Альянс ОСОБА_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Ірбіс Корпорейшн Золотка Ігоря Миколайовича, в яких вони пояснили про непричетність до реєстрації та господарської діяльності зазначених підприємств.

Крім того, Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.12.2018 у справі № 761/11945/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дослідної станції Носівського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою ст.27, частиною першою ст.205 Кримінального кодексу України, Угоду від 20 грудня 2018 року про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Олійниченко В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Слєпова Д.Ю. затверджено; ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною п`ятою ст. 27, частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України та призначено йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.

Як встановлено у Вироку, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) ОСОБА_1 не мав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) ОСОБА_1 не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерське звітності ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) не складав та не підписував, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавав та нікого на це не уповноважував, жодних службових осіб ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) не призначав. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) в банківських установах ОСОБА_1 не вчиняв. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків Клієнт-банк , печаткою ТОВ Відсон Альянс (код 41388972) ОСОБА_1 ніколи не володів, їх місцезнаходження йому не відоме. Таким чином, ОСОБА_1 умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто сприянні у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом надання засобів та усунення перешкод, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною п`ятою ст. 27, частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №810/48/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Паритет до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Отже, Позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки з наданих ним первинних документів не можливо встановити зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і подальшою його господарською діяльністю.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є правомірними, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

А відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газтрон Трейд залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Постанову складено в повному обсязі 15.10.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Чаку Є.В.