Постанова

від 15.10.2020 по справі 240/12248/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12248/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

15 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Горіх Полісся" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Горіх Полісся" звернулося до суду з позовом до, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 №0000430402.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 11.11.2019 №0000430402.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу

Позивач у відзив на апеляційну скаргу зазначив, що оскільки у контролюючого органу відсутні зауваження щодо правильності розрахунку та відображення позивачем у податковій декларації показників податкового зобов`язання та податкового кредиту, а відповідно і показника від`ємного значення, то відповідач протиправно встановив відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 11.11.2019 №0000430402.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Так, товариство з обмеженою відповідальністю Горіх Полісся (далі - ТОВ Горіх Полісся ) (код ЄДРПОУ 42060109) зареєстроване як юридична особа 10.04.2018, перебуває на обліку в Коростишівській Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області. Основний вид діяльності 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодоовочевих дерев і чагарників.

В період з 23.09.2019 по 16.10.2019 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу Українив порядку, встановленому ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ Горіх Полісся щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.09.2019 №27462332).

За наслідками перевірки складено акт №121/06-30-04-02-26 від 16.10.2019.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем п. 198.5 ст. 198, п. 200.4, 200.7, 200.9 ст.200 ПК України та вимог п.п.4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, з урахуванням змін, у ТОВ Горіх Полісся відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 36700 грн., заявленого в декларації з ПДВ за серпень 2019 року.

На підставі акта перевірки, за результатами виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000430402 від 11.11.2019, відповідно до якого позивачу встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2019 року в розмірі 36700 грн.

Крім цього, по ТОВ Горіх Полісся проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності декларування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року.

Згідно з актом перевірки №5/06-30-04-02/42060109 від 10.01.2020 документально підтверджено достовірність декларування ТОВ Горіх Полісся від`ємного значення та право на нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за серпень 2019 року у розмірі 36700 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, ТОВ Горіх Полісся звернулось з цим позовом до суду.

Мотивувальна частина

Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Види перевірок контролюючих органів, порядок та підстави для їх проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В свою чергу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, за змістом положення пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та розміру податку на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інше).

Судом встановлено, що для підтвердження господарських операцій з ТОВ Горіх Полісся за період липень-серпень 2019 року, позивачем надано суду первинні документи, які містяться в матеріалах справи (а.с. 18-55).

Дослідивши зазначені документи, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи є первинними документами в розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій і не дають підстав для сумніву суду у їх реальності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам.

Таким чином, зважаючи на викладене,, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що ТОВ Горіх Полісся не здійснюється господарська діяльність.

Щодо правомірності встановлення відсутності у ТОВ Горіх Полісся права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 36700 грн., заявленого в декларації з ПДВ за серпень 2019 року варто зазначити наступне.

Як вбачається з пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2. статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Разом з тим, згідно з підпунктом б пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

У той же час, пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10. статті 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

У відповідності до пункту 200.9 статті 200 ПК України Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 затверджено Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок №21).

Відповідно до п.1, п.2 розділу III Порядку №21, декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.

Пунктом 6 розділу III Порядку №21 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно з п. 10. Розділу III Порядку №21 додатками до декларації є:

1)розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

2)довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3)розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3).

Як вбачається зі змісту підпункту 4 пункту 5 розділу V (Порядок заповнення податкової декларації) Порядку №21, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Отже, з системного аналізу вищезазначених норм слідує, що від`ємне значення з податку на додану вартість, яке виникло у позивача у серпні 2019 року, виникло та сформовано у відповідності до положень статті 200 Податкового кодексу України, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з податковим обліком позивача, показники якого відображені у податковій декларації за серпень 2019 року, бюджетному відшкодуванню підлягає різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, а саме: - податкове зобов`язання за серпень 2019 року становить 0 (нуль) грн, а податковий кредит за серпень 2019 року становить 36701 грн, тобто 36701 грн - 0 грн = 36701 грн, тобто така сума має від`ємне значення, що відображено позивачем у податковій декларації за серпень 2019 року у рядку 19 податкової декларації.

Позивачем реалізоване право на отримання бюджетного відшкодування, шляхом зазначення суми від`ємного значення (36700 грн) у рядках 20.2 та 20.2.1 податкової декларації (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку).

Таким чином, право на бюджетне відшкодування - отримання суми від`ємного значення на рахунок у банку, виникло у ТОВ Горіх Полісся на підставі пунктів 200.1, 200.2 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якими встановлено математичне (арифметичне) визначення такого від`ємного значення.

Колегія суддів звертає увагу, що проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Горіх Полісся з питань правомірності декларування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, за наслідками якої винесено акт №5/06-30-04-02/42060109 від 10.01.2020, у якому чітко зазначено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) за період лютий - жовтень 2019 року є придбання товарно-матеріальних цінностей на території України (основні засоби та сажанці фундука). У серпні 2019 року загальна сума податкового кредиту - 36701 грн. (р.17), від`ємне значення складає 36701 грн. (р.19), що становить 100%.

Отже, фактично зазначеним Актом позапланової перевірки документально підтверджено достовірність декларування ТОВ Горіх Полісся від`ємного значення та права на нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за серпень 2019 року у розмірі 36700 грн.

Таким чином, враховуючи, що у контролюючого органу відсутні зауваження щодо правильності розрахунку та відображення позивачем у податковій декларації показників податкового зобов`язання та податкового кредиту, а відповідно і показника від`ємного значення, то відповідач протиправно встановив відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за результатами проведення камеральної перевірки позивача відповідачем встановлено не арифметичну або методологічну помилки, а констатовано відсутність права у позивача на бюджетне відшкодування на рахунок у банку в сумі 36700 грн., зазначене ТОВ Горіх Полісся у податковій декларації з ПДВ за серпень 2019 року, що є безпідставним з огляду на підтвердження відповідачем правильності визначення суми від`ємного значення під час позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності декларування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, при дослідженні результатів опрацювання податкової декларації за жовтень 2019 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність встановлення відсутності у ТОВ Горіх Полісся права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 36700 грн, заявленого в декларації з ПДВ за серпень 2019 року, що в свою чергу є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000430402 від 11.11.2019.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Гонтарук В. М.