Постанова

від 06.10.2020 по справі 824/454/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/454/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

06 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Поляк М.В.,

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Агро" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення -,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2020 року ТОВ «Самсон Агро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2020 року №1452760/42979912;

- зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 28 січня 2020 року №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України, а саме 28.01.2020.

10.06.2020 додатковим рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Агро" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області та Державної податкової служби України судові витрати, а саме, витрати понесені на професійну правничу допомогу у справі № 824/454/20-а в розмірі 7556,80 грн (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 80 копійок).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач- Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що договором про надання юридичної (правничої) допомоги №02/20 від 06.03.2020 чітко не визначено вид правової допомоги, що надається, відсутній будь-який зв`язок із даною судовою справою. Сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною з складністю справи, обсягом роботи та ціною позову.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Самсон Агро" при зверненні до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом було сплачено гонорар адвокату за надання правничої допомоги у сумі 13003 грн.

Розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самсон Агро" та Адвокатським об`єднанням "Поляк і Партнери" був укладений договір про надання правової допомоги №02/20 від 06 березня 2020 року.

Як слідує зі змісту розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом надані клієнту такі послуги: надання правової консультації клієнту в офісі, ознайомлення з рішення ДПС, визначення правової позиції - 1 година, підготовка позовної заяви, виготовлення копій додатків - 4 години, ознайомлення з відзивом відповідача, визначення правової позиції, підготовка письмових пояснень, виготовлення їх копій відповідно до кількості учасників справи, направлення сторонам та подача до суду - 1 година 53 хвилини.

Вартість години роботи адвоката становить 1889,20 грн.

На підтвердження розміру витрат ТОВ Самсон Агро на професійну правничу допомогу адвоката у справі №824/454/20 представником позивача надано належним чином оформлені та засвідчені копії:

- договору про надання юридичної (правничої) допомоги №02/20 від 06.03.2020;

- звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №824/454/20-а;

- платіжні доручення №297 від 06.03.2020, №316 від 01.04.2020, №341 від 13.05.2020, №357 від 25.05.2020.

В контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд таких обставин також не встановив.

Наведена апелянтом підставність скасування додаткового судового рішення не впливає на суть оскарженого рішення та не дає підстав для його зміни чи скасування.

Посилання апелянта на те, що договором про надання юридичної (правничої) допомоги чітко не визначено вид правової допомоги, що надається, відсутній будь-який зв`язок із даною судовою справою, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ст.27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права.

Таким чином, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

При цьому, оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 7556,80 грн.

Питання розподілу судових витрат, в частині повернення судового збору, судом вирішено відповідно до ст.139 КАС України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 жовтня 2020 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.