УХВАЛА
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 824/454/20-а
адміністративне провадження № К/9901/31390/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №824/454/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Самсон Агро до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Самсон Агро звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасовати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 лютого 2020 року №1452760/42979912;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 28 січня 2020 року №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 28 січня 2020 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області 20 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.
В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження позивач вказує на наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в найкоротші строки.
Так, Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області посилається на те, що повний текст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, згідно штемпелю на поштовому конверті, було направлено на адресу позивача 22 жовтня 2020 року, а ознайомився заявник з ним лише 24 жовтня 2020 року, тобто з моменту отримання поштового відправлення.
На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, в якому судом апеляційної інстанції (згідно з відтиском поштового штемпелю) надіслано на адресу позивача копію оскаржуваної постанови.
Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 2105018719650, яким направлено заявнику копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, надіслано судом 22 жовтня 2020 року та вручено адресату 24 жовтня 2020 року.
Таким чином, наведені позивачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року підтверджуються належними доказами.
Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №824/454/20-а є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 лютого 2020 року №1452760/42979912 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 28 січня 2020 року №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 28 січня 2020 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в квитанції від 07 лютого 2020 року про зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 28 січня 2020 року не зазначено конкретного переліку документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної та причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №824/454/20-а дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі щодо визнання протиправним і скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Визнати підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Чернівецькій області строку на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №824/454/20-а.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №824/454/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Самсон Агро до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 16.12.2020 |
Номер документу | 93541528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні