Рішення

від 06.10.2020 по справі 918/551/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/551/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кононерова Анатолія Михайловича

до відповідача 1: Фізичної особи - підприємця Рязанової Інни Анатоліївни

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі"

про стягнення в сумі 744 285,00 грн.

Секретар судового засідання: Коваль С.М.;

Представники:

Від позивача: ОСОБА_9.;

Від відповідача 1: не з`явився;

Від відповідача 2: ОСОБА_11;

Від відповідача 3: ОСОБА_12;

Судовий експерт: Жидик М.Ю.;

СУТЬ СПОРУ

Фізична особа-підприємець Кононеров Анатолій Михайлович звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Рязанової Інни Анатоліївни та відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" та відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Нові Зодчі" про солідарне стягнення збитків в сумі 744 285,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Позовні вимоги аргументовані наступними твердженнями позивача. Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №4 від 10 жовтня 2011 року укладеного між Фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем та Фізичною особою - підприємцем Рязановою Інною Анатоліївною, позивач орендує у відповідача-1 нежитлове приміщення загальною площею 106,05 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі в будинку за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39. В орендованому позивачем приміщенні розташований салон меблів італійського виробництва "San Remo".

У зв`язку з погодними умовами (сильний дощ), 29 травня 2019 року сталося затоплення орендованого позивачем приміщення, оскільки відповідачем-3 за замовленням відповідача-2 проводились ремонтні роботи приміщень, які знаходяться на 2 поверсі, та було частково демонтовано дах будинку.

В зв`язку із затопленням орендованого приміщення були пошкоджені меблі, що знаходилися у ньому. Це підтверджується актом огляду салону меблів "San Remo" від 29 травня 2019 року.

Відповідно до звіту Рівненської торгово-промислової палати, матеріальний збиток позивача внаслідок пошкодження меблів італійського виробництва складає 742 935, 00 грн.

Позивач зазначає, що при демонтажі даху будинку відповідач-2 та відповідач-3 повинні були врахувати погодні умови і вжити достатніх заходів по недопущенню затоплення приміщень у випадку дощу. Однак, відповідачі не виконали покладених на них обов`язків, а тому саме через їх дії та бездіяльність позивачу були завдані матеріальні збитки.

08 червня 2019 року позивач на адресу відповідача-1 та відповідача-2 було направив лист - вимогу про відшкодування матеріальних збитків внаслідок затоплення салону меблів італійського виробництва "San Remo". Однак, лист - вимога був залишений без задоволення.

У своєму відзиві відповідач 1 позовні вимоги не визнав, зазначив що на підставі договору №4 оренди нежитлового приміщення від 10 жовтня 2011 року Кононеров Анатолій Михайлович орендує нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39 . Відповідач-1 не заперечив, що 29 травня 2019 року було затоплено приміщення, які знаходяться на першому поверсі в будинку за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39, в тому числі приміщення, яке орендується Кононеровим А.М. В огляді затопленого приміщення приймав участь представник відповідача-1 ( ОСОБА_1 ).

Відповідач-1 також зазначив, що його вини в затопленні приміщення немає, оскільки затоплення сталося з вини проведення ПАТ "АБ Укргазбанк" ремонту покрівлі, про які відповідача-1 не проінформували, згоду на роботи відповідач-1 не надавав.

У своєму відзиві на позов, відповідач-2 (ПАТ "АБ Укргазбанк") зазначив, що подана заява є безпідставною та необґрунтованою та такою, що подана до неналежних відповідачів, а також вказав, що відсутні належні та допустимі докази, які встановлюють причинний зв`язок із нанесенням шкоди в результаті демонтажу даху.

Відповідач-2 зауважив, що між ним та відповідачем-3 було укладено договір підряду на підставі якого підряднику було доручено виконати підрядні роботи за адресою: м. Рівне, вулю Гагаріна 39. Зважаючи на те, що в період коли могло статися затоплення в орендованому позивачем приміщенні виконувались підрядні роботи працівниками ТОВ "БК "Нові Зодчі", в даному випадку протиправна поведінка відповідача-2 відсутня. Крім того відповідач-2 зазначив, що в акті від 29 травня 2019 року значиться, що 07 червня 2019 року зі стелі знову потрапляє вода в салон, тобто на переконання відповідача-2, акт складався не 29 травня 2019 року а 07 червня 2019 року.

У своєму відзиві на позов відповідач-3 вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що договір №4 від 10 жовтня 2011 року чинний станом на час спричинення шкоди.

Відповідач-3 зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують затоплення 29 травня 2019 року приміщення. Акт огляду меблів що наданий позивачем, не фіксує факту залиття нежитлового приміщення, складений за відсутності представників відповідачів, в тому числі власника приміщення. Крім того незрозумілий статус членів комісії, яка провела обстеження меблевого салону. Акт скаредний 29 травня 2019 року, проте в акті вказано що на наступний день іще йшов дощ, вода потрапляла в салон із стелі, на момент 07 червня 2019 року під час дощів, зі стелі знову потрапляє вода в салон.

На переконання відповідача-3, позивачем не доведено належними та допустимими доказами причинно - наслідкового зв`язку між діями відповідачів по затопленню приміщення та наявності збитків. Подані позивачем докази (заяви свідків) не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі, а стосовно відео розміщеного на долученому позивачем до матеріалів справи CD-диску у відповідача-3 виникає підозра з приводу достовірності цього доказу.

Відповідач-3 зауважив, що згідно з загальним журналом робіт ТОВ "БК "Нові Зодчі" роботи по об`єкту проводилися з 11 березня 2019 року по 16 червня 2019 року, в тому числі роботи по ремонту покрівлі з 11 травня 2019 року по 22 травня 2019 року, по зовнішнім стінам з 08 квітня 2019 року по 29 квітня 2019 року, тобто відповідач-3 вказує, що станом на 29 травня 2019 року всі зовнішні роботи були завершені.

Також відповідач-3 висловив заперечення щодо висновків експертів складених за результатами проведених експертних досліджень у даній справі. Зокрема відповідач-3 зазначив, що у висновку експерта вказано, що явних ознак причин залиття нижче розташованих приміщень не виявлено, проте характер та замокання в нижній частині стіни вказує на те, що волога проникає на стіни із ґрунту, а також що у своєму висновку експерт вказав, що звертався за консультаціями, відповідно висновок експерта щодо вартості понесеного збитку не є належним доказом.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 вересня 2019 року.

06 вересня 2019 року відповідачем-2 (ПАТ "АТ "Укргазбанк") подано відзив на позов.

12 вересня 2019 року позивачем подано клопотання про залучення ТзОВ "БК "Нові Зодчі" в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року залучено до участі у справі ТзОВ "БК "Нові Зодчі" в якості співвідповідача, витребувано ряд доказів, підготовче засідання відкладено на 03 жовтня 2019 року.

27 вересня 2019 року відповідачем-2 надано докази, які витребовувались судом згідно з ухвалою від 12 вересня 2019 року.

02 жовтня 2019 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів по справі.

03 жовтня 2019 року позивачем подано клопотання про призначення у справі судової експертизи.

03 жовтня 2019 року відповідачем-3 подано відзив на позов.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 18 жовтня 2019 року.

09 жовтня 2019 року позивачем подано заяву, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 742 935,00 грн. збитку та 1 350,00 грн. вартості послуг по оцінці майна. Вказану заяву судом прийнято.

16 жовтня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

17 жовтня 2019 року відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2019 року призначено комплексну судову експертизу, на вирішення експерту поставлено наступні питання:

- Яка причина залиття, орендованого згідно договору оренди №4 від 10 жовтня 2011 року фізичною особо - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39, що мало місце 29 травня 2019 року?

- Чи могли фактично виконані згідно договору №365 від 06 березня 2019 року ТОВ "Нові Зодчі" будівельні роботи (розбирання стін, облаштування даху, тощо) в поєднанні з дією погодних явищ (дощ) призвести до залиття приміщення орендованого позивачем?

- Чи мало місце пошкодження меблів позивача внаслідок залиття 29 травня 2019 року орендованого приміщення, якщо так, то які пошкодження?

- Чи можливе відновлення пошкоджених внаслідок залиття орендованого приміщення меблів без втрати їх товарної цінності, якщо так то яка вартість такого відновлення?

- Яка вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження майна (меблів) у зв`язку із залиттям орендованого приміщення, яке сталося 29 травня 2019 року?

Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта, провадження у справі зупинено після розгляду такого клопотання.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта, провадження у справі зупинено після розгляду такого клопотання.

13 липня 2020 року від експертної установи надійшли висновки експерта №9819 від 30 червня 2020 року та №9818 від 30 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28 липня 2020 року.

Ухвалою суду від 28 липня 2020 року підготовче засідання відкладено на 25 серпня 2020 року.

25 серпня 2020 року відповідачем-3 подано заперечення по справі.

Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 15 вересня 2020 року.

15 вересня 2020 року відповідачем-2 подано клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи.

15 вересня 2020 року відповідачем-2 подано клопотання про призначення повторної будівельно - технічної експертизи.

В судовому засіданні 15 вересня 2020 року суд розглянув клопотання про призначення повторних товарознавчої таа будівельно - технічної експертиз відмовив у їх задоволенні.

15 вересня 2020 року позивачем подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача-1 (ФОП Рязанової Інни Анатоліївни).

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає, що згідно з положеннями статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Оскільки відмову позивача від позовних вимог до відповідача-1 (ФОП Рязанової Інни Анатоліївни) судом прийнято, встановлено повноваження представника позивача на подання відповідних заяв, суд вважає за необхідне зарити провадження у справі в частині позовних вимог до Фізичної особи - підприємця Рязанової Інни Анатоліївни.

15 вересня 2020 року відповідач-2 подав до суду клопотання про виклик в судове засідання судових експертів.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року викликано в судове засідання, яке відбудеться 06 жовтня 2020 рок судових експертів Семенюка С.П. та Жидик М.Ю..

29 вересня 2020 року від експертної установи надійшов лист, за яким повідомлено, що судовий експерт Семенюк С.П. не зможе прибути до залу судових засідань, оскільки з 28 вересня 2020 року по 28 жовтня 2020 року перебуватиме у щорічній черговій відпустці.

02 жовтня 2020 року відповдіачем-2 подано клопотання про призначення у справі повторної судової товарознавчої експертизи.

02 жовтня 2020 року відповдіачем-2 подано клопотання про призначення у справі повторної судової будівельно-технічної експертизи.

06 жовтня 2020 року відповідачем-3 подано клопотання про призначення у справі повторних судових будівельно-технічної та товарознавчої експертиз.

Крім того відповідач-3 просив встановити додатковий строк для подання доказів у справі, провадження у справі зупинити на час проведення таких експертиз.

Розглянувши подані відповідачем-2 та відповідачем-3 клопотання про призначення повторних експертиз, встановлення додаткового строку для подання доказів та зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Згідно з правилами статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд зокрема з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті, відповідачем-2 та відповдіачем-3 клопотання про повторне призначення експертиз, про встановлення додаткового строку для подачі доказів та зупинення провадження по справі подані після закриття підготовчого провадження.

Статтею 194 ГПК України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Таким чином клопотання відповідача-2 та відповдіача-3 подані після закриття підготовчого провадження, тобто поза строками встановленими положеннями процесуального закону.

Окремо слід зазначити, що у випадку призначення у справі судової експертизи, для розгляду спору в належні строки, статтею 228 ГПК України (п. 2 ч. 1) передбачено можливість зупинення провадження у справі на час проведення такої експертизи, а проте нормами статті 195 ГПК України в імперативному порядку встановлено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 2 статті 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд також зазначає, що ухвалою суду від 20 липня 2020 року провадження у справі було поновлено у зв`язку з надходженням до суду матеріалів цієї господарської справи та висновків експерта. Дану ухвалу суд направив усім учасниками провадження, яку відповідач-2 отримав 22 липня 2020 року, а відповдіач-3 отримав 28 липня 2020 року. А отже, на той час у справі тривало підготовче провадження, а відповідач-2 та відповідач-3 були своєчасно повідомлені про надходження до суду висновків експертів та про поновлення провадження. Крім цього, представник відповідача-3 23 липня 2020 року ознайомлювався з матеріалами справи, в тому числі з висновками експертів. Також ухвалою суду від 28 липня 2020 року підготовче засідання за клопотаннями відповідача-2 та відповідача-3 було відкладене на 25 серпня 2020 року.

З огляду на викладене, подані клопотання про повторне призначення судових експертиз, встановлення додаткового строку та зупинення провадження по справі до задоволення не підлягають.

Суд звертає увагу сторін, що останні мали можливість після поновлення провадження у справі та ознайомлення з матеріалами справи в межах підготовчого провадження подати відповідні клопотання, проте у строки встановлені процесуальним законом, клопотання не були подані.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

10 жовтня 2011 року між Фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем (позивач, орендар) та Фізичною особою - підприємцем Рязановою Інною Анатоліївною (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №4, відповідно до предмету якого орендодавець передає а орендар приймає у строкове платне користування приміщення площею 106,05 кв.м. по вул. Гагаріна у м. Рівне, у відповідності до ату прийому - передачі, що є невід`ємною частиною даного договору, для використання під магазин.

Згідно з умовами пунктів 3.1-3.2. договору оренди, договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. По закінченню строку дії терміну оренди при відсутності заперечень з боку орендодавця або орендаря, дійсний договір вважається продовженим на рік, на тих же умовах.

Як слідує з відзиву відповідача-1 (том2/а.с.204), орендодавець станом на 17 жовтня 2019 року підтвердив, що Кононеров Анатолій Михайлович орендує на підставі договору оренди № 4 нежитлове приміщення загальною площею 106,05 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39.

Таким чином суд встановив, що договір оренди нежитлового приміщення №4 від 10 жовтня 2011 року станом на 17 жовтня 2019 року був чинний. В зазначеному орендованому приміщенні знаходиться салон меблів італійського виробництва "San Remo".

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології №33-01-15/369 від 29 серпня 2019 року, за даними репрезентативної до території м. Рівне (в т.ч. вул. Гагаріна) авіаметеостанції Рівне, 29 травня 2019 року спостерігався дощ. Згідно із синоптичною ситуацією та прогнозом Рівненського гідрометцентру, 29 травня 2019 року по місту Рівне могли бути впродовж доби грози, шквали 15-20 м/с, значний дощ та град, що відповідає 1 рівню небезпечності (НМЯ І).

Відповідно до роз`яснення "Настанови з метеорологічного прогнозування", що вступила в дію з 01.01.2019 р. (відповідно до наказу Укр ГМЦ від 11.12.2018 р.) на заміну: КД 52.4.3.01-03 "Настанова по службі прогнозів та попереджень про небезпечні і стихійні явища погоди" (Державна гідрометеорологічна служба, Київ, 2003), небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (НМЯ І) - це явища погоди, які за кількісними показниками, тривалістю та територією розповсюдження створюють певні незручності для населення та функціонування господарського комплексу країни.

Згідно з актом №1 огляду салону меблів "San Remo", який складений в присутності ОСОБА_1 , Кононерова Анатолія Михайловича , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на момент обстеження (29 травня 2019 року о 10:00) встановлено наступні пошкодження внаслідок затоплення:

- стіл фабрики Calligaris, виробництва Італії (Art/ CS/391-R) при контакті з водою пішли тріщини на ніжках дерев`яного столу;

- стільчики Calligaris, виробництва Італії в кількості 6 штук (deja vu leather), при контакті з водою пішли тріщини на ніжках стільчиків;

- журнальний столик фабрики La Primavera, виробництва Італії (Kaori) при контакті з водою пішли тріщини по ніжках столика;

- бар фабрики BTC, виробництва Італія (Art. 5069) при контакті з водою деталі розклеїлися по шву, почав відлущуватись лак та розбухло дерево;

- спальня фабрики Tre Ci, виробництва Італії (Camelia) внаслідок потрапляння води зі стелі на ліжко, плита, з якої зроблений каркас, розбухла;

- спальня фабрики Tre Ci, виробництва Італії (Fancy) під дією води дерев`яні ніжка потріскали і обліз лак, також від намокання розбухла плита ліжка і приліжкової тумбочки;

- спальня фабрики Silik, виробництва Італії (Niobe) внаслідок потрапляння води зі стелі, матеріал дерево ввібрало в себе вологу та почала відлущуватись фарба, пішли тріщини по узголів`ю ліжка та розклеївся каркас.

У вказаному акті зазначено, що: "Причиною затоплення є ремонт на 2 поверсі. Бригада майстрів демонтувала дах. Вночі з 28 травня на 29 травня йшов дощ, через що і сталось потрапляння води в салон меблів, про що було повідомлено 29 травня 2019 року о 10:00 годині орендодавцем приміщення, ОСОБА_5 , який також повідомив про затоплення ОСОБА_6 , бригадира будівничої бригади. Були проведені наступні роботи по ліквідації води: після повідомлення ми одразу прибули в салон, та побачили що зі стелі текла вода, від намокання попадали плитки армстронга і на підлозі було багато води. Ми почали переносити меблі в другий зал, і вибирати воду. Вибрали приблизно 15 відер води. На наступний день 30 травня 2019 року іще йшов дощ і вода потрапляла в салон зі стелі. Весь цей час ми вибирали воду. ОСОБА_7 був повідомлений про затоплення 29 травня 2019 року. 06 червня 2019 року знову було повідомлено бригадира ОСОБА_6 , про потрапляння води зі стелі в салон під час дощів, він заходив та оглядав все, на що сказав, що бригада зробила все що могла і більше нічого зробити не можуть. Але на момент 07 червня 2019 року під час дощів, зі стелі знову потрапляє вода в салон.".

Суд зазначає, що вказаний акт не містить дати його підписання, зазначення в акті дати 29 травня 2019 року говорить про те, що особи, які взяли участь у складені даного акту засвідчили обставини виявлення затоплення приміщення станом на 29 травня 2019 року. Проте вказаний акт містить посилання на інші часові події (06-07 червня 2020 року), що зокрема не заперечує фактів викладених у вказаному акті.

02 жовтня 2019 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, заяв свідка та CD-диску.

В заяві свідка (т.2/а.с. 140) ОСОБА_3 вказано, що 29 травня 2019 року останній мав зустріч за Кононеровим Анатолієм Михайловичем . В момент зустрічі до останнього зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що у зв`язку із демонтажем даху будинку в приміщення магазину потрапляє вода. Кононеров Анатолій Миколайович запропонував свідку прийняти участь в комісії, яка мала зафіксувати підтоплення приміщення магазину меблів. Крім свідка в обстеженні приймали участь Кононеров Анатолій Михайлович , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та представник будівельної компанії, яка проводила ремонт на 2 поверсі будівлі, ОСОБА_6 - прораб. Свідок зазначив, що прізвища вказаної особи не знає. До початку проведення обстеження Кононеров А.М. проінформував керівника Рівненської філії "Укргазбанк", що підчас проведення ремонтних робіт у приміщенні банку було допущено затоплення дощовою водою приміщення магазину і просив направити представника банку для участі в обстеженні приміщення магазину.

Свідок заявив, що всі пошкодження внаслідок затоплення приміщення магазину були відображені в акті від 29 травня 2019 року.

В заяві свідка (т.2/а.с. 141) ОСОБА_4 вказано, що вказана особа працює менеджером салону меблів італійського виробництва "San Remo", який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39 . 29 травня 2019 року свідку зателефонував Кононеров Анатолій Михайлович і наказав прибути на роботу, оскільки приміщення магазину заливає водою. Крім свідка в обстеженні приймали участь Кононеров Анатолій Михайлович , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та представник будівельної компанії, яка проводила ремонт на 2 поверсі будівлі, ОСОБА_6 - прораб. Свідок зазначив, що прізвища вказаної особи не знає. До початку проведення обстеження Кононеров А.М. проінформував керівника Рівненської філії "Укргазбанк", що підчас проведення ремонтних робіт у приміщенні банку було допущено затоплення дощовою водою приміщення магазину і просив направити представника банку для участі в обстеженні приміщення магазину.

Свідок заявив, що всі пошкодження внаслідок затоплення приміщення магазину були відображені в акті від 29 травня 2019 року.

В заяві свідка (т.2/а.с. 144) ОСОБА_1 вказано, що позивач орендує приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна у ФОП Рязанової Інни Анатоліївни згідно договору. У зв`язку з ремонтом приміщення на другому поверсі був демонтований дах. 29 травня 2019 року в місті Рівне йшов дощ, через що здійснилося затоплення першого поверху будинку. Свідок вказує, що він проінформував всіх орендарів приміщень першого поверху про можливе затоплення їх приміщень. При відкритті приміщення магазину меблів було встановлено, що через стелю водою заливає приміщення та меблі. Про факт підтоплення приміщення магазину був складений акт. Крім свідка в обстеженні приймали участь Кононеров Анатолій Михайлович , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та представник будівельної компанії, яка проводила ремонт на 2 поверсі будівлі. Про факт затоплення приміщення магазину Кононеров А.М. проінформував керівника Рівненськрої філії "Укргазбанк".

Свідок заявив, що всі пошкодження внаслідок затоплення приміщення магазину були відображені в акті від 29 травня 2019 року.

В судовому засіданні суд дослідив відеозапис, що міститься на CD-диску (том2/а.с. 152), з якого видно, що зі стелі приміщення, в якому знаходяться меблі, протікає вода та частково обвалились панелі підвісної стелі. Вода у значному об`ємі знаходиться на підлозі, та зі стелі протікає на меблі. Під час дослідження вказаного відеозапису в судовому засіданні сторони не заперечили, що дане приміщення є тим самим приміщенням, що орендує позивач.

Згідно з положеннями статті 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Факт пошкодження меблів у зв`язку з прониканням води зверху підтверджується і висновком товарознавчої експертизи №9819 від 30 червня 2020 року, в якому відображені фотознімки пошкоджених меблів.

Так, за висновком судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №9819 від 30 червня 2020 року, судовий експерт зазначив, що мало місце пошкодження меблів позивача внаслідок залиття 29 травня 2019 року орендованого приміщення. Пошкодження характерні при контакті елементі меблів виготовлених із дерев`яних та деревостружкових плит із водою, а саме: набухання і деформація елементів меблів, тріщини і відколи лакофарбового покриття, порушення цілісності каркасу. Відновлення пошкоджених внаслідок залиття орендованого приміщення меблів без втрати їх товарної цінності не можливе.

Вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження майна (меблів) у зв`язку із залиттям орендованого приміщення, яке сталось 29 травня 2019 року становить 724 587,45 грн.

При цьому, в самому висновку вказано, що при візуальному огляді встановлено, що меблі позивача пошкоджені. Пошкодження меблів характерні при тривалому контакті меблів із водою. Всі нижні частини меблів (ніжки столів, стільців, тумбочок, ліжок, серванта, барної стійки і т.д.) мають сліди набухання і відколів та тріщин лакового та фарбового покриття. Можна зробити припущення, що меблі позивача контактували із водою як знизу (всі нижні частини пошкоджені) так із верху (набухлі і розклеєні каркаси, тріщини і відколи лакового та фарбового покриття на узголів`ях ліжка).

В судовому засіданні 6 жовтня 2020 року cудовий експерт Жидик М.Ю., який проводив судову товарознавчу експертизу підтвердив висновок, що наявні пошкодження меблів могли бути спричинені безпосереднім контактом меблів з водою, що сталося внаслідок потрапляння води на меблі зверху та через контакт нижніх частин меблів з водою, що накопичилася на підлозі. При цьому експерт зауважив, що подібні пошкодження меблів не можливі внаслідок підвищеної вологості повітря у приміщенні.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №9818 від 30 червня 2020 року, судовим експертом дано висновок про те, що причиною залиття, орендованого згідно з договором оренди №4 від 10 жовтня 2011 року фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 , що мало місце 29 травня 2019 року є проникнення води через огороджуючі конструкції даного приміщення, а саме перекриття з приміщень другого поверху, що розташовані над приміщеннями, що є об`єктом дослідження.

Також у висновку зазначено, що експерт не може в категоричній формі констатувати що до залиття приміщення, орендованого позивачем, призвели будівельні роботи, виконувані ТОВ "Нові Зодчі" згідно з договором №365 від 06 березня 2019 року, але за умови незавершення будівельних робіт на покрівлі та (або) по зовнішнім стінам з розбиранням кам`яної кладки та демонтажем вікон станом на 29 травня 2019 року могло статись залиття орендованого згідно договору оренди №4 від 10 жовтня 2011 року фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 дощовими водами через перекриття з приміщення, що належать ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк".

В описовій частині висновку експерт вказав, наступне:

- на стелі, на окремих плитах типу "Армстронг" вздовж стиків наявні продовгуваті плями світлого жовто-коричневого кольору (див. фото 34, 35 ілюстративної таблиці додатку №1);

- з сторони дворового фасаду, в верхній частині стіни, з правої сторони від дверей, наявні сліди затікання площею до 0,5 м. кв. темно-сірого кольору з жовтими розводами з відшаруванням шару пофарбування та місцями з його відпаданням (див. фото 45 ж 49 ілюстративної таблиці додатку №1);

- з сторони дворового фасаду, в нижній частині стіни наявні сліди замокання на висоту 0,5 - 0,9 м. загальною площею до 2,5 м. кв. темно-сірого кольору з жовтими розводами, з висолами білого кольору, з пліснявими грибковими утворюваннями чорного кольору, з відшаруванням шару пофарбування та місцями з його відпаданням (див. фото 20 ж 24, 29 - 33 ілюстративної таблиці додатку №1).

Характер та замокання в нижній частині стін у приміщеннях свідчить про те, що дана волога проникає на стіни із ґрунту. Виявлені експертом замокання в нижній частині стін не могли виникнути у зв`язку з залиттям, що мало місце 29 травня 2019. Причиною замокання стін може бути, як відсутність або неякісна гідроізоляція фундаментів, так і порушення організації водовідведення атмосферних опадів від цокольної частини будівлі. Зокрема, під час огляду експертом встановлено значне порушення кладки цокольної частини.

Відтак, враховуючи вищенаведене, а також місця локації та характер виявлених експертом слідів залиття, можна зробити висновок, що причиною залиття, орендованого згідно з договором оренди №4 від 10 жовтня 2011 року фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 , що мало місце 29 травня 2019 року є проникнення води через огороджуючи конструкції даного приміщення, а саме перекриття з приміщення другого поверху, що розташовані над приміщеннями, що є об`єктом дослідження.

Суд встановив, що приміщення, яке розташоване на другому поверсі над орендованим позивачем приміщенням належать на праві власності відповідачу-2, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом та витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно (том2/а.с.137-138).

Суд також встановив, що згідно з наявним в матеріалах справи договором №365 від 06 березня 2019 року, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" уклали договір, за яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними силами та засобами капітальний ремонт власного нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна 39, передбачені дефектним актом, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість у строки та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно з умовами пункту 1.2. вказаного договору, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування), будівельних та/або оздоблювальних матеріалів, обладнання, конструктивних елементів, що знаходяться на об`єкті під час виконання робіт, комплектуючих, інструментів тощо до закінчення виконання робіт та їх здачі замовнику у порядку, передбаченому договором несе підрядник.

Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені пунктом 1.1. договору у строк 90 календарних днів з дати отримання підрядником авансового платежу відповідно до пункту 2.3. цього договору та відповідно до "календарного графіку виконання робіт" додаток №5 до цього договору.

Згідно з дефектним актом (додаток №1 до договору), сторони погодили серед іншого виконання робіт по покрівлі даху та зовнішніх стінах.

Згідно з даними календарного графіку виконання робіт, що є додатком №5 до договору (том2/а.с.99), всі роботи (в т.ч. покрівельні, демонтажні) розраховані з березня по травень (включно) 2019 року. При цьому, календарний графік виконання робіт не відображає строки викнання окремих видів та етапів робіт, зокрема таких як демонтаж та влаштування покрівлі.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт за червень 2019 року, замовник прийняв, а підрядник здав роботи, що сторони посвідчили своїми підписами та печатками 24 червня 2019 року.

Відповідно до загального журналу робіт наданого відповідачем-3, дата початку робіт на будівництві об`єкта - 11.03.2019, дата закінчення робіт на будівництві об`єкта - 13.0.2019. Також загальний журнал робіт містить відомості про виконання робіт, а також дату та час виконання окремих видів та етапів робіт. А проте, загальний журнал виконаних робіт містить лише відтиск печатки та підписи посадових осіб підрядної організації (відповідач-3) та не містить відповідних підписів замовника (відповідач-2). В загальному журналі виконаних робіт відсутні відмітки замовника (відповідач-2) про здійснення ним операційного та приймального контролю, технічного нагляду та оцінки якості робіт.

В заяві свідка (т.3/а.с. 163) ОСОБА_8 вказано, що з 11 березня по 13 червня 2019 року під його наглядом проведено капітальний ремонт нежитлового приміщення, яке належить ПАТ АБ "Укргазбанк", що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39. Роботи, які проводилися у приміщенні описувалися ним власноруч у Загальному журналі робіт із чітким зазначенням дат їх виконання. У період з 23.05.2019 по 31.05.2019 робочою бригадою проводилося поліпшене фарбування стін та укосів по збірних конструкціях підготовлених під фарбування. Всі зовнішні ремонтні роботи на цей період були завершені. Письмових скарг від власників чи користувачів щодо затоплення приміщень розташованих поверхом нижче та спричинення моєю бригадою матеріальних збитків під час виконання ремонтних робіт в період з 11 березня по 13 червня 2019 року не надходило. Про проведення 29.05.2019 комісійного огляду салону меблів "Sun Remo", що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 мені відомо не було. Про складання акту щодо пошкодження меблів внаслідок затоплення мені також нічого не відомо, про необхідність моєї участі власником салону меблів чи його уповноваженими представниками мені повідомлено не було.

Відповідно до інформації зі звіту визначення прямих збитків, які були завдані власнику меблів італійського виробництва внаслідок пошкодження водою, який складений Рівненською торгово-промисловою палатою, вартість збитків становить 742 935,00 грн.

08 червня 2019 року позивач на адресу відповідача-2 направив лист - вимогу про відшкодування матеріальних збитків внаслідок затоплення салону меблів італійського виробництва "San Remo". Однак, вказаний лист був залишений без задоволення, що стало підставою звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Також в судовому засіданні суд оглянув надані позивачем оригінали накладних, що підтверджують право власності позивача на меблі, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том1/а.с.126-127).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом є позадоговірними, деліктними та стосуються стягнення збитків у зв`язку з пошкодженням майна позивача.

Поняття відшкодування збитків, підстави для такого відшкодування визначені зокрема наступними цивільно-правовими нормами.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків серед іншого також є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з нормами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як визначають положення статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Згідно з нормами статті 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Статтею 227 Господарського кодексу України передбачено, що у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов`язаний відшкодувати збитки суб`єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 196 цього Кодексу.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до статті 1209 Цивільного кодексу України, виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).

У відповідності до положень статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (статті 1190 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства, суд робить висновок, що відповідач-2 та відповідач-3 несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, у випадку якщо їхніми діями/бездіяльністю було завдано шкоди.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ця стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

У розумінні наведених положень законодавства позивач повинен довести суду факт заподіяння йому шкоди, розмір цієї шкоди, наявність протиправної поведінки відповідачів і причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. При цьому відсутність вини мають доводити відповідачі.

Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Оскільки збитки мають реальний характер, то у разі, якщо особа, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, вона повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права, установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

А отже, перераховані судом елементи, сукупність яких становить склад цивільного правопорушення, визначають перелік обставин, які є предметом доказування у цій справі.

Ураховуючи, що за твердженнями позивача шкоду його майну заподіяно внаслідок здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення, що розташоване поверхом вище над орендованим ним приміщенням, суд вважає за необхідне звернутися до державних будівельних норм, що регламентують порядко проведення капітального ремонту об`єктів нерухомого майна та інших спеціалізованих джерел, що допоможуть суду розтлумачити терміни та установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності у сфері будівництва.

Так, у листі Державного комітету України з будівництва та архітектури за 7/7-401 від 30.04.2003 року визначено, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнань будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта (Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів : лист Державний комітет України з будівництва та архітектури від 7/7- 401 від 30.04.2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v- 401509- 03 (дата звернення 06.10.2020)).

При капітальниму ремонті будинків здійснюють заміну і відновлення окремих його частин. Демонтаж будівельних конструкцій - це процес їхнього видалення в незруйнованому вигляді з використанням вантажопідйомних, такелажних і транспортних засобів. У процесі демонтажу використовують часткове зруйнування окремих кріпильних та зв`язувальних елементів. Розбирання будівельних конструкцій полягає в їх частковому зруйнуванні з метою членування на окремі елементи та подальшого вивезення (Обстеження, ремонт і реконструкція будинків міського господарства : конспект лекцій Н.Г.Мокровська. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/11326037.pdf (дата звернення 06.10.2020)).

Державними будівельними нормами передбачено ряд вимог щодо здійснення ремонтних робіт, в тому числі стосовно недопущення негативного впливу метеорологічних явищ на об`єкт нерухомого майна, що реконструюється чи ремонтується.

Так, виконання робіт під час туману і дощу, що значно погіршує видимість у межах фронту робіт, ожеледі, грози, вітру зі швидкістю 15 м/с і більше не допускається. (ДБН А.3.2-2-2009 153 21.2.13 РОБОТИ З РЕКОНСТРУКЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, п. 21).

Для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати захист об`єкта будівництва, прилеглої території та забудови від впливу несприятливих природних або техногенних факторів (ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА, п.4.3, п.п. д)).

Обов`язковi для застосування такi початковi умови влаштування покрiвлi: - до влаштування покрiвельного килима покриття повинно бути обладнаним системою вiдводу з нього дощової i талої води (ДБН В.2.6-14-95 КОНСТРУКЦIЇ БУДИНКIВ I СПОРУД ПОКРИТТЯ БУДИНКIВ I СПОРУД, Том 2 Влаштування, п. 2.3).

При організації будівельного виробництва мають бути враховані індивідуальні властивості об`єкта будівництва (архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, категорія складності, заглибленість, висотність тощо), терміни будівництва, а також умови будівництва (геологія та гідрогеологія, навколишнє середовище, особливості будівельного майданчика тощо) (ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА п.4.4).

Якщо територія будівництва зазнає впливу несприятливих природних та/або техногенних факторів і потребує захисту від них, у складі проекту організації будівництва виконується оцінка впливів на навколишнє середовище на період будівництва відповідно до вимог ДБН А.2.2-1 (ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА, п.5.2.5).

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач-3, як підрядник, та відповідач-2, як замовник, допустили здійснення ремонтних робіт, що передбачали демонтаж конструктивних елементів будівлі (зокрема даху) під час інтенсивних атмосферних опадів, що у свою чергу призвело до залиття дощовою водою орендованого позивачем приміщення. Доказів виконання вимог зазначених будівельних норм відповідачі суду не надали.

При цьому, відповідач-3, як особа, що здійснювала капітальний ремонт будівлі, не забезпечив захист об`єкта будівництва від опадів під час демонтажу дахових конструкцій, не влаштував систему вiдводу дощової води з реконструйованого приміщення.

Відповідач-2 та відповідач-3 погоджуючи проектну документацію та організовуючи будівельне виробництво не врахували індивідуальні властивості об`єкта та умови будівництва (зокрема розміщення поверхом нижче меблевого салону) та не передбачили на час демонтажу даху захисту від негативних природніх факторів для приміщень, що знаходяться під об`єктом, на якому проводився капітальний ремонт.

Таким чином, відповідач-2 та відповідач-3 порушили установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності під час здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення.

Суд встановив, що протиправна поведінка відповідачів полягає у тому, що здійснюючи замовлення ремонтних робіт, погодження проектної документації, здійснюючи контроль за виконанням робіт та безпосередньо ремонтні роботи нежитлового приміщення, яке знаходиться над приміщенням котре орендує позивач для здійснення своєї підприємницької діяльності, відповідач-2 та відповідач-3 не вчинили дій задля збереження/убезпечення можливого затоплення приміщення, що знаходиться знизу. Проводячи ремонтні роботи, які включали в себе серед іншого демонтаж покрівлі приміщення, відповідач-2 не повідомив позивача про такі роботи та не проконтролював вчинення відповідачем-3 дій щодо убезпечення приміщення від можливого заливання дощовими водами. Разом з тим, відповідач-3 також приймаючи до виконання положення договору №365 від 06 березня 2019 року, що укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3, не попередив позивача та власника приміщення про те, що у зв`язку з проведенням ремонтних робіт буде зокрема демонтовано покрівлю, та не вчинив дій, які запобігли б проникненню дощових вод у приміщення орендоване позивачем.

Оскільки збитки - це грошове вираження шкоди, наявність шкоди виражається у вартості пошкодженого майна.

Так, згідно звіту визначення прямих збитків, які були завдані власнику меблів італійського виробництва внаслідок пошкодження водою, який складений Рівненською торгово-промисловою палатою, вартість збитків (вартість пошкоджених меблів) становить 742 935,00 грн.

Разом з тим, за висновком судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №9819 від 30 червня 2020 року, судовий експерт зазначив, що мало місце пошкодження меблів позивача внаслідок залиття 29 травня 2019 року орендованого приміщення. Пошкодження характерні при контакті елементів меблів деформація елементів меблів, тріщини і відколи лакофарбового покриття, порушення цілісності каркасу. Відновлення пошкоджених внаслідок залиття орендованого приміщення меблів без втрати їх товарної цінності не можливе. Вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження майна (меблів) у зв`язку із залиттям орендованого приміщення, яке сталось 29 травня 2019 року становить 724 587,45 грн.

Таким чином, за результатами судової експертизи встановлено, що вартість збитку (пошкодженого майна) становить 724 587,45 грн.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою полягає в тому, що саме у зв`язку з неповідомленням позивача про ремонтні роботи, які включали в себе демонтаж покрівлі, та у зв`язку з неубезпеченням приміщення від можливого заливання дощовими водами, і як наслідок проникнення дощових вод до приміщення, яке орендує позивач, останньому було завдано майнову шкоду у вигляді пошкодження майна, котре не підлягає відновленню без втрати товарної цінності.

Так, за висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №9818 від 30 червня 2020 року, судовим експертом дано висновок про те, що причиною залиття, орендованого згідно з договором оренди №4 від 10 жовтня 2011 року фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, що мало місце 29 травня 2019 року є проникнення води через огороджуючи конструкції даного приміщення, а саме перекриття з приміщень другого поверху, які розташовані над приміщеннями, що є об`єктом дослідження.

Як видно з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема з відеозапису, розміщеному на CD-диску, який долучений позивачем, та як слідує з висновку судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №9819 від 30 червня 2020 року, потрапляння води в приміщення, котре орендує позивач сталося зверху. Про ці обставини вказують акт огляду салону меблів "San Remo", заяви свідків, відеозапис, на якому видно як вода протікає зі стелі, та висновок судового експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №9819 від 30 червня 2020 року. У висновку експерт зазначив, що можна зробити припущення, що меблі позивача контактували із водою як знизу (всі нижні частини пошкоджені) так із верху (набухлі і розклеєні каркаси, тріщини і відколи лакового та фарбового покриття на узголів`ях ліжка).

Як зазначив експерт у висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №9818 від 30 червня 2020 року, експерт не може в категоричній формі констатувати що до залиття приміщення, орендованого позивачем, призвели будівельні роботи, виконувані ТОВ "Нові Зодчі" згідно з договором №365 від 06 березня 2019 року, але за умови незавершення будівельних робіт на покрівлі та (або) по зовнішнім стінам з розбиранням кам`яної кладки та демонтажем вікон станом на 29 травня 2019 року могло статись залиття орендованого згідно з договором оренди №4 від 10 жовтня 2011 року Фізичною особою - підприємцем Кононеровим Анатолієм Михайловичем, нежитлового приміщення площею 106,05 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 дощовими водами через перекриття з приміщення, що належать ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк".

Тобто експерт надав висновок, що залиття приміщення 29 травня 2019 року відбулося саме з 2 поверху. А проте щодо причин такого залиття зазначив, що у випадку незавершення окремих робіт відповідачем-3, така подія могла статися.

Вина відповідачів знаходить своє вираження в тому, що саме у зв`язку з необережними діями відповідачів, позивачу було завдано майнову шкоду.

Разом з тим суд критично оцінює доводи відповідача-3 про те, що будівельні роботи які могли б спричинити залиття будівлі, та втому числі першого поверху, були завершені до 29 травня 2019 року. При цьому суд ураховує, що дефектний акт, який є додатком до договору №365 від 06 березня 2019 року містить в своєму переліку зокрема роботи по покрівлі даху. Календарний графік виконання робіт не містить чітких строків виконання робіт зокрема по покрівлі, заміні вікон та роботам по зовнішнім стінам з розбиранням кам`яної кладки. Кінцевим терміном робіт вказано травень 2019 року. Акт приймання виконаних будівельних робіт підписано сторонами 24 червня 2019 року, тобто майже через місяць після затоплення приміщення.

Наданий відповідачем-3 загальний журнал робіт суд оцінює критично з наступних підстав. Так, загальний журнал робіт не дає змоги встановити дійсні строки виконання робіт та дійсний факт завершення таких робіт, оскільки він заповнювався в односторонньому порядку працівником відповідача-3. Однак одностороннє заповнення підрядником загального журналу робіт суперечить вимогам державних будівельних норм.

Відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА, за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у проекті виконання робіт. До виконавчої документації серед іншого належать загальний журнал робіт (п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016).

Також названими будівлеьними нормами передбчаено, що приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд). Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт. Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації (п.8.4.3.5, п. 8.4.3.6, п. 8.8 ДБН А.3.1-5:2016). Однак наданий відповідачем-3 загальний журнал робіт не містить відміток про здійснення замовником приймального контролю, контролю відповідності та технічного нагляду за організацією будівництва.

Крім того, наведені будівельні норми містять вказівки щодо ведення загального журналу робіт. Зокрема титульний лист загального журналу робіт заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника. Відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблиці А.5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання. Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об`єкта будівництва з зазначенням осей,

позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться стислі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин (із зазначенням вжитих заходів), випробування устаткування, систем, мереж і вимушені простої (випробування вхолосту або під навантаженням, подача електроенергії, випробування на міцність і герметичність тощо), відхилення від робочих креслень (із зазначенням причин) і їх погодження, зміни розміщення охоронних, захисних і сигнальних огорож, переноси транспортних і пожежних мереж, прокладання, перекладання, розбирання тимчасових інженерних мереж, наявність і виконання схем операційного контролю якості, виправлення і переробку виконання робіт (із зазначенням винних), а також метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт. У таблиці А.6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також представників авторського нагляду. Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала. Під час здачі завершеного будівництвом об`єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику.

Однак, всупереч наведеним вимогам, загальний журнал робіт наданий відповідачем-3 складений в односторонньому порядку, не містить підписів замовника на титульному аркуші, не має відміток та підписів про здійснення замовником контролю робіт, не відображає метеорологічних та інших особливих умов виконання робіт. Також в матеріалах справи відсутні докази про своєчасну передачу підрядником загального журналу робіт замовнику.

А проте, наявні в матеріалах справи та описані вище докази свідчать про затоплення салону меблів з приміщення, яке знаходиться на поверх вище саме в той час, коли згідно з довідкою Рівненського обласного центру з гідрометеорології №33-01-15/369 від 29 серпня 2019 року, спостерігався дощ. Згідно із синоптичною ситуацією та прогнозом Рівненського гідрометцентру, 29 травня 2019 року по місту Рівне могли бути впродовж доби грози, шквали 15-20 м/с, вдень значний дощ та град, що відповідає 1 рівню небезпечності (НМЯ І).

Також суд критично оцінює заяву свідка ОСОБА_8 . Так, згідно з наявною в матеріалах справи копією заяви свідка (том3/а.с.163), ОСОБА_8 вказав, що у період з 23 травня 2019 року по 31 травня 2019 року робочою бригадою проводилося поліпшене фарбування стін та укосів по зібраних конструкціях підготовлених під фарбування. Всі зовнішні роботи на цей час були завершені.

Водночас суд підкреслює, що відповідно до положень частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Такими документами в даному випадку є належним чином оформлена виконавча документація, зокрема загальний журнал робіт.

Разом з тим, суд не може залишити поза увагою наданий відеодоказ, показання інших свідків, висновки експертиз, за якими достеменно встановлено, що майно пошкоджено від контакту з водою, а вода потрапляла зі стелі в приміщення з другого поверху в якому відповідач-3 за замовленням відповідача-2 проводив ремонтні роботи. Зокрема такі роботи включали в себе робочі процеси (демонтаж даху, розбирання зовнішніх стін), у випадку незавершення яких, за висновком експерта могло статися залиття нижчого на поверх приміщення дощовими водами. При цьому висновком експерта підтверджується надані позивачем докази потрапляння дощових вод з приміщення, яке знаходиться над приміщенням, яке орендує позивач.

Відхиляючи доводи відповідача-2 та відповідача-3 щодо відсутності підстав для висновків про наявність складу цивільного правопорушення, суд звертає увагу сторін на положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України (Вірогідність доказів). Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В даному випадку суд розуміє вірогідність як переконаність, що певний стан речей був саме таким, а не іншим, і такий стан речей зафіксовано відповідними доказами. Вирішення судом питання про вірогідність доказів для встановлення обставин справи передбачає застосування різної міри переконаності щодо протилежних позицій сторін відносно стверджуваних ними обставин (наприклад "дуже вірогідно", "мало вірогідно"). А отже вірогідність допускає певні ступені переконаності. При цьому, визначаючи ступінь вірогідності доказів для встановлення певних обставин, суд ураховує об`єктивні критерії, на основі яких оцінює ступінь можливості певної події чи стану речей. Такі об`єктивні критерії ґрунтуються на даних та інформації, отриманих судом з доказів наданих сторонами на підтвердження або спростування обставин справи.

Таким чином, докази подані позивачем на підтвердження обставин, що сукупно утворюють склад цивільного правопорушення суд вважає більш вірогідними ніж докази подані відповідачем на спростування таких обставин. А тому, наявність обставин щодо завдання шкоди майну позивача внаслідок деліктної поведінки відповідача-2 та відповідача-3 суд вважає доведеною. Суд визнає встановленими обставини щодо заподіяння шкоди позивачу з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів позивача.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо інших аргументів, які були наведені учасниками справи та яким не була надана оцінка судом, то ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України").

Висновки суду

На переконання суду, надані сторонами в процесі розгляду спору докази, дають підстави зробити висновок про те, що відповідач-2 та відповідач-3 допустили цивільне правопорушення внаслідок чого позивачу було завдано шкоди. Таке правопорушення спричинило завдання позивачу позадоговірної шкоди та є підставою для покладення відшкодування завданих збитків на відповдіача-2 та відповідача-3.

Вартість пошкодженого майна згідно з висновком судового експерта становить 724 587,45 грн.

Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявності підстав для солідарного стягнення з відповідачів завданої позивачу шкоди.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір в розмірі 11 164,28 грн., у зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати в розмірі 295,46 грн. судового збору покласти на позивача.

Решта судового збору, у зв`язку з частковим задоволенням позову покладається на відповідачів порівну, тобто по 5 434,41 грн.

Крім того, порівну покладаються інші судові витрати щодо вартості послуг з оцінки пошкодженого майна, та вартості проведення експертизи.

Згідно з правилами частини 9 статті 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією на суму 1 350,00 грн. про оплату послуг з оцінки майна, та квитанції на суму 19 612,40 грн. про оплату вартості проведення експертизи, суд вважає за необхідне покласти вказані витрати на відповідачів порівну. При цьому суд не вбачає підстав для пропорційного розподілу судових витрат в цій частині у зв`язку з частковим задоволення позову з огляду на приписи частини 9 статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236 - 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Фізичної особи - підприємця Рязанової Інни Анатоліївни.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська 1, код ЄДРПОУ 23697280) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, код ЄДРПОУ 40848812) на користь Фізичної особи - підприємця Кононерова Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) 724 587 (сімсот двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн. 45 коп. майнового збитку від пошкодженого майна.

4. В задоволенні позовних вимог про стягнення 19 697,55 грн. майнового збитку від пошкодженого майна відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь Фізичної особи - підприємця Кононерова Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. вартості послуг з оцінки пошкодженого майна, 9 806 (дев`ять тисяч вісімсот шість) грн. 40 коп. витрат у зв`язку з проведенням експертизи, 5 434 (п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, код ЄДРПОУ 40848812) на користь Фізичної особи - підприємця Кононерова Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) 675 (шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. вартості послуг з оцінки пошкодженого майна, 9 806 (дев`ять тисяч вісімсот шість) грн. 40 коп. витрат у зв`язку з проведенням експертизи, 5 434 (п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.

7. Судові витрати в розмірі 295,46 грн. судового збору покласти на позивача.

Позивач (стягувач): Фізична особа - підприємець Кононеров Анатолій Михайлович ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач 2 (боржник): Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська 1, код ЄДРПОУ 23697280).

Відповідач 3 (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д, код ЄДРПОУ 40848812)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Суддя Качур А.М.