УХВАЛА
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 500/11/20
адміністративне провадження № К/9901/24958/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №500/11/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юрос-Сервіс ЛТД до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
у с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю Юрос-Сервіс звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20 грудня 2019 року №2561/10-5/19-00-54-03/31886 про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Юрос-сервіс ЛТД (код 14057475) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку 31 грудня 2019 року. Зобов`язати відповідача відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Юрос-сервіс ЛТД (код 14057475) з 31 грудня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 грудня 2019 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юрос-сервіс ЛТД, вул. Замкова 16/46, м. Тернопіль, надійшов лист-повідомлення Головного управління ДПС у Тернопільській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку, у зв`язку з наявністю податкового боргу в сумі 0,04 грн, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, до листа було долучено Довідку висновок щодо дотримання юридичною особою - платником єдиного податку вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, та додано рішення №2561/10-5/19-00-54-03/31886 від 20 грудня 2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року, позовні вимоги задовольнити повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У касаційній скарзі міститься посилання, що касаційна скарга має виняткове значення для скаржника.
Оцінивши доводи касаційної скарги та посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом в пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №500/11/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юрос-Сервіс ЛТД до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92201566 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Подлісна Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні