Вирок

від 15.10.2020 по справі 494/769/19

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

15.10.2020

Справа № 494/769/19

Провадження № 1-кс/494/223/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 року м. Березівка

Слідчий суддя Березівський районний суд Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Березівському районному суді Одеської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зняття арешту з майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року за клопотанням слідчого СВ Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

До Березівського районного суду Одеської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зняття арешту з майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що ухвалою. слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року у кримінальному провадженні №12019160260000201 від 27.06.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, було накладено арешт на тимчасове вилучено майно в ході проведення 27.06.2019 року огляду за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 із автомобіля марки «Камаз» , моделі «55102», державні реєстраційні номери НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Цукорпром», що за адресою: вул. Гусенко 50, м. Дніпро, а саме: 10200 (десять тисяч двісті) кілограмів пшениці, класу №4, рік врожаю 2019 року (відповідно до накладної №025376 від 27.06.2019 року). На сьогоднішній день кримінальне провадження закрито, а тому необхідність подальшого арешту вказаного майна відпала та просить його передати ОСОБА_4 .

В судове засідання 09.10.2020 року прокурор та слідчий не з`явились, причини не явки не повідомили, а тому розгляд справи відкладено та направлено запит до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області щодо витребування матеріалів кримінального провадження №12019160260000201 від 27.06.2019 року.

В судове засіданні 15.10.2020 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 не з`явився. Водночас, 15.10.2020 року надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Слідчий СВ Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області та прокурор у судове засідання 15.10.2020 року повторно не з`явились, причини неявки не повідомили.

Разом з цим, 15.10.2020 року від слідчого Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти зняття арешту не заперечують та надали матеріали кримінального провадження.

Враховуючи вимоги ч.4ст. 107 КПК України,відсутність осібна розглядіклопотання тазважаючи навідсутність клопотаньвід учасниківпроцесуальної діїпро застосуваннятехнічних засобівфіксування,тому фіксуваннярозгляду поданогоклопотання задопомогою технічногозасобу нездійснюється.

Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12019160260000201 від 27.06.2019, слідчим суддею встановлено наступне.

27.06.2020 року внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та присвоєно номер кримінального провадження №12019160260000201.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року у кримінальному провадженні №12019160260000201 від 27.06.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, було накладено арешт на тимчасове вилучено майно в ході проведення 27.06.2019 року огляду за адресою: вул. Предорожня, 5Б, с. Новоселівка, Березівський район, Одеська область у ОСОБА_7 із автомобіля марки «Камаз» , моделі «55102», державні реєстраційні номери НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Цукорпром», що за адресою: вул. Гусенко 50, м. Дніпро, а саме: 10200 (десять тисяч двісті) кілограмів пшениці, класу №4, рік врожаю 2019 року (відповідно до накладної №025376 від 27.06.2019 року).

Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК Українислідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК Українидосудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленомуКПК Українипорядку.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідност. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, з вищевказаних законодавчих норм слідує, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції виключно під час досудового розслідування.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, 27.06.2020 року слідчий Березівського ВП виніс постанову про закриття кримінального провадження №12019160260000201 у зв`язку з закінченням досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, на рішення Великої палати Верховного Суду у справі № 372/2904/17-ц в якому встановили, що вимоги про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Так, Велика палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила (пункт 35), що арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьоїстатті 174 КПК України, у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета арешту майна як втручання в конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження (пункт 36).

Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положенняст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в даній ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає (п.37-38).

Слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом унесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку, установленому чиннимКПК України. Процедури вирішення зазначених питань за межами кримінального провадженняКПК Українине передбачає (п.47).

Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами. (п.53)

З огляду на зазначене будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження, з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна в такому разі із заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. (п.54)

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, відповідно доЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (п.55)

Таким чином, Велика палата Верховного Суду у своєму рішенні прийшла до висновку, що вирішення питання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим, за правилами кримінального судочинства, законом не передбачено.

Враховуючи, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160260000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК Українизакрито, на підставі постанови слідчого від 27.06.2020 року, а тому, в даному випадку, вирішення питання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим, слідчим суддею є неможливе.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняадвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зняття арешту з майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.07.2019 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1 .