Постанова

від 06.10.2020 по справі 199/5272/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7755/20 Справа № 199/5272/18 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Деркач Н.М., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювель",

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювель" про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової (строкової) безвідсоткової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська 17 липня 2020 року постановлено ухвалу, згідно якої суд задовольнив клопотання представника позивача та призначив по даній справі повторну судову почеркознавчу експертизу.

На вирішення експерта поставлено наступне питання:

1. чи виконано обидва підписи на квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 або іншою особою?

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювель" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що при проведенні первинної почеркознавчої експертизи були дотримані норми процесуального права, а саме ст. 106 ЦПК України, та спеціальних законів, які регламентують порядок їх проведення. Посилається на те, що відсутні підстави для призначення повторної експертизи в даній справі, оскільки наявний в матеріалах справи висновок експерта є належним та обгрунтованим. Також посилається на те, що у відповідача відсутня можливість надати більше вільних зразків підпису ОСОБА_2 , а ті зразки що вже було надано були досліджені експертною установою та надано суду висновок.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2019 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, з підстав сумнівів щодо справжності підписа ОСОБА_2 на квитанції до прибуткового касового ордера, на підставі якого було отримано відповідач грошові кошти у борг.

Таким чином встановлення даних обставин безпосередньо стосується предмету спору.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2019 року клопотання відповідача задоволено та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.

На виконання вказаної експертизи судовим експертом було надано суду висновок №4406-19 відповідно до якого підписи у квитанції до прибуткового касового ордера виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Посилаючись на неоднозначність та необґрунтованість вищезазначеного висновку позивач у липні 2020 року звернувся до суду з клопотанням про проведення повторної експертизи, оскільки первинний висновок експерта є таким, що викликає сумніви в його правильності, оскільки, виконаний без урахування вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень а також з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року клопотання позивача задоволено та призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу.

З огляду на зміст заявленого позову, зважаючи на необхідність визначення достовірності підписів ОСОБА_2 на оспорюваному документі, апеляційний суд не убачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, ураховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційний суд зважає на неможливість звуження гарантованих законом прав особи в судовому процесі чи створення їй перешкод у виконанні обов`язку доведення своїх вимог та/або заперечень проти позову.

Згідно із частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Призначення судом експертизи визначено приписами статті 103 ЦПК України. Зокрема, експертиза у справі призначається за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Апеляційний суд враховує, що пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що одним з основних видів (підвидів) експертизи є почеркознавча експертиза.

Відповідно до п. п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

З викладеного вище убачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення судової почеркознавчої експертизи у цій справі, діяв у межах діючого законодавства, що регулює порядок призначення та проведення експертиз.

Під час вирішення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань у іншій сфері, ніж право.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд безпідставно не надав належної оцінки наявному у справі висновку експерта, складенего на підставі клопотання відповідача, та необгрунтовано призначив у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, поставивши на вирішення питання, на які експертом вже надавалася відповідь.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні визначені ч. 6 ст. 82 ЦПУ України судові рішення, які набрали законної сили та могли б бути підставою для звільнення від доказування.

Окрім того, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачена можливість призначення у разі необхідності декілька експертиз, додаткової чи повторної експертизи.

У Розділі І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 визначено, що вказане коло питань, що вирішується експертами не є вичерпним. Під час проведення судово-почеркознавчої експертизи можуть вирішуватись і інші питання, що стосуються її предмета.

Також, у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення, призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. 6 ст. 104 ЦПК України).

У подальшому, в разі виникнення питань щодо висновку експерта, суд у порядку ч. 5 ст. 102 ЦПК України має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Окрім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

За змістом статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах , за змістом додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

За змістом положень ст.113 ЦПК України законодавець наголошує, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

В оскаржуваній ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, тому суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення повторної експертизи у цій конкретній справі, апеляційний суд приймає до уваги наступне.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії , від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Захищене статтею 6 ЄКПЛ право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність підстав для призначення судової експертизи, яка необхідна для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи та для правильного вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які б були безумовною підставою скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак згідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційну скарга підлягає залишенню без задоволення, а законна і обґрунтована ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року без змін.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювель" - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Н.М. Деркач

М.О. Макаров