Постанова

від 13.10.2020 по справі 191/1690/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/69/20 Справа № 191/1690/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Гречко Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства "Зевс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ПП "Зевс" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Зевс" посилалися на те, що 08 квітня 2013 року між ПП "Зевс" та ОСОБА_1 був укладений договір позики, відповідно до умов якого ПП "Зевс" передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 90000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти у сумі 90000 грн. 08 квітня 2013 року позивач надав позику відповідачу в сумі 40000 грн., а 17 січня 2014 року ще 50000 грн. Кошти були видані із каси ПП "Зевс". Згідно з пунктом 3.1. договору відповідач був зобов`язаний повернути позику до 15 березня 2014 року. Однак, ОСОБА_1 станом на 15 квітня 2014 року заборгованість не повернув. На підставі викладеного, ПП "Зевс" просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по договору позики у сумі 90000 грн., та судовий збір у сумі 900 грн.

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року було задоволено позовні вимоги ПП "Зевс". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "Зевс" суму боргу за договором позики в розмірі 90000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 900 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ Авант-Банк , МФО 380708 (т.1 а.с.41).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року залишено без змін (т.1 а.с.239-244).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.49-51).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року задоволено в повному обсязі позовні вимоги ПП "Зевс". Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , на користь ПП "Зевс", р/р: НОМЕР_3 в ТОВ КБ "Український фінансовий світ", МФО: 377777, код ЄДРПОУ: 31578034, заборгованість за договором позики в розмірі 90000 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 900 грн. (т.2 а.с.180, 181).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 16 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Зевс", посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормами ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Частиною першою ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно наказу №З/У-96 від 03 квітня 2013 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 було прийнято на роботу у ПП "Зевс" на посаду торгівельного агента (т.1 а.с.28).

Згідно наказу №З\У-15 від 05 лютого 2014 року про припинення трудового договору ОСОБА_1 було звільнено з роботи за згодою сторін за п.1 ст.36 КзпП України (т.1 а.с.29).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, 08 квітня 2013 року між ПП "Зевс" та ОСОБА_1 був укладений договір позики, відповідно до умов якого ПП "Зевс" передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 90000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти у сумі 90000 грн. (т.1 а.с.3).

Згідно пункту 2.1 вказаного договору позики позика надається у готівковій формі з каси підприємства, а також позика може надаватися частинами.

Згідно з пунктом 3.1. договору відповідач був зобов`язаний повернути позику до 15 березня 2014 року.

Згідно з копією касового ордеру №94 від 08 квітня 2013 року ПП "Зевс" надали ОСОБА_1 кошти у сумі 40000 грн. (т.1 а.с. 4).

Згідно з копією касового ордеру №12 від 17 січня 2014 року ПП "Зевс" надали ОСОБА_1 кошти у сумі 50000 грн. (а.с.5).

Підписуючи даний договір позики та отримавши грошові кошти відповідач погодився на викладені в ньому умови виконання покладених на себе зобов`язань, а саме на строк повернення суми позики та відповідальність за його порушення.

ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за договором позики від 08 квітня 2013 року, у зв`язку з чим має заборгованість перед ПП "Зевс" у розмірі 90000 грн.

Під час нового розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 23 жовтня 2017 року було призначено у даній справі судову почеркознавчу експертизу за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , на вирішення якої було поставлено питання чи виконаний відповідачем підпис на видатковому ордері від 17 січня 2014 року на суму 50000 грн. в графі "підпис одержувача" від імені ОСОБА_1 або іншою особою? (т.2 а.с.163, 166)

У зв`язку з тим, що оригінал видаткового касового ордера від 17 січня 2014 року на суму 50000 грн. було втрачено, судовим експертом було повідомлено про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.173, 174).

Встановлено, що при первісному розгляді справи у матеріалах справи були наявні оригінали видаткових касових ордерів від 08 квітня 2013 року та від 17 січня 2014 року, та оригінал договору позики від 08 квітня 2013 року та ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року було призначено у даній справі судову почеркознавчу експертизу і вказані оригінали документів були наявні у матеріалах справи та надані експерту.

На час нового розгляду справи у суді першої інстанції оригінали видаткових касових ордерів від 08 квітня 2013 року та від 17 січня 2014 року, та оригінал договору позики від 08 квітня 2013 року у матеріалах цивільної справи були відсутні та їх знаходження не відоме (т.3 а.с.22-24, 27).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2020 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якуб С.А. про призначення судової почеркознавчої експертизи було задоволено частково. Призначено у справі за позовом ПП "Зевс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - Чи виконаний підпис в договорі позики від 08 квітня 2013 року, укладеного між ПП "Зевс" та ОСОБА_1 , відповідно умов до якого ПП "Зевс" надало ОСОБА_1 кошти у сумі 90 000 грн., в графі підпис позичальника від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_1 чи іншою особою? - Чи виконаний підпис у видатковому касовому ордері №94 від 08 квітня 2013 року на суму 40 000 грн. в графі підпис одержувача від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_1 чи іншою особою? - Чи виконаний підпис у видатковому касовому ордері №12 від 17 січня 2014 року на суму 50 000 грн. в графі підпис одержувача від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Інституту права імені Володимира Сташиса (м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 70-б, каб.502-1, тел. НОМЕР_4 ). В розпорядження експертів надано цивільну справу 191/1690/14-ц за позовом ПП "Зевс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Судову почеркознавчу експертизу проводити на підставі наявних у матеріалах справи копіях договору позики від 08 квітня 2013 року, укладеного між ПП "Зевс" до ОСОБА_1 , видаткового касового ордеру №94 від 08 квітня 2013 року на суму 40 000 грн., видаткового касового ордеру №12 від 17 січня 2014 року на суму 50 000 грн. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України. Витрати за проведення експертизи покласти на відповідача - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , представник Якуб С.А. - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ). Строк проведення експертизи - 60 календарних днів. Провадження у справі зупинено до надходження висновку експерта (т.3 а.с.120-122).

Відповідно до висновку експерта №225 від 27 серпня 2020 року Інституту права імені Володимира Сташиса на вказану ухвалу апеляційного суду підпис в графі "Позичальник" зображення якого є в завіреній електрографічній копії договору позики від 08 квітня 2013 року, у кладеного між ПП "Зевс" до ОСОБА_1 , відповідно умов якого ПП "Зевс" надало ОСОБА_1 кошти у сумі 90 000 грн., з датою повернення 15 березня 2014 року, виконано ОСОБА_1 .

Підпис в графі "Підпис одержувача" зображення якого є є в завіреній електрографічній копії №94 від 08 квітня 2013 року на суму 40 000 грн., виконано ОСОБА_1 .

Підпис в графі "Підпис одержувача" зображення якого є в завіреній електрографічній копії №12 від 17 січня 2014 року на суму 50 000 грн., виконано ОСОБА_1 (т.3 а.с.116-132).

Адвокатом відповідача Якуб С.А. було надано апеляційному суду висновок експертного дослідження №272 від 11 серпня 2020 року експерта-криміналіста Кравченко О.М., який було виготовлено на замовлення адвоката відповідача у справі - Якуб С.А. , відповідно до якого підпис в графі "Позичальник" зображення якого є в завіреній електрографічній копії договору позики від 08 квітня 2013 року, у кладеного між ПП "Зевс" до ОСОБА_1 , відповідно умов якого ПП "Зевс" надало ОСОБА_1 кошти у сумі 90 000 грн., з датою повернення 15 березня 2014 року, виконано ОСОБА_1 .

Підпис в графі "Підпис одержувача" зображення якого є є в завіреній електрографічній копії №94 від 08 квітня 2013 року на суму 40 000 грн., виконано ОСОБА_1 .

Підпис в графі "Підпис одержувача" зображення якого є в завіреній електрографічній копії №12 від 17 січня 2014 року на суму 50 000 грн., виконано ОСОБА_1 (т.3 а.с.143-150).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що між ОСОБА_1 та ПП "Зевс"був укладений договір позики, відповідно до умов якого ПП "Зевс" передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 90000 грн., які відповідач до теперішнього часу не повернув, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПП "Зевс".

Посилання відповідача на те, що він працював у ПП "Зевс" та грошові кошти від ПП "Зевс" він не отримував, а договір позики підписував під впливом насильства та примусу не підтверджуються належними доказами у справі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ПП "Зевс" є юридичною особою, яка займається реалізацією горілчаних виробів, а не наданням фінансових коштів, тому договори позики є фіктивними, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки аналіз норм чинного законодавства (зокрема п.п.6,7 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст.553,1046 ЦК України) дає підстави для висновку, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительства), можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг, але й юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, і фізичними особами, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримував грошові кошти за договором позики спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді