Постанова

від 15.10.2020 по справі 705/3084/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1272/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/3084/19 Категорія: Корман О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року, ухваленого у складі судді Кормана О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про продовження терміну для прийняття спадщини, повний текст рішення складено 22 травня 2020 року -

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про продовження терміну для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з земельного паю у розмірі 3,1327 гектари, що знаходиться на території Максимівської сільської ради, та призначена для ведення особистого селянського господарства.

За життя, померлою було складено заповіт, відповідно до якого все належне майно заповідалося позивачу. Єдиним спадкоємцем земельної ділянки, згідно заповіту являється ОСОБА_1 .

Після смерті матері позивач зверталася до Максимівської сільської ради щодо прийняття спадщини, де їй було роз`яснено про необхідність звернення до нотаріуса із відповідною заявою про її прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку.

17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Ящука Дмитра Олеговича із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вважає, що нею з поважних причин було пропущено строк для прийняття спадщини, а саме у зв`язку з її необізнаністю та невірно отриманою інформацією про час звернення до нотаріуса.

На підставі викладеного, позивач просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували фактичне прийняття нею спадщини, а також не доведено, що сільською радою було надано їй невірне роз`яснення щодо строків звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших доказів, якими б підтверджувалися обставини невчасного її звернення до нотаріуса для прийняття спадщини, з причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами позивачем також не було надано. Оскільки ОСОБА_1 було відомо про наявність заповіту, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що вона мала можливість реалізувати своє право на прийняття спадщини. Необізнаність позивача не є причиною, яка відповідно до положень ч.3 ст. 1272 ЦК України може бути визнана поважною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки у сільській раді невірно її проінформували щодо термінів звернення із заявою про прийняття спадщини, та роз`яснили, що так як вона проживала з матір`ю їй не потрібно звертатися до нотаріуса в строк до 6 місяців.

Окрім того, уповноваженим органом нотаріату не було вчинено жодних дій щодо повідомлення її та іншого спадкоємця за заповітом про відкриття спадщини, тому вважає, що нею пропущено строк з поважних причин.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 та 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (а.с. 11).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

07 вересня 2018 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно з яким вона на випадок своє смерті заповіла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій він розташований, розміром 0,3594 гектарів (0,25 гектарів для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 7124385300:01:000:0106 та 0,1094 гектарів для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124385300:01:000:0105). Належну спадкодавцеві земельну ділянку розміром 3,1327 гектарів, згідно державного акту І-ЧР №013586, яка розташована на території Максимівської сільської ради Уманського району Черкаської області, в адмінмежах Максимівської сільської ради та призначена для ведення особистого селянського господарства, остання заповіла ОСОБА_1 1967 року народження (а.с. 10).

Заповіт посвідчено старостою села Максимівка Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області - ОСОБА_4 .

Позивачу було відомо про наявність заповіту, що підтверджується наданими нею заявами по суті справи (а.с. 2-5).

За змістом частини першої статті 1269 , частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вихідний номер 450/02-31 від 17 травня 2019 року, виданою приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області - Ящуком Дмитром Олеговичем, ОСОБА_2 проживала одиноко, про що свідчить довідка Паланської сільської ради села Максимівка Уманського району Черкаської області від 01 жовтня 2018 року вихідний номер 265. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17 травня 2019 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася (а.с. 8).

За приписами частини 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 № 7 роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачем було пропущено визначений законом строк для прийняття спадщини, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вихідний номер 450/02-31 від 17 травня 2019 року, виданою приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області - Ящуком Дмитром Олеговичем.

Звертаючись із позовом ОСОБА_1 обґрунтовуючи поважність пропуску строку для прийняття спадщини зазначала про власну необізнаність та невірно отриману від Максимівської сільської ради інформацію про час звернення до нотаріуса.

Рішенням Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області Про реорганізацію Максимівської сільської ради №1-17/VII від 24 листопада 2017 року Максимівська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Паланської сільської ради (а.с. 37).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують твердження апелянта щодо надання Максимівською сільською радою їй роз`яснення про необхідність звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів дав правильну оцінку обставинам, на які посилався позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у неї об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті матері.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року по справі №389/1193/17.

Посилання в апеляційній скарзі на Закон України Про нотаріат є необґрунтованим, оскільки нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій повідомляє про відкриття спадщини за сукупності таких обставин: 1) отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини; 2) обізнаність про місце проживання або роботи інших спадкоємців.

За обставинами даної справи спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась, відомості у нотаріуса про спадкоємця ОСОБА_1 , її місце проживання або роботу, були відсутні, а відтак і обов`язок її повідомляти також не виник.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5 втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції №296/5 від 22 лютого 2012 року, а тому не може застосовуватись до спадщини яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відсутність заперечення проти задоволення позовних вимог не може бути беззаперечною підставою для їх задоволення, оскільки таке визнання має не суперечити закону.(ч.4 ст.206 ЦПК України)

Суд не може прийняти докази, які додані до апеляційної скарги, а саме копію довідки Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області №38/02-18 від 24 лютого 2020 року, оскільки не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача (ч.3 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Перешкод, у передбаченому ЦПК порядку, подати до суду першої інстанції докази у ОСОБА_1 не було, у зв`язку з чим вона має нести ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з вчасно неподаними доказами.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2020 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про продовження терміну для прийняття спадщини - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 15 жовтня 2020 року.

Судді