ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1224/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 710/1644/19 Категорія: Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року : Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 12 березня 2020 року, ухваленого у складі судді Побережної Н.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, -
в с т а н о в и в :
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що після досягнення їхнім спільним з відповідачем сином ОСОБА_3 повноліття, останній втратив право на утримання з боку батька.
При цьому, ОСОБА_3 є непрацездатним та має інвалідність, що підтверджується відповідними медичними документами, а його батько ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання дитини до досягнення ним повноліття в примусовому порядну на підставі судового наказу.
Позивач, у зв`язку із захворюванням сина роботи не має, оскільки її син ОСОБА_3 потребує постійного догляду. Для реабілітації сина необхідно постійне медичне та нетрадиційне лікування, що потребує витрат, зокрема різні види масажів, заняття у воді, голковколювання, а тому коштів призначених державою, як соціальна допомога разом із надбавкою на догляд не достатньо для забезпечення сину належного харчування, проживання і лікування, в зв`язку з чим син гостро потребує матеріальної допомоги від батька який має постійний дохід.
З наведених підстав позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 12 березня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісяця.
Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 будучи батьком повнолітнього ОСОБА_3 , який є непрацездатний та має інвалідність з народження, має не право, а обов`язок надавати матеріальну допомогу сину.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що аргументи позивача щодо потреби у матеріальній допомозі для їхнього сина є переконливими та, оскільки дані витрати зумовлені станом здоров`я дитини та її захворюванням, відповідач зобов`язаний брати участь в утриманні сина.
При цьому, в своєму рішенні суд першої інстанції вказав, що виходячи з принципу справедливості та розумності, позов підлягає частковому задоволенню з необхідністю стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина, в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просить рішення змінити та в резолютивній частині зазначити про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень щомісячно.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що суд першої інстанції не витребував відомостей про суму отриманих доходів ТОВ Леонардо та ПП Стеффа , тому прийшов до неправильного висновку щодо справедливості стягнення з відповідача суми аліментів в розмірі 3000 гривень, оскільки судом не враховано, що ОСОБА_2 відповідно до його статків та доходів може сплачувати аліменти в більшому розмірі ніж визначено судом, а їх повнолітній син здоров`я якого зовсім безпорадне, потребує значно більшої матеріальної допомоги від свого батька, ніж 3000 (три тисячі) гривень в місяць.
Також, позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів є абсолютно законним та обґрунтованим, однак в частині розміру аліментів судом не був забезпечений ефективний захист права повнолітнього непрацездатного сина на належне утримання з боку батька та не оцінено рівності участі батьків в утриманні дитини з інвалідністю.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2016, виданим Шполянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №22. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.6).
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 від 22 лютого 2014 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області 22 лютого 2014, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 22 лютого 2014. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 7).
Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Дослідженими медичними документами, а саме висновком №1690, підгрупа А, виданого Шполянським центром медико-санітарної допомоги, встановлено, що ОСОБА_3 має захворювання ДЦП (а.с. 10) та згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №766163 встановлено, що ОСОБА_3 має першу групу інвалідності з дитинства, безтерміново та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 54).
За даними консультативного висновку спеціаліста КНП Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради від 23 грудня 2019 року ОСОБА_3 має діагноз: дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез тяжкого ступеня з різковираженими порушеннями функції кінцівок, обіходу, пересування, відсутністю самообслуговування. Потребує постійного стороннього догляду (а.с. 55 ).
Частинами 1,2 статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути не обхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до довідки, виданою Управлінням соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації 30 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та отримувала державну соціальну допомогу дітям-інвалідам до 18 років в розмірі 3212,80 грн. з 01 січня 2007 по 07 грудня 2019 року (а.с. 11).
Як вбачається з досліджуваних матеріалів, ОСОБА_2 згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ЛЕОНАРДО , код ЄДРПОУ:41163315, із статутним капіталом у розмірі 2000000,00 гривень (а.с. 12-17) та входить до складу засновників та є кінцевим бенефіціарним власником ПП СТЕФА , код ЄДРПОУ: 32039416, розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду підприємства складає 3112000,00 гривень (а.с. 18-24).
При цьому, відповідно до довідки про доходи, виданою ПП ОСОБА_7 , ОСОБА_2 працює у ПП ОСОБА_8 , де займає посаду директора. Загальна сума його доходу за період з липня 2019 року по грудень 2019 року становить 27413.10 гривень (а.с. 42) та згідно довідки про доходи, виданою ТОВ Леонардо , ОСОБА_2 працює у ТОВ Леонардо , де займає посаду директора. Загальна сума його доходу за період з липня 2019 року по грудень 2019 року становить 27000 гривень (а.с. 43).
З вказаних довідок слідує, що розмір доходу в місяць відповідача становить 9065.16 гривень.
Разом з тим, частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заперечуючи в стягненні аліментів, відповідач у відзиві зазначив, лише про заробіток на посаді директора, при цьому відомості щодо доходу як учасника ТОВ Леонарнрдо та ПП ОСОБА_8 не надав.
А тому судом безпідставно не було враховано вказану обставину, що є порушенням статті 182 СК України, в якій прямо зазначено, про обов`язковість врахування зазначеної обставини.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до зміни.
Керуючись ст.ст. 374 , 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 12 березня 2020 року - змінити, збільшивши розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі з 3000 гривень до 5000 гривень щомісяця.
В решті рішення суду першої інстанції залишити - без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1152 гривни 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України .
Повний текст постанови виготовлений 15 жовтня 2020 року.
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2020 |
Оприлюднено | 16.10.2020 |
Номер документу | 92214602 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Бондаренко С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні