Ухвала

від 15.10.2020 по справі 766/3925/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/3925/20

н/п 2-з/766/352/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

15.10.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі головуючого судді Єпішина Ю.М., розглянувши заяву адвоката Орловцевої Марини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви посилається на ті обставини, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя. До складу спільного сумісного майна входять: житловий будинок, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На думку позивача в даному випадку існує необхідність у забезпеченні позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач має можливість самостійно розпорядитися спірним майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України , дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли заяви, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно норм ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч.7 ст. 153 ЦПК України ).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №227221297 житловий будинок, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд належать ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер: 946 від 27.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М.

Предметом позову є визнання житлового будинку, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на Ѕ частину зазначеного нерухомого майна.

Разом з цим заявник просить забезпечити позов шляхом накладання арешту не на Ѕ частину спірного нерухомого майна, а на все майно. Відтак, заходи забезпечення позову щодо спірного майна в цілому не є співмірними із позовними вимогами, з якими позивач звернувся до суду, у зв`язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.

Отже, виходячи з предмету та підстави позову, для забезпечення захисту прав заявника, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_3 .

При задоволенні заяви про забезпечення позову, суд також керується прецендентною практикою Європейського суду з прав людини, а саме, в рішенні Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, яким встановлено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи, що накладення арешту на спірне нерухоме майно час розгляду заяви не тягне можливих збитків та будь-яких витрат у зв`язку із цим відповідач не несе, підстави обов`язкового застосування зустрічного зобов`язання (ч. 3ст. 154 ЦПК) відсутні, - суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 151 -153, 157ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву адвоката Орловцевої Марини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 78.5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки площею 0.1040 га, кадастровий номер 6510165300:09:055:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, серія та номер: 946 від 27.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Місюр В.М.

Копію ухвали про забезпечення позову невідкладно направити всім учасникам справи та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя Ю.М.Єпішин