Ухвала

від 15.10.2020 по справі 130/2343/20

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/916/2020

130/2343/20

У Х В А Л А

15.10.2020 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Сенько Л.Ю., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ковалишина Л.І. звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним позовом в якому просила стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , який продовжує навчання у Відокремленому структурному підрозділі Барський фаховий коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету в розмірі 2000 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку - у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою; стягнути з відповідача суму аліментів у межах платежу за один місяць.

Дослідивши матеріали позову, приходжу до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Так, згідно зі ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка,син продовжують навчання іу зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв`язку з цим стягуються аліменти.

Таким чином, законодавець пов`язує стягнення аліментів на повнолітнього сина чи доньку виключно з випадком продовження ними навчання та в межах строку такого навчання. При цьому встановлений судом період стягнення аліментів до 23-річчя є преклюзивним та має на меті захист прав відповідача у випадку продовження навчання повнолітніми сином чи донькою після досягнення ними вказаного віку. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Разом з тим стягнення можливе виключно на користь повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв`язку з цим стягуються аліменти.

Всупереч наведеному позивачкою не зазначено кінцевого строку стягнення аліментів. Не містить визначеного строку періоду навчання (закінчення навчання) і долучена до матеріалів справи довідка, видана Барським фаховим коледжем транспорту та будівництва Національного транспортного університету від 25.09.2020 за № 185.

Більше того, всупереч наведеним нормам і роз`ясненням позивачка просить стягувати аліменти на її користь, при цьому відсутні відомості де проживає повнолітній син.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Тобто позивачу слід уточнити позовні вимоги, оскільки вимога про стягнення аліментів у розмірі не меншому 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку застосовується тоді, коли дитина є неповнолітньою, а станом на 13.10.2020 ОСОБА_3 є повнолітнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищезазначене приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, допущених при її складанні шляхом подачі до суду належним чином оформленої позовної заяви, з врахування вищевикладених недоліків та дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 185, ст.ст. 258, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя