Постанова

від 15.04.2021 по справі 130/2343/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/2343/20

Провадження № 22-ц/801/763/2021

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сенько Л. Ю.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 рокуСправа № 130/2343/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Медвецького С. К.,

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 153/1852/20 за апеляційною скаргою адвоката Федишена Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Сенько Л. Ю. у залі суду,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15 червня 2004 року.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постійно проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 навчається у відокремленому структурному підрозділі Барський фаховий коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету на ІІ курсі денного відділення за спеціалізацією Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання , у зв`язку з чим немає змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Указувала, що сплатила за навчання сина у 2020 році 11 900 грн. ОСОБА_3 щоденно їздить на навчання до м. Бар Вінницької області громадським транспортом. Вартість проїзду в обидві сторони складає 66,50 грн. Для забезпечення належного рівня життя сина вона купує йому продукти харчування, одяг, дає кошти на проїзд до місця навчання та на зворотній шлях додому, купує канцелярське приладдя, а також несе інші непередбачувані витрати необхідні для його навчання.

Зазначала, що ніде не працює, займається веденням домашнього господарства.

Відповідач працездатний, інших утриманців немає, отримує дохід від здачі в оренду належної йому земельної ділянки. Постійно займається підробітками на сезонних роботах і на будівництві, має нерегулярний мінливий дохід.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у розмірі 2 000 грн щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до досягнення ним 23-річного віку на період його навчання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн щомісяця, починаючи з 13 жовтня 2020 року і до закінчення навчання - 30 червня 2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що син продовжує навчання у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, яку відповідач, будучи працездатним, має можливість надавати у розмірі 1 500 грн від його заробітку (доходу) щомісячно. При цьому відповідач погоджувався сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1 000 грн та вказував, що має постійний заробіток і спроможний надавати сину матеріальну допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись із рішенням суду, адвокат Федишен Р. В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення розміру аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1 000 грн.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2021 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та надано позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2021 року справу призначено до розгляду на 15 квітня 2021 року у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що рішення суду не мотивоване в частині визначення розміру аліментів. Визначений судом першої інстанції розмір аліментів є компромісним припущенням.

Крім цього, суд не врахував, що він спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1 000 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Ковалишина Л. І. указує, що рішення є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Зазначає, що повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання і не працює, його утримання повністю здійснює ОСОБА_1 . Витрати на утримання сина складаються не лише з оплати навчання, але й харчування, забезпечення одягом, речами першої необхідності, оплати проїзду на навчання, забезпечення канцелярським приладдям тощо.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є повнолітнім (а.с.7).

Відповідно до довідок Кармалюківської сільської ради ОСОБА_3 з 02 серпня 2016 року по теперішній час зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.9 на звороті) та входить до складу сім`ї ОСОБА_1 (а.с.10).

Позивачка не працює (а.с.55-56).

З довідок від 25 вересня 2020 року № 185 та від 27 жовтня 2020 року № 208 Барського коледжу транспорту та будівництва Національного транспортного університету слідує, що ОСОБА_3 навчається у Барському фаховому коледжі транспорту та будівництва НТУ на ІІ курсі денного відділення за спеціалізацією Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання . Термін навчання з 01 вересня 2020 року по 30 червня 2023 року (а.с.11, 37).

Згідно з копією договору про навчання у фаховому коледжі № 1 від 01 вересня 2020 року, укладеного між Барським фаховим коледжем транспорту та будівництва Національного транспортного університету з ОСОБА_3 заклад вищої освіти взяв на себе зобов`язання зарахувати ОСОБА_3 на ІІ курс денної форми навчання за освітньою програмою фаховий молодший бакалавр за спеціальність галузеве машинобудування , спеціалізація Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання , для здобуття ним ступеня вищої освіти фаховий молодший бакалавр . Фінансування навчання - контрактник (а.с.12-13).

ОСОБА_1 22 вересня 2020 року у відділенні АТ А-БАНК м. Жмеринка внесла на рахунок Барського коледжу транспорту НТУ кошти за навчання студента 2 курсу, група 2ДМ98 ОСОБА_3 в розмірі 11 900 грн (а.с.14).

ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та з 24 червня 2020 року займає посаду водія автотранспортних засобів ТОВ УКРМОНОЛІТ (а.с.58-59).

У листопаді 2020 року відповідач отримав від ФГ Смарагдовий Маєток 15 198,76 грн орендної плати (а.с.69).

Відповідач має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яку обробляє особисто (а.с.70).

Позиція суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Установивши, що син відповідача - ОСОБА_3 продовжує навчатися у Барському коледжі транспорту та будівництва Національного транспортного університету та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , який є працездатною особою та працює, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Разом із тим, аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги про зменшення розміру аліментів до 1 000 грн не заслуговують на увагу з таких міркувань.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Ураховуючи вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, а також потреби повнолітнього сина в забезпеченні одягом, речами першої необхідності, канцелярським приладдям суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення аліментів у розмірі 1500 грн.

Судом установлено, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, як орендодавець отримує орендну плату та має у власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, і це в сукупності, свідчить про те, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 1 500 грн.

Отже, визначаючи розмір стягнутих з відповідача на користь позивача аліментів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів саме у розмірі 1 500 грн від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки, ураховуючи наявність доходу у відповідача, такий розмір стягнення аліментів відповідатиме вимогам розумності і справедливості, буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Разом із тим, у відповідності до приписів статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доводи наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права і незгоді з розміром стягнутих аліментів, зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, судові витрати пов`язані з апеляційним розглядом справи слід залишити за ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. К. Медвецький

судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук