Постанова

від 07.10.2020 по справі 910/3155/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа№ 910/3155/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

секретар судового засідання: Вознюк К.Л.

за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 07.10.2020,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Глуховського Микити Миколайовича (ФОП Глуховський М.М.)

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020

у справі № 910/3155/20 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Київ" (ТОВ "Біг Київ")

до ФОП Глуховського М.М.

про стягнення 144 510, 18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Біг Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Глуховського М.М. про стягнення заборгованості у сумі 144 510, 18 грн. (з яких 115 040 грн. основного боргу, 8 823, 79 грн. пені, 2 976, 60 грн. 3 % річних, 2 000, 80 грн. втрат від інфляції та 15 668, 99 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 25-01/2019 про створення за замовленням та використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме, розробки корпоративного сайту, брендингу та 4 лендингів для компанії Біг Київ від 25.01.2019 (далі - Договір від 25.01.2019).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 позовні вимоги позивача було задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Біг Київ" 115 040 грн. заборгованості, 8 823, 79 грн. пені, 2 976, 60 грн. 3 % річних, 1 762, 64 грн. втрат від інфляції, 1 929, 05 грн. судового збору та 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Глуховський М.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва №910/3155/20 від 28.04.2020 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення з ФОП Глуховського М.М. на користь ТОВ Біг Київ , а саме розмір заборгованості до 15 040 грн., розмір пені до 2 100, 51 грн., 3% річних до 370 грн., інфляційні витрати 490 грн., усі інші стягнення скасувати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, для розгляду апеляційної скарги визначено наступний склад суду, головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Остапенко О.М., Поляков Б.М.

18.08.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП Глуховського М.М. залишено без руху.

Оскільки апелянтом було усунуто недоліки, то ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3155/20 за апеляційною скаргою ФОП Глуховського М.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у вказаному складі; розгляд справи призначено на 07.10.2020.

02.10.2020 відділом діловодства суду було отримано відзив позивача на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

05.10.2020 ФОП Глуховський М.М. подав суду відповідь на відзив відповідно до якої відповідач просив апеляційну скаргу задовольнити та клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 07.10.2020 представник ТОВ Біг Київ не заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, надаючи пояснення по суті спору зауважив, що ФОП Глуховський М.М. не надав суду належних та допустимих доказів того, що апелянт належним чином виконав умови договору від 25.01.2019, а подана, в якості доказу, переписка сторін не відображає факту передачі виконаних робіт ТОВ Біг Київ . З огляду на наведене, представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учаснику судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ним реалізовано.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, зокрема, тим що: у відповідача не було можливості подати суду першої інстанції відзив на позовну заяву, та не було можливості ознайомитися з матеріалами справи, тобто він реалізував своє право на заперечення проти позовних вимог; відповідач не отримував ухвал суду першої інстанції; з переписки сторін вбачається, що позивачем було отримано два лендінги, що фактично є 2/5 виконаної за договором роботи; у період з жовтня по листопад 2019 року відповідач звертався до позивача з проханням підписати Акт приймання-передачі об`єкту (робіт), проте отримав відмову; позивач перераховував кошти не в повному об`ємі (лише 115 040 грн.) та не розрахувався у повному обсязі.

Щодо неотримання відповідачем ухвал суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції вбачає за можливе зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом першої інстанції вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Судом було повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом першої інстанції було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.03.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 95 А, квартира 130, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 04.03.2020 з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Аналізуючи пункт 4 частини шостої статті 242 ГПК України, частину першу статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", пункт 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, можна дійти висновку, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Разом з тим, судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Отже, враховуючи наведене, можна дійти висновку, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.03.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ), а тому посилання про необізнаність та неможливість подачі відзиву є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2019 позивачем (замовник) та відповідачем (автор) укладено договір № 25-01/2019 про створення за замовленням та використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме, розробки корпоративного сайту, брендингу та 4 лендингів для компанії Біг Київ, предметом якого є створення автором в установлений договором строк та на визначених цим договором умовах об`єкта права інтелектуальної власності відповідно до вимог замовника та відчуження (передача) автором майнових прав на об`єкт замовнику в повному обсязі, а саме: - права на використання об`єкту; - виключного права дозволяти використання об`єкту; - права перешкоджати неправомірному використанню об`єкту, в тому числі забороняти таке використання; - права передавати (відчужувати) повністю або частково права на об`єкт третім особам.

Вказаним Договором було обумовлено таке:

об`єктом права інтелектуальної власності за договором є створений автором у цифровій формі проект корпоративного сайту, що складається з: web-ресурсу, відеоряду, анімаційних засобів, аудіо-візуальних творів, що є невід`ємною складовою об`єкту, СRM системи, системи оплат, системи управління, кодів (ключів доступу), аналітичних засобів, що спільно створюють проект з можливістю он-лайн продажу послуг (п. 2.3. договору);

передача об`єкта автором замовнику здійснюється в електронному вигляді на серверах та шляхом надсилання усіх ключів доступу замовнику на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 в день підписання сторонами акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.4 договору);

договір набуває чинності з моменту укладення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, але не довше 07.04.2019 (п. 3.1. договору);

роботи за цим договором здійснюються у наступні строки за етапами (пункт 3.2):

аналіз ринку та конкурентного середовища - протягом 7 днів, з дня підписання договору;

створення структури сайту, розробка макетів та копірайтинг - протягом 20 днів, з дня підписання договору;

розробка брендингу та дизайну - з 20 по 30 день, з дня підписання договору;

верстання макетів - з 27 по 37 день, з дня підписання договору;

розробка і впровадження системи автоматизації та технічної частини - 37 по 45 день, з дня підписання договору;

впровадження, тестування та навчання замовника користуванню об`єктом - 45 - 60 день, з дня підписання договору.

приймання та узгодження етапів здійснюється шляхом підписання окремих актів (п. 3.3 договору);

вартість об`єкта за договором становить 250 200 грн., що складає суму еквіваленту 9000 доларів США по курсу на момент підписання договору 27,8 та сплачується частинами на протязі робіт в національній валюті (п. 4.1. договору);

розрахунки між сторонами здійснюються на банківський рахунок автора (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору, замовник зобов`язаний сплатити автору:

- 16 %, що складає 41 700 грн. в день підписання договору;

- 20 %, що складає 50 040 грн. до 13.02.2019. Після створення макетів та копірайтингу двох лендингів;

- 20 %, що складає 50 040 грн. до 25.02.2019;

- 20 %, що складає 50 040 грн. до 10.03.2019;

- 12 %, що складає 29 190 грн. до 25.03.2019;

- 12 %, що складає 29 190 грн. впродовж 3-х днів після підписання фінального акту приймання-передачі, після 07.04.2019;

об`єкт вважається переданим замовнику та прийнятим ним із дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта. Разом з об`єктом мають передаватись і усі ключі, паролі та інструкція з управління об`єктом. За умовами (п. 4.4. договору);

автор зобов`язаний, зокрема створити об`єкт, визначений у п. 1.3. договору, протягом 70 днів з моменту отримання оплати; передати замовнику об`єкт у строки та на умовах визначених цим договором; своєчасно забезпечувати замовника інформацією та документами, що стосуються предмету договору і необхідні для виконання умов договору (пункт 6.1. договору);

за невиконання визначених договором зобов`язань і умов винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день невиконання зобов`язання чи умов (п. 7.1. договору);

Як зазначає позивач та підтверджує апелянт, останнім на виконання умов договору, з метою отримання розробленого корпоративного сайту, було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати 115 040 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2747 від 25.01.2019 на суму 40 000 грн., № 2871 від 28.02.2019 на суму 50 040 грн., та на суму 25 000 грн.

Оскільки відповідач не надав передбачені договором послуги з розроблення корпоративного сайту у строки, визначені п. 3.2. договору, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 28.11.2019, в якій він зазначив, що роботи згідно договору так і не виконані, прострочення виконання робіт складає більш ніж 8 місяців, у зв`язку з чим позивач вважає за необхідне відмовитися від договору та вимагав від відповідача повернути сплачені позивачем кошти за договором у строк до 07.12.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, з відтиском календарного штемпеля поштового відділення - 28.11.2019.

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, грошові кошти не повернув.

За змістом статті 111 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, і, відповідно, згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (частини 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з огляду на наведене, господарський суд першої інстанції, враховуючи приписи наведених норм, обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про стягнення перерахованих відповідачу коштів у сумі 115 040 грн.

Разом з тим, за змістом ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку, що починаючи з 10.12.2019 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення перерахованих позивачем коштів у сумі 115 040 грн. в якості передоплати.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1. договору, за невиконання визначених договором зобов`язань і умов винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день невиконання зобов`язання чи умов.

Разом з тим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 823, 79 грн. пені за період з 27.03.2019 по 27.09.2019 підлягають задоволенню, вимоги 3% у сумі 2 976, 60 грн. за період з 27.03.2019 по 27.02.2020 також обґрунтовано задоволено, а здійснений судом перерахунок втрат від інфляції є правильним, тому стягненню підлягає 1 762, 64 грн. втрат від інфляції за період з 27.03.2019 по 27.02.2020.

Разом з тим, Господарський суд міста Києва обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 668, 99 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 27.03.2019 по 27.02.2020, оскільки правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч. 1 статті 1048 ЦК України, у зв`язку з чим правові підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків - відсутні (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 905/1313/18 та 24.09.2019 у справі № 922/1151/18).

Водночас, враховуючи приписи ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ст. 123, 126 ГПК України, враховуючи співмірність витрат на послуги адвоката, з 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

У частині третій статті 13, частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що апелянтом не подано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені у апеляційній скарзі обставини (як от акти виконаних робіт, чи належні докази їх виконання), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні, а відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Глуховського Микити Миколайовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі № 910/3155/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/3155/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України .

Повний текст постанови підписано 13.10.2020.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков