Рішення

від 07.10.2020 по справі 922/2545/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2545/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (61003, Харківська обл., місто Харків, пров. Кузнечний, 2; ідент. код 14072049)

до Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 59995,40 грн

за участю представників:

позивача - Краюшкіна О.В., довіреність № 223/01 від 07.09.2020, наказ № 48ВК від 10.12.2018

відповідача - Бондаренко Я.О., ордер серії ДН № 056249 від 19.08.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5210 від 19.10.2018

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни, в якій просить суд стягнути з відповідача 59995,40 грн. компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами оренди № 6323-Н від 30.05.2017 року, №6633-Н від 30.11.2018 року, № 0078Х/2019 від 09.10.2019, укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем, та неналежним виконанням договору про відшкодування орендарем балансоутримувачу витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, укладеним між позивачем та відповідачем 30.05.2017 року, в частині перерахування на рахунок позивача компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2020 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання о 12:30 09 вересня 2020 р.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 09.09.2020 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 09.09.2020 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 07.10.2020 р. о 10:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2020 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні у повному обсязі заперечує проти вимог позивача, наголошуючи на їх безпідставності, оскільки у договорі невірно визначено розмір земельної ділянки, що передана у орендне користування відповідача, а саме у користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка у загальному розмірі 704.6 кв.м., а відтак саме виходячи з цього розміру земельної ділянки необхідно виходити при розрахунку відшкодування (компенсації) позивачу плату за землю (земельний податок), а не з 1304 кв.м. на які посилається позивач. Одночасно відповідач вказує, що сума відшкодування (компенсації) земельного податку є фіксованою за кожен місяць та була узгоджена сторонами у Додатку Ne 2 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 30.05.2017р. і перегляд розміру даної компенсації повинен бути погоджений сторонами та внесено відповідні зміни до договору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 травня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 6323-Н, за умовами якого з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівлю 1-поверхового складу (реєстровий № 14072049.2.ЛДТЛЦИ018, інв. № 103/01/3/011, літ. Г-1 ) площею 80,6 кв.м, будівлю 1-поверхового складу (реєстровий № 14072049.2.ЛДТЛЦИ009, інв. № 103/01/3/005, літ. Д-1 ) площею 178,10 кв.м.

30 листопада 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № № 6633-Н, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину дворового покриття (реєстраційний № 14072049.2.ЛДТЛЦИ017, інв. № 103/10/3/003), площею 400,0 кв.м., за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що перебуває на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач).

09.10.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 0078Х/2019 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення кім. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, загальною площею 45,9 кв.м. першого поверху 2 поверхового лабораторного корпусу літ. К-2 (реєстровий номер 14072049.2ЛДТЛЦИ013), розташованого за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, б. 4/6, що перебуває на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач).

Крім того, судом встановлено, що 30.05.2017р. між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 7 від 16.10.2019 р., Балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівель літ. Г-1 та літ. Д-1), загальною площею 258,70 кв. м та першого поверху 2 поверхового лабораторного корпусу літ. К-2 , загальною площею 45,9 кв.м., що знаходяться за адресом: м. Харків, провулок Кузнечний, 4/6 , а також утримання частини дворового покриття (прибудинкової території) площею 400 кв.м., а орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт. Орендар користується приміщеннями в будівлях та двором (надалі - орендоване Приміщення) відповідно до Договору оренди № 6323-Н від 30.05.2017 р. та № 6633-Н від 30.11.2018 р., укладених орендарем з РВ ФДМУ по Харківській області та № 0078Х/2019 від 09.10.2019 р., укладеного орендарем з РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, а також відповідно плану розміщення приміщень, що додається до договору (Додаток №1). Орендовані приміщення використовується для цілей: розміщення офісу (на площі 45,9 кв.м.); розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів (на площі 258,7 кв.м.) та розміщення стоянки для автомобілів (на площі 400 кв.м.).

Згідно п. 2.1.1, Договору про відшкодування витрат, позивач зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Розмір участі Орендаря у відшкодуванні вартості комунальних послуг та умови їх оплати встановлюється сторонами у Розрахунку відшкодування, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2).

Згідно п. 5 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що компенсація (відшкодування) витрат з оплати земельного податку за землю під будівлею, в якій розташоване орендоване приміщення, та орендоване дворове покриття, що підлягає компенсації Балансоутримувачу щомісячно, обчислюється за формулою:

Сума компенсації =(варт.1кв.м*Sорен.зем*1,5%) /12,

варт.1кв.м - це вартість 1 кв.м. землі згідно оцінки, з функціональним коефіцієнтом, що складає 5345,00 грн.;

Sорен.зем. - це площа орендовано землі під орендованими приміщеннями, та орендованого дворового покриття, яка розраховується за формулою:

Sорен.зем.= Sд+К1*Sзем. = 400кв.м.+0,111*8143 кв.м = 1304кв.м.

Пунктом 5.2. Договору про відшкодування витрат, визначено, що зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншої сторони.

Позивач зазначає, що протягом 2017-2019 років відповідач своєчасно і в повному обсязі відшкодовував позивачу пропорційну плату за землю в розмірі узгодженому сторонами в договорі, однак в 2020 році відповідач відмовився сплачувати остаточні рахунки позивача на суму 59995,40 грн. як донарахування по пропорційній компенсації плати за землю, що була сплачена позивачем до бюджету; надіслані позивачем рахунки разом з вимогою про сплату (вих.№93/01 від 01.07.2020), були залишені відповідачем без оплати.

Борг по компенсації плати за землю у сумі 59995,40 грн. виник у зв`язку з неповною оплатою відповідачем рахунків позивача по відшкодуванню (компенсації) витрат по податку за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року, при розрахунку яких позивач виходив з того, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 р. №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яка відповідно до п.2 цього рішення застосовується з 01.01.2020. Враховуючи вищенаведене, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова з 01.01.2020 року становить 639,78 грн.

Відповідно до приписів вищевказаного рішення, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено становить З відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та на зональній коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (Км2), за квадратний метр бази оподаткування.

Враховуючи, що за даними земельного кадастру по земельній ділянці пров. Кузнечний, 4/6 у м. Харкові, розмір коефіцієнту Кф становить 3,0 (комерційна діяльність), а коефіцієнту Км2 - 3,39 (центр міста), то вартість одного квадратного метра землі на цій ділянці становить: 639,78грн.*3*3,39 = 6506,56 грн.

Оскільки вимога про сплаті остаточного розрахунку компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року з урахуванням нової вартості одного кв.м. землі, встановленої станом на 01.01.2020 р., була залишена відповідачем без задоволення, а рахунки на оплату останніх частин відшкодування витрат по податку на землю - без оплати, то позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості з щомісячної компенсація плати за землю (25453,67 грн. * 4 міс. - сплачені 41819,28 грн.) за період січень, лютий, квітень, травень 2020 року у розмірі 59995,40 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з щомісячної компенсації плати за землю (25453,67 грн. * 4 міс. - сплачені 41819,28 грн.) за період січень, лютий, квітень, травень 2020 року у розмірі 59995,40 грн., яка була донараховано позивачу у зв`язку із збільшенням на законодавчому рівні базової вартість одного квадратного метра земель міста Харкова, яка з 01.01.2020 року становить 639,78 грн.

Разом з тим, з правовідносин, що склались між сторонами спору, зокрема з договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного 30.05.2017р. між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" та ФОП Ходас Г.І., не вбачається підстав для автоматичної зміни розміру відшкодування вартості на оплату за землю (податку на землю).

Так, умовами вищенаведеного договору, з урахуванням змін внесених до нього додатковими угодами, у сукупності з додатком № 2 до договору, сторонами погоджено формулу обчислення відшкодування вартості на оплату за землю (п. 5 Додатку № 2 "Розрахунок відшкодування".

Як було встановлено судом, в п. 5 Додатку № 2 до Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 16.10.2019 р.) сторонами на власний розсуд було визначено вартість відшкодування враховуючи наступні вихідні дані:

площа орендованої земельної ділянки дорівнює 1304 кв.м.;

варт.1 кв.м складає 5345,00 грн.

Виходячи з узгоджених сторонами умов договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017, в редакції додаткової угоди № 7 від 16.10.2019 року відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу вартості плати за землю у сумі 8712,35 грн. на місяць, що за спірні 4 місяці 2020 року дорівнює загальну суму 34849,40 грн.

Як визнає сам позивач відповідачем за спірний період сплачено суму у розмірі 41819,28 грн.

Щодо тверджень позивача про необхідність застосуванням до спірних правовідносин з 01.01.2020 року базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у розмірі 639,78 грн., встановленої рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 р. №1474/19, суд зазначає наступне.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору про відшкодування витрат, визначено, що зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншої сторони.

Розмір вартості 1 кв.м землі, як і розмір орендованої земельної ділянки, які застосовуються при розрахунку вартості відшкодування витрат з оплати земельного податку, сторонами узгоджено на власний розсуд у відповідному додатку № 2 до договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017 р.

При цьому сторонами не передбачено автоматичної зміни розміру відшкодування у разі збільшенням базової вартість одного квадратного метра земель міста Харкова, а тому, саме договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017 р. визначається розмір та умови сплати орендарем компенсації витрат з оплати земельного податку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. (п. 5.2 Договору).

Таким чином, зміна базової вартість одного квадратного метра земель міста Харкова, може бути підставою для перегляду встановлений у договорі платежів та має здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до Договору, зокрема, в частині розміру вартість 1 кв.м. землі згідно оцінки, з функціональним коефіцієнтом, яка станом на час виникнення спірних правовідносин за умовами договору дорівнює 5345,00 грн.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позивач безпідставно здійснив донарахування компенсації позивачу плати за землю (земельного податку) на 2020 рік, за відсутності внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору.

При цьому судом була врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.03.2018 року у справі № 916/3236/16 та від 01.10.2018 року у справі №916/3233/16, щодо того, що позивач залишив поза увагою, що його правовідносини з відповідачем є договірними, а не контролюючими, не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

В даному випадку спірним договором не передбачено обов`язку орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.07.2018 у справі № 813/3819/17, зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" до Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни про стягнення суми заборгованості 59995грн.40коп - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК України та п. 4 розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Повне рішення складено "12" жовтня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков