Постанова

від 25.01.2021 по справі 922/2545/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р. Справа № 922/2545/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

за участю представників:

позивач - Краюшкіна О.В.;

відповідач - Бондаренко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (вх. №3067Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року (суддя Шатерніков М.І., повний текст складено 12.10.2020 р.), у справі №922/2545/20

за позовом Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни, смт. Високий Харківської обл.

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни, в якій просить суд стягнути з відповідача 59995,40 грн. компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами оренди № 6323-Н від 30.05.2017 року, №6633-Н від 30.11.2018 року, № 0078Х/2019 від 09.10.2019, укладеними між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем, та неналежним виконанням договору про відшкодування орендарем балансоутримувачу витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, укладеним між позивачем та відповідачем 30.05.2017 року, в частині перерахування на рахунок позивача компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року (суддя Шатерніков М.І., повний текст складено 12.10.2020 р.), у справі №922/2545/20 у позові Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" до Фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни про стягнення суми заборгованості 59995,40 грн відмовлено повністю.

Державне підприємство "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" з рішенням не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов, стягнути з відповідача 59995,40 грн заборгованості.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу ДП "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" на рішення Господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року у справі №922/2545/20 залишено без руху з підстав порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію суду заявник надав докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: платіжне доручення №724 від 23.11.2020.

Разом зі скаргою апелянт надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року поновлено Державному підприємству "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року у справі №922/2545/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" на рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року у справі №922/2545/20. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення ухвали. Призначено справу до розгляду на "25" січня 2021 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У відзиві на апеляційну скаргу Ходас Г.І. не погоджується з твердженнями, викладеними у скарзі, просить залишити скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості, рішення господарського суду залишити без змін, як таке, що прийняте при повному встановленні обставин справи.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги. Відповідач проти її задоволення заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача і відповідача, встановила, що рішення господарського суду відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) 30 травня 2017 року було укладено договір оренди № 6323-Н, за умовами якого з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 2, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівлю 1-поверхового складу (реєстровий № 14072049.2.ЛДТЛЦИ018, інв. № 103/01/3/011, літ. "Г-1") площею 80,6 кв.м, будівлю 1-поверхового складу (реєстровий № 14072049.2.ЛДТЛЦИ009, інв. № 103/01/3/005, літ. "Д-1") площею 178,10 кв.м.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) 30 листопада 2018 року було укладено договір оренди № 6633-Н, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину дворового покриття (реєстраційний № 14072049.2.ЛДТЛЦИ017, інв. № 103/10/3/003), площею 400,0 кв.м., за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що перебуває на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач).

Також, 09.10.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 0078Х/2019 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення кім. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, загальною площею 45,9 кв.м. першого поверху 2 поверхового лабораторного корпусу літ. "К-2" (реєстровий номер 14072049.2ЛДТЛЦИ013), розташованого за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, б. 4/6, що перебуває на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач).

Крім того, 30.05.2017 р. між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" (балансоутримувач, позивач) та ФОП Ходас Г.І. (відповідач, орендар) було укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 7 від 16.10.2019 р., Балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівель літ. Г-1 та літ. Д-1), загальною площею 258,70 кв. м та першого поверху 2 поверхового лабораторного корпусу літ. "К-2", загальною площею 45,9 кв.м., що знаходяться за адресом: м. Харків, провулок Кузнечний, 4/6 , а також утримання частини дворового покриття (прибудинкової території) площею 400 кв.м., а орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт. Орендар користується приміщеннями в будівлях та двором (надалі - орендоване Приміщення) відповідно до Договору оренди № 6323-Н від 30.05.2017 р. та № 6633-Н від 30.11.2018 р., укладених орендарем з РВ ФДМУ по Харківській області та № 0078Х/2019 від 09.10.2019 р., укладеного орендарем з РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, а також відповідно плану розміщення приміщень, що додається до договору (Додаток №1). Орендовані приміщення використовується для цілей: розміщення офісу (на площі 45,9 кв.м.); розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів (на площі 258,7 кв.м.) та розміщення стоянки для автомобілів (на площі 400 кв.м.).

Згідно з п. 2.1.1, Договору про відшкодування витрат, позивач зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Розмір участі Орендаря у відшкодуванні вартості комунальних послуг та умови їх оплати встановлюється сторонами у Розрахунку відшкодування, що є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 2).

Згідно з п. 5 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що компенсація (відшкодування) витрат з оплати земельного податку за землю під будівлею, в якій розташоване орендоване приміщення, та орендоване дворове покриття, що підлягає компенсації Балансоутримувачу щомісячно, обчислюється за формулою:

Сума компенсації =(варт.1кв.м*Sорен.зем*1,5%) /12,

варт.1кв.м - це вартість 1 кв.м. землі згідно оцінки, з функціональним коефіцієнтом, що складає 5345,00 грн.;

Sорен.зем. - це площа орендовано землі під орендованими приміщеннями, та орендованого дворового покриття, яка розраховується за формулою:

Sорен.зем.= Sд+К1*Sзем. = 400кв.м.+0,111*8143 кв.м = 1304кв.м.

Пунктом 5.2. Договору про відшкодування витрат, визначено, що зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншої сторони.

Позивач зазначає, що протягом 2017-2019 років відповідач своєчасно і в повному обсязі відшкодовував позивачу пропорційну плату за землю в розмірі узгодженому сторонами в договорі, однак в 2020 році відповідач відмовився сплачувати остаточні рахунки позивача на суму 59995,40 грн. як донарахування по пропорційній компенсації плати за землю, що була сплачена позивачем до бюджету; надіслані позивачем рахунки разом з вимогою про сплату (вих.№93/01 від 01.07.2020), були залишені відповідачем без оплати.

Борг по компенсації плати за землю у сумі 59995,40 грн. виник у зв`язку з неповною оплатою відповідачем рахунків позивача по відшкодуванню (компенсації) витрат по податку за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року, при розрахунку яких позивач виходив з того, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 р. №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яка відповідно до п.2 цього рішення застосовується з 01.01.2020. Враховуючи вищенаведене, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова з 01.01.2020 року становить 639,78 грн.

Відповідно до приписів вищевказаного рішення, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено становить З відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та на зональній коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (Км2), за квадратний метр бази оподаткування.

Враховуючи, що за даними земельного кадастру по земельній ділянці пров. Кузнечний, 4/6 у м. Харкові, розмір коефіцієнту Кф становить 3,0 (комерційна діяльність), а коефіцієнту Км2 - 3,39 (центр міста), то вартість одного квадратного метра землі на цій ділянці становить: 639,78грн.*3*3,39 = 6506,56 грн.

Оскільки вимога про сплаті остаточного розрахунку компенсації плати за землю за січень, лютий, квітень, травень 2020 року з урахуванням нової вартості одного кв.м. землі, встановленої станом на 01.01.2020 р., була залишена відповідачем без задоволення, а рахунки на оплату останніх частин відшкодування витрат по податку на землю - без оплати, то позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості з щомісячної компенсація плати за землю (25453,67 грн. * 4 міс. - сплачені 41819,28 грн.) за період січень, лютий, квітень, травень 2020 року у розмірі 59995,40 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з наступного.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості з щомісячної компенсації плати за землю (25453,67 грн. * 4 міс. - сплачені 41819,28 грн.) за період січень, лютий, квітень, травень 2020 року у розмірі 59995,40 грн., яка була донараховано позивачу у зв`язку із збільшенням на законодавчому рівні базової вартість одного квадратного метра земель міста Харкова, яка з 01.01.2020 року становить 639,78 грн.

Разом з тим, з правовідносин, що склались між сторонами спору, зокрема з договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного 30.05.2017р. між Державним підприємством "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" та ФОП Ходас Г.І., не вбачається підстав для автоматичної зміни розміру відшкодування вартості на оплату за землю (податку на землю).

Так, умовами вищенаведеного договору, з урахуванням змін внесених до нього додатковими угодами, у сукупності з додатком № 2 до договору, сторонами погоджено формулу обчислення відшкодування вартості на оплату за землю (п. 5 Додатку № 2 "Розрахунок відшкодування".

Як було встановлено судом, в п. 5 Додатку № 2 до Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 16.10.2019 р.) сторонами на власний розсуд було визначено вартість відшкодування враховуючи наступні вихідні дані: площа орендованої земельної ділянки дорівнює 1304 кв.м; варт.1 кв.м складає 5345,00 грн.

Виходячи з узгоджених сторонами умов договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017, в редакції додаткової угоди № 7 від 16.10.2019 року відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодовувати позивачу вартості плати за землю у сумі 8712,35 грн. на місяць, що за спірні 4 місяці 2020 року дорівнює загальну суму 34849,40 грн.

Як визнає позивач відповідачем за спірний період сплачено суму у розмірі 41819,28 грн.

Cтосовно тверджень позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин з 01.01.2020 року базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у розмірі 639,78 грн., встановленої рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 р. №1474/19, слід зазначити наступне.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору про відшкодування витрат, визначено, що зміни та доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншої сторони.

Розмір вартості 1 кв.м землі, як і розмір орендованої земельної ділянки, які застосовуються при розрахунку вартості відшкодування витрат з оплати земельного податку, сторонами узгоджено на власний розсуд у відповідному додатку №2 до договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017 р.

При цьому, сторонами не передбачено автоматичної зміни розміру відшкодування у разі збільшення базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, а тому, саме договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.05.2017 р. визначається розмір та умови сплати орендарем компенсації витрат з оплати земельного податку.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 5.2 Договору).

Таким чином, зміна базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, може бути підставою для перегляду встановлених у договорі платежів та має здійснюватись у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до Договору, зокрема, в частині розміру вартості 1 кв.м. землі згідно оцінки, з функціональним коефіцієнтом, яка станом на час виникнення спірних правовідносин за умовами договору дорівнює 5345,00 грн.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позивач безпідставно здійснив донарахування компенсації позивачу плати за землю (земельного податку) на 2020 рік, за відсутності внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору.

При цьому, судом була врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.03.2018 року у справі № 916/3236/16 та від 01.10.2018 року у справі №916/3233/16, щодо того, що позивач залишив поза увагою, що його правовідносини з відповідачем є договірними, а не контролюючими, не навів доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

В даному випадку спірним договором не передбачено обов`язку орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.07.2018 у справі № 813/3819/17, зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати.

Враховуючи наведені висновки, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог і невідповідність фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим, відмовив у їх задоволенні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації" на рішення Харківської області від 07 жовтня 2020 року у справі №922/2545/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року у справі №922/2545/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.