Рішення

від 16.10.2020 по справі 300/1361/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. справа № 300/1361/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Реал-Вест (надалі - ТОВ Реал-Вест , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним і скасування рішення №1380904/37408793 від 21.12.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання відповідача зареєструвати в зазначеному реєстрі податкову накладну позивача №2 від 25.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України за №117 від 21.02.2018, оскаржуваним рішенням за №1380904/37408793 від 21.12.2019 відмовив у реєстрації податкової накладної за №2 від 25.11.2019. Звертає увагу, що відповідачем при складанні квитанції №9299995299 від 12.12.2019, якою зупинено реєстрацію податкової накладної за №2 від 25.11.2019, не дотримано норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, пунктів 13, 15 Порядку №117, оскільки не зазначено конкретного чіткого критерію ризиковості, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації та не зазначено конкретного переліку документів, які потрібно додати для реєстрації податкової накладної. Вважає рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкова накладна за №2 від 25.11.2019 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний строк усунув недоліки.

29.07.2020 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позов, який був поданий до суду 22.09.2020. Представник відповідача зазначила, що Головним управлінням ДПС України в Івано-Франківській області прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 25.11.2019, оскільки позивачем не подано даних та документів щодо пункту навантаження, розвантаження, які зазначено у товарно-транпортній накладні (м. Тернопіль, вул. Промислова, 28). Зазначає, що подані позивачем до позовної заяви документи не подавалися на розгляд комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Зазначає, що спірне рішення є правомірним, тому просила суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ТОВ Реал-Вест є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в контролюючому органі, перебуває на загальній системі оподаткування.

Між позивачем та ТОВ "Румата" 22.02.2019 укладено договір поставки №220219-01, відповідно до якого ТОВ Реал-Вест протягом терміну дії цього договору зобов`язується поставити, товар у порядку і на умовах, визначених договором. Асортимент, кількість та ціна продукції, що поставляється визначається видатковими накладними (а.с. 12-13).

25.11.2019 сторонами складено видаткову накладну №251119-01, згідно якої було ТОВ Реал-Вест продало ТОВ Румата товар, зокрема скло ClimaGuard 4 мм та скло поліроване 4мм на загальну суму 235771,58 грн., в тому числі 39295,26 грн. ПДВ. (а.с. 14).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №251119-01 від 25.11.2019 ТОВ Реал-Вест відпущено ТОВ Румата вантаж на загальну суму 235771,58 грн., в тому числі 39295,26 грн. ПДВ. згідно видаткової накладної №251119-01 від 25.11.2019, пункт навантаження - м. Тернопіль, вул. Промислова, 28, пункт розвантаження - Івано-Франківська міська рада, с. Хриплин, вул. Тисменицька, 9 (а.с. 15).

Позивачем складено податкову накладну №2 від 25.11.2019 на загальну суму 235771,58 грн., у тому числі ПДВ 39295,26 грн. та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 10).

Однак відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9299995299 від 12.12.2019 реєстрацію податкової накладної №2 від 25.11.2019 зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ Румата , на підставі яких складено податкову накладну №2 від 25.11.2019 позивачем подано додаткові документи, зокрема: договір поставки №220219-01 від 22.02.2019; видаткова накладна №251119-01 від 25.11.2019; ТТН №251 119-02 від 25.11.2019; видаткова накладна №4273 від 25.2019; платіжне доручення №84 від 25.11.2019; договір поставки №51/2019 від 19.09.2019; ТТН №4273 від 25.11.2019 (а.с. 11).

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №1380904/37408793 від 21.12.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 з підстав ненадання платником податку копій документів. У додатковій інформації зазначено: відсутні дані/документи щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м.Тернопіль, вул. Промислова, 28) (а.с. 8).

Не погоджуючись із даним рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області ТОВ Реал-Вест звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі також Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 (в редакції станом на час подання податкової накладної), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містив пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України зазначалось, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно матеріалів справи, у Квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної №9299995299 від 12.12.2019 контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, у спірній квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не зазначено, який саме із вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості платника податку відповідач застосував до позивача.

Суд зазначає, що податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію ризиковості платника податків, який зумовив зупинення реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція при вирішенні подібних спорів викладена в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 2240/2765/18 і відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №9299995299 від 12.12.2019 не вказано конкретного переліку необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Так, відповідно до п.4 Порядку №117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Згідно п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6, п.7 Порядку №117).

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до п.13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 14, 15 Порядку №117 передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Суд також зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Так, із квитанції №9299995299 від 12.12.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 видно, що дана податкова накладна була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Зміст цієї квитанції зумовлює висновок про те, що фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо ненадання позивачем при реєстрації податкової накладної копій первинних документів, які додані до позовної заяви, оскільки контролюючим органом у спірній квитанції не наведено конкретний перелік документів, які мало подати ТОВ Реал-Вест для реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №9299995299 від 12.12.2019 ТОВ Реал-Вест було подано додаткові документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ Румата , на підставі яких складено податкову накладну №2 від 25.11.2019, зокрема: договір поставки №220219-01 від 22.02.2019; видаткова накладна №251119-01 від 25.11.2019; ТТН №251 119-02 від 25.11.2019; видаткова накладна №4273 від 25.2019; платіжне доручення №84 від 25.11.2019; договір поставки №51/2019 від 19.09.2019; ТТН №4273 від 25.11.2019 (а.с. 11).

Суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підпункту 3 пункту 13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За відсутності належним чином встановлених Критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність ПН / РК Критеріям ризиковості (пункт 7 Порядку №117).

Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об`єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов`язань платника податків-покупця.

Однак, у квитанції, на підставі якої було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019, відповідач не обгрунтував визначення такого Критерію ризиковості платника податку як підпункт 1.6 пункту 1 Критерію.

Пунктом 19 Порядку №117 визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС) та комісії центрального рівня (ДПС).

Пунктами 20, 21 Порядку №117 передбачено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані платником податків є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на протиправність рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а вживання контролюючим органом загального посилання на Критерії оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Пунктом 22 Порядку №117 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Так, підставою для прийняття спірного рішення №1380904/37408793 від 21.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН стало ненадання платником податку копій документів, а згідно додаткової інформації: відсутні дані/документи щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначено у ТТН (м. Тернопіль, вул. Промислова, 28).

Водночас, таке формальне посилання щодо відсутності документів щодо пункту навантаження, розвантаження не може слугувати підставою для висновку про нереальність здійснен

ня господарської операції щодо поставки товару між позивачем та ТОВ Румата й, відповідно, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Крім того, позивачем подано договір поставки №51/2019 від 19.09.2019, відповідно до якого ТОВ Реал-Вест приймає скло та дзеркало від ТОВ Гюалос (а.с. 18-19), видаткову накладну №4273 від 25.11.2019 про отримання від ТОВ Гюалос скла ClimaGuard N 4мм у кількості 2145,11 м.кв. та скла полірованого 4мм у кількості 79,45 м.кв., всього на суму 235 371,16 грн., в тому числі ПДВ 39228,53 грн. (а.с. 16); товарно-транспортну накладну №4273 від 25.11.2019 про навантаження у пункті 35600 Рівненська обл, м. Дубно, Семидубська, буд. №103 та розвантаження у пункті Україна, м. Тернопіль, вул. Промислова, будинок №28 товару (скло ClimaGuard N 4мм у кількості 2145,11 м.кв. та скла полірованого 4мм у кількості 79,45 м.кв.) на загальну суму 235 371,16 грн., в тому числі ПДВ 39228,53 грн.) (а.с. 20), а також платіжне доручення №84 від 25.11.2019 про оплату позивачем ТОВ Гюалос суми 235 371,16 грн. (а.с. 17).

При цьому, відповідачем не спростовано жодну з обставин, які підтверджені наданими позивачем документами.

Окрім того, суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Таким чином, судом встановлено, що подані позивачем документи підтверджують здійснення позивачем господарської операції, по якій складено податкову накладну №2 від 25.11.2019. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять, що є достатнім для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН. Господарська операція, за наслідками якої складено зазначену податкову накладну, здійснена позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичною та підтверджується первинними документами.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної у Реєстрі та протиправність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас згідно частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС України.

Згідно п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за № 1246.

Так, пунктом 19 Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправності прийнятого Комісією Головного управління ДПС у Івано-Франківській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що послідовним та обґрунтованим буде, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану позивачем податкову накладну №2 від 25.11.2019, днем її подання.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем подано суду платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. №132 від 20.07.2020 (а.с. 28).

Також ТОВ Реал-Вест 11.09.2020 подано клопотання від 27.08.2020 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. (а.с. 44).

З даного приводу суд зазначає наступне.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами 1-4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив: договір про надання правової (правничої) допомоги №Ю-17/03-01 від 17.03.2020 (а.с.45-47), акт наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги №Ю-17/03-01 від 17.03.2020 (а.с. 48), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001026 (а.с. 46). Також позивачем у додатках до клопотання про відшкодування судових витрат зазначено копію платіжного доручення, однак фактично такої копії не долучено.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд звертає увагу, що позивачем на підтвердження факту сплати на користь адвоката витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. до суду жодних документів не подано, а відтак понесення останніх позивачем не підтверджено, а тому такі витрати не підлягають до стягнення на користь позивача.

Таким чином підлягають розподілу лише витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Державної податкової служби України, яка здійснювала зупинення реєстрації податкових накладних, так із вини Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, яке необґрунтовано відмовило у реєстрації таких накладних, підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в солідарному порядку по 1051,00 гривні з кожного.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №1380904/37408793 від 21.12.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Реал-Вест у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест (ідентифікаційний код юридичної особи 37408793, вул. Коновальця, буд. 147, кв. 126, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 1051,00 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня нуль копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест (ідентифікаційний код юридичної особи 37408793, вул. Коновальця, буд. 147, кв. 126, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 1051,00 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня нуль копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Вест" (ідентифікаційний код юридичної особи 37408793, вул. Коновальця, буд. 147, кв. 126, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач-1: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053).

Суддя Главач І.А.