Постанова

від 26.01.2021 по справі 300/1361/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1361/20 пров. № А/857/14956/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Курильця А.Р., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (суддя - Главач І.А., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Реал-Вест до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Реал-Вест у червні 2020 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправним і скасувати рішення №1380904/37408793 від 21.12.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати в зазначеному реєстрі податкову накладну №2 від 25.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган в порушення вимог ст. 201 ПК України, постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, рішенням за №1380904/37408793 від 21.12.2019 відмовив у реєстрації податкової накладної за №2 від 25.11.2019. Звертає увагу, що при складанні квитанції №9299995299 від 12.12.2019, якою зупинено реєстрацію податкової накладної за №2 від 25.11.2019, відповідачем не дотримано положення пункту 201.16 статті 201 ПК України, пунктів 13, 15 Порядку №117, оскільки не зазначено конкретного чіткого критерію ризиковості, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації та не зазначено конкретного переліку документів, які потрібно додати для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №1380904/37408793 від 21.12.2019 про відмову ТОВ Реал-Вест у реєстрації податкової накладної № 2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ Реал-Вест №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не подано контролюючому органу документів щодо пункту навантаження, розвантаження, які зазначено у товарно-транспортній накладній (м. Тернопіль, вул. Промислова, 28). Так як позивачем не подавалися на розгляд відповідної комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області підтверджуючі документи реальності здійснення господарської операції на виконання договорів поставки скла, тому оскаржуване рішення №1380904/37408793 від 21.12.2019 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним.

Позивач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ Реал-Вест є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в контролюючому органі, перебуває на загальній системі оподаткування. Між ТОВ Реал-Вест та ТОВ "Румата" 22.02.2019 укладено договір поставки №220219-01, відповідно до якого ТОВ Реал-Вест протягом терміну дії цього договору зобов`язується поставити, товар у порядку і на умовах, визначених договором. Асортимент, кількість та ціна продукції, що поставляється визначається видатковими накладними . Сторонами 25.11.2019 складено видаткову накладну №251119-01, згідно з якою ТОВ Реал-Вест продало ТОВ Румата товар, зокрема скло ClimaGuard 4мм та скло поліроване 4мм на загальну суму 235771,58 грн, в тому числі 39295,26 грн. ПДВ .

Відповідно до товарно-транспортної накладної №251119-01 від 25.11.2019 ТОВ Реал-Вест відпущено ТОВ Румата вантаж на загальну суму 235771,58 грн, в тому числі 39295,26грн. ПДВ згідно видаткової накладної №251119-01 від 25.11.2019, пункт навантаження - м. Тернопіль, вул. Промислова, 28, пункт розвантаження - Івано-Франківська міська рада, с. Хриплин, вул. Тисменицька, 9 . Позивачем складено податкову накладну №2 від 25.11.2019 на загальну суму 235771,58 грн, у тому числі ПДВ 39295,26 грн та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9299995299 від 12.12.2019 реєстрацію податкової накладної № 2 від 25.11.2019 зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ Румата , на підставі яких складено податкову накладну №2 від 25.11.2019 позивачем подано додаткові документи, зокрема: договір поставки №220219-01 від 22.02.2019; видаткову накладну №251119-01 від 25.11.2019; ТТН №251 119-02 від 25.11.2019; видаткову накладну №4273 від 25.2019; платіжне доручення №84 від 25.11.2019; договір поставки №51/2019 від 19.09.2019; ТТН №4273 від 25.11.2019.

Рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №1380904/37408793 від 21.12.2019 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 з підстав ненадання платником податку копій документів. У додатковій інформації зазначено: відсутні дані/документи щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м. Тернопіль, вул. Промислова, 28).

Не погоджуючись із вказаним рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, ТОВ Реал-Вест звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №117 від 21.02.2018.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

При цьому, відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Так, у підпункті 1.6 п. 1 Листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа або засновник якого був посадовою особою та засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Приписи п. 13 Порядку №117 визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, квитанція від 12.12.2019 містить лише загальне посилання на відповідність спірної податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У той же час, контролюючим органом не надано доказів, з яких можливо встановити обставини через які контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірності зупинення реєстрації зазначеної накладної. При цьому, контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 25.11.2019 позивачем були подані до контролюючого органу документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, в рішенні №1380904/37408793 від 21.12.2019 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 25.11.2019 зазначено про ненадання платником податку копій документів щодо пункту навантаження, розвантаження, який зазначений у ТТН (м. Тернопіль, вул. промислова, 28).

Судом встановлено, що 22.02.2019 між ТОВ «Румата» (покупець) та ТОВ «Реал-Вест» укладено договір поставки за № 220219-01. На виконання умов вказаного договору позивач, 25.11.2019, видав видаткову накладну за № 251119-01 на постачання товару - скла полірованого 4 мм на суму 235771,58 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 39295,26 грн.

На підтвердження реальності господарської операції з ТОВ Румата , позивачем подано контролюючому органу договір поставки №51/2019 від 19.09.2019, відповідно до якого ТОВ Реал-Вест приймає скло та дзеркало від ТОВ Гюалос (а.с. 18-19), видаткову накладну №4273 від 25.11.2019 про отримання від ТОВ Гюалос скла ClimaGuard N 4мм у кількості 2145,11 м.кв. та скла полірованого 4мм у кількості 79,45 м.кв., всього на суму 235 371,16 грн., в тому числі ПДВ 39228,53 грн. (а.с. 16); товарно-транспортну накладну №4273 від 25.11.2019 про навантаження у пункті 35600 Рівненська обл, м. Дубно, Семидубська, буд. №103 та розвантаження у пункті Україна, м. Тернопіль, вул. Промислова, будинок №28 товару (скло ClimaGuard N 4мм у кількості 2145,11 м.кв. та скла полірованого 4мм у кількості 79,45 м.кв.) на загальну суму 235 371,16 грн., в тому числі ПДВ 39228,53 грн.) (а.с. 20), а також платіжне доручення №84 від 25.11.2019 про оплату позивачем ТОВ Гюалос суми 235 371,16 грн. (а.с. 17).

При цьому, подані контролюючому органу товарно-транспортні накладні чітко підтверджують факт доставки товару ТОВ Гюалос до пункту перевантаження - м. Тернопіль, вул. Промислова, 28 та доставку ТОВ Реал-Вест з вказаного пункту перевантаження до ТОВ Румата .

Аналізуючи фактичні обставини справи на положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації такої податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необхідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.

У той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Тобто, рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , підлягає застосуванню судами, як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд також враховує положення пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246, якими передбачено, що податкова накладна та розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування рішення №1380904/37408793 від 21.12.2019 про відмову ТОВ Реал-Вест у реєстрації податкової накладної №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ Реал-Вест №2 від 25.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

У підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №300/1361/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року