Рішення

від 15.10.2020 по справі 420/2291/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2291/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Подільське управління Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 березня 2020 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС в особі голови комісії з припинення Кізяєва Ігоря Олександровича до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Подільське управління Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,75 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС ;

2. Стягнути з державного бюджету України через ГУ ДКС у Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 330254,75 грн. та пеню в розмірі 569157 грн. нараховану на суму такої заборгованості, а загалом 899411,75 грн.

Ухвалою від 23 березня 2020 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

30 березня 2020 року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС за вх.№13730/20 надійшов лист з належним чином оформленою позовною заявою та копією акту перевірки №428/220/31382878 від 03.06.2015 року належної якості у чотирьох примірниках.

16 квітня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (вх.№13730/20) та відкрито провадження у справі. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом жовтня - грудня 2014 року ТОВ АГРОСЕРВІС задекларувало суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1371777 грн., що відображені у податкових деклараціях (з уточненнями) з податку на додану вартість за жовтень № 9067817957 від 20.11.2014 року, листопад №19073625015 від 19.12.2014 року та грудень №9078711177 від 20.01.2015 року. На підставі даних акту позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОСЕРВІС №171/2200/31382878 від 24.02.2015 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 року по 31.12.14 року, були винесені податкові повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000132200 та № 0000122200, які позивач оскаржив до Головного управління ДФС у Одеській області та Державної фіскальної служби України. На адресу ТОВ АГРОСЕРВІС 09 червня 2015 року надійшло рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05.06.2015 року №1533/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги товариства № 104 від 02 квітня 2015 року, яким частково скасовано податкове повідомлення - рішення Любашівської ОДГІІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000132200 та залишено без змін податкове повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000122200. 01 липня 2015 року підприємством отримане нове податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 24.06.2015 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 126872 грн. сума завищення бюджетного відшкодування та 31718 грн., штрафні (фінансові) санкції. Не погоджуючись з винесеними повідомленнями-рішеннями Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області: від 10.03.2015 року № 0000122200 та від 24.06.2015 року № 0000352200 товариство здійснило адміністративне, а пізніше і судове оскарження вказаних повідомлень-рішень. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року залишена без змін, та які залишені без змін постановою Верховного Суду від 08.10.2019 року по справі № 815/5756/16, податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015 року № 0000122200 та від 24.06.2015 року № 0000352200 визнані протиправними та скасовані. Вважає, що в порушення п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, податковий орган мав подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чого зроблено не було. Зазначає, що ТОВ АГРОСЕРВІС має право на бюджетне відшкодування ПДВ, а також відсутністю механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, вважає, що подача контролюючим органом висновку про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не є ефективним відновленням права платника податків, а єдиним способом забезпечення законних прав та інтересів є повернення суми бюджетного відшкодування згідно рішення суду. З посиланням на п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України вказує, що невідшкодовані суми податку є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а відтак на зазначену суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені протягом строку її дії, включаючи день погашення.

04 травня 2020 року на адресу суду за вх. № 17463/20 від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що: жодних прав та законних інтересів позивача не порушував; здійснити дії щодо відшкодування заборгованості з ПДВ зможе тільки у разі, якщо ГУ ДПС в Одеській області буде внесено дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; відповідачем не могло бути своєчасно та в повному обсязі здійснено заходи, залежні від останнього щодо своєчасного перерахування коштів по ТОВ АГРОСЕРВІС в строки, передбачені чинним законодавством; порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість не може бути замінений на судове рішення. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

06 травня 2020 року на адресу суду за вх. № 17798/20 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що на даний час чинне законодавство передбачає встановлену процедуру внесення заяв до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що регламентовано Податковим кодексом України. Посилаючись на пункт 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначає, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на догану вартість не відшкодовані з бюджету. Більшість сум бюджетного відшкодування, які станом на 1 січня 2017 року не відшкодовані з бюджету, до 1 січня 2017 року перебували та/або продовжують перебувати на судовому оскарженні і, відповідно, можуть бути включені до Тимчасового реєстру лише після завершення такого оскарження і набрання судовим рішенням, прийнятим на користь платника податку, законної сили. Вказує, що контролюючі органи не складають та не направляють до органів Казначейської служби висновки відносно здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, а тому позовні вимоги є повністю безпідставними. З огляду на відсутність на даний час остаточного врегулювання питання про внесення змін до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та саме здійснення відповідних заходів щодо отримання заявлених сум на розрахунковий рахунок підприємства, дії Головного управління ДПС в Одеській області не є такими, що порушують вимоги податкового законодавства. Позивач не надав жодного розрахунку суми, з якої можливо було би побачити дату початку розрахунку пені, облікову ставку Національного банку України, та у зв`язку з цим відповідність наголошеної суми вимогам податкового законодавства. Вказує, що пеня розраховується за весь час прострочення сплати бюджетної заборгованості з моменту виникнення по день погашення такої заборгованості, а на день звернення ТОВ АГРОСЕРВІС із позовною заявою до суду погашення бюджетної заборгованості не відбулось, а отже вимоги позивача про стягнення пені за прострочення сплати бюджетного відшкодування є передчасними.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

18 травня 2020 року на адресу суду за вх. №19185/20 від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якій позивач зазначив, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана була самостійно повернули платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичного можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

25 травня 2020 року до суду за вх. №19942/20 20 від позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління ДПС в Одеській області, де зазначає, що твердження відповідача щодо реорганізації ТОВ АГРОСЕРВІС не відповідає дійсності; зменшення суми переплат, про які відповідач зазначає, не знаходить свого підтвердження; право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду; зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання свого обов`язку щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість позивачу у передбачений законодавством спосіб. Просив врахувати відповідь при винесенні рішення.

15 червня 2020 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДФС в Одеській області та визначено розгляд справи №420/2291/20 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року доручено Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії висновків на відшкодування ПДВ від 06.11.2015 року № 1183-20 та від 24.06.2015 року №522-20 та №523/20 та зупинено провадження по справі до надходження відповіді на судове доручення.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвала від 16.04.2020 року отримана третьою особою 23.04.2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак пояснення до суду станом на момент прийняття даного рішення не надійшли.

Суд зазначає, що ухвала суду від 15 червня 2020 року направлена на адресу електронної пошти Головного управління ДФС в Одеській області та отримана останнім 16 липня 2020 року, що підтверджується звітом про доставку, однак відзив на позов станом на момент прийняття даного рішення до суду не надійшов.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивами на позовну заяву, відповідями на відзиви, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878) зареєстровано в якості юридичної особи з 12.11.2003 року та перебуває на обліку в Подільському управлінні Головного управління ДПС у Одеській області як платник податків.

Протягом жовтня - грудня 2014 року ТОВ АГРОСЕРВІС задекларувало суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1371777 грн., що відображені у податкових деклараціях (з уточненнями) з податку на додану вартість за жовтень № 9067817957 від 20.11.2014 року, листопад № 19073625015 від 19.12.2014 року та грудень № 9078711177 від 20.01.2015 року (а.с.51-66).

Відповідно до наказу Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №53 від 09.02.2015 року (а.с.9), проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ АГРОСЕРВІС , за результатами якої був складений акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року №171/2200/31382878 від 24.02.2015 року (а.с.10-24).

Проведеною документальною перевіркою встановлено: підтверджено суму бюджетного відшкодування, відображеній в р.23.1 за листопад 2014 року в сумі 1087974 грн.; на порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ в сумі 88571,92 грн. за листопад 2014 року на розрахунковий рахунок ТОВ АГРОСЕРВІС ; відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України перенесено суму бюджетного відшкодування з р.23.1 на рахунок платника в р.24 Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року в сумі 195231,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області: від 10.03.2015 року № 0000132200 (а.с.25) та від 10.03.2015 року № 0000122200 (а.с.25 зворот).

Не погоджуючись із зазначеним вище податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ АГРОСЕРВІС звернулось із скаргою до Головного управління ДФС у Одеській області (а.с.27-30).

З 26.05.2015 року по 02.06.2015 року Любашівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої складено акт від 03.06.2015 року №428/2200/31382878 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878) з питань достовірності винесення податкових повідомлень - рішень Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000122200, № 0000132200 (а.с.31-37).

Головне управління ДФС в Одеській області 05.06.2015 року прийняло рішення про результати розгляду первинної скарги № 1533/10/15-32-10-02-07, в якому частково скасувало податкове повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000132200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 68359 грн., та застосування штрафних санкцій з цього податку у розмірі 17089,75 грн.; залишило без змін податкове повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року № 0000122200 (а.с.38-42).

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ АГРОСЕРВІС та прийнятого рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 05.06.2015 року №1533/10/15-32-10-02-07, Любашівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 24.06.2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 126872 грн. та 31718 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.44).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року по справі № 815/5756/16 визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 року № 0000122200 та податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року № 0000352200. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 815/5756/16 рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін. Постановою Верховного Суду від 08.10.2019 року по справі № 815/5756/16 рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Відповідно до даних з електронного кабінету платника податків (а.с.67) та не заперечується відповідачами, загальна сума відшкодованого бюджетного відшкодування склала 998326,27 грн., отже залишок невідшкодованої суми (з урахуванням її зменшення на 43196 грн.) складає 330254,73 грн. (1371777-161585-68359-768382,27-43196=330254,73).

Судом встановлено, що не зважаючи на скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 10.03.2015 року № 0000122200 та від 24.06.2015 року № 0000352200, тобто, узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, ні Головне управління ДФС в Одеській області, ні Головне управління ДПС в Одеській області на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області відповідні висновки про суми відшкодування податку на додану вартість не направило, відповідно, кошти не були перераховані на рахунок платника податку у банку.

Оскільки контролюючим органом не виконано обов`язок щодо вчинення дій на повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 року) передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній до 01.01.2016 року).

У силу положень пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2016 року) орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Поряд з цим нормою пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39).

Так, відповідно до п.6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п.7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку № 39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на зазначене та керуючись нормами які діяли на момент узгодження сум бюджетного відшкодування ПДВ (момент прийняття ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 815/5756/16), податковий орган, був зобов`язаний протягом п`яти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, однак доказів вчинення таких дій Головним управлінням ДФС в Одеській області до суду не надано.

21.12.2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України , який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Вказаним Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017 року) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган вчасно не направив висновок про повернення бюджетного відшкодування відповідно до Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 року відповідно до редакції Податкового кодексу України 01.01.2017 року, тому залишається не внесеними в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, у зв`язку із чим вчинив триваюче правопорушення.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України , здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Також, у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок (далі - Порядок №68) ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі -уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку № 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

У матеріалах справи містяться висновки, які складені Любашівською об`єднаною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області про суму відшкодування податку на додану вартість ТОВ АГРОСЕРВІС на загальну суму 998326,27 грн., які скеровані на адресу Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, проте висновків на суму бюджетного відшкодування на суму 330254,73 грн. до суду не надано.

З 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Отже, тільки після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017 року, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Згідно п.п.19-1.1.9. п. 19-1.1. ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 року, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів, що на невиплачену суму узгодженого бюджетного відшкодування ПДВ за деклараціями з ПДВ ТОВ АГРОСЕРВІС за жовтень-грудень 2014 року 330254,73 грн. податковий орган подавав до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 330254,73 грн., та які підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку.

Отже, суд з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 330254,73 грн., та які підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку, оскільки саме Головне управління ДФС в Одеській області здійснювало відповідні функції станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак, вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,75 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи встановлено, що позиція відповідачів зводиться до того, що сума залишку у розмірі 330254,73 грн. не може бути включена до Тимчасового реєстру заяв та Реєстру заяв, оскільки на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін.

Суд не приймає наведені твердження, оскільки бюджетне відшкодування за заявами до 01.04.2017 року здійснювалося зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Згідно з положеннями статті 254 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі №815/5756/16 була проголошена у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача (Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області), ця ухвала набрала законної сили 23.02.2016 року, а тому саме цю дату слід вважати днем закінчення процедури судового оскарження, а тому останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, припадає на 01.03.2016 року.

Однак, як було вказано вище, такий висновок контролюючим органом поданий не був.

За таких обставин, а також враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву позивача до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Слід підкреслити, що Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила існуючий підхід та своєю постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (далі - Постанова) та відступила від усталеної практики Верховного Суду України, зробивши новий висновок, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Отже, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, що способи захисту, такі як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Таким чином, слід стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 330254,73 грн.

Відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки та після набрання законної сили судового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, яким було зменшено суму з відшкодування податку на додану вартість до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки висновок контролюючого органу не був вчасно поданий до органу Казначейської служби у зв`язку із бездіяльністю, позивач має право на стягнення пені у зв`язку з виникненням бюджетної заборгованості.

Аналогічна позиція в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №808/939/15, від 14.03.2019 у справі №803/591/16 та від 24.04.2019 у справі №808/2758/16.

Твердження відповідачів про те, що обов`язковою передумовою для виникнення у платника податку права на отримання пені за п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України є наявність факту погашення заборгованості з бюджетного відшкодування, суд вважає хибними, заснованими на неправильному тлумаченні зазначеної норми.

Суд звертає увагу, що положення п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачають обрахунок розміру пені виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку дії такої облікової ставки. Право на нарахування пені виникає за кожен день прострочення відшкодування включаючи день погашення, у зв`язку із чим моментом виникнення пені є кожен день прострочення.

Отже, при розрахунку пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування підлягає застосуванню облікова ставка Національного банку України, чинна на момент виникнення пені за кожен день прострочення бюджетного відшкодування, включаючи день погашення.

Суд зазначає, що оскільки останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на 23.02.2016 року, п`ятиденний строк для видачі органом Державного казначейства України платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку закінчується 01.03.2016 року, у зв`язку з чим 02.03.2016 року у платника податку виникло право на отримання пені на суму заборгованості у розмірі 215444 грн. Крім того, залишилась невідшкодованою сума у розмірі 114811 грн., яка також є узгодженою. На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 330254,73 грн.

При цьому, позивач надав детальний розрахунок нарахованої пені, нарахованої на невідшкодовані узгоджені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період з моменту узгодження вказаних сум до 06 березня 2020 року.

Відповідно до розрахунку нарахування пені станом на 06.03.2020 року (а.с.81) позивач обрахував розмір пені з моменту її виникнення до 06.03.2020 року виходячи із облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, а саме щодо невідшкодованої узгодженої суми у розмірі 114811 грн., виходячи з облікової ставки Національного банку України 30%, а також щодо невідшкодованої узгодженої суми на підставі судових рішень по справі № 815/5756/15 у розмірі 215444 грн. виходячи з облікової ставки Національного банку України 22%.

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 569157 грн.

Вказана сума відповідачами жодним чином не спростована.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2014 року відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС пені в розмірі 569157 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з моменту виникнення заборгованості по 06.03.2020 року включно є обґрунтованими, а тому позовна заява у цій частині також підлягає задоволенню.

Так, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, щодо неподання до органу Держаної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,75 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС .

При цьому з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у 2015 році, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за період грудень 2014 року позивачем було подано 21 січня 2015 року до територіального органу ДФС, так і повне узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось 23 лютого 2016 року тобто до утворення Головного управління ДПС в Одеській області. А відтак, суд вбачає належним відповідачем у справі саме Головне управління ДФС в Одеській області.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15593,18 грн., що підтверджується квитанцією № 39 від 04.03.2020 року на суму 7696,60 грн. (а.с.7), квитанцією № 24 від 05.03.2020 року на суму 7896,60 грн. (а.с.8).

При цьому, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області, оскільки протиправна бездіяльністю саме цього податкового органу призвела до спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 10, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,73 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС .

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 330254,73 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС пеню в розмірі 569157,00 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015 року по 06.03.2020 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС судовий збір у розмірі 15593,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (66410, Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребково, вул. Привокзальна, буд.4, код ЄДРПОУ 31382878).

Відповідачі:

- Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 43142370);

- Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд.1-А, код ЄДРПОУ 37607526);

- Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646).

Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Подільське управління Головного управління ДПС в Одеській області (66304, Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченка, буд.126, код ЄДРПОУ 43190932).

Суддя О.А. Вовченко