Постанова

від 13.10.2020 по справі 1.380.2019.005943

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005943 пров. № А/857/3663/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

представника позивача Герасимчука Ю.Ю.,

представника відповідача Лучківа А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства Дрогобицький ринок на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005943 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Комунального підприємства Дрогобицький ринок про зупинення роботи будівлі готелю (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Качур Р.П. в м. Львів Львівської області 18.02.2020 року о 09:59 годині згідно з протоколом судового засідання, повний текст рішення складено 24.02.2020 року), -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (надалі також - ГУ ДСНС України у Львівській області, позивач) звернулося з позовною заявою до Комунального підприємства Дрогобицький ринок (надалі також - КП Дрогобицький ринок , відповідач), в якому просило суд зупинити роботу будівлі готелю КП Дрогобицький ринок за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, майдан Шевченка, 1, до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбовування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є передчасним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на позицію Верховного Суду, викладеній в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, згідно якої захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Тому вважає, що припинення експлуатації будівель товариства є не співмірним заходом щодо порушень, які були виявлені під час проведення позапланової перевірки.

Також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 520/8993/18, в якій зазначено, що положеннями чинного законодавства не передбачено право органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень повністю, які не використовуються підприємством у власній господарській діяльності, а передані в користування (оренду). В свою чергу, КП Дрогобицький ринок передано у строкове платне користування (оренду) офісні приміщення на 1-ому, 2-ому, та частині 3-го поверхів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям.

Окрім зазначеного, вважає, що під час розгляду справи у першій інстанції судом не було взято до уваги, а відповідно і не надано належної оцінки тому факту, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не повинна була проводитись відповідно до положення пункту 9 Указу Президента України від 23.07.1998 року (в редакції від 08.06.2004 року) № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності .

Наголошує на тому, що станом на день подання апеляційної скарги адміністрацією КП Дрогобицький ринок ужито низку заходів, в результаті яких було усунуто 17 із 22 порушень пожежної та техногенної безпеки.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача проти її задоволення заперечував, зазначав, що, хоча всі недоліки, які були підставою для звернення з позовом, були відповідачем усунуті, але на час ухвалення спірного судового рішення частина з них залишалася неусунутими, а відтак рішення суду першої інстанції є законним.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 22.08.2019 № 214 Про проведення позапланових перевірок у вересні - листопаді 2019 року у період з 16 по 27 вересня 2019 року посадовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області, у присутності менеджера управителя готелю КП Дрогобицький ринок ОСОБА_1 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлі готелю КП Дрогобицький ринок за адресою: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, майдан Шевченка, 1.

Під час проведення позапланового заходу на об`єкті відповідача було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (надалі також - ППБ), Кодексу цивільного захисту України (надалі також - КЦЗ України), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879 (надалі також - ПТБ) та низки інших нормативних актів.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду/контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки вкладено акт від 27.09.2019 № 386, у якому зафіксовано такі порушення:

- приміщення готелю не в повній мірі забезпечено відповідними знаками безпеки (п. 8 розділ II ППБ А.01.001-2014);

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділ ППБ А.01.001-2014);

- не проведено перевірку системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (п. 1.21 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

- в допоміжних приміщеннях та в підвалі готелю з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

- електромережа в підвальному приміщенні готелю не відповідає вимогам ПУЕ (п. 1 підп. 1.1 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

- допускається експлуатація електропобутових приладів без негорючих підставок (побутові приміщення на 1 - му та 4-му поверсі) (п. 1.18 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

- електрощити, групові електрошитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (п. 1.16 розділ IV ППБ А.01.001- 2014);

- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах, що відокремлюють електрощитову від загальних приміщень, горище від сходової клітки (п. 1.24 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 розділ III ППБ А.01.001 -2014);

- не проведені замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 розділ ППБ А.01.001-2014);

- наказом керівника, що експлуатує об`єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, не призначено посадову особу, відповідальну за утримання вогнезахисного покриву (п. 2.7 розділ III ПІТБУ А.01.001-2014);

- не надано сертифікати на килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях, коридорах щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2 та не прикріплено їх до підлоги (3,4,5 поверх готелю) (п. 2.28 розділ III ПГІБУ А.01.001-2014);

- для контролю працездатності мережі систем внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежні крани) не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта (п. 2 підп. 2.2 розділ V ПІТБУ А.01.001-2014);

- допускається захаращення горища сторонніми предметами (п. 2.12 розділ III ППБ А.01.001-2014);

- допускається за наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів зачиняти на ключ (п. 2.37 розділ III ППБ А.01.001-2014);

- готель не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) (п. 1.2 розділ V ППБ А.01.001- 2014);

- в приміщенні сміттєзбірника допускається підвішування електричної лампи безпосередньо на електричному проводі (п. 1.18 розділ IV ГІГІБУ А.01.001- 2014);

- окремі пожежні кран-комплекти в підвалі системи внутрішнього протипожежного водопроводу не доукомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів за наявності таких насосів, а також важелем для полегшеного відкривання вентиля (п. 2 підп. 2.2 розділ V ППБ А.01.001-2014);

- відсутні в окремих номерах плани індивідуальної евакуації з житлових кімнат, пам`ятки про правила пожежної безпеки та дії на випадок виникнення пожежі (п. 5.1 розділ VI ППБ А.01.001-2014);

- на вікнах приміщень, де перебувають люди встановлені глухі грати (п. 2.16 розділ III ППБ А.01.001-2014);

- обслуговуючий персонал готелю та тимчасово проживаючі люди не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування під час пожежі (п. 2.29 розділ VI ППБ А.01.001-2014);

- у готелі де мешкають іноземні громадяни, пам`ятки про правила пожежної безпеки та поведінку людей не виконані англійською мовами (п. 2.29 розділ VI ППБ А.01.001-2014).

Порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені у всій будівлі відповідача, яка перевірялася Дрогобицьким РВ ГУ ДСНС України у Львівській області.

Вважаючи, що виявлені під час проведеного планового заходу порушення вимог законодавства у сфері пожежної є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення роботи будівлі готелю КП Дрогобицький ринок до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень, зазначених в актах перевірки.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

Згідно з пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України передбачено повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі також - Закон № 877-V).

Державний нагляд (контроль) в розумінні норм Закону № 877-V - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 22.08.2019 № 214 Про проведення позапланових перевірок у вересні - листопаді 2019 року позапланову перевірку стану додержання та виконання об`єктом виконання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки проведено на виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 17.08.2019 № 27938/1-19 та доручення Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.08.2019 № 02-11860/261 у зв`язку із трагедією від пожежі, яка виникла 17.08.2019 у двоповерховому готелі Токіо Стар по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність покликань відповідача на встановлену указом Президента України від 23.07.1998 № 817/98 Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності заборону проведення перевірки, якщо суб`єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди, оскільки в цьому указі не зазначено про заборону проведення перевірок стану додержання та виконання вимог законодавства з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, яку проводив позивач.

Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Факт наявності виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки КП Дрогобицький ринок не заперечує.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно частини п`ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Вищенаведене кореспондує положенням статті 68 КЦЗ України, відповідно до яких посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За правилами частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною другою статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи вищевикладені норми, колегія суддів зазначає, що робота суб`єкта господарювання може бути зупинена за рішенням суду за результатами проведення заходів державного нагляду виключно в разі, якщо встановлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Відповідно до статті 2 КЦЗ України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Згідно з пунктом 33 статті 2 КЦЗ України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Нормами частин першої та третьої статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регламентуються нормами Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до пункту 2 Розділу І ППБ такі є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Отже, дотримання правил пожежної безпеки на підприємствах, установах, організаціях є важливим елементом в системі заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, покликаним уникнути загрозу життю або здоров`ю людей та завданню значних матеріальних збитків, забезпечення виконання яких є обов`язком власників та керівників суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 4 ППБ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Вказані порушення можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 810/1820/18.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про те, що наявність порушень відповідачем вимог чинного законодавства України у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем фактично не заперечується, а доводи останнього про усунення окремих порушень на момент розгляду справи, не свідчить про усунення таких в повному обсязі.

Крім того, у період з 27 січня 2020 року по 31 січня 2020 року посадовими особами Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області повторно проведено позапланових захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП Дрогобицький ринок вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт від 31.01.2020 № 24.

Разом з тим, відповідно до зазначеного акту, під час проведення такого позапланового заходу знову ж таки були виявлено наступні порушення законодавства:

1) сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (п. 2.31 розділ ППБ А.01.001-2014);

2) не проведено перевірку системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (п. 1.21 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

3) допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах, що відокремлюють електрощитову від загальних приміщень, горище від сходової клітки (п. 1.24 розділ IV ППБ А.01.001-2014);

4) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 розділ III ППБ А.01.001 -2014);

5) готель не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) (п. 1.2 розділ V ППБ А.01.001- 2014);

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на день розгляду даної адміністративної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач в повному обсязі не усунув. Більше того, з їх характеру вбачається, що такі є значними, стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі підприємства, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, як неконтрольованого процесу, перешкоджають завчасному виявленню пожежі, оперативній евакуації людей на її ранній стадії, а тому становлять реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Зі змісту апеляційної скарги випливає, що скаржник не спростовує наявність п`яти порушень, наявних станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте не вважає їх такими, що створюють явну та очевидну небезпеку для життя та здоров`я людей

Втім колегія суддів критично оцінює такі твердження, оскільки встановлені у цій справі порушення, як то не обладнання готелю системою пожежної сигналізації, відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, незабезпечення цих приміщень захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, незабезпечення евакуаційним освітленням сходових кліток, внутрішніх відкритих та зовнішніх сходів, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

А тому покликання відповідача на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, згідно якої захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей лише підтверджує необхідність запровадження такого.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Посилання скаржника на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 лютого 2019 року у справі № 805/4256/17-а та від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення КП Дрогобицький ринок виявлених порушень.

Також недоречним є посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 520/8993/18 з огляду на те, що така стосується інших правовідносин, а саме відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення виявлених порушень у зв`язку з тим, що такий захід позивач просить застосувати до ТОВ Астрос-Україна , в той час коли з 23 жовтня 2018 року новим власником об`єкта, зазначеного у позовній заяві, є ТОВ Логістик-Про ; відповідач не будучи власником будівлі, яка була об`єктом перевірки, не може відповідати за цим адміністративним позовом. Тобто, мова йде не про право користування (оренди) приміщень, а про право власності на об`єкт перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє аргументи відповідача, що усунення на момент розгляду апеляційної скарги всіх виявлених порушень є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення мали місце п`ять порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи (аналогічні доводам у відзиві на позовну заяву) були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, в апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Згідно частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ).

Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог якості закону та юридичної визначеності. Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі Михайлюк та Петров проти України (заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі Полторацький проти України (від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм процесуального та матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні, свідчать про довільне і неправильне трактування ним норм законодавства.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Дрогобицький ринок залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.005943 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 16.10.2020