Постанова

від 08.10.2020 по справі 21/96(10)

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. Справа №21/96(10)

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Гунька О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) №48028 від 19.08.2020 (вх.ЗАГС. №01-05/2315/20 від 21.08.2020)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 (повний текст складено 06.08.2020, суддя Чорній Л.З.),

постановлену за результатами розгляду скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС , м. Київ, на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові Західного МРУ МЮ

у справі №21/96 (10)

за позовом : Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція , м. Львів

до відповідача : Приватного підприємства Центральна енергосервісна компанія Львівенергомонтаж , м. Львів

про стягнення 143 203,49 грн.

від апелянта: Лаба Я.М. - державний виконавець

інші учасники не з`явились

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 у справі №21/96(10) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС за вх.№1415/20 від 19.06.2020 на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові ЗМУ МЮ задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові ЗМУ МЮ у виконавчому провадженні №61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №21/96(10) за період із 11.04.2020 по 15.06.2020.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС за вх.№1415/20 від 19.06.2020 на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові ЗМУ МЮ - відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 справу №21/96(10) розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) №48028 від 19.08.2020 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020, після усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено Сихівському відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 у справі №21/96(10), зупинено дію оскарженої ухвали, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 08.10.2020.

24.09.2020 на адресу суду надійшов відзив ТзОВ Компанія Нотапс на апеляційну скаргу, в якому стягувач просить залишити оскаржену ухвалу без змін.

В судовому засіданні 08.10.2020 представник скаржника надав суду пояснення щодо вимог та доводів апеляційної скарги.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходилась справа №21/96 за позовом Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція №137 ВАТ Центростальконструкція до Приватного підприємства Центральна енергосервісна компанія Львівенергомонтаж про стягнення 143 203,49 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010 у справі №21/96(10) (суддя Чорній Л.З.), позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства Центральна енергосервісна компанія Львівенергомонтаж на користь Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване Управління Стальконструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція 123597,38 грн. боргу, 14140,74грн.інфляційних втрат, 5465,37 грн. 3% річних, 1432,03 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення набрало законної сили та на його примусове виконання 10.01.2011 Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону у справі №21/96(10) Дочірнє підприємство Львівське спеціалізоване управління Стальконструкція №137 Відкритого акціонерного товариства Центростальконструкція (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, буд.5; код ЄДРПОУ 01413715) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 38 офіс, 23; код ЄДРПОУ 38964292).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.02.2016 поновлено строк для пред`явлення наказу №21/96(10) від 10.01.2011 до виконання.

Стягувач - ТзОВ Компанія НОТАПС звернулось до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із заявою від 07.04.2020 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №21/96(10).

Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного МРУ МЮ 10.04.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61798068 про примусове виконання наказу у справі № 21/96(10) від 10.01.2011.

Згодом стягувач звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою від 15.06.2020 (вх.№1415/20 від 19.06.2020) на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС у м. Львові Західного МРУ МЮ у виконавчому провадженні № 61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №21/96(10) за період із 11 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року.

Скарга на бездіяльність державного виконавця мотивована тим, що за період з 11 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року Сихівським ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства юстиції не були виконані вимоги Закону України Про виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10), а саме не дотримано строків та порядку, визначеного у п.8 ст.48 вказаного Закону, та не здійснено подання про обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника із врахуванням приписів, що містяться у статті 337 ГПК України.

У відзиві на скаргу Сихівський ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства юстиції зазначав, що скарга є безпідставною, оскільки державним виконавцем виконано вимоги Закону України Про виконавче провадження , зокрема, здійснено дії щодо пошуку майна, коштів боржника, накладено арешти на рахунки боржника, вчинено інші дії необхідні для виконання виконавчого документа.

Постановляючи оскаржену ухвалу про часткове задоволення скарги на бездіяльність місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові ЗМУ МЮ у виконавчому провадженні №61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10) за період із 11 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року є обґрунтованими, однак, враховуючи те, що станом на дату розгляду скарги державним виконавцем надано докази вжиття дій з метою примусового виконання судового рішення після звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Сихівського ВДВС у місті Львові Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61798068.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржену ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що державний виконавець виконав вимоги закону, зокрема, здійснив дії щодо розшуку майна, коштів боржника, наклав арешти на рахунки та систематично вчиняв інші дії, необхідні для виконання наказу Господарського суду Львівської області, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження №6178068, доданими до відзиву на скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач наголошує на тому, що орган державної виконавчої служби не вчинив належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10), що є порушенням норм виконавчого-процесуального законодавства. Зокрема, перевірки майнового стану боржника повинні проводитись державним виконавцем не одноразово, а систематично, однак, в спірний період такі перевірки не проводились.

Колегія суддів зазначає, що у статті 129-1 Конституції України встановлено обов`язковість виконання судового рішення.

Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У відповідності до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України Про виконавче провадження вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

10.04.2020 державний виконавець Сихівського відділу ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) Лаба Я.М. виніс постанову ВП №61798068 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч.2 статті 36 Закону України Про виконавче провадження , розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець 10.04.2020 отримав Інформаційну довідку №206600805 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника, та витяг №65530407 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також отримав відповіді на запити від Державної фіскальної служби України щодо наявних рахунків боржника, від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Також, 10.04.2020 державний виконавець скерував запити про надання інформації щодо майна боржника до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області, Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області.

Відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України Про виконавче провадження на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

10.04.2020 державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника.

Окрім того, 15.05.2020 та 22.05.2020 було здійснено запит про надання інформації щодо коштів на рахунках боржника до АТ Універсал Банк .

Доказів здійснення інших виконавчих дій в оскаржений стягувачем період - з 11 квітня 2020 року (наступна дата після відкриття виконавчого провадження) по 15 червня 2020 року (дата звернення з скаргою), матеріали справи не містять.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у день відкриття виконавчого провадження державний виконавець здійснив необхідні запити з метою перевірки майнового стану боржника, однак, в порушення вимог частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження не проводив періодичної перевірки майнового стану боржника.

Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.19 у справі № 21/303-08.

Також, 18 квітня 2020 року ТзОВ Компанія НОТАПС направила Сихівському ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) клопотання №18-1/04 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61798086 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі №12/96(10) з переліком заходів, які стягувач просить здійснити з метою стягнення боргу (докази надсилання вказаного клопотання наявні в матеріалах справи). Як зазначає державний виконавець в апеляційній скарзі, клопотання стягувача про вчинення виконавчих дій надійшло на адресу Сихівського ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) 24.04.2020.

Вказане клопотання розглянуте державним виконавцем поза межами періоду, за який стягувач просить визнати неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби. Так, 02.07.2020 державний виконавець здійснив вихід за адресою боржника, в період з 14.07.2020 по 16.07.2020 скерував відповідні запити щодо розшуку майна боржника в реєструючі органи, 15.07.2020 здійснив виклик керівника боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, надані державним виконавцем документи не підтверджують факт дотримання органом державної виконавчої служби періодичності, встановленої ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження в оскаржений заявником період. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вживалися усі передбачені законом та спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі заходи, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення запитів до всіх органів влади, які відповідно до законодавства володіють інформацією. Зазначеним спростовуються доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі.

Окрім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що стягувач не звернувся до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, зі скаргою на його дії у порядку ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , оскільки таке звернення є правом, а не обов`язком стягувача.

Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) №48028 від 19.08.2020 (вх.ЗАГС. №01-05/2315/20 від 21.08.2020) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.08.2020 у справі №21/96 (10) - залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 16.10.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.