Постанова

від 08.10.2020 по справі 910/6065/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. Справа№ 910/6065/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Коляда В.М. самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 (повний текст складено 19.08.2020)

у справі №910/6065/20 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолмекс Трейд"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 309151,01 грн,

УСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нолмекс Трейд" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) та просив стягнути 309151,01 грн, у тому числі: 305520,00 грн основного боргу за договором на постачання товару №53-123-01-19-05953, 1805,37 грн - 3% річних та 1925,64 грн інфляційних втрат коштів.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт поставки товару на загальну суму 305 520,00 грн, однак, посилаючись на введення карантину як форс-мажорну обставину, вважав, що він звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань і після усунення обставин, які обумовили введення карантину, вживатиме всі належні заходи щодо погашення боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нолмекс Трейд" основний борг у розмірі 305520 грн 00 коп, 3% річних у розмірі 1392 грн 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 1825 грн 64коп. та судовий збір у розмірі 4631 грн 08 коп.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача 305520,00 грн. основного боргу, 1392,03 грн = 3% річних, 1825,64 грн інфляційних втрат, 4631,08 судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не повно з`ясовані всі обставини справи, оскільки введення на території України карантину є форс-мажорною обставиною, тому порушення зобов`язань за договором сталось не з вини відповідача, що є підставою для звільнення його від відповідальності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, оскільки наявність форс-мажорних обставин повинна засвідчуватись сертифікатом торгово-промислової палати, який відповідачем не був наданий і він не повідомляв позивачу про настання форс-мажорних обставин. Також просить розглянути справу без присутності його представника.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нолмекс Трейд", як постачальником, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС", як покупцем, укладено договір на постачання товару №53-123-01-19-05953 (далі - договір) пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і оплатити товар - електричні побутові прилади (далі - товар) у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року. Місцем виконання договору є місто Южноукраїнськ (пункт 1.2 договору).

У специфікації №1 сторони погодили найменування (тип), технічні характеристики (ГОСТ, ТУ, ДСТУ), код товару згідно УКТ ЗЕД, одиницю вимірювання, кількість, виробника та ціну (з/без ПДВ).

Загальна вартість товару за укладеним договором складає з ПДВ 305520,00 грн (пункт 2.1 договору).

Оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов пунктів 3.2, 5.1 договору (пункт 2.2 договору).

Так, пунктом 3.2 договору визначено, що з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; паспорт (керівництво експлуатації або інструкція); гарантійні талони.

Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (пункт 3.3 договору).

За пунктом 5.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вихідного контролю продукції АЕС".

Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою. Дія терміну договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 12.1 договору та закінчується 31.12.2020 (пункти 12.1, 12.2 договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 305520,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №12 від 26.11.2019 на суму 12600,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 27.11.2019, №13 від 27.11.2019 на суму 51300,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 29.11.2019, №14 від 29.11.2019 на суму 72600,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 29.11.2019, №15 від 02.12.2019 на суму 22800,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 04.12.2019, №18 від 18.12.2019 на суму 129120,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 20.12.2019 та №1 від 17.01.2020 на суму 17100,00 грн з відміткою уповноваженої особи відповідача про отримання товару 21.01.2020.

Відповідач факт поставки товару не заперечує.

Крім того, позивач, у відповідності до пункту 3.2 договору, склав та зареєстрував податкові накладні, а саме, №10 на суму 12600,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 12.12.2019, №11 на суму 51300,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 12.12.2019, №12 на суму 72600,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 12.12.2019, №13 на суму 22800,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 26.12.2019, №15 на суму 129120,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 11.01.2020 та №1 на суму 17100,00 грн з квитанцією про реєстрацію від 11.02.2020.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Однак, в порушення умов договору, відповідач отриманий товар не оплатив, у зв`язку із чим виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 305520,00 грн, що відповідачем не заперечувалось ні у суді першої інстанції, ні у апеляційній скарзі.

26 березня 2020 року позивач направив відповідачу претензію щодо погашення боргу в сумі 305520 грн, у відповідь на яку відповідач листом №07/5768 від 03.04.2020 повідомив, що здійснює вичерпні заходи для погашення даної заборгованості в найкоротші строки, однак оплату так і не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, однак позивачем не вірно визначено період прострочення при розрахунку 3% річних, у зв`язку із чим задовольнив позов частково.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору на постачання товару №53-123-01-19-05953, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар, а також застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, видатковими накладними, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 305520,00 грн. Відповідач, у свою чергу, визнав факти отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації №1 та виконання постачальником умов пунктів 3.2, 5.1 договору, якими, зокрема, передбачено надання відповідачу податкових накладних з квитанцією про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

З огляду на наведені умови договору є вірним висновок суду першої інстанції про те, що обов`язок з оплати товару для відповідача настає у випадку не лише самого факту його поставки, як помилково зазначив позивач, а й надання останнім податкових накладних з квитанціями про їх реєстрацію.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не заперечував факт отримання від позивача податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію, однак у встановлені пунктом 2.2 договором строки відповідач оплату товару не здійснив, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 305520 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Позивачем заявлені до стягнення 1805,37 грн - 3% річних та 1925,64 грн інфляційних втрат коштів, які нараховані окремо по кожній накладній, проте, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем при обрахунку початку періоду прострочення оплати не було враховано, що оплата відповідачем має бути здійснена протягом 45-ти робочих днів, в тому числі, і з дати надання податкових накладних та їх реєстрації, тому, згідно вірного розрахунку, зробленого судом, належною сумою до стягнення 3% річних є 1392,03 грн, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити. Однак, це не вплинуло на заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат, оскільки, за перерахунком суду, за період прострочення з урахуванням дат реєстрації податкових накладних, інфляційні втрати є більшими, ніж заявлено позивачем, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме, 1825,64 грн.

Щодо посилань відповідача на введення карантину, як форс-мажорну обставину, то пунктами 7.2, 7.3 договору встановлено, що форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили. Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, відповідачем не надано сертифікату чи іншого документу Торгово-промислової палати України чи уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, які б засвідчували факт наявності форс-мажорних обставин (введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) та неможливість у зв`язку з цим виконання своїх зобов`язань за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" не є самостійним фактом засвідчення форс-мажорних обставин за укладеним сторонами договором.

Окрім цього, зі змісту пункту п.7.1 договору вбачається, що якщо форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Однак, відповідач отримав весь товар до введення карантину, обов`язок оплати у відповідача виник також до введення карантину, оскільки умовами договору передбачена не відстрочка платежу, а право покупця здійснювати оплату протягом 45 робочих днів з дня надання відповідачу, зокрема, податкових накладних з квитанцією про реєстрацію, і остання накладна була йому надана 11.02.2020.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.10.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко