Рішення

від 29.09.2020 по справі 902/71/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2020 р. Cправа №902/71/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс", м.Ромни Сумської області

до фермерського господарства "Прометей", с.Кидрасівка Бершадського району Вінницької області

про стягнення 143755,83 грн заборгованості згідно договору поставки

на оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

31.01.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення на його користь з фермерського господарства "Прометей" 81727,50 грн - основного боргу, 30683,55 грн - штрафу, 14142,12 грн - 28% річних від суми простроченої заборгованості, 16140,210 грн - пені, 1062,45 грн - інфляційних втрат. Вказані нарахування заявлені до стягнення з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки на умовах відстрочки платежу №00020-ВІ від 12.03.2019 в частині здійснення платежів.

Ухвалою суду від 05.02.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/71/20, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

26.05.2020 за підписом представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №236 від 19.05.2020, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 81727,50 грн; штраф у розмірі 30683,55 грн; 28% річних у розмірі 21415,32 грн; 21384,23 грн пені; суму інфляційних втрат в розмірі 2288,37 грн; всього - 157498,97 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2020 вказану заяву прийнято до розгляду та постановлено здійснювати подальший розгляд справи із врахуванням вимог, викладених у ній.

27.05.2020 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що ним було здійснено купівлю у позивача товару на суму в розмірі 153474,00 грн, який, за твердженням відповідача, виявився неякісним. Окрім того, позивач зазначає наступне:

"Всі послідуючі рази коли представник позивача намагався поставити товар без згоди відповідача, товар відповідачем не приймався, про що і свідчать непідписані відповідачем видаткова накладна №549 від 05.07.2019 року та видаткова накладна №549 від 05.07.2019 року, про які зазначає позивач у своїй заяві".

24.06.2020 постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.07.2020.

На визначену судом дату з`явились представники обох сторін, які звернулись до суду з клопотанням про оголошення перерви, просили надати можливість (час) врегулювати спір в позасудовому порядку.

За наслідками слухання справи, 16.07.2020, була оголошена ухвала (із занесенням її до протоколу судового засідання), якою задоволено заявлене клопотання та оголошена перерва до 30.07.2020.

30.07.2020, у зв`язку з неможливістю фіксувати судове засідання у даній справі в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою звукозаписуючої техніки, про що просив позивач, суд, керуючись положеннями п.3 ч.2 ст.202 ГПК України, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи до 22.09.2020.

Ухвалою суду від 31.07.2020 товариству з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" був поновлений строк для звернення з клопотанням про витребування доказів, витребувано у Державної податкової служби України документи, необхідні для повного та всебічного вирішення спору у справі №902/71/20. Даним судовим рішенням в судове засідання, 22.09.2020, викликаний для допиту громадянин ОСОБА_1 в якості свідка.

В судове засідання, 22.09.2020, відповідач представника не направив. Представник позивача, який з`явився, просив суд надати час для ознайомлення з документами, що надійшли з Державної податкової служби України разом із супровідним листом №8647/5/99-00-05-02-03-05 від 18.08.2020, в зв`язку з чим останній просив оголосити перерву.

За наслідками слухання справи, 22.09.2020, було оголошено судове рішення про задоволення клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" та перерва в судовому засіданні до 29.09.2020.

На визначену судом дату, 29.09.2020, з`явився представник позивача. Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою №902/71/20/1408/20 від 28.09.2020.

Вказаний вид повідомлення узгоджується із приписами ч.6 ст.120 ГПК України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Після з`ясування обставин справи та дослідження доказів, з метою прийняття рішення за результатами судового розгляду даної справи, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення (30.09.2020) представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.03.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" (далі по тексту також - Постачальник, позивач) та фермерським господарством "Прометей" (далі по тексту також - Покупець, відповідач) укладений Договір поставки №00020-ВІ на умовах відстрочки платежу (далі по тексту також - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони домовились про наступне: "В строки, визначені Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму."

Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки Покупцю та базис поставки, строк оплати, а також інші умови, визначені в Додатках до Договору, які є невід`ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним Постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1. угоди загальна вартість договору складається з загальної вартості Товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.5 цього Договору, що передається за цим Договором. Вартість (ціна) Товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до Договору.

Пунктом 2.8. даного правочину сторони узгодили, що Покупець проводить розрахунки з Постачальником на умовах відстрочки оплати вартості (ціни) Товару, визначеної із врахуванням вимог пункту 2.5.-2.7. у вигляді авансової частини та відстроченого платежу в розмірах, вказаних в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті та банківський рахунок Постачальника.

Поставка Товару від Постачальника в адресу Покупця здійснюється протягом 10 робочих днів від дати одержання Постачальником письмової заявки від Покупця щодо кількості, найменування та асортименту Товару на умовах, визначених п. 1 Договору. Приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Постачальника (п.4.1 Договору).

11.04.2019 сторонами обопільно підписано та скріплено печатками наступні додатки до Договору:

- №КІ000000076 на суму поставки товару в розмірі 20419,44 грн (а.с.136, т.1);

- №КІ000000077 на суму поставки товару в розмірі 51270,82 грн (а.с.140, т.1).

На підставі вказаних Додатків до Договору позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на суму 71690,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №67 від 12.04.2019 на суму 20419,44 грн (а.с.137, т.1), №68 від 12.04.2019 на суму 51270,82 грн (а.с.141, т.1).

Зазначений товар був оплачений відповідачем згідно наступних платіжних доручень: №14 від 13.05.2019 на суму 20419,44 грн (а.с.88, т.1), №13 від 07.05.2019 на суму 51270,82 грн (а.с.87, т.1).

Поряд з тим, в матеріалах справи наявні також додатки до Договору підписані лише зі сторони позивача, а саме: №КІ00000026 від 28.03.20109 на суму 81785,04 грн (а.с.119, т.1) та №КІ000000258 від 22.05.2019 на суму 81727,50 грн (а.с.127, т.1).

Як свідчить обопільно підписана видаткова накладна №44 від 03.04.2019 (а.с.120, т.1) позивачем, на виконання зобов`язань згідно Додатку №КІ00000026 від 28.03.2019, поставлено відповідачу товару на суму 81785,04 грн, який в свою чергу був оплачений останнім у повному розмірі. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями: №467 від 01.04.2019 та №469 від 01.04.2019 (а.с. 121-122, т.1).

Одночасно суд зазначає, що в матеріалах справи також наявні видаткові накладні, підписані лише позивачем, на суму 81727,50 грн, а саме: №549 від 05.07.2019 на суму 21812,90 грн (а.с.16, т.1) та №252 від 27.05.2019 на суму 59914,60 грн (а.с.13, т.1). В зазначених накладних міститься посилання на Додаток №КІ000000258 від 22.05.2019.

Поряд з тим, відповідач вартість вказаного товару не оплатив, у зв`язку із чим позивач зазначає, що за фермерським господарством "Прометей" утворилася заборгованість в сумі 81727,50 грн. Окрім того, з огляду на допущення відповідачем порушення строків оплати товару, позивачем також нараховані до стягнення штрафні та компенсаційні нарахування.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що сторонами не заперечується існування правовідносин щодо поставки товару за видатковими накладними, які підписані обома суб`єктами господарювання. В той же час, відповідач заперечує отримання товару за видатковими накладними, що ним не підписані та на підставі яких позивач просить суд стягнути основну заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позиції сторін відносно факту поставки товару згідно видаткових накладних: №549 від 05.07.20109 на суму 21812,90 грн та №252 від 27.05.2019 на суму 59914,60 грн є протилежними, суд вважає за необхідне надати оцінку обставині відсутності підпису відповідача на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час оформлення видаткових накладних) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Так, згідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час оформлення видаткових накладних) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи . Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст. 9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Із врахуванням викладених вище положень Закону, господарський суд дійшов висновку, що видаткові накладні, на які посилається позивач, і які не підписані відповідачем, не можуть бути вірогідним доказом виникнення заборгованості, оскільки вони не містять обов`язкових реквізитів, визначених законом для первинних документів.

Також суд зауважує, що відповідно до п.4.1 Договору поставка товару від Постачальника в адресу покупця здійснюється протягом 10 робочих днів від дати одержання постачальником письмової заявки від покупця щодо кількості, найменування та асортименту товару на умовах, визначених п.1 Договору . Приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Постачальника.

Окрім того, сторонами в пункті 1.2 Договору узгоджено, що найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки Покупцю та базис поставки, строк оплати, а також інші умови, визначені в Додатках до Договору, які є невід`ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним Постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних.

Поряд з тим, наявний в матеріалах справи Додаток №КІ000000258 від 22.05.2019 до Договору, відповідно до якого оформлені в односторонньому порядку видаткові накладні, також не містить підпису та відтиску печатки відповідача.

При цьому позивачем не надано до суду письмової заявки відповідача на постачання товару згідно зазначених вище видаткових накладних.

З огляду на викладені обставини, у суду відсутня можливість надати оцінку наявності волевиявлення відповідача на поставку товару, який зазначено позивачем у видаткових накладних: №549 від 05.07.2019 на суму 21812,90 грн та №252 від 27.05.2019 на суму 59914,60 грн, а також наявності у позивача зобов`язання для його передання останньому.

Додатково суд вважає за необхідне з`ясувати питання, чи мало місце доставка товару на адресу відповідача, згідно зазначених вище видаткових накладних.

Так, нормативно-правовим актом, який визначає права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, є Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 ( в редакції, чинній на час оформлення товарно-транспортних накладних) (далі по тексту також - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 11 Правил врегульовані правила оформлення документів на перевезення. Пунктом 11.1 цього розділу визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (п.п.11.3-11.8 Правил).

Таким чином, встановлення товарно-транспортних накладних як належних доказів надання послуг відповідачу залежить від відповідності їх змісту до визначених сторонами умов та Правил перевезення.

В матеріалах справи містяться наступні товарно-транспортні накладні: №Р252 від 27.05.2019 на суму 59914,60 грн (супровідний документ на вантаж - видаткова накладна №252 від 27.05.2019) (а.с.14, т.1), №Р549 від 05.07.2019 на суму 21820,90 грн (супровідний документ на вантаж - видаткова накладна №549 від 05.07.2019) (а.с.17, т.1).

Однак, всупереч наведених вище вимог до оформлення товарно-транспортних накладних, вказані вище документи в графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" не містять підпису відповідальної особи.

Зазначене виключає можливість встановлення факту доставки зазначеного в товарно-транспортних накладних товару вантажоодержувачу - відповідачу.

Щодо відображення господарських операцій у податковій звітності сторін господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару), об`єктом оподаткування є, зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до частин 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 Податкового кодексу України).

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому як зазначалось вище, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З викладеного слідує, що в податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Верховний Суд неодноразово наголошував (постанови від 04 листопада 2019 року у справі №905/49/15, від 29 січня 2020 року у справі №916/922/19), що як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Господарський суд констатує, що в податковій звітності фермерського господарства "Прометей" були відображені господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс", однак така звітність в повній мірі не дає змогу пересвідчитись за якими саме операціями було задекларовано податковий кредит відповідачем. Окрім того, сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та взагалі правовідносин між сторонами.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 28.08.2020 у справі №922/2081/19.

При цьому судом враховано, що в матеріалах справи відсутній будь-який інший доказ, який би підтверджував поставку/прийняття відповідачем товару згідно видаткових накладних, оформлених в односторонньому порядку та/або схвалення зі сторони останнього виконання такої господарської операції.

Надаючи оцінку наявній в матеріалах справи заяві свідка ОСОБА_1 щодо здійснення спірних поставок товару слід зазначити наступне.

Частинами першою, другою статті 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Частина перша статті 89 ГПК України встановлює, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Так, суд, врахувавши, що обставини, відносно яких громадянином ОСОБА_1 надані письмові свідчення, відносяться до предмета дослідження у даній справі, а також те, що повідомлена ним інформація не узгоджується з іншими доказами, суд ухвалою від 31.07.2020 задовольнив клопотання представника позивача та постановив викликати для допиту в судове засідання, що призначене на 22.09.2020. При цьому позивача зобов`язано забезпечити явку в судове засідання громадянина ОСОБА_1 .

Поряд з тим, в судове засідання свідок ОСОБА_1 не з`явився.

Враховуючи в сукупності викладені обставини, а також положення ч.2 ст.87 ГПК України суд констатує, що заява громадянина ОСОБА_1 не може слугувати доказом поставки відповідачу товару згідно видаткових накладних: №549 від 05.07.20109 на суму 21812,90 грн та №252 від 27.05.2019 на суму 59914,60 грн.

Таким чином, суд наголошує, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" не надано інших доказів, які б переконливо свідчили про фактичні обставини здійснення постачання товару за спірними видатковими накладними та підтверджували обставини його перевезення.

Водночас слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому згідно до ч.ч. 1, 2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності суд дійшов висновку, що у справі відсутні передбачені умовами Договору поставки №00020-ВІ від 12.032019 (зокрема, п.1.2, п.4.1) та нормами чинного законодавства первинні документи (обопільно підписані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні). В зв`язку з ненаданням таких доказів суд позбавлений можливості встановити факт реальності господарських операцій на суму 81725,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 81725,50 грн, яка нарахована позивачем на підставі видаткових накладних: №252 від 27.05.2019, №549 від 05.07.2019 у зв`язку із їх недоведеністю.

З огляду на викладене, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань, які обраховані позивачем з посилання на порушення відповідачем строків виконання зобов`язань згідно Додатку № КІ000000258 від 22.05.2019 в частині оплати вартості отриманого товару.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені, 28% річних та штрафу за прострочення виконання зобов`язання визначеного Договором, зокрема Додатками: №КІ000000076 від 11.04.2019, №КІ000000077 від 11.04.2019 щодо вчасної оплати поставленого товару.

Так, судом встановлено, що сторонами в Додатку №КІ000000077 від 11.04.2019 до Договору узгоджено здійснення позивачем поставки товару на суму 51270,82 грн, в термін до 25.04.2019 та обов`язок відповідача попередньо оплатити товар до 24.04.2019 .

Згідно до видаткової накладної від 12.04.2019 за №68 зазначений вище товар було поставлено на адресу відповідача. В свою чергу відповідачем було здійснено оплату його вартості 07.05.2019, що підтверджується платіжним дорученням №13.

Відповідно до умов Додатку № КІ000000076 від 11.04.2019 до Договору сторони передбачили поставку товару на суму 20419,44 грн в термін до 25.04.2019 та здійснення попередньої оплати його вартості до 24.04.2019.

На виконання зазначених умов, 12.04.2019 позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на суму 20419,44 грн, що підтверджується видатковою накладною №67. Вказаний товар оплачено відповідачем згідно платіжного доручення №14 від 13.05.2019.

Відповідно до положення частини 1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, а також дати здійснених поставок товару, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний виконати грошове зобов`язання до 24.04.2019, а отже відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання починаючи з 24.04.2019 (з урахуванням п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013).

Таким чином позивач правомірно визначив періоди (з 25.04.2019 по 12.05.2019 згідно Додатку №КІ000000076 від 11.04.2019 та з 25.04.2019 по 06.05.2019 згідно Додатку №КІ0000000777 від 11.04.2019), за які нараховані до стягнення 28% річних та пеня.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з тим, як слідує з матеріалів справи, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару згідно видаткових накладних: від 12.04.2019 за №68 та від 12.04.2019 за №67.

Так, у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором . При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що у випадках порушення умов даного Договору, Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті у встановлені Договором терміни вартості (ціни) товару. За порушення даних умов Договору Покупець:

а) сплачує за кожен день прострочення платежу, після закінчення строку відстрочки платежу, визначеного п.п. 2.4 Договору, на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;

б) сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

в) сплачує на користь Постачальника 28% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення штраф у розмірі 20% річних від вартості поставленого товару згідно видаткових накладних: від 12.04.2019 за №68, від 12.04.2019 за №67, що становить 14338,05 грн, а також 28% річних та пеню.

Щодо визначеного позивачем періоду нарахування 28 % річних та пені суд зазначає, що останнім враховано умови Договори та зазначені вище норми чинного законодавства.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення зазначених вище нарахувань за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом встановлено, що суми 28 % річних та пені обраховані позивачем не перевищують сум визначених судом.

Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення 28 % річних в розмірі 753,84 грн та пені в розмірі 944,33 грн підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Прометей" (вул.Матросова, буд.8, с.Кидрасівка, Бершадський район, Вінницька обл., 24465; код ЄДРПОУ 32842313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кроп-Інкріс" (юридична адреса: 1-й провулок Свободи, буд.8, м.Ромни, Сумська обл., 42000; поштова адреса: вул.Горького, буд.58, м.Суми, 40004; код ЄДРПОУ 40015185) 14338,05 грн - штрафу; 944,33 грн - пені; 753,84 грн - 28% річних; 240,54 грн - відшкодування судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 81727,50 грн боргу; 16345,50 грн штрафу; 2288,37 інфляційних втрат; 20661,48 грн 28% річних та 20439,90 грн пені -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

6. Додатково дане судове рішення направити на електронну адресу позивача (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16 жовтня 2020 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Горького, буд. 58, м.Суми, 40004);

3 - відповідачу (вул.Матросова, буд.8, с.Кидрасівка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24465)