Рішення

від 06.10.2020 по справі 905/329/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.2020 Справа № 905/329/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судді Поліщук А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , м.Слов`янськ, м.Святогірськ Донецької області,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області,

про стягнення 226'848,74грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , м.Слов`янськ, м.Святогірськ, Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 226848,74грн заборгованості із компенсації витрат по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою за Договором №1050/04-13 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1050/04-13 від 20.03.2013р. щодо оплати компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/329/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.03.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строків позовної давності. У вказаних документах відповідач, зокрема, посилається на відсутність повноважень у осіб, які підписали додані до позовної заяви акти звірки розрахунків за періоди січень 2018 - жовтень 2018 станом на 01.11.2018, січень 2019 - жовтень 2019 станом на 01.11.2019, а тому дані документи не є належними доказами, що підтверджують переривання строків позовної давності.

18.03.2020 до канцелярії суду від представника позивача надійшли відповідь на відзив на позовну заяву та заява про визнання поважними причини пропуску позовної давності та поновлення строку позовної давності.

31.03.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

06.04.2020 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення на заперечення відповідача.

09.04.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/329/20 до судового розгляду по суті на 06.10.2020 року.

06.10.2020 до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява, в якій просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог, розглянути справу без участі представника.

06.10.2020 у судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать підписи присутніх у судовому засіданні 08.09.2020 представників сторін у повідомленні про перехід до судового розгляду по суті.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, а також закінчення процесуальних строків, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

20.03.2013 між ТОВ Візаві Інвест (позивач, Первісний власник) та ТОВ «Краматорський феросплавний завод» (відповідач, Новий власник) укладено договір №1050/04-13 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева (далі - договір).

У преамбулі договору зазначено, що даний договір сторони склали після укладення 20.03.2013 між ними договору купівлі-продажу та фактичного прийняття комплексу доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева , розташованого за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Шлакова, 2 (надалі - об`єкт нерухомості).

За умовами п.1. договору об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 142900000:00:007:0113 площею 4,54га (земельна ділянка). Первісним власником та Краматорською міською радою 14.04.2008 було укладено договір оренди землі №604 із наступними додатковими угодами №1/604 від 29.10.2008 та №2/604-129 від 29.04.2011. Об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці, наданій у користування; після його відчуження до нового власника переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у первісного власника.

Землекористувач сплачує орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на об`єкт нерухомості договір оренди землі №604 не зберігає своєї чинності для нового власника та підлягає переукладенню. До оформлення договору оренди новим власником з одночасним розірванням старого договору первісний власник сплачує орендну плату за договором оренди землі №604 від 14.04.2008.

За умовами вказаного договору, у зв`язку з відсутністю договірних відносин між новим власником та Краматорською міською радою на оренду земельної ділянки на якій розміщено об`єкт нерухомості, Новий власник здійснює компенсацію понесених витрат первісного власника по сплаті орендної плати на земельну ділянку, що вже використовується останнім у власній господарській діяльності.

Сторони у п. 2 договору дійшли згоди, що розмір компенсації понесених витрат Первісного власника по сплаті орендних платежів за період з 21 березня по 31 березня 2013 року складає 12' 666,68грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.3 договору Новий власник приймає до компенсації витрати, що зазначені у пункті 2 договору, а також наступні щомісячні платіжні документи щодо компенсації витрат первісного кредитора по сплаті орендних платежів за земельну ділянку до моменту оформлення новим власником договірних відносин із Краматорською міською радою на оренду (користування) земельною ділянкою.

Новий власник на підставі виставленого рахунку зобов`язався протягом десяти банківських днів перерахувати суму компенсації витрат у розмірі 12666,68грн з урахуванням ПДВ на поточний рахунок Первісного власника; у наступному, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків Новий власник зобов`язався перерахувати на поточний рахунок Первісного власника суму компенсації витрат Первісного власника по сплаті орендних платежів за земельну ділянку у розмірі 35697,01грн, з урахуванням ПДВ (п.4 договору).

Згідно з п.4.1. договору Первісний власник зобов`язався надати Новому власнику оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, податкову накладну.

Відповідно до п.5 договору Новий власник повинен письмово повідомити Первісного власника про оформлення відносин із Краматорською міською радою на оренду (користування) Земельної ділянки протягом трьох робочих днів з моменту укладення відповідної угоди. Зазначене повідомлення буде підставою припинення договору.

Відповідно до п.6 даний договір є підставою для розрахунків між Первісним власником та Новим власником по сплаті (компенсації) орендних платежів за земельну ділянку.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до моменту, що зазначено у пункті 5 цього договору, в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п.8 договору).

Позивачем повідомлено, рішенням Краматорської міської ради від 26.04.2013 №27/VI-1 припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» право користування земельною ділянкою, в той же день укладено угоду про розірвання договору оренди землі №604 від 14.04.2008, державну реєстрацію якої проведено 18.12.2013р. реєстраційною службою Краматорського міського управляння юстиції Донецької області. Разом з тим, позивач вказує про відсутність у нього оригіналів зазначених документів, оскільки вони залишились у місті Донецьку.

Наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (надання послуг) №9 від 31.03.2013, №9 від 30.04.2013, №9 від 31.05.2013, №9 від 30.06.2013, №4 від 31.07.2013, №2 від 31.08.2013, №1 від 30.09.2013 підтверджується здійснення позивачем компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку на підставі укладеного між сторонами договору за період з 21.03.2013 по 30.09.2013 на загальну суму 226'848,74грн. В актах виконавцем визначено ТОВ Візаві Інвест , замовником - ТОВ Краматорський феросплавний завод .

Акти підписані обома сторонами без будь-яких заперечень, зокрема, в актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Позивачем на виконання умов договору були:

- виставлені наступні рахунки-фактури №9 від 31.03.2013, №9 від 30.04.2013, №9 від 31.05.2013, №9 від 30.06.2013, №4 від 31.07.2013, №2 від 31.08.2013, №1 від 30.09.2013 на загальну суму 226'848,74грн;

- виписані податкові накладні №№9 від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.05.2013, від 30.06.2013, №4 від 31.07.2013, №2 від 31.08.2013, №1 від 30.09.2013.

Крім того, матеріали справи містять податкові декларації з плати за землю за період з березня по вересень 2013.

Позивач звертався до відповідача з наступними листами: №122 від 30.10.2014 про сплату боргу, №103 від 03.11.2015 про підписання акту звірки станом на 01.11.2015 та сплату боргу, №07 від 15.01.2019 про належне оформлення та підписання акту звірки станом на 15.01.2019 та сплату боргу.

Відповіді на листи відповідач не надав, але підписав акти звірки розрахунків за періоди січень 2015 - листопад 2015 станом на 01.11.2015, січень 2016 - жовтень 2016 станом на 01.11.2016, відповідно до яких заборгованість останнього перед позивачем з компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку за договором №1050/01-13 від 20.03.2013 складає 226'848,74грн. Вказані акти підписані з боку відповідача головним бухгалтером Завадська О.В. та засвідчені печаткою підприємства.

Також у матеріалах справи наявні акти звірки розрахунків станом на 01.11.2018, станом на 01.11.2019, згідно з якими за даними відповідача заборгованість за договором №1050/04-13 від 20.03.2013 відсутня. Вказані акти підписані з боку відповідача начальником фінансового відділу Костанда Т.Н. та засвідчені печаткою підприємства.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача борг у розмірі 226'848,74грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Предметом позову в даній справі є стягнення компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку відповідно до умов договору №1050/04-13 від 20.03.2013 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст.206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як обумовлено сторонами у договорі та не спростовано під час розгляду справи, між позивачем та Краматорською міською радою 14.04.2008 було укладено договір оренди землі №604 площею 4,54га із наступними додатковими угодами №1/604 від 29.10.2008 та №2/604-129 від 29.04.2011. Так, на підставі виникнення права користування земельною ділянкою у землекористувача (позивача) виник обов`язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Об`єкт нерухомості (комплекс переробки доменних шлаків), який був відчужений позивачем відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2013, розміщений на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ст.377 ЦК України, яка кореспондується зі ст.120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Разом з тим, ст.141 ЗК України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, однією з яких є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомості до нового власника цей факт є підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднім землекористувачем і до нового власника переходить право користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості.

Матеріали справи не містять доказів оформлення між відповідачем та органом місцевого самоврядування права користування спірною земельною ділянкою, проте, підписавши договір №1050/04-13 від 20.03.2013 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева відповідач надав згоду на компенсацію позивачу витрат по орендній платі плату за земельну ділянку.

З огляду на наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору №1050/04-13 від 20.03.2013, суд дійшов висновку, що предметом дослідження у даній справі є обставини виконання відповідачем зобов`язань щодо компенсації витрат понесених позивачем по сплаті орендної плати на земельну ділянку.

Договір є підставою для розрахунків між позивачем та відповідачем по сплаті (компенсації) орендних платежів за земельну ділянку.

Як вже встановлено судом, наявними в матеріалах справи актами підтверджується надання послуг позивачем відповідачу з компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 226' 848грн. 74коп. Факт надання послуг не спростований відповідачем під час розгляду справи.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Матеріали справи містять відповідні податкові накладні №№9 від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.05.2013, від 30.06.2013, №4 від 31.07.2013, №2 від 31.08.2013, №1 від 30.09.2013 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті у розмірі 226'848,74грн.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, узгоджена умовами договору компенсація витрат позивача має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі.

Відтак, з урахуванням змісту п.4 договору:

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за період з 21.03.2013 по 31.03.2013 бути виконані до 12.04.2013, а з 13.04.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за квітень 2013 бути виконані до 10.05.2013, а з 11.05.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за травень 2013 бути виконані до 10.06.2013, а з 11.06.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі плату за червень 2013 бути виконані до 10.07.2013, а з 11.07.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за липень 2013 бути виконані до 10.08.2013, а з 11.08.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за серпень 2013 бути виконані до 10.09.2013, а з 11.09.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з компенсації витрат по орендній платі за вересень 2013 бути виконані до 10.10.2013, а з 11.10.2013 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості по оплаті компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку за період з 21.03.2013 по 30.09.2013.

Крім того, актами звірки розрахунків станом на 01.11.2015, станом на 01.11.2016, що підписані з боку відповідача головним бухгалтером Завадська О.В. та засвідчені печаткою підприємства, підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем з компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку за договором №1050/04-13 від 20.03.2013 у розмірі 226'848,74грн.

Враховуючи вищевикладене, розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, не заперечується та під сумнів відповідачем не ставиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення заборгованості із компенсації витрат по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором №1050/04-13 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» у розмірі 226'848,74грн є обґрунтованими.

Водночас, у відзиві на позов та заяві про застосування строків позовної давності відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення 226' 848,74грн та відмовити позивачу у задоволенні позову.

В свою чергу, у відповіді на відзив та заяві вих.№10 від 17.03.2020 позивач просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними .

Згідно зі ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Стаття 264 ЦК України визначає, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.02.2020р. у справі №917/1421/18, у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч.1 ст.264 ЦК України), господарському суду необхідно врахувати, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019р. у справі №916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

При цьому, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі бухгалтер), відповідно до ч.7 ст. 8 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, що діяла на момент підписання актів звірки у 2015 та 2016 роках), зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. Бухгалтер, який підписав акт звірки, є уповноваженою на це особою, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

Таким чином, підписавши та засвідчивши печаткою підприємства акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015р. та на 01.11.2016р., відповідач фактично визнав наявність у нього перед позивачем боргу за договором №1050/04-13 від 20.03.2013 у розмірі 226' 848,74грн.

Як вбачається зі змісту актів звірки станом на 01.11.2018 та 01.11.2019, відповідно до бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» заборгованість перед позивачем, в тому числі за спірним договором, взагалі відсутня.

За таких обставин, з огляду на встановлений строк виконання зобов`язання за вказаним договором, перебіг строку позовної давності переривався двічі шляхом підписання в межах позовної давності відповідачем актів звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015 та на 01.11.2016, а отже закінчився 01.11.2019. Відповідно до опису вкладення та відбитку штамбу органу поштового зв`язку позовна заява була направлена на адресу суду 12.02.2020, тобто вже після спливу строку не звернення.

За приписами ч.ч.3 - 5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (п. п. 62, 66 рішення від 20.12.2007р. у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини , зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції ) від 16.12.1992р.).

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 2013р. місцем реєстрації позивача було м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 26-А.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

На виконання абз.3 п. 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями КМУ №1053-р від 02.12.2015р., №1275-р від 02.12.2015р. затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у т. ч., включено місто Донецьк.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.08.2014р. о 10:00 год. за адресою позивача м. Донецьк, вул. Щорса, б. 26 А група невідомих осіб під погрозою застосування вогнепальної зброї незаконно заволоділи автомобілями (згідно переліку), що належать позивачу, та 22.10.2014р. біля 13:00 год. група невідомих озброєних осіб захопили приміщення адміністративної будівлі та господарчо-побутові споруди за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, б. 26 А, що належать позивачу. За даними злочинами Селидівським МВ ГУМВС України в Донецькій області відкрито кримінальні провадження за ч. 3 ст.289, ст.341 КК України, що підтверджується витягами з кримінальних проваджень № 12014050500001715, № 12014050500002288.

У листопаді 2014р. позивачем змінено місце реєстрації на Донецька обл., м.Слов`янськ, м.Святогірськ, вул. Кільцева (Куйбишева), буд.93, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Позивач стверджує, що під час захоплення приміщення адміністративної будівлі товариству вдалося частково вивезти комп`ютери співробітників, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи підприємства, які до цього часу зберігаються в інших приміщеннях на тимчасово окупованій території Донецької області і позивач не має можливості забезпечити до них безпечний і безперешкодний доступ.

За поясненнями позивача, лише у січні 2020р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» за допомогою сторонніх осіб вивезено з тимчасово окупованої території Донецької області невелику частину фінансово-господарських та бухгалтерських документів підприємства, серед яких були оригінали договору №1050/04-13 від 20.03.2013 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» і первинних документів до нього, після чого одразу звернувся до суду з даним позовом.

З огляду на те, що проведення антитерористичної операції в Україні є загальновідомим фактом, суд вважає, що наведені обставини істотно ускладнювали своєчасне звернення до суду.

Зокрема, обставини підписання відповідачем актів звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015р. та на 01.11.2016р., за якими визнано наявність боргу, зумовили правомірне очікування позивача та відсутність у нього підстав для сумнівів щодо добровільного виконання відповідачем зобов`язання з оплати компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку. Тобто, покладаючись на добросовісну поведінку відповідача позивач сподівався на мирне врегулювання спору та мав намір вирішити це питання у позасудовому порядку, про що свідчить надіслання позивачем на адресу відповідача відповідних листів.

Подальші дії відповідача щодо не надання відповідей на листи позивача у 2014р., 2015р. та 2019р., не погашення навіть частково суми боргу, підписання актів звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2018р. та на 01.11.2019р. з відображенням відсутності заборгованості перед позивачем, свідчили про відсутність будь-якого діалогу між сторонами, що пояснює відсутність звернень позивача до відповідача з проханням надати відповідні первинні документи для підготовки позову до суду, про що зазначено позивачем.

Суд вважає, що саме лише посилання у листах позивача на номер, дату договору та розмір боргу не є беззаперечним доказом факту наявності доступу у позивача до оригіналів спірних первинних документів або їх копій, адже це не виключає можливість, що такі відомості могли використовуватись позивачем з комп`ютерної бази підприємства, про що вказує позивач.

Отже, причини пропуску строку позовної давності пов`язані з обставинами, які знаходились поза межами контролю позивача, зокрема, початком АТО та захопленням адміністративної будівлі підприємства позивача невідомими особами, вимушеністю вжиття заходів із перереєстрації підприємства позивача з м. Донецьк на територію м. Слов`янськ, м.Святогірськ, підконтрольного українській владі, втратою документації та складнощами щодо зібрання такої документації, поведінкою відповідача.

Враховуючи, що проведення антитерористичної операції в Україні є загальновідомим фактом, суд вважає, що наведені обставини істотно ускладнювали своєчасне звернення до суду, а отже наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строку позовної давності поважними.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права особи на відшкодування здійснених втрат за договором, на що вона правомірно очікувала, та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , м.Слов`янськ, м.Святогірськ, Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 226' 848,74грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Дмитра Мазура, буд.18; код ЄДРПОУ 37133410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» (84130, Донецька область, м.Святогірськ, м.Слов`янськ, вул.Кільцева, буд.93; код ЄДРПОУ 24068600) заборгованість за договором №1050/04-13 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» у розмірі 226' 848,74грн; судовий збір у розмірі 3' 402,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 06.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2020.

Суддя Ю.В. Макарова