Постанова

від 20.01.2021 по справі 905/329/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа № 905/329/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Радіонова О.О. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:Крилова М.Ф., директор Приходько Н.І., ордер серія ДН №076916 від 20.01.2021р., свідоцтво серія ДН №4782 від 28.02.2017р. від відповідача:Макаров А.А., ордер серія АН №1022189 від 19.11.2020р., свідоцтво серія ДН №4777 від 25.01.2017р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області (вх.№3276 Д/3 від 27.11.2020р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 06.10.2020р. (повний текст складено та підписано 16.10.2020р. у м.Харкові) у справі№905/329/20 (суддя Макарова Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , м.Слов`янськ, м.Святогірськ Донецької області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області простягнення 226.848,74грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , м.Слов`янськ, м.Святогірськ Донецької області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 226.848,74грн. заборгованості з компенсації витрат по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева» .

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2020р. (повний текст складено та підписано 16.10.2020р.) у справі №905/329/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2020р. у справі №905/329/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким застосувати строк позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» та відмовити у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

За твердженнями апелянта, оскаржуване рішення в частині задоволення заяви позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та поновлення строку позовної давності є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст.74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На переконання скаржника, суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставини щодо поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем, з огляду на сукупність наступних обставин:

- за змістом позовної заяви клопотання про поновлення строку позовної давності відсутнє, відповідна заява була подана до суду лише після направлення до канцелярії місцевого господарського суду заяви відповідача про застосування строків позовної давності;

- твердження позивача про те, що лише у січні 2020р. за допомогою сторонніх осіб вдалося вивезти з тимчасово окупованої території Донецької області до м.Святогірськ невелику частину фінансово-господарських та бухгалтерських документів підприємства, серед яких був оригінал договору №1050/04-13 від 20.03.2013р. та первинні документи до нього, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами;

- перебування сторони по справі на території проведення антитерористичної операції ще не свідчить про безумовний вплив цих подій на сторону та неможливість скористатися своїм правом на звернення до суду. Крім того, ще у листопаді 2014р. позивач змінив місце реєстрації з м.Донецьк на м.Святогірськ, а сертифіката настання для нього форс-мажорних обставин, зумовлених антитерористичною операцією, матеріали справи не містять. Жодного доказу створення проведенням антитерористичної операції перепон позивачу для звернення до суду з позовом до відповідача протягом 2015р. - 2019р. (до спливу строку позовної давності) Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» суду не надано. Посилання позивача на реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяви про захоплення його майна у м.Донецьку носить лише загальний характер без зазначення конкретного переліку майна;

- безпідставним є посилання суду на те, що відсутність у позивача оригіналів договору та первинних документів до нього, як і їх сканованих копій, унеможливлювала з`ясування позивачем істотних умов договору та складання позовної заяви. Так, позивач жодного разу не звертався до відповідача з проханням надати відповідні документи. Крім того, відповідно до приписів ст.ст.110, 81 ГПК України позивач до подання позовної заяви міг подати до суду заяву про забезпечення доказів або подати до суду клопотання про витребування доказів, чого зроблено не було;

- за твердженнями позивача, з 22.10.2014р. він не мав доступу до приміщення за адресою: м.Донецьк, вул.Щорса, буд.26а, проте лист №122 від 30.10.2014р. був направлений позивачем на адресу відповідача саме із зазначеної адреси.

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2020р. (повний текст складено та підписано 16.10.2020р.) у справі №905/329/20 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов`язано позивача у строк до 17.12.2020р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 11.12.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якого позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. За коротким змістом відзиву позивач наголошує, що категорично не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим з наступних підстав:

- навесні 2014р. підприємство позивача було зареєстроване у м.Донецьку, де проводилася антитерористична операція. 22.10.2014р. адміністративні будівлі та господарсько-побутові споруди підприємства були захоплені озброєними особами і з цього часу працівники підприємства не мають до них доступу. Позивачем лише у листопаді 2014р. було змінене місце реєстрації на м.Слов`янськ, м.Святогірськ;

- з моменту втрати контролю над своїми активами у м.Донецьку та до початку 2020р. для підготовки документів по взаємовідносинах із відповідачем позивач користувався лише електронною інформацією, що знаходилась у комп`ютерах бухгалтерії підприємства, і не мав можливості використовувати оригінали фінансово-господарських документів. З огляду на зазначене позивач не мав змоги скласти позовну заяву та звернутися до суду;

- лише у січні 2020р. позивачу вдалося за допомогою сторонніх осіб вивезти з тимчасово окупованої території невелику частину фінансово-господарських та бухгалтерських документів підприємства, серед яких оригінал договору №1050/04-13 від 20.03.2013р. та первинні документи до нього. Доказом отримання названих документів саме у січні 2020р. є журнал реєстрації вхідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» за 2020р. та опис архівних документів підприємства позивача, зроблений працівниками позивача після їх вивозу з тимчасово окупованої території Донецької області та отримання у м.Святогірську 08.01.2020р. (до відзиву на апеляційну скаргу додані зазначені документи).

18.12.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. За змістом документу відповідач наголошує, що у відзиві на апеляційну скаргу, доводячи поважність причин пропуску строку позовної давності, позивач посилається на докази, які не були ним надані під час розгляду справи в суді першої інстанції (копія витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2020р.; копія опису архівних документів, отриманих з м.Донецька у м.Святогірськ). На переконання відповідача, такі документи подані з порушенням встановленого порядку та не відповідають вимогам допустимості, достовірності і вірогідності. Крім того відповідач зауважує, що позивачем не надано до суду оригіналу договору №1050/04-13 від 20.03.2013р. та первинних документів до нього, що ставить під сумнів обґрунтованість позиції позивача. У зв`язку із зазначеним Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» у прийнятті та долученні до матеріалів справи доказів - журналу реєстрації вхідної кореспонденції та опису архівних документів.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.12.2020р. призначив справу №905/329/20 до розгляду на 20.01.2021р.

У судовому засіданні 20.01.2021р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 20.01.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, відповідь на відзив, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 20.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» (далі - первісний власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» (далі - новий власник) укладено договір №1050/04-13 про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева (далі - договір).

За змістом преамбули договору, останній сторони уклали після укладення 20.03.2013р. договору купівлі-продажу та фактичного прийняття комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева , розташованого за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Шлакова, 2 (далі - об`єкт нерухомості).

Відповідно до п.1 договору об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1412900000:00:007:0113 площею 4,54га (земельна ділянка).

Первісним власником та Краматорською міською радою 14.04.2008р. укладено договір оренди землі №604 із наступними додатковими угодами №1/604 від 29.10.2008р. та №2/604-129 від 29.04.2011р.

Об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці, наданій у користування; після його відчуження до нового власника переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у первісного власника.

Землекористувач сплачує орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на об`єкт нерухомості договір оренди землі №604 не зберігає своєї чинності для нового власника та підлягає переукладенню. До оформлення договору оренди новим власником з одночасним розірванням старого договору первісний власник сплачує орендну плату за договором оренди землі №604 від 14.04.2008р.

У зв`язку із відсутністю договірних відносин між новим власником та Краматорською міською радою на оренду земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт нерухомості, новий власник здійснює компенсацію понесених витрат первісного власника по сплаті орендної плати за земельну ділянку, що вже не використовується останнім у власній господарській діяльності.

Згідно з п.2 договору розмір компенсації понесених витрат первісного власника по сплаті орендних платежів за період з 21.03.2013р. по 31.03.2013р. складає 12.666,68грн. з урахуванням ПДВ.

Новий власник приймає до компенсації витрати, що зазначені у пункті 2 договору, а також наступні щомісячні платіжні документи щодо компенсації витрат первісного кредитора по сплаті орендних платежів за земельну ділянку до моменту оформлення новим власником договірних відносин із Краматорською міською радою на оренду (користування) земельною ділянкою (п.3 договору).

Пунктом 4 договору сторони погодили, що новий власник на підставі виставленого рахунку зобов`язується протягом десяти банківських днів перерахувати суму компенсації витрат у розмірі 12.666,68грн. з урахуванням ПДВ на поточний рахунок первісного власника; у наступному, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків новий власник зобов`язується перерахувати на поточний рахунок первісного власника суму компенсації витрат первісного власника по сплаті орендних платежів за земельну ділянку у розмірі 35.697,01грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами п.4.1 договору первісний власник зобов`язується надати новому власнику оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; податкову накладну.

Новий власник повинен письмово повідомити первісного власника про оформлення відносин із Краматорською міською радою на оренду (користування) земельної ділянки протягом трьох робочих днів з моменту укладення відповідної угоди. Зазначене повідомлення буде підставою припинення договору (п.5 договору).

Згідно з п.6 даний договір є підставою для розрахунків між первісним власником та новим власником по сплаті (компенсації) орендних платежів за земельну ділянку.

Відповідно до п.8 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до моменту, що зазначено у пункті 5 цього договору, в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Позивачем повідомлено, що рішенням Краматорської міської ради від 26.04.2013р. №27/VI-1 припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» право користування земельною ділянкою, у той же день укладено угоду про розірвання договору оренди землі №604 від 14.04.2008р., державну реєстрацію якої проведено 18.12.2013р. реєстраційною службою Краматорського міського управляння юстиції Донецької області. Разом з тим, позивач вказує про відсутність у нього оригіналів зазначених документів, оскільки вони залишились у місті Донецьку.

До матеріалів справи позивачем долучені акти виконання робіт (надання послуг) №9 від 31.03.2013р., №9 від 30.04.2013р., №9 від 31.05.2013р., №9 від 30.06.2013р., №4 від 31.07.2013р., №2 від 31.08.2013р., №1 від 30.09.2013р., які підтверджують факт здійснення позивачем компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку на підставі укладеного між сторонами договору за період з 21.03.2013р. по 30.09.2013р. на загальну суму 226.848,74грн. За змістом актів виконавцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , замовником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» . При цьому зазначені акти підписані сторонами без будь-яких заперечень чи зауважень.

Позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури №9 від 31.03.2013р., №9 від 30.04.2013р., №9 від 31.05.2013р., №9 від 30.06.2013р., №4 від 31.07.2013р., №2 від 31.08.2013р., №1 від 30.09.2013р. на загальну суму 226.848,74грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» , на виконання умов договору, виписані податкові накладні №9 від 31.03.2013р., №9 від 30.04.2013р., №9 від 31.05.2013р., №9 від 30.06.2013р., №4 від 31.07.2013р., №2 від 31.08.2013р., №1 від 30.09.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять податкові декларації з плати за землю за період березень 2013р. - вересень 2013р.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» з наступними листами: №122 від 30.10.2014р. про сплату боргу; №103 від 03.11.2015р. про підписання акту звірки станом на 01.11.2015р. та сплату боргу; №74 від 07.12.2017р. про належне оформлення та підписання акту звірки станом на 01.11.2017р.; №07 від 15.01.2019р. про належне оформлення та підписання акту звірки станом на 15.01.2019р. та сплату боргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» долучено до матеріалів справи підписані з боку відповідача головним бухгалтером Завадська О.В. та засвідчені печаткою підприємства відповідача акти звірки взаєморозрахунків, а саме за період січень 2015р. - листопад 2015р. станом на 01.11.2015р. та за період січень 2016р. - жовтень 2016р. станом на 01.11.2016р. За змістом названих актів заборгованість відповідача перед позивачем з компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. складає 226.848,74грн.

Крім того, матеріали справи містять підписані з боку відповідача начальником фінансового відділу Костанда Т.Н. та засвідчені печаткою підприємства відповідача акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2018р. та станом на 01.11.2019р., згідно з якими за даними відповідача заборгованість за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. відсутня.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» умов договору №105004-13 від 20.03.2013р. щодо оплати компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» до суду з розглядуваним позовом.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом позову в розглядуваній справі є стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку відповідно до умов договору №1050/04-13 від 20.03.2013р.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як зазначалося вище за текстом постанови та вбачається зі змісту договору №1050/04-13 від 20.03.2013р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» та Краматорською міською радою 14.04.2008р. було укладено договір оренди землі №604 площею 4,54га (кадастровий номер 1412900000:00:007:0113) із наступними додатковими угодами №1/604 від 29.10.2008р. та №2/604-129 від 29.04.2011р., на підставі якого у позивача виник обов`язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Об`єкт нерухомості - комплекс переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева , який був відчужений Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2013р., розміщений на вказаній земельній ділянці.

У контексті приписів ст.377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У свою чергу, підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст.141 ЗК України, серед яких набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оформлення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» та Краматорською міською радою права користування спірною земельною ділянкою. Однак, як вірно зазначено господарським судом Донецької області, підписавши договір №1050/04-13 від 20.03.2013р. відповідач взяв на себе зобов`язання з компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» витрат по орендній платі за земельну ділянку.

За таких обставин, предметом дослідження у розглядуваній справі є обставини виконання відповідачем зобов`язань, узгоджених договором №1050/04-13 від 20.03.2013р., щодо компенсації витрат, понесених позивачем по сплаті орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України та ст.202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище за текстом постанови, належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» зобов`язань за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. про особливі умови після купівлі-продажу комплексу переробки доменних шлаків з відвалу ВАТ Краматорський металургійний завод імені Куйбишева підтверджене наявними у матеріалах справи документами, а саме: актами виконання робіт (надання послуг); податковими накладними; податковими деклараціями. При цьому факт надання позивачем послуг на загальну суму 226.848,74грн. не спростований Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» під час розгляду справи.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь позивача компенсації витрат останнього по сплаті орендних платежів. У зв`язку з наведеним Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» вважається таким, що прострочило виконання зобов`язання з компенсації витрат позивача по сплаті орендних платежів за період з 21.03.2013р. по вересень 2013р. у загальній сумі 226.848,74грн., оскільки не виконало зобов`язання у строк, встановлений пунктом 4 договору.

Відповідачем зазначені обставини не спростовані. Крім того, актами звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015р. та станом на 01.11.2016р., що підписані з боку відповідача головним бухгалтером Завадська О.В. та засвідчені печаткою підприємства, підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем з компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. у розмірі 226.848,74грн.

За таких обставин господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» заборгованості за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. у розмірі 226.848,74грн.

Водночас, у відзиві на позов та у заяві про застосування строків позовної давності відповідач просив місцевий господарський суд застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення 226.848,74грн. та відмовити у їх задоволенні. У свою чергу, у відповіді на відзив та у заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» просило суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.1 ст.256, ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення від 22.10.1996р. у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення від 20.09.2011р. у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

За приписами ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як убачається з матеріалів справи, підписавши та засвідчивши печаткою підприємства акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2015р. та станом на 01.11.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» фактично визнало наявність перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» боргу за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р. у розмірі 226.848,74грн. Зазначене у контексті приписів ч.1 ст.264 ЦК України свідчить про переривання строку позовної давності.

З огляду на встановлений строк виконання зобов`язання за договором №1050/04-13 від 20.03.2013р., двічі переривання перебігу строку позовної давності шляхом підписання в межах позовної давності відповідачем зазначених вище актів звірки взаєморозрахунків, місцевий господарський суд вірно зазначив, що строк позовної давності закінчився 01.11.2019р. Як убачається з опису вкладення та відбитку штампу органу поштового зв`язку, наявного на конверті, позовна заява була направлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» на адресу суду 12.02.2020р., тобто дійсно вже після спливу строку на звернення.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності позивач, у свою чергу, посилається на наступні обставини.

При укладанні договору та його виконанні позивач був зареєстрований за адресою: 83050, м.Донецьк, вул.Щорса, б.26-а, та здійснював свою господарську діяльність на території м.Донецька, проте відповідно до указу Президента №405/2014 від 14.04.2014р. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України з весни 2014р. на території Донецької і Луганської областей проводилася антитерористична операція, на території м.Донецьк здійснювалися активні бойові дії, у зв`язку з чим позивач втратив контроль над більшою частиною власних основних та виробничих активів.

Позивач стверджує, що 04.08.2014р. до його приміщень прибули невідомі особи у кількості 12-15 осіб, які із загрозою застосування фізичного насилля та вогнепальної зброї проникли до приміщень гаража підприємства, внаслідок чого незаконно заволоділи транспортними засобами, що належать позивачу. Крім того, 22.10.2014р. группа невідомих озброєних осіб захопила приміщення адміністративної будівлі та господарчо-побутові споруди, що належать позивачу, за адресою: м.Донецьк, вул.Щорса, б.26-а, і з цього моменту працівники позивача не мають до них доступу.

За даними злочинами Селидівським МВ ГУМВС України в Донецькій області відкриті кримінальні провадження №12014050500001715 від 02.09.2014р. за ч.3 ст.289 Кримінального кодексу України та №12014050500002288 від 13.11.2014р. за ст.341 Кримінального кодексу України, відповідні витяги долучені позивачем до матеріалів справи.

У листопаді 2014р. позивачем змінено місцезнаходження та зареєстровано підприємство за новою адресою: Донецька область, м.Слов`янськ, м.Святогірськ, вул.Кільцева (Куйбишева), б.93.

За доводами позивача, під час захоплення приміщення його адміністративної будівлі працівниками частково вивезено комп`ютери співробітників, фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи підприємства, які знаходяться у інших приміщеннях на тимчасово окупованій території Донецької області.

З моменту втрати контролю над своїми активами у м.Донецьку та до початку 2020р. для підготовки документів, адресованих відповідачу, позивач користувався лише електронною інформацією, яка розміщена у комп`ютерах бухгалтерії підприємства, і не мав можливості використовувати ані оригінали, ані скановані копії фінансово-господарських документів, тому не міг відслідкувати істотні умови договору та скласти позовну заяву.

Позивач стверджує, що у січні 2020р. за допомогою сторонніх осіб вивезено з тимчасово окупованої території Донецької області до м.Святогірськ невелику частину фінансово-господарських та бухгалтерських документів підприємства, серед яких і оригінал договору №1050/04-13 від 20.03.2013р. з первинними документами до нього.

На підтвердження отримання оригіналу договору саме у січні 2020р. під час апеляційного провадження позивачем надано до матеріалів справи копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2020р. з описом архівних документів ТОВ Візаві Інвест , отриманих з м.Донецьк у м.Святогірськ.

Судова колегія зазначає, що проведення антитерористичної операції на території м.Донецьк з 14.04.2014р. є загальновідомою обставиною, а позивачем доведено отримання оригіналу договору, на підставі якого заявлений позов у розглядуваній справі, з тимчасово окупованої території 08.01.2020р., тому доводи апеляційної скарги про зворотнє відхиляються.

При цьому, ані чинним законодавством, ані умовами договору на позивача не покладено обов`язку звернення до свого контрагента з проханням надати первинну документацію задля захисту свого порушеного права у судовому порядку, тому твердження скаржника про відсутність активних та ініціативних дій позивача позбавлені правового підґрунтя.

Оскільки чинним законодавством не передбачено певного строку, протягом якого позивач має навести причини пропуску ним позовної давності та довести їх поважність, заперечення відповідача щодо несвоєчасності подання позивачем відповідної заяви також не приймаються до уваги.

Проаналізувавши наведені позивачем обставини відносно пропуску строку позовної давності, а також надані ним докази на підтвердження цих обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Донецької області про визнання їх поважними, чим обумовлюється відмова у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Отже, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Донецької області рішення.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» , м.Краматорськ Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2020р. (повний текст складено та підписано 16.10.2020р.) у справі №905/329/20 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2020р. (повний текст складено та підписано 16.10.2020р.) у справі №905/329/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 20.01.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2021р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота