Рішення

від 05.10.2020 по справі 908/1848/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/140/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 Справа № 908/1848/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1848/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" (юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, кімната 57, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 3)

до відповідача: Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8) в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (69095, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Пролетарська, буд. 30)

про стягнення 676 071,55 грн.

за участю представників:

від позивача - Сідельникова О.Л., ордер АР №1021485 від 17.08.2020, адвокат

від відповідача: не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 20.08.2020 та 05.10.2020 здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 16.06.2020 до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення заборгованості в сумі 587260,79 грн., пені в сумі 69731,16 грн., інфляційних втрат в сумі 9426,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 9653,60 грн. за договором поставки № 276-8/2019-П від 22.05.2019, що разом складає 676071,55 грн.

Проте позивач в пункті 2 прохальної частини поданої позовної заяви зазначив, що ціна позову складає 679071,55 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 24.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1848/20, присвоєно справі номер провадження 12/140/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 20.08.2020 об 11:30.

10.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вих. № 2/8-6/808-20 від 06.08.2020, в якому останній просить суд:

- не проводити судовий розгляд справи №908/1848/20 без представника відповідача, відкласти її розгляд на більш пізніший термін, до закінчення дії заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та припинення дії карантину на території України;

- витребувати у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Рост" оригінали документів, доданих до позовної заяви;

- вирішити питання щодо направлення на нашу адресу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- застосувати до позовних вимог позивача (про стягнення неустойки, штрафу, пені) спеціальну позовну давність в один рік так і загальну позовну давність про стягнення основного боргу;

- вирішити питання щодо передачі матеріалів справи № 908/1848/20 за належною підсудністю.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що не отримував позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Рост", на підставі якої Господарський суд Запорізької області порушив справу № 908/1848/20. Вказує, що господарський суд в своїй ухвалі від 24.07.2020 у справі № 908/1848/20 не зазначив які саме обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Рост" з позовними вимогами до відповідача. Зазначає, що у відповідача відсутня заборгованість перед ТОВ "Торговий Дім "Рост" на суму, яка зазначена в ухвалі господарського суду від 24.07.2020 у справі № 908/1848/20. Разом з тим вказує, що відповідачем в господарських справах можуть бути тільки юридична особа, а не філія.

Ухвалою суду від 20.08.2020 відкладений розгляд справи на 05.10.2020 о 12:00.

05.10.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення, керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності;

- оскільки філія не є юридичною особою, відповідальність за її діяльність несе юридична особа, а саме Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в інтересах якого діяв керівник філії, укладаючи відповідні договори, для чого був наділений відповідним обсягом повноважень, на підтвердження чого була видана довіреність;

- крім того п.п. 4.1.1. п. 4.1. Положення про філію визначено, що філія має право самостійно від імені підприємства укладати угоди з фізичними і юридичними особами;

- пунктом 2.1. Положення визначено, що відповідальність за діяльність філії несе ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу";

- позовні вимоги повинні бути адресовані саме до юридичної особи, яка і несе відповідальність за діяльність філії, тобто до ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу";

- відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статуту юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням;

- відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до ст. 29 ГПК України підсудна справа, належить позивачу, саме тому позов подано до Господарського суду Запорізької області;

- таким чином справа підлягає розгляду за місцезнаходженням філії - Господарським судом Запорізької області;

- договір, на підставі якого виник даний спір укладено 22.05.2019, строк розрахунків між сторонами 30.11.2019 (п. 7.1. Специфікації), часткова оплата в розмірі 215539,21 грн. здійснена відповідачем 27.11.2019;

- позивач звернувся до суду 22.07.2020, тобто в межах строків позовної давності, встановленої законом, таким чином заява відповідача про порушення строків позовної давності є необґрунтованою;

- вважає, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач в своїй заяві не наводить підстав для продовження процесуальних строків розгляду справи, на сьогоднішній день відкрито транспортне сполучення, крім того не виключається можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В судове засідання 05.10.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.2020 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення йому копії ухвали від 20.08.2020.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 05.10.2020 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши клопотання відповідача за вих. № 2/8-6/808-20 від 06.08.2020 суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

По-перше, в матеріалах справи містяться докази надіслання позивачем на адресу Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" та на адресу Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" копії позовної заяви з додатками, що підтверджується оригіналами описів вкладення від 28.08.2020 та від 17.07.2020. При цьому відповідач відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України не позбавлений можливості ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

По-друге, щодо вимоги відповідача про витребування від позивача оригіналів документів, доданих до позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана вимога обґрунтована відповідачем тим, що він не отримав позовної заяви.

Проте, як вказано вище в матеріалах справи містяться докази надіслання позивачем на адреси відповідача копії позовної заяви з додатками.

Разом з тим клопотання про витребування доказів повинно подаватися у відповідності до приписів ст. 81 ГПК України, а саме у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Враховуючи підтверджений факт надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та наявність в матеріалах справи документів, доданих до позовної заяви, у належним чином засвідчених копіях суд не вбачає підстав для витребування від позивача оригіналів таких документів.

По-третє, щодо вимоги відповідача вирішити питання щодо передачі матеріалів справи № 908/1848/20 за належною підсудністю слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позов в даній справі заявлений на підставі договору поставки № 276-8/2019-П від 22.05.2019, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" (Постачальник) в особі директора Третяка О.О. та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (Покупець), в особі директора Запорізької філії Чирви В.С., який діє на підставі Положення про філію та довіреності від 22.05.2019 № 219/05-19.

Таким чином, вказаний договір був підписаний від імені Покупця директором Запорізької філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Пунктом 1.2. вказаного договору визначено, що умови щодо найменування/асортименту, кількості, вартості/ціни та оплати Товару, базису, строку та місця здійснення поставки Товару сторони погоджують та зазначають у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Так, зі змісту доданої до Договору Специфікації № 1 від 22.05.2019 вбачається, що вона складена сторонами в м. Запоріжжя, а також пунктом 5 Специфікації передбачено, що поставка товару здійснюється Постачальником у відповідності з правилами Інкотермс-2010 на умовах: DDP, склад Покупця за адресою: Бердянська СДС (Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Трояни, вул. Гагаріна, 26), Верхньо-Хортицька СДС (Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Пролетарська, 30), Якимівська СДС (Запорізька обл., Якимівський р-н, смт. Якимівка, вул. Молодіжна, 4), Веселівська СДС (Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Менчикури-1, вул. І. Франка, 38-А).

Разом з тим у доданій до позову видатковій накладній № 5/7 від 31.05.2019 Покупцем зазначено Запорізьку філію ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".

Частиною 1 ст. 29 ГПК України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Відтак, оскільки спір в даній справі виник саме з діяльності Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", відтак згідно із приписами ч. 3 ст. 29 ГПК України позов в даній справі правомірно пред`явлений саме до Господарського суду Запорізької області, а тому вимога відповідача щодо передачі матеріалів справи № 908/1848/20 за належною підсудністю не підлягає задоволенню.

Разом з тим судом встановлено, що позивачем в тексті позовної заяви невірно була визначена ціна позову, а саме вказано 679071,55 грн., тоді як фактично ціна позову складає 676071,55 грн.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ", далі Постачальник, та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", далі Покупець, був укладений договір поставки № 276-8/2019-П, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов`язується поставити (передати) у власність Покупцю Товар - насіння сільськогосподарських культур, а Покупець в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов`язується прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що умови щодо найменування/асортименту, кількості, вартості/ціни та оплати Товару, базису, строку та місця здійснення поставки Товару сторони погоджують та зазначають у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно із п. 2.1. - 2.5. Договору ціна за одиницю виміру Товару (в тому числі ПДВ) та загальна вартість відповідної партії Товару (в тому числі ПДВ), що визначена в Специфікації є дійсною до повної її оплати за цим Договором. Загальна вартість Договору складає сумарну вартість поставленого Постачальником Товару та прийнятого Покупцем згідно всіх видаткових накладних за даним Договором. Розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються Покупцем на умовах та в строк, що визначені сторонами у відповідній Специфікації (-ях), на підставі виставленого рахунку-фактури, отриманого в рамках цього Договору. Постачальник має право виставити рахунок-фактуру факсом або сканкопію електронною поштою, та в будь-якому разі з обов`язковим переданням Покупцю оригіналу відповідного документу. Розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем в національній валюті України в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний у цьому Договорі.

Умовами п. 5.2. - 5.4. Договору сторони визначили, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем:

- по кількості та асортименту відповідно до видаткової накладної;

- по якості відповідно до атестату на насіння та/або свідоцтва на насіння.

Право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару та підписання видаткової накладної або іншого письмово узгодженого сторонами документа, що свідчить про передачу Товару. Постачальник разом із Товаром зобов`язується надати Покупцю документи, необхідні для супроводження насіння. Кожна партія насіння супроводжується наступними документами:

- товарно-транспортна накладна на провезення товару від місця відвантаження (оригінал);

- рахунок-фактура, із зазначенням найменування, кількості, ціни, суми ПДВ, загальної суми (оригінал);

- видаткова накладна на отримання товару по найменуванню, кількості, вартості (оригінал);

- податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у строк та за формою, передбаченою податковим законодавством (оригінал);

- свідоцтво на насіння (оригінал);

- сертифікат на насіння (засвідчена копія);

- карантинний сертифікат на партію Товару, що постачається (засвідчена копія).

Згідно із п. 9.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

До вказаного Договору між сторонами була підписана Специфікація № 1 від 22.05.2019, відповідно до пунктів 2, 4, 6 якої загальна вартість Товару за цією Специфікацією складає 802800,00 грн., в тому числі ПДВ - 133800,00 грн. Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю в строк до 15 червня 2019 року. Факт передачі і приймання Товару оформлюється видатковою накладною.

Відповідно до п. 7 Специфікація № 1 від 22.05.2019 розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: 100% від загальної вартості Товару, вказаної в п. 1 цієї Специфікації, сплачується Покупцем у строк до 30.11.2019. Форма оплати - безготівкова.

Так, на виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 802800,00 грн., а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписаною між ними видатковою накладною № 5/7 від 31.05.2019.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару за Договором, а саме 27.11.2019 на суму 215539,21 грн., що підтверджується заключною випискою по рахунку позивача за період з 27.11.2019.

Позивач в позові вказує, що відповідач частково не виконав своє грошове зобов`язання з оплати поставленого йому товару, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду заборгованість з оплати поставленого товару складає 587260,79 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 30.11.2019 по 16.06.2020 в сумі 69731,16 грн. на підставі п. 6.4. Договору. Так вказаним пунктом Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за яким сплачується пеня) від несплаченої суми за кожен день прострочки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача за Договором, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 30.11.2019 по 16.06.2020 в сумі 9653,60 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2019 по травень 2020 в сумі 9426,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2019, в якому зазначено, що 31.05.2019 був проданий товар за договором № 276-8/2019-П від 22.05.2019 на суму 802800,00 грн.

В матеріалах справи міститься претензія позивача за вих. № 12/16-1 від 16.12.2019, в якій останній просить відповідача протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" суму заборгованості за договором поставки № 276-8/2019-П від 22.05.2019 в розмірі 587260,79 грн.

Вказана претензія отримана відповідачем 29.11.2019, що підтверджується відміткою та підписом про її отримання.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, порядок поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар на загальну суму 802800,00 грн. прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 5/7 від 31.05.2019), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються Покупцем на умовах та в строк, що визначені сторонами у відповідній Специфікації (-ях), на підставі виставленого рахунку-фактури, отриманого в рамках цього Договору.

Умовами п. 7 Специфікація № 1 від 22.05.2019 визначено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: 100% від загальної вартості Товару, вказаної в п. 1 цієї Специфікації, сплачується Покупцем у строк до 30.11.2019. Форма оплати - безготівкова.

Таким чином, згідно із п. 7 вказаної Специфікації оплата за Товар повинна бути здійснена Покупцем у строк до 30.11.2019, тобто строк оплати товару настав 29.11.2019, прострочка виникла з 30.11.2019.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару за Договором, а саме 27.11.2019 на суму 215539,21 грн., що підтверджується заключною випискою по рахунку позивача за період з 27.11.2019.

Так, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати заборгованість відповідача за поставлений товар складає 587260,79 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 802800,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 5/7 від 31.05.2019, яка підтверджує факт поставки та одержання товару.

Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 587260,79 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 587260,79 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 5/7 від 31.05.2019 з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" про стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" заборгованості в сумі 587260,79 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 6.4. Договору за загальний період з 30.11.2019 по 16.06.2020 в сумі 69731,16 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач просив застосувати спеціальну позовну давність до позовних вимог про стягнення пені та загальну позовну давність до вимог про стягнення боргу.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Нормою ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

За наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку, що позивач довів факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, тобто довів факт порушення прав позивача.

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов`язань, що з нього виникають (наприклад, у зв`язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов`язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Як вказано вище, строк оплати товару поставленого за Договором настав 29.11.2019, прострочка виникла з 30.11.2019. Часткова оплата в розмірі 215539,21 грн. здійснена відповідачем 27.11.2019

З матеріалів справи вбачається, що позов в даній справі поданий позивачем до суду нарочно - 22.07.2020.

Отже, строк позовної давності в 1 рік для вимог про стягнення пені становить з 22.07.2019 по 22.07.2020.

Таким чином, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені позивачем не пропущений.

Щодо вимог про стягнення основного боргу строк позовної давності (3 роки) також позивачем не пропущений.

Дослідивши розрахунок пені позивача суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем всупереч приписів ч. 6 ст. 232 ГК України пеня нарахована більше ніж за 6 місяців.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Оскільки умовами укладеного між сторонами Договору не передбачена більша тривалість періоду нарахування пені, ніж зазначено в ч. 6 ст. 232 ГК України, відтак суд дійшов висновку здійснити перерахунок пені.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство» .

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 5/7 від 31.05.2019, строк оплати якої настав 29.11.2019, прострочка виникла з 30.11.2019, враховуючи часткову оплату 27.11.2019 боргу в сумі 215539,21 грн., шестимісячний термін нарахування пені спливає 30.05.2020

- за період з 30.11.2019 по 30.05.2020 (183 дні прострочення) від залишку боргу 587260,79 грн. пеня складає 65537,50 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" про стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" пені підлягають задоволенню частково в сумі 65537,50 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок трьох відсотків річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв`язку з тим, що позивачем три відсотка річних нараховані в більшому розмірі. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми «Законодавство» .

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № 5/7 від 31.05.2019, строк оплати якої настав 29.11.2019, прострочка виникла з 30.11.2019, враховуючи часткову оплату 27.11.2019 боргу в сумі 215539,21 грн.

- за період з 30.11.2019 по 16.06.2020 (200 днів прострочення) від залишку боргу 587260,79 грн. три відсотка річних складають 9631,45 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" про стягнення з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 9631,45 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем поставленого товару за Договором, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з грудня 2019 по травень 2020 здійснений у відповідності з приписами ст. 625 ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 9426,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.10.2020, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, ідентифікаційний код 37884028, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ", юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 123, кімната 57, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 3, ідентифікаційний код 36807691, заборгованість в сумі 587260 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят) грн. 79 коп., пеню в сумі 65537 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 50 коп., три проценти річних в сумі 9631 (дев`ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 45 коп., інфляційні витрати в сумі 9426 (дев`ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 10077 (десять тисяч сімдесят сім) грн. 83 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РОСТ" до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" в особі Запорізької філії ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" відмовити.

Повне рішення складено - 12.10.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.