Ухвала

від 08.10.2020 по справі 915/134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08 жовтня 2020 року Справа № 915/134/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2, пр. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54050

в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41250638)

до відповідача Миколаївського геріатричного пансіонату, вул. Казарського, 4, м. Миколаїв, 54007 (код ЄДРПОУ 03189050)

до відповідача Фермерського господарства «Афганец-Агро» , смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, 57210 (код ЄДРПОУ 35048355)

про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: Бескровна І.І., службове посвідчення № 056942 видане 25.08.2020 року, дійсне до 25.08.2025 року;

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача Миколаївського геріатричного пансіонату: Захаров Д.М. адвокат, ордер МК111392 від 19.11.2019 року;

до відповідача ФГ «Афганец-Агро» : представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовною заявою до відповідачів Миколаївського геріатричного пансіонату та Фермерського господарства «Афганец-Агро» , в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року, укладений між Миколаївським геріатричним пансіонатом та Фермерським господарством «Афганец-Агро» .

2. Зобов`язати Фермерське господарство «Афганец-Агро» повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, (що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-МК № 000225 зареєстрованого 02.02.1998 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150), розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року.

Підставою позову прокурор зазначає порушення закону під час використання земельної ділянки комунальної форми власності. Прокурор зазначає, що оспорюваний договір про здійснення спільної діяльності не є договором про спільну діяльність, а є фактично договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам, передбаченим ЦК України та Закону України «Про оренду землі» , оскільки договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та є удаваним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідач Миколаївський геріатричний пансіонат як постійний землекористувач, тобто не будучи власником та не маючи право розпоряджатися земельною ділянкою, фактично розпорядився земельною ділянкою та незаконно передав у користування відповідача ФГ "Афганец-Агро" земельну ділянку комунальної власності, чим порушив вимоги земельного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 16, 1212 ЦК України відповідач ФГ «Афганец-Агро» зобов`язаний повернути отриману ним земельну ділянку у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївським геріатричним пансіонатом.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , ст. 12, 78, 83, 92, 93, 96, 122, 124, 152 Земельного кодексу України, ст. 4, 13, 15, Закону України «Про оренду землі» , ст. 15-17, 77, 83, 203, 215, 235, 316, 317, 319, 324, 386, 1130-1131, 1133, 1137-1139, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.03.2020 року зупинено провадження у даній справі № 915/134/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справах № 912/2385/18.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 року поновлено провадження у справі № 915/134/20. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 08.10.2020 року.

Позивач та відповідач ФГ «Афганец-Агро» явку повноважних представників в судове засідання 08.10.2020 року не забезпечили.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 року, надіслана на адресу відповідача ФГ «Афганец-Агро» , повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» .

08.10.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача, засобами електронного зв`язку, надійшла заява (вх. № 12647/20), в якій позивач просить суд проводити засідання без участі представника Миколаївської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Подане клопотання судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 08.10.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В підготовчому засіданні 08.10.2020 року судом підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

05.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача Миколаївського геріатричного пансіонату надійшло клопотання (вх. № 2938/20), в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі № 915/134/20 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Клопотання мотивоване тим, що на підставі п. 1 додаткової угоди № 1 від 02.03.2020 до договору № 126 від 15.10.2019 сторони дійшли згоди про розірвання договору від 15.10.2019 року № 126. Датою розірвання договору є 02.03.2020 року. На теперішній час земельна ділянка знаходиться в одноосібному користуванні Миколаївського геріатричного пансіонату.

20.03.2020 року до господарського суду Миколаївської області від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 3555/20).

Прокурор, посилаючись на приписи ст. 236 ЦК України та практику ВП ВС зазначає, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатись судом на момент його вчинення. Отже, у разі, коли предметом спору у справі є недійсність договору, такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, а тому укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору не може розцінюватись як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Докази повернення земельної ділянки відсутні.

30.09.2020 року до господарського суду Миколаївської області від прокуратури надійшла заява (вх. № 12252/20) про закриття провадження у справі в частині, в якій прокурор просить суд:

1. Закрити провадження у справі в частині другого пункту вимог - зобов`язати фермерське господарство Афганец-Агро повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, (що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-МК №000225 зареєстрованого 02.02.1998 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150), розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 - у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Повернути на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру в сумі 25 220 грн. 16 коп.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Розглянувши подані клопотання, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради про визнання недійсним договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року та зобов`язання ФГ «Афганец-Агро» повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі та під час розгляду даної господарської справи між Миколаївським геріатричним пансіонатом та ФГ Афганец-Агро укладено додаткову угоду № 1 від 02.03.2020 року до договору № 126 від 15.10.2019 року про здійснення спільної діяльності, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про розірвання договору від 15.10.2019 р. за № 126 Про здійснення спільної діяльності (п. 1 додаткової угоди). Датою розторгнення договору вважати 02.03.2020 р. (п. 2 додаткової угоди) (арк. 77).

На виконання додаткової угоди № 1 від 02.03.2020 року ФГ Афганец-Агро повернув у користування Миколаївському геріатричному пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га (що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-МК № 000225 зареєстрованого 02.02.1998 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150), розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року, про що між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 02.03.2020 (арк. 110).

Враховуючи вищевикладене, оскільки спірна земельна ділянка фактично повернута Миколаївському геріатричному пансіонату, суд дійшов висновку, що на день розгляду справи між сторонами відсутній предмет спору в частині позовної вимоги про зобов`язання ФГ «Афганец-Агро» повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, (що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-МК № 000225 зареєстрованого 02.02.1998 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150), розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року.

В цій частині позову провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Вищевказана правова позиція викладена у п. 54, 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у даній справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Клопотання відповідача Миколаївського геріатричного пансіонату про закриття провадження у даній справі підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 915/134/20 в частині позовної вимоги про зобов`язання Фермерського господарства «Афганец-Агро» повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Судом встановлено, що прокурор в заяві про закриття провадження у справі в частині (вх. № 12252/20 від 30.09.2020) просить суд повернути на користь Миколаївської обласної прокуратури, сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру в сумі 25 220, 16 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення Миколаївській обласній прокуратурі з Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 25 220, 16 грн. у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 5 ст. 231 ГПК України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. 185, 231, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 915/134/20 за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до відповідача Миколаївського геріатричного пансіонату (код ЄДРПОУ 03189050) та відповідача Фермерського господарства «Афганец-Агро» (код ЄДРПОУ 35048355) в частині зобов`язання Фермерського господарства «Афганец-Агро» (код ЄДРПОУ 35048355) повернути у розпорядження територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради з правом постійного користування Миколаївського геріатричного пансіонату земельну ділянку загальною площею 47,22 га, (що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-МК № 000225 зареєстрованого 02.02.1998 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150), розташовану у місті Миколаєві, що використовується господарством на підставі договору № 126 про спільну діяльність від 15.10.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

3. Повернути Миколаївській обласній прокуратурі, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 25 220, 16 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять грн. 16 коп.), сплачений при поданні позову платіжним дорученням від 29.01.2020 року № 59, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 915/134/20.

Ухвала набирає законної з негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено 13.10.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш