ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року Справа № 915/1077/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "ТЕРРО" (54028, вул. Новозаводська, 9-А, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 20909250)
адреса для листування: 54034, просп. Миру, 36/8, оф. 206, м. Миколаїв;
до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573)
про: визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі
В С Т А Н О В И В:
11.08.2020 Приватне підприємство "ТЕРРО" (далі - ПП "ТЕРРО") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 11.08.2020 (вх. № 9865/20) до Миколаївської міської ради, в які просить суд визнати, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", укладеною в редакції позивача додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2014 № 9944.
ПП "ТЕРРО" також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.
Ухвалою від 14.08.2020 відкрито провадження в даній справі; визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено дану справу до розгляду на 11.09.2020 о 10:30.
Ухвалою суду від 11.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 08.10.2020 об 11:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 11.09.2020.
11.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11267/20), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки:
- позивач у встановлений договором строк (до 19.03.2020) не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, тому підстави для поновлення дії договору на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні;
- згідно висновку Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 21.05.2020 № 621/12.01-19 щодо поновлення позивачу правових документів на земельну ділянку не погоджено поновлення оренди землі, оскільки розміщений на земельній ділянки торгівельний павільйон, розташований на залізобетонному фундаменті та визначається як об`єкт нерухомості, що не відповідає Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради 14.03.2013 № 25/19.
11.09.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява (вх. № 11268/20), в якій представник міської ради підтримав відзив на позовну заяву та просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
23.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 22.09.2020 (вх. № 11899/20), в якій позивач просить суд позов задовольнити та зазначає, що:
- відповідачем не спростовано факт належного користування позивачем земельною ділянкою;
- позивачем виконані та продовжують виконуватися всі умови відповідача відповідно до погодженого проекту щодо будівництва торгівельного павільйону та приведення у відповідність прилеглої території, використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, своєчасна оплата за користування земельною ділянкою, звернення до відповідачу передбачений договором термін про продовження договору оренди землі;
- висновок Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 21.05.2020 № 621/12.01-19, на який посилається відповідач, не є відповіддю на звернення позивача щодо продовження терміну договору оренди землі, оскільки остаточним рішенням органу місцевого самоврядування є рішення сесії Миколаївської міської ради;
- позивачем погоджено з Управлінням архітектури та містобудування миколаївської міської ради генеральний план проекту будівництва торгівельного павільйону та виконано його будівництво;
- рішенням відповідача № 98 від 27.01.2006 затверджено акт приймальної комісії від 16.01.2006 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - торгівельного павільйону позивача.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з`явилися, проте від відповідача надійшла заява (вх. № 11268/20 від 11.09.2020) про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.
Копія ухвали суду від 11.09.2020, яку направлено на адресу, вказану позивачем в позовній заяві для листування, 21.09.2020 була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400141479942).
За правилами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням наведеного слід вважати, що днем вручення позивачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 є 21.09.2020.
Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 08.10.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
На підставі рішення сесії Миколаївської міської ради від 28.09.2001 № 34/12 ПП "ТЕРРО" було надано в оренду земельну ділянку строком на 3 роки, площею 281 м.кв., у тому числі 126 кв.м для встановлення торгівельного павільйону по заготівлі сільськогосподарської продукції, 155 кв.м під проходами та проїздами із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" (Ленінський район).
На підставі даного рішення позивачем було погоджено генеральний план проекту будівництва торгівельного павільйону з Управлінням архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та виконано його будівництво. Тобто позивачем понесені витрати на проектування, будівництво торгівельного павільйону, чим виконано умови Орендаря.
На підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 16.01.2006 року торгівельний павільйон по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" побудований ПП "ТЕРРО" прийнятий до експлуатації.
Рішенням Миколаївської міської ради № 98 від 27.01.2006 затверджено акт приймальної комісії від 16.01.2006 та дозволено ПП "ТЕРРО" експлуатацію побудованого торгівельного павільйону.
Між ПП "ТЕРРО" (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 21.01.2014 № 9944 (далі - договір оренди), що зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.01.2014 за № 9944.
Умовами договору передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.06.2013 № 29/42 продовжила ПП "ТЕРРО" оренду земельної ділянки по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Ленінський район/, - для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону; в оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 281 кв.м. (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136900:02:002:0006). На земельній ділянці знаходиться торговий павільйон ПП "ТЕРРО" (п.п. 1.1, 2.1-2.2 договору оренди).
Сторонами погоджено, що договір діє до 28.09.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі (п. 3.1 договору оренди).
На виконання умов договору оренди Миколаївська міська рада, згідно з актом від 21.01.2014 приймання-передачі земельної ділянки, передала, а ПП "ТЕРРО" прийняло в оренду зазначену земельну ділянку.
У подальшому ПП "ТЕРРО" укладено з Миколаївською міської радою договір від 01.07.2016 № 83-16 про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 21.01.2014 № 9944 (далі - договір про зміни № 83-16).
У відповідності до умов договору про зміни № 83-16 Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 19.04.2016 № 4/50 продовжила ПП "ТЕРРО" оренду земельної ділянки (кадастровий №4810136900:02:002:0006, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 282737548101) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У відповідності до п. 3.1 договору оренди в редакції договору про зміни № 83-16, дія договору продовжується до 19.04.2017.
У подальшому ПП "ТЕРРО" укладено з Миколаївською міської радою договір від 08.06.2018 № 33-18 про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 21.01.2014 № 9944 (далі - договір про зміни № 33-18).
У відповідності до умов договору про зміни № 33-18 Миколаївська міська рада на підставі свого рішення від 16.11.2017 № 28/5 щодо продовження строку оренди земельної ділянки площею 281 кв.м (кадастровий №4810136900:02:002:0006) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" в Інгульському районі м. Миколаєва, в договір внесено такі зміни, зокрема:
Пункт 3.1 договору оренди в редакції договору про зміни № 33-18, викладено в такій редакції: "Дію договору продовжено на 3 (три) роки до 19.04.2020. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору".
Згідно поданого ПП "ТЕРРО" витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.06.2018 № 127075594, право оренди за договором зареєстроване 30.01.2014 з номером запису про інше речове право: 4515392. Строк дії договору оренди землі встановлено до 19.04.2020.
ПП "ТЕРРО" 14.05.2020 (реєстраційний № 23038-000326853-007-03) через Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до Управління земельних ресурсів відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового павільйону; за твердженнями позивача, до заяви ПП "ТЕРРО" додано, зокрема, підписаний з боку орендаря проект додаткової угоди до договору оренди землі (а.с. 12-13).
Позивачем зазначено, що враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні, звернутися у термін до 19.04.2020 до відповідача на виконання вимог п. 3.1 Договору було неможливо, оскільки Департамент надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради не приймав відвідувачів, тому посилаючись на п.п. 3 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом, позивач вважає, що він до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.
Позивач і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1354/14-29-50-07-12 від 26.06.2020 про відсутність податкового боргу.
Відповідач у відзиві зазначив про неможливість, на його думку, поновлення договору оренди у зв`язку з висновками Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про неможливість погодження такого поновлення, оскільки розміщений на земельній ділянки торгівельний павільйон, розташований на залізобетонному фундаменті та визначається як об`єкт нерухомості, що не відповідає Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради 14.03.2013 № 25/19.
Разом із тим, із змісту наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що листом Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 21.05.2020 № 621/12.01-19, направленого виконкому міської ради, повідомлено про непогодження позивачу поновлення оренди землі, оскільки розміщений на земельній ділянки торгівельний павільйон, розташований на залізобетонному фундаменті та визначається як об`єкт нерухомості, що не відповідає Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради 14.03.2013 № 25/19.
Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про поновлення або відмову в поновленні договору оренди землі.
Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі")
За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".
У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).
Правова конструкція, передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.
У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.
Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, ч.ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.
Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.
Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.
Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою (з пропущенням встановленого договором оренди строку звернення, проте до закінчення дії договору оренди); після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.
Судом відхиляються доводи відповідача про неможливість поновлення договору оренди у зв`язку з непогодженням Департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради такого поновлення відповідно до листа останнього від 21.05.2020 № 621/12.01-19, оскільки Миколаївською міською радою не подано суду доказів направлення позивачу у встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк відповідних заперечень щодо поновлення договору оренди землі.
З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ПП "ТЕРРО" звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) відповідачем з 14.05.2020 розглядається надіслана ПП "ТЕРРО" заява і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 № 1354/14-29-50-07-12 про відсутність податкового боргу; 4) запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.
Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.
Таким чином, наявні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в редакції, запропонованій позивачем з застосуванням до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Враховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду, за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ПП "ТЕРРО" підлягаючим задоволенню.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2014 № 9944, укладеного між Приватним підприємством "ТЕРРО" та Миколаївською міською радою, укладеною в наступній редакції:
"Додаткова угода
до договору про зміни № 33-18 від 08.06.2018 р.
до договору оренди землі, який зареєстровано у
Миколаївській міській раді 21.01.2014 р. за № 9944
м. Миколаїв "___"
Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 p., надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та приватне підприємство "ТЕРРО", в особі директора Пилипчука С.Д., надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:
1. Миколаївська міська рада ПРОДОВЖУЄ ПП "ТЕРРО" оренду земельної ділянки, площею 281 кв.м (кадастровий номер: 4810136900:02:002:0006) для подальшого обслуговування торгівельного павільйону по пр. Миру, поблизу вантажного в`їзду до ринку "Колос" в Інгульському районі у м. Миколаєва.
2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:
"Договір поновлено на 3 (три) роки до 19.04.2023 р. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього Договору".
3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря.
4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.
5. У п`ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.
Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Орендар :
Миколаївська міська рада Приватне підприємство "ТЕРРО"
54001, м. Миколаїв, в особі директора Пилипчука С.Д.
вул. Адміральська, 20 код ЄДРПОУ 20909250
код ЕДРПОУ 26565573 Адреса: м. Миколаїв,
тел. 37-22-59 вул. Новозаводська, 9-А
тел.: 067-512-31-13"
3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573) на користь Приватного підприємства "ТЕРРО" (54028, вул. Новозаводська, 9-А, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 20909250) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102,00 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2020.
Суддя В.С. Адаховська
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92251914 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні