Рішення

від 30.09.2020 по справі 922/1939/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1939/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідент. код 41117892)

до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, ідент. код 24662711)

про стягнення 95805,16 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Енергооблік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР"

про стягнення 14238,00 грн.

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Очиченко О.Г.

відповідача за первісним позовом - Загребельний Г.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР", 19.06.2020 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, приватного акціонерного товариства "Енергооблік" про стягнення заборгованості у розмірі 95805,16 грн., у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленої позивачем 01.10.2019 р. та 06.02.2020 продукції. Відповідно до позовної заяви ціна позову становить 95805,16 грн. та складається з: 92746,32 грн. основного боргу та 3058,84 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2020 р. було прийнято позовну заяву ТОВ "НПП КОМАНДОР" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1939/20 та керуючись ч. 1 ст. 247 ГПК України призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 15.07.2020 об 11:30.

У судовому засіданні 15.07.2020 у справі задоволено клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, заявлене з посиланням на необхідність дотримання карантинного режиму та недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, а також з метою надання сторонам можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права, у зв`язку з чим постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.08.2020 р. о 10:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України. При цьому суд керувався нормами п. 4 ч. 2 Прикінцевих положень ГПК України, згідно з яким процесуальні строки продовжуються на період карантину в силу закону та враховує принцип "розумного строку" тривалості провадження.

12.08.2020 р. ПАТ "Енергооблік" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою (вх. 18517), в якій, останній, посилаючись на неналежне виконання ТОВ "НПП КОМАНДОР", як постачальником, своїх зобов`язань в частині поставки якісного товару з параметрами обумовленими сторонами, просить суд стягнути з ТОВ "НПП КОМАНДОР" сплачену суму у розмірі 14 238, 00 грн. (передплату) та зобов`язати ТОВ "НПП КОМАНДОР" вивезти зі складу позивача за зустрічним позовом неякісний товар. Крім того, просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судовий збір за подачу зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 року прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ "Енергооблік" до ТОВ "НПП КОМАНДОР" про стягнення 14 238, 00 грн. та вчинення певних дій для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 922/1939/20. Цією ж ухвалою вирішено перейти до розгляду справи № 922/1939/20 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; замінити судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на "12" серпня 2020 р. об 10:00 год., підготовчим засіданням та відкласти підготовче засідання на "03" вересня 2020 р. о 14:00.

У підготовчому засіданні 03.09.2020 р. постановлено: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про відкладення судового засідання керуючись ст. 74, п. 3 ст. 177, 202 ГПК України, оскільки матеріали справи сформовані, необхідності вчинення будь-яких процесуальних дій на стадії підготовчого провадження не наведено та з наданого клопотання не вбачається перешкод для переходу до розгляду справи по суті; протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 18.10.2020 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на "30" вересня 2020 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 30.09.2020 та 15.06.2020 представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у повному обсязі підтримав вимоги первісного позову наполягаючи на порушенні ПАТ "Енергооблік" взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за поставлений та отриманий товар, чим порушені права позивача за первісним позовом, як продавця товару. В свою чергу, заперечуючи проти зустрічних вимог ПАТ "Енергооблік" про стягнення сплаченої суми передплати у розмірі 14 238, 00 грн. та зобов`язання ТОВ "НПП КОМАНДОР" вивезти зі складу позивача за зустрічним позовом неякісний товар, представник позивача за первісним позовом наголошує, що зустрічний позов має безпідставний та штучний характер, оскільки поставлений товар був прийнятий покупцем без зауважень: перша партія була поставлена - 01.10.2019 р., друга - 06.02.2020 р., і лише після звернення ТОВ "НПП КОМАНДОР" до суду за захистом своїх порушених прав, покупець вирішив пред`явити претензії по комплектності та якості до постачальника продукції (ТОВ "НПП КОМАНДОР").

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечує проти первісного позову, наголошуючи, що у даному випадку, ТОВ НПП Командор при виготовленні та поставці кожухів було порушено істотні умови договору, предмет договору, допущені порушення якості товару, а саме під час виробництва працівниками ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" було встановлено, що виготовлені кожухи В2.666.02.00.000 у кількості 160 штук не відповідають технічній документації, яка була передана ТОВ НПП Командор для виготовлення кожухів, а саме було встановлено не відповідність в розмірах замовлених кожухів. Вказані невідповідності розмірів було встановлено інженером та складено відповідний акт за № 32. Одночасно просить задовольнити поданий ним зустрічний позов.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.10.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" було виставлено рахунок на оплату № 241 товару - Кожух В2.666.02.00.000 у кількості товару - 160 шт. за ціною - 557, 21 грн. за 1 (одну) штуку, без ПДВ; сума без ПДВ - 89 153, 60 грн., сума з ПДВ - 106 984,32 грн. В графі покупець якого зазначено приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГООБЛІК".

Як зазначає позивач, внаслідок переговорів сторін ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" надало ТОВ "НПП КОМАНДОР" лист від 05.04.2019р., в якому зазначило, що гарантує оплату по рахунку № 241 від 26.10.2018р. на суму 106 984,32 згідно надходжень грошових коштів від замовника, проте остаточне погашення суми не пізніше 01.06.2019р. (а.с. 9).

01.10.2019 позивач поставив відповідачу за видатковою накладною № 212 товар (Кожух В2.666.02.00.000) у кількості 20 шт. за ціною - 557, 21 грн. на загальну суму з ПДВ 13373,04 грн., а відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, що підтверджується підписами уповноваженого представника позивача та відповідача у цій накладній (а.с. 5, 7).

Крім того, 06.02.2020 позивач поставив відповідачу за видатковою накладною № 22 товар (Кожух В2.666.02.00.000) у кількості 140 шт. за ціною - 557, 21 грн. на загальну суму з ПДВ 93611,28 грн., а відповідач, в свою чергу, поставлений товар отримав, що підтверджується підписами уповноваженого представника позивача та відповідача у цій накладній (а.с. 6, 8).

В свою чергу, ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" здійснено оплату грошових коштів згідно рахунку № 241 від 26.10.2018р. часткову у сумі 14 238, 00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію випискою з рахунку на дату 30.09.2019р. АТ "Укрексімбанк" (а.с. 17).

Таким чином, як зазначає позивач за первісним позовом та вбачається з матеріалів справи, несплаченою відповідачем за первісним позовом залишилась заборгованість у сумі 92746,32 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав, а також для нарахування на суму основного боргу трьох процентів річних за період з 01.06.2019 р. по 17.06.2020 р. у розмірі 3058,84 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог за первісним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов`язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов`язки.

При цьому, позивачем доведено факт поставки відповідачу 01.10.2019 р. та 06.02.2020 р. товару на загальну суму 106984,32 грн., та прийняття цього товару відповідачем буз зауважень, відтак, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло кореспондуюче зобов`язання щодо оплати отриманого товару. Разом з тим, до матеріали справи не надано доказів здійснення відповідачем оплати отриманого від позивача товару.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем за первісним позовом, що листом від 05.04.2019 р. покупець (ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК") гарантував оплату по рахунку №241 від 26.10.2019р. на суму 106 984,32 грн. згідно надходжень грошових коштів від замовника, проте остаточне погашення суми не пізніше 01.06.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 01.06.2019 на суму 106 984,32 грн., а з 01.10.2019 р. (враховуючи часткову оплату заборгованості у розмірі 14238,00 грн.) на суму 92746,32 грн.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази поставки відповідачу за первісним позовом товару, обумовленого у видаткових накладних № 212 від 01.10.2019 та № 22 від 06.02.2020 р., та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач за первісним позовом не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача за первісним позовом в сумі основного боргу у розмірі 92746,32 грн. визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 01.06.2019 по 17.06.2020 у сумі 3058,84 грн. є обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги за первісним позовом у даній справ задоволено у повному обсязі, тому судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача за первісним позовом.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу укладеного у спрощений спосіб, відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України, шляхом виставлення продавцем рахунку та поставки відповідачу товар на загальну суму 106984,32 грн., що підтверджується видатковими накладними № 212 від 01.10.2019 на суму 13373,04 грн. та № 22 від 06.02.2020 на суму 93611,28 грн.

При цьому, судом зауважується щодо належності видаткових накладних № 212 від 01.10.2019 та № 22 від 06.02.2020 як доказу поставки товару, оскільки первинні господарські документи в силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підтверджують здійснення господарської операції.

Так, накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується.

Отже, накладні є належним документом, що підтверджують оформлення договірних відносин між сторонами, містить відомості про господарську операцію.

Отриманий від продавця товар (відповідача за зустрічним позовом) був прийнятий покупцем (позивачем за первісним позовом) без зауважень.

У зустрічному позові покупець вказує, що у подальшому ним було виявлено недоліки щодо якості придбаного товару, а сама Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" мало поставити Приватному акціонерному товариству "ЕНЕРГООБЛІК" товар (кожухи В2.666.02.00.000) в кількості 160 штук із параметрами зазнаними в технічній документації, а фактично поставило товар з іншими розмірами, тобто товар (кожухи В2.666.02.00.000) не відповідає істотним умовам договору щодо предмета (товар має бути 55, а виконано розмір 50.5 та 50,62; товар має бути 110 - виконано розмір 100,32 та 101,24; товар має бути 175 - виконано розмір 172).

У зв`язку з чим 05.08.2020 року позивачем за зустрічним позовом було складено акт за №1 щодо позапланової інвентаризації браку механічного цеху та встановлено, що в механічному цеху зберігаються в належних умовах 160 штук кожухів В2.666.02.00.000, які були забраковані по лінійним розмірам.

06.08.2020 року на адресу ТОВ "НПП Командор" було направлено лист з проханням прибути 10.08.2020 року за адресою виробничих потужностей ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" для спільної перевірки та складання необхідного акту щодо не відповідності поставленого товару (кожухів В2.666.02.00.000) фактично замовленим кожухам їх характеристикам та параметрам, які були зазначені в технічній документації.

Однак, як вказує позивач, 10.08.2020 року представники ТОВ "НПП Командор" до ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" не з`явилися, жодної відповіді не надали до теперішнього часу.

Таким чином, звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач за зустрічним позовом, посилається на приписи 268,269 ГПК України; ст. 673, ч. 2 ст. 678, 680, 690 ЦК України та наполягає, що ТОВ "НПП Командор" були порушені взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару належної якості, у зв`язку з чим відповідно порушені майнові інтереси ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК", які підлягають захисту у судовому порядку шляхом стягнення з відповідача попередньої оплати за поставлений товару неналежної якості та зобов`язання ТОВ "НПП Командор" вивезти такий товар.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "НПП Командор" вказано на факт звернення позивача за зустрічним позовом до ТОВ "НПП Командор" із вимогою у зв`язку з недоліками проданого товару зі спливом 6 місяців після його отримання та наголошено, що з дати поставки продукції позивачу за зустрічним позовом та до дати звернення ТОВ "НПП Командор" з позовом до господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості за поставлений товар жодних повідомлень з боку покупця щодо якості товару не надходило, а відтак вимоги позивача суперечать приписам ст. 680 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

В силу вимог ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 688 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Приписами ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Крім того, суд доходить висновку, що для вирішення питання про наявність у покупця права відмовитись від договору та права вимагати у продавця повернення здійсненої передплати, необхідно дослідити, в першу чергу, питання дотримання покупцем умов договору та положень чинного законодавства, якими врегульовано порядок повідомлення продавця про виявлені недоліки товару.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняють приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну кількість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується які документи відсутні.

Відповідно до п. п. 8, 9 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 торгові організації мають право незалежно від перевірки якості товарів, проведеної під час приймання товару, складати акти про виявлені недоліки товару. При цьому, акт про виявлення прихованих недоліків повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу в усній формі, суд констатує, що позивачем за зустрічним позовом не надано до суду належних доказів узгодження між сторонами відповідних розмірів поставленого товару (кожухів В2.666.02.00.000). Зокрема, висуваючи вимоги щодо якості товару, покупець вказує, що кожухи повинні були бути поставлені трьох різних розмірів та такі розмірі не були дотримані продавцем, разом з тим як у рахунку на оплату, так і у видаткових накладних вказано лише назву товару кожух В2.666.02.00.000.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами, що сторонами при укладенні спірного правочину були чітко узгоджені вимоги щодо розмірів товару, та не доведено того, що вказані вимоги були порушені продавцем (відповідачем за зустрічним позовом). Тобто, покупцем взагалі не доведено суду факт поставки товару неналежної якості за накладними, заборгованість за якими пред`явлена продавцем до стягнення в межах даної справи за первісним позов.

При цьому положеннями чинного законодавства передбачено обов`язок покупця перевірити додержання продавцем умов договору щодо якості, оскільки у випадку виявлення недоліків товару щодо якості продавець повинен розглянути претензії щодо якості товару у момент приймання товару покупцем.

Натомість, перша вимога щодо неналежної якості товару була надіслана відповідачу за зустрічним позовом (продавцю) 06.08.2020 р., тобто через шість місяців після поставки другої партії товару, яка відбулась 06.02.2020 р.

Також позивачем за зустрічним позовом не доведено, що недоліки якості товару, на які він посилається, були скритими.

Таким чином, оскільки як на момент приймання товару так і в подальшому в розумні строки претензій щодо якості товару з боку покупця пред`явлено не було, господарський суд дійшов висновку про поставку та прийняття товару належної якості.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про недотримання позивачем за зустрічним позовом як вимог Інструкції про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7, так і положень цивільного законодавства, під час виявлення недоліків товару.

За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем суду доказів узгодження між сторонами чітких розмірів товару та попередження продавця про вимоги щодо якості товару та використання для чітко зазначених цілей, відсутність в матеріалах справи актів про виявлені недоліки товару при прийнятті такого товару, виникнення заперечень щодо якості товару зі спливом 6 місяців після такого прийняття, як і взагалі будь-яких доказів на підтвердження виявлення саме прихованих недоліків товару, враховуючи недотримання відповідачем порядку своєчасного повідомлення позивача про виявленні недоліки, який має право брати участь у складанні двостороннього акту про виявлення недоліків, господарський суд дійшов висновку про відсутність у ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" підстав посилатить на поставку неякісного товару, вимагати повернення передплати та забрати товар.

Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні вимог ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" за зустрічним позовом.

З огляду на вищевикладене, в суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, статтями 1, 2, 11, 129, 233, 236- 238, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" про стягнення 95805,16 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, ідент. код 24662711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" (61098, м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 70-а, кв. 90, ідент. код 41117892) 92746,32 грн. основного боргу та 3058,84 грн. - 3% річних, а також 2102,00 грн. судового збору сплаченого за подачу позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП КОМАНДОР" про стягнення 14238,00 грн., та вчинення певних дій відмовити повністю.

4. Судові витрати, сплачені за подачу зустрічного позову, покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "12" жовтня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков