Постанова

від 16.10.2020 по справі 826/7614/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/7614/15

адміністративне провадження № К/9901/25787/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлолюкс Плюс на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016 (суддя Аблов Є.В.), ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (судді: Твердохліб В.А. (головуючий), Бужак Н.П., Ганечко О.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (судді: Твердохліб В.А. (головуючий), Ганечко О.М., Костюк Л.О.) у справі № 826/7614/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлолюкс Плюс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Житлолюкс Плюс (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002942201 від 17.04.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 208 589,00 грн, в тому числі за основним платежем - 805 726,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 402 863,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Товариство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 про виправлення описки), у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суди дійшли висновку, що операції між позивачем та контрагентами ОВ Акрос Груп Буд і ТОВ Теслабуд не мали реального характеру, у зв`язку з відсутністю необхідної первинної документації, що підтверджує реальний характер здійснюваної господарської діяльності, а також відсутність у контрагентів реальних технічних можливостей для надання спірних послуг у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів та основних засобів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №108/26-59-22-01/36856859 від 23.03.2015, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ Акрос Груп Буд за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 та ТОВ Теслабуд за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 805 726,45 грн, в тому числі по періодам: за жовтень 2014 року в сумі 319 883,45 грн, за листопад 2014 року в сумі 485 483,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ Акрос Груп Буд та ТОВ Теслабуд не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що позивачем не було надано копії ліцензій та дозволи, що необхідні для виконання відповідних видів робіт, не надано документів на підтвердження ввезення майна контрагентів - підрядників на об`єкт виконання робіт, надання контрагентами - підрядниками в роботу власних матеріальних ресурсів (матеріали, обладнання, інструменти та устаткування) в зв`язку з відсутністю актів приймання-передачі в монтаж матеріальних ресурсів, не надано паспорта та сертифікати якості (відповідності) на матеріали, що постачалися на об`єкт підрядниками. Крім того, згідно податкової інформації, що надана іншими контролюючими органами та міститься в інформаційних базах даних ДФС контрагенти за податковою адресою не знаходяться, не мають кваліфікованих трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту, обладнання, сировини та матеріалів для здійснення фінансово - господарської діяльності, зокрема з виконання комплексу підрядних робіт.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що 29.09.2014 та 01.10.2014 між ТОВ Житлолюкс плюс , як замовником, і ТОВ Акрос Груп Буд , як підрядником, були укладені однотипні за змістом договори підряду № 29/09-14СП і № 01/10-14СП. За умовами цих договорів замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даних договорів, відповідної проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт (роботи) на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Київської області, вул. Київська, 243. Перша та друга черга будівництва та будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Київської області. Друга черга будівництва .

Також, 01.10.2014 між ТОВ Житлолюкс плюс , як замовником, і ТОВ Теслабуд , як підрядником був укладений договір підряду №01/1/10-14СП, за умовами якого замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс робіт по улаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій, монтажу збірних залізобетонних конструкцій будівлі з супутніми роботами (Роботи) на будівництві житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 7-г (літера А ) у Солом`янському районі м. Києва.

02.10.2014 ТОВ Житлолюкс плюс (замовник) уклало договір підряду №02/10-14СП з ТОВ Теслабуд (підрядник), згідно якого замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов`язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт (роботи) на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м. Бровари Київської області. Друга черга будівництва.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав копії документів: акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, листопад 2014 року; довідки про вартість виконаних робіт/та витрат/ за жовтень, листопад 2014 року; податкові накладні, акти прийому-передачі будівельної площадки (жовтень 2014 року).

Також, для обґрунтування наявності економічної доцільності на укладання спірних договорів підряду з ТОВ Акрос Груп Буд і ТОВ Теслабуд Позивачем надано: копії договорів підряду від 28.04.2014 №28/04-14, від 10.07.2014 № 21/10-07-ЛКП та від 03.07.2014 №15/03-07-ЛКІ, укладених Позивачем (як виконавцем/підрядником) з ТОВ Будівельна компанія ГЕОС і ТОВ Алекса Груп (замовниками) щодо виконання підрядних робіт на об`єктах: Житловий будинок з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 7-г (літ. А ) у Солом`янському районі міста Києва , Будівництво багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району (перша та друга черги будівництва) по вул.Київська, 243, м.Бровари Київської області . Також було надано копії первинних документів до таких договорів, а саме, акти приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою №КБ-2в та у довільній формі, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/, складених за формою № КБ-3.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі Товариством не вказано, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить, зазначає про безпідставне врахування судами доводів контролюючого органу про відсутність належних доказів, зокрема документального підтвердження, щодо проведення відповідних підрядних робіт на користь позивача його контрагентами. Фактично Товариство просить переоцінить встановлені судами обставини справи.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу Товариства надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

16. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

17. При цьому Суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

19. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, транспортування товару, тощо мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

21. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з отримання підрядних робіт (надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичне проведення господарських операцій), а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового кредиту за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати податковий кредит за такими операціями, з огляду на наступне:

20.1. зі змісту актів приймання виконаних будівельних робіт від підрядників ТОВ Акрос Груп Буд і ТОВ Теслабуд неможливо встановити розміри складових вартостей будівельних робіт, зокрема, вартість допоміжних матеріалів, заробітну плату, витрати на експлуатацію електроінструментів, оскільки такі не містять відомостей про структуру витрат будівельних робіт, вартість використаних підрядниками в роботах матеріалів та обладнання (в тому числі з розмежуванням на матеріали підрядника та замовника), інформації про витрати працівників-будівельників та робітників, які обслуговують машини, обсяг робіт (люд. - год.).

При цьому, зі змісту вказаних актів та положень п. 4.1 ст. 4 договорів підряду, вбачається, що вартість виконаних згідно актів будівельних робіт розраховувалася за договірними цінами, які в свою чергу визначені сторонами без урахування вартості будівельних та інших матеріалів;

20.2. відсутні документальні докази передачі підрядникам товарно-матеріальних цінностей (а саме будівельних та інших матеріалів), необхідних для виконання підрядних робіт, та/або фінансування потреб підрядників на такі матеріали за наданими заявками останніх чи рахунками-фактурами заводів виробників/постачальників, - як то передбачено умовами пп. 2.2.6 п. 2.2 ст. 2 та п. 4.5 ст. 4 договорів підряду. Позивачем жодних пояснень документів з приводу матеріального забезпечення виконання спірних договорів надано не було.

Також не було надано і паспортів та сертифікати якості (відповідності) на матеріали, у випадку їх постачання на об`єкт підрядником;

20.3. відсутні докази ввезення майна підрядників на об`єкт виконання робіт чи доказів надання підряднику в роботу власних ресурсів, в зв`язку з відсутністю відповідних актів приймання-передачі в монтаж матеріальних ресурсів чи інших відповідних документів, відповідно до умов укладених договорів;

20.4. позивачем також не надано і жодних інших первинних документів, документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів підряду (в тому числі тих документів, оформлення яких визначено безпосередньо умовами договорів підряду). Зокрема, позивачем не надано наступні документи: копії затвердженої проектної документації зі штампом до виконання робіт , відповідної дозвільної та погоджувальної документації, обставини передачі яких підрядникам мало бути підставою для початку виконання підрядних робіт (згідно пп. 2.1.2 п. 2.1, пп. 2.3.4 п. 2.3 ст. 2, п. 3.1 ст. 3 договорів) та документальних доказів факту передачі зазначеної документації підрядникам; копії підписаних сторонами актів прийому передачі-фронту робіт (п. 3.1 договорів); документальні докази передачі майна підрядників на об`єктах під охорону відповідальним особам замовника (пп. 2.1.7 п. 2.1 ст. 2 договорів); документальні докази призначення замовником відповідальних осіб з питань при виконанні робіт за договорами (в тому числі за здійснення технічного та авторського нагляду), та повідомлення про такі призначення підрядників (пп. 2.1.12 п. 2.1 ст. 2 договорів); копії актів приймання-передачі матеріальних ресурсів, актів приймання-передачі в монтаж матеріальних ресурсів (пп. 2.2.6 п. 2.2 ст. 2 договорів); копії локальних кошторисів та відомостей ресурсів, складених підрядниками на кожний вид робіт згідно проектної документації та наданих на затвердження замовнику (пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 договорів); копії ПВР і технологічних карт на виконання робіт, розроблених підрядниками та наданих на затвердження замовнику (пп. 2.3.2 п. 2.3 ст. 2 договорів); копії наказів підрядників про призначення відповідальних осіб із числа ІТР за дотримання вимог з охорони праці та електробезпеки при виконанні робіт на об`єктах, правил безпечного ведення вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт, документальні докази проходження працівниками підрядників необхідних інструктажів (пп. 2.3.16 п. 2.3 ст. 2 договорів); копії актів огляду прихованих робіт, що мали передаватися підрядниками щомісячно при оформлені актів форми № КБ-2в (п. 5.6 ст. 5 договорів); паспортів та сертифікатів якості (відповідності) на матеріали, що постачалися на об`єкти підрядниками (п. 5.6 ст. договорів); копії аркушів загальних журналів робіт, спеціальних журналів та іншої виконавчої документації підрядників, що мали передаватися замовнику по закінченню робіт (п. 5.6 ст. договорів); платіжних та інших документів (банківських виписок) на підтвердження факту проведення позивачем розрахунку з підрядниками за виконані роботи та/або документальних доказів обліку кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ Акрос Груп Буд і ТОВ Теслабуд ; пакету копій дозвільних та установчих документів підрядників, завірених печатками та підписами уповноважених осіб останніх, що мали надаватися замовнику при укладанні договорів підряду (п. 1.2 ст. 1 договорів);

20.5. договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт не містять інформації про залучення до підрядних робіт третіх осіб (субпідрядних організацій). Більш того, умовами договору від 28.04.2014 №28/04-14 (пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3) залучення виконавцем третіх осіб до виконання робіт за даним договором забороняється, а згідно положень договорів від 10.07.2014 № 21/10-07-ЛКП та від 03.07.2014 № 15/03-07-ЛКІ - залучення субпідрядних організацій відбувається після погодження з замовником. Оригінали та/або копії письмових згод ТОВ ГБ ГЕОС і ТОВ Алекса Груп на виконання певних робіт за договорами з ТОВ Житлолюкс плюс субпідрядними організаціями (в даному випадку ТОВ Акрос Груп Буд і ТОВ Теслабуд ) позивач суду не надав.

21. Також судами як першої так і апеляційної інстанцій враховано, що не надано доказів того, що контрагенти позивача мали адміністративно-господарські можливості для виконання спірних господарських зобов`язань, зокрема ТОВ Акрос Груп Буд , згідно із даними звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за формою №Д4, що був поданий ТОВ Акрос Груп Буд до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві 10 листопада 2014 року №1413668544 за жовтень 2014 року - працює одна людина та відповідно до даних декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік №9079455373 від 29 січня 2015 року - основні засоби на балансі підприємства відсутні, що також в сукупності з вище встановленими обставинами свідчить на користь висновку про відсутність реальності спірних господарських операцій.

22. Враховуючи встановлені судами обставини у справі щодо відсутності документального підтвердження факту виконання комплексу підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт та виконання таких робіт безпосередньо ТОВ Акрос Груп Буд , ТОВ Теслабуд , зокрема, відсутні докази, які б дозволили ідентифікувати участь вказаних підприємств при виконанні будь-яких робіт, позивач не надав доказів збільшення вартості основних фондів у зв`язку із виконанням підрядних робіт, не надав доказів безпосереднього впливу придбаних робіт на результати його господарської діяльності, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено реальність господарських операцій обумовлених договорами підряду з ТОВ Акрос Груп Буд та ТОВ Теслабуд , що виключає право Товариства на формування податкового кредиту за такими операціями.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

24. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України доказів щодо неправомірного формування податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами ТОВ Акрос Груп Буд та ТОВ Теслабуд без належного документального підтвердження фактичного здійснення таких операцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлолюкс Плюс на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс плюс" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 826/7614/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова