Постанова

від 13.10.2020 по справі 922/1186/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Справа № 922/1186/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Крайз О.І. на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ХВ №182020 від 01.11.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1599 від 14.05.2014; Чоломбитько Ю.О. на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ХВ №2020 від 21.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3595 від 21.07.2020,

відповідача - Зелінський П.Л. на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1004571 від 22.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001193 від 14.06.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (вх.№2289Х/2) та апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (вх.№2524Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Новіковою Н.А., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту додаткового рішення - 26.08.2020, у справі №922/1186/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків,

до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива", м. Київ,

про стягнення заборгованості за договором №ВК041219 купівлі-продажу від 04.12.2019 у розмірі 667 404, 42грн

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива", в якому, з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість за договором №ВК041219 купівлі-продажу від 04.12.2019 у розмірі 667 404, 42грн, з яких 580 020, 00грн боргу, 77 397, 48грн пені, 9 986, 94грн 3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до умов договору №ВК041219 купівлі-продажу від 04.12.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв визначений специфікаціями №1, №2, №3, №4, №5, №6 до договору товар на загальну суму 1 390 020, 00грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, однак, відповідач в порушення умов договору не здійснив повного розрахунку з позивачем у строки та порядок, встановлені договором, що стало підставою для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення з відповідача 580 020, 00грн боргу, а також 77 397, 48грн пені та 9 986, 94грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.07.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, позов задоволено повністю; стягнуто з Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" заборгованість за договором №ВК041219 купівлі-продажу від 04.12.2019 у розмірі 667 404, 42грн, з яких 580 020, 00грн боргу, 77 397, 48грн пені та 9 986, 94грн 3% річних, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 011, 07грн.

24.07.2020 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 929, 00грн, які стягнути з відповідача на користь позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 стягнуто з Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 44 868, 50грн; в іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовлено, оскільки оцінивши заявлені до стягнення витрати у розмірі 100 929, 00грн, враховуючи, що застосування коефіцієнту складності справи - х2 у даному випадку є безпідставним, виходячи з принципів співмірності, розумності та обґрунтованості, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правову допомогу, виходячи з витраченого часу 9,5 годин помножених на 4 723, 00грн.

Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить додаткове рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 65 060, 50грн скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі та достягнути 65 060, 50грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд не міг їх зменшити; апелянт також вважає помилковими висновки суду, що дана справа не є складною.

Одночасно апелянт просить суд надати строк на доведення понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом апеляційної скарги протягом 5 днів з дня ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, та розподілити судові витрати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20; встановлено відповідачу строк до 28.09.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 28.09.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 13.10.2020 о 10:15год.

01.10.2020 (28.09.2020 подано до підприємства поштового зв`язку) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9339), зазначає, що відповідачем не було подано клопотання про зменшення судових витрат, оскільки він не отримав від позивача заяви про ухвалення додаткового рішення, а судове засідання 12.08.2020 було проведено за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час, дату і місце судового засідання.

Але наведені обставини, на думку відповідача, дозволяють вважати обгрунтованим рішення суду першої інстанції про зменшення розміру судових витрат, що узгоджується із судовою практикою.

Разом з тим, відповідач зазначає про необгрунтованість і зменшеної від заявленої позивачем суми, що підлягає стягненню - 44 868, 50грн, а саме, зазначає, що позивач не надав суду доказів оплати вартості наданих послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 або рахунку на оплату як вимоги.

Крім того, відповідач вважає необгрунтованою вартість однієї години роботи адвоката, встановленої у розмірі мінімальної заробітної плати.

Просить частково задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" та скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20, у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити повністю.

До відзиву відповідачем додана роздруківка із мережі Інтернет із рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 27.09.2020, яким запропоновано рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару.

Також не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про ухвалення додаткового рішення повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дотримався встановленого статтею 120 Господарського процесуального кодексу України 5-ти денного строку при визначенні дати судового засідання. Крім того, апелянт вказує, що при розгляді судом справи по суті він не отримував заяви про ухвалення додаткового рішення і заяви про збільшення позовних вимог, відтак, зазначає, що у нього була відсутня можливість заперечення або подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Також апелянт зазначає, що позивач не надав суду доказів оплати вартості наданих послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 або рахунку на оплату, детального опису робіт (виконаних послуг); апелянт вважає, що стягнуті додатковим рішенням 44 868, 50грн витрат на правничу допомогу є такими, що не підтверджуються доказами, а вказану позивачем вартість 1 години роботи адвоката у розмірі 4 723, 00грн розцінює як необгрунтовану.

До апеляційної скарги відповідачем додані копія довідки щодо отриманої кореспонденції ДП "Бест Альтернатива" від 14.08.2020 в обгрунтування доводів апеляційної скарги, що відповідач не отримав від позивача заяви про ухвалення додаткового рішення і заяви про збільшення позовних вимог, а також роздруківка із сайту ПАТ "Укрпошта" про вручення йому лише 15.08.2020 ухвали суду від 07.08.2020 про відкладення судом справи на 12.08.2020 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20; встановлено позивачу строк до 09.10.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 09.10.2020 для подання до суду заяв і клопотань; постановлено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" і Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 здійснити в одному спільному апеляційному провадженні, оскільки сторони оскаржують один процесуальний документ - додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20; призначено скаргу до розгляду також на 13.10.2020 о 10:15год.

Згідно з витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020, у зв`язку з відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.10.2020 представник позивача оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити; проти апеляційної скарги відповідача заперечує.

Представник відповідача також оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити; проти апеляційної скарги позивача заперечує.

Враховуючи викладене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, представники сторін з`явились в судове засідання і висловили доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Вирішуючи питання прийняття наданих відповідачем додаткових доказів: копії довідки щодо отриманої кореспонденції ДП "Бест Альтернатива" від 14.08.2020, роздруківки із сайту ПАТ "Укрпошта" про вручення апелянту 15.08.2020 ухвали суду від 07.08.2020 про відкладення судом справи з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення і роздруківки із мережі Інтернет із рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 27.09.2020, яким запропоновано рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обгрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а додаткові докази подаються виключно у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, як вбачається із апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не дотримався встановленого статтею 120 Господарського процесуального кодексу України 5-ти денного строку при визначенні дати судового засідання, відповідача не було належним чином повідомлено про час, дату і місце судового засідання, і судове засідання відбулось за відсутності представника відповідача.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що суд апеляційної інстанції приймає дані додаткові докази до розгляду і даним доводам апелянта і наданим додатковим доказам буде надана відповідна правова оцінка в мотивувальній частині постанови.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, на підтвердження понесених витрат з правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: копію договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 про продовження дії договору до 31.06.2021, копію додаткової угоди від 06.04.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 з переліком послуг, що зобов`язується надати Адвокатське об`єднання, копію акта прийому-здачі наданих послуг від 23.07.2020 на суму 100 929, 00грн, попередній розрахунок суми судових витрат, копію ордеру представника серії ХВ № 182020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1599 серії ХВ №000029.

Відповідно до пункту 1.1 договору, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору, Адвокатське об`єднання надає наступні послуги:

2.1.1. Перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів.

2.1.2. Приймає участь в підготовці та юридичному оформленні різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємствами, та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів.

2.1.3. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в судових органах, зокрема в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

2.1.4. Учасники Адвокатського об`єднання та/або адвокати, здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення в Україні.

2.1.5. Узагальнює та аналізує:

- практику розгляду судових та інших справ;

- спільно з іншими підрозділами клієнта результати розгляд претензій;

- практику укладення та виконання договорів;

- надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

2.1.6. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності.

2.1.7. Інформує клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами клієнта нормативних актів, які стосуються їх діяльності.

2.1.8. Надає інші види правової допомоги.

Відповідно до пункту 4.1. договору, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг визначається відповідно до додатку 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на "01" січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.4. договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується перелік наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість.

Відповідно до пункту 4.5. договору, сума, яка визначається на підставі пункту 4.1 договору, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно з пунктом 4.6. договору, винагорода сплачується клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання або у будь-який інший незаборонений законодавством спосіб.

Відповідно до пункту 5.1. договору, надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги за договором здійснюється на підставі додаткових угод до договору, котрими визначається обсяг послуг, що надаються.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 06.04.2020, Адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги:

1) Підготувати позовну заяву до ТОВ "Бест Альтернатива" щодо стягнення заборгованості, пені та 3% річних за договором №ВК041219 купівлі-продажу від 04.12.2019, здійснити аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин, інших процесуальних документів, подання до суду, відправити копії документів відповідачу.

2) Здійснювати представництво у встановленому порядку інтересів клієнта в Господарському суді Харківської області у справі за позовом ТОВ "ТБ "Новаагро" до ТОВ "Бест Альтернатива" щодо стягнення заборгованості, пені та 3% річних за договором № ВК041219 купівлі-продажу.

Відповідно до Акту прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, Адвокатським об`єднанням було надано позивачу послуги, а саме:

- "Складання позовної заяви у справі, аналіз судової практики у спорах, що виникли із аналогічних правовідносин, надання усних консультацій у справі №922/1186/20" вартістю у розмірі 58 422, 00грн, виходячи з 5 годин витраченого часу помножених на 4 723, 00грн (розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019), а також на коефіцієнт складності справи згідно додатку до договору №300620/ТБ від 21.12.2018 - х2.

- "Участь у 4 судових засіданнях у справі №922/1186/20" у розмірі 42 507, 00грн, виходячи з 4, 5 годин витраченого часу помножених на 4 723, 00грн (розмір мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" від 14.11.2019), а також на коефіцієнт складності справи згідно додатку до договору №300620/ТБ від 21.12.2018 - х2.

Таким чином, як вказує позивач, останнім були понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 100 929, 00грн, згідно вищевказаного акту.

Виходячи з Акту прийому-здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, судом першої інстанції встановлено, що позивач обґрунтовуючи застосування коефіцієнту складності справи - х2 посилається на додаток до договору №300620/ТБ від 21.12.2018, в якому визначено, що для справ ціною позову понад 100 000, 00грн - застосовується коефіцієнт х2.

Надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується здійсненням представництва позивача у судових засіданнях, а також наявними в справі позовною заявою, заявою про збільшення позовних вимог та заявою про забезпечення позову.

Апеляційним господарським судом встановлено, що до позовної заяви, яка підписана представником позивача - адвокатом Крайзом О.І., позивачем доданий попередній розрахунок суми судових витрат позивача, який складається із:

Складання позову з урахуванням проведення розрахунку штрафних санкцій, відсотків річних, аналізу документів, відправка копії відповідачу, подання до суду - 47 230, 00грн;

Участь в судовому засіданні з урахуванням часу на прибуття до суду та очікування (складність: перша інстанція) (орієнтовно 3 судових засідання) - 42 507, 00грн.

Судовий збір 9 900, 94грн.

Всього: 99 637, 94грн.

Також додані копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Крайзом О.І. і копія ордера серії ХВ №182028 від 01.11.2019, відповідно до якого правова допомога ТОВ "ТБ "Новаагро" надається адвокатом Крайзом О.І.; ордер виданий Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС" (код 40616200).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 40616200 зареєстровано Адвокатське об`єднання "ЛОУ УОЛВС", керівником якого є Крайз О.І.

У судових засіданнях, що відбулись 01.06.2020, 15.06.2020, 01.07.2020, 22.07.2020, адвокат Крайз О.І. був присутній.

Договір №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018 був укладений між Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС" в особі Голови Крайза О.І. (далі - Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (далі - Клієнт).

Щодо доводів ДП "Бест Альтернатива" про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, судом апеляційної інстанції встановлено таке.

Заява ТОВ "ТБ "Новаагро" про розподіл судових витрат надійшла до місцевого господарського суду 24.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд заяви на 07.08.2020 о 12:30год.

Згідго відмітки штампу суду, ухвала була надіслана сторонам 04.08.2020 за вих.№018793.

Також у матеріалах справи містяться телефонограми від 04.08.2020, адресовані сторонам у справі; як вбачається із телефонограми, що сформована для повідомлення відповідача про розгляд заяви, у графі "телефонограма прийнята" зазначено "відмовився від спілкування".

У судове засідання 07.08.2020 представники сторін не з`явились; як зазначено судом в ухвалі від 07.08.2020, відповідач у судове засідання не з`явися, повідомлень про поважність причин неявки не подав, при цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду від 03.08.2020 до суду станом на 07.08.2020 не повернулось; з офіційного сайту відстеження поштового відправлення вбачається, що ухвала суду від 03.08.2020 відповідачу не вручена, а сам відповідач відмовився в прийнятті телефонограми, таким чином, у суду відсутні докази щодо обізнаності відповідача про дату, час та місце судового засідання.

У зв`язку із зазначеним, розгляд заяви було відкладено на 12.08.2020 о 10:15год.

Однак, згідно матеріалів справи, і 12.08.2020 представник відповідача в судове засідання не з`явився, як зазначено судом у додатковому рішенні від 12.08.2020, представник відповідача про поважність причин неявки не повідомив, повідомлення про вручення ухвали суду від 07.08.2020 станом на 12.08.2020 не повернулось; як вбачається з довідки про направлення факсу, такий відповідачем не прийнятий. А тому враховуючи, що відповідач відмовився від прийняття телефонограми (яка, однак, як встановлено апеляційним господарським судом, була надіслана лише 04.08.2020 про призначення заяви до розгляду на 07.08.2020), а також що судом здійснювались надсилання ухвали суду на адресу відповідача, а також засобами факсового зв`язку, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій задля належного повідомлення сторін про судове засідання, а тому, враховуючи, що відповідач самоусунувся від отримання будь-яких повідомлень суду про дату, час та місце судового засідання, дійшов висновку про те, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат.

Судова колегія вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, виходячи з такого.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, суд першої інстанції, призначаючи заяву позивача до розгляду в судовому засіданні в межах встановленого статтею 244 Господарського процесуального кодексу України строку, мав, по-перше, призначити заяву до розгляду з таким розрахунком, щоб були дотримані вимоги статті 120 Господарського процесуального кодексу України, і по-друге, вчинити передбачені Господарським процесуальним кодексом України дії щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи про час, дату та місце розгляду заяви.

Згідно матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є м. Київ, тому очевидно, що суд, надіславши відповідачу як 04.08.2020 ухвалу про призначення заяви до розгляду в судовому засіданні на 07.08.2020, так і 07.08.2020 ухвалу про відкладення розгляду заяви в судовому засіданні на 12.08.2020, не лише не врахував строків поштового перебігу надсилання поштової кореспонденції в іншу область, а й не дотримався вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що зазначений вище термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Частиною 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного звязку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби звязку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У матеріалах справи наявні відомості щодо електронної пошти ДП "Бест Альтернатива" - lawyer@bestalternativa.ua (т.1 а.с.129).

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення місцевим господарським судом дій щодо повідомлення відповідача шляхом надсилання ухвали суду засобами електронного зв`язку.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про час, дату і місце судових засідань, проведених як 07.08.2020, так і 12.08.2020, про що зазначено і судом в ухвалі від 07.08.2020 і додатковому рішенні 12.08.2020.

Згідно наданої відповідачем роздруківки з сайту ПАТ "Укрпошта", ухвала суду від 07.08.2020 про відкладення розгляду заяви на 12.08.2020, була вручена відповідачу лише 15.08.2020; доказів іншого в матеріалах справи немає.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами відповідача, що судом першої інстанції при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не дотримано вимоги статті 120 Господарського процесуального кодексу України, і заяву позивача про ухвалення додаткового рішення було розглянуто судом за відсутності представника відповідача, якого не було повідомлено про час, дату і місце судового засідання.

Безпідставним є зазначення судом в оскаржуваному додатковому рішенні про вчинення усіх необхідних дій задля належного повідомлення сторін про судове засідання, оскільки зазначене не відповідає матеріалам справи, як і висновок суду, що відповідач самоусунувся від отримання будь-яких повідомлень суду про дату, час та місце судового засідання матеріалами справи не підтверджуються; згідно матеріалів справи, попередня кореспонденція, що надсилалась судом засобами поштового зв`язку, відповідачем була отримана.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час, і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що заяву позивача про ухвалення додаткового рішення судом було розглянуто за відсутності представника відповідача, якого не було повідомлено належним чином про дату, час, і місце засідання суду; відповідач обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; і повідомлення сторін про дату, час, і місце засідання суду є обов`язковим, оскільки відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України, саме на суд покладено обов`язок щодо належного і завчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, ухвала суду повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного господарського суду встановила, що місцевий господарський суд не забезпечив відповідачу його право бути належним чином завчасно повідомленим про час, дату і місце судового засідання для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, а також вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП "Бест альтернатива" підлягає в цій частині задоволенню і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 слід скасувати з підстав, викладених вище.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано для долучення до матеріалів справи: виписку з ЄДРПОУ щодо АО "ЛОУ УОЛВС" на підтвердження повноважень адвоката Крайза О.І.; копію договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 про продовження дії договору до 31.06.2021, копію додаткової угоди від 06.04.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 з переліком послуг, що зобов`язується надати Адвокатське об`єднання, копію акта прийому-здачі наданих послуг від 23.07.2020 на суму 100 929, 00грн, попередній розрахунок суми судових витрат, копію ордеру представника серія ХВ № 182020, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1599 серія ХВ №000029.

Детальний опис наданих послуг, їх виду, часу, затраченого на їх надання, вартості та порядку формування такої вартості визначено в акті прийому-здачі наданих послуг, який міститься у матеріалах справи.

Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача, що позивачем не надано детального опису наданих послуг, їх виду, часу, затраченого на їх надання, вартості та порядку формування такої вартості

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі, виходячи з такого.

Так, між позивачем та Адвокатським об`єднанням був укладений договір №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018. У додатку до договору №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018 сторонами узгоджені ставки розрахунку часу надання послуг, у тому числі і складання позову, аналіз судової практики, участь в судовому засіданні, надання консультацій з вивченням і без вивчення документів.

Тобто, на підставі договору №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018 Адвокатське об`єднання має надавати Клієнту правничу професійну допомогу у даній справі.

У додатковій угоді від 06.04.2020 до договору №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018, яка в силу пункту 8.2. Договору, є його невід`ємною частиною, сторони узгодили обсяг послуг, що має надати Адвокатське об`єднання: зокрема, підготувати позовну заяву про стягнення грошових коштів із ДП "Бест Альтернатива" за договором купівлі-продажу №ВК041219 від 04.12.2019, пені та 3% річних, здійснити аналіз судової практики розв`язання спорів, що виникли з аналогічних правовідносин; здійснювати представництво у Господарському суді Харківської області.

В акті прийому-здачі наданих послуг від 23.07.2020 зазначено, що послуги для Клієнта за додатковою угодою від 06.04.2020 до договору про надання правової допомоги від 21.12.2018, а саме, послуги, пов`язані із розглядом справи №922/1186/20 за позовом ТОВ "ТБ "Новаагро" до ДП "Бест Альтернатива" про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу №ВК041219 від 04.12.2019 надані Адвокатським об`єднанням.

Акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням, із зазначенням часу надання правничої допомоги.

Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача про недоведеність заявленої позивачем суми, що підлягає стягненню, з огляду на ненадання позивачем доказів оплати вартості наданих послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018 або рахунку на оплату як вимоги, оскільки чинне господарське процесуальне законодавство не ставить у залежність розподіл витрат особи на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалено рішення, від факту оплати нею цих послуг на рахунок адвоката.

Так, за приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами; розподіл судових витрат здійснюється на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

У зазначеній вище постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вірно вказано позивачем, у даній справі відповідач не звернувся до суду, у тому числі і апеляційної інстанції, із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак, підстав для зменшення суми судових витрат у суду немає.

Водночас, згідно висновків об`єднаної палати Верховного Суду, які викладені у тій же постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Судова колегія наголошує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 Верховним Судом зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд не міг їх зменшити, оскільки суд першої інстанції частково відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача понесених позивачем судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 100 929, 00грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Однак, суд апеляційної інстанції беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 868, 50грн, виходячи з витраченого часу 9,5 годин помножених на 4 723, 00грн, з огляду на таке.

Перш за все, судова колегія зазначає, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору купівлі-продажу щодо оплати отриманого від позивача товару.

Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей купівлі-продажу товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту купівлі-продажу товару і його часткової оплати, судова практика є сталою.

Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Для Адвокатського об`єднання дана справа є звичайним розрахунковим спором; адвокат мав дослідити умови договору, вирахувати загальну суму купівлі-продажу і відрахути від цієї суми часткову оплату.

З огляду на зазначене, судова колегія відхиляє доводи позивача, що дана справа є складною, і невиправданим видається застосування Адвокатським об`єднанням подвійної ставки послуг адвоката за одну годину (4 173, 00грн * 2 = 8 346, 00грн) з огляду на надання правової професійної допомоги у даній справі незначної складності, хоча й сума позову складає більше 100тис.грн.

Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції виходить із встановленої договором №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018 ставки послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн.

Так, в акті прийому-передачі наданих послуг від 23.07.2019 зазначено, що на складання позовної заяви, аналіз судової практики, надання консультацій Адвокатським об`єднанням затрачено 5 годин. Також в акті прийому-передачі наданих послуг від 23.07.2020 передбачено участь адвоката у чотирьох судових засіданнях у даній справі в загальній кількості затрачених годин - 4, 5 години.

Вказаний витрачений час судова колегія вважає обґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час Адвокатського об`єднання у кількості 9, 5 годин, які помножені на встановлену договором №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018 ставку послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 44 868, 50грн.

Щодо доводів позивача, що ставка послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн є завищеною, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У наданому апелянтом рішенні Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018, яким запропоновані рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, також визначено, що гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" самостійно адвокатом. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватись складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/10 зазначено, що відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Відповідно до пункту 4.1. договору №300620/ТБ про надання правової допомоги від 21.12.2018, ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру однієї мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що визначається відповідно до закону на "01" січня року в якому надаються послуги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача про необгрунтованість ставки послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн.

Як вказує відповідач, ставка послуг Адвокатського об`єднання за одну годину у розмірі 4 173, 00грн є завищеною у порівнянні із рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, запропонованими рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що як зазначено у самому рішенні, формування розміру гонорару, з урахуванням голів Адвокатських Об`єднань та адвокатів, є узагальненим та носить інформаційний характер, а при встановленні розміру гонорару враховуються й інші обставини

Щодо доводів відповідача, що він не отримав від позивача заяви про ухвалення додаткового рішення і заяви про збільшення позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як вбачається із заяви позивача про збільшення позовних вимог, до неї додані належні докази її надсилання відповідачу: поштовий чек, поштова накладна із зазначенням штрих-коду поштового відправлення, і опис вкладення у цінний лист із зазначенням адресата - ДП "Бест Альтернатива", адреси - м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, яка є адресою апелянта, і найменування предметів, що вкладені до цінного листа: копія заяви про збільшення позовних вимог і копія розрахунку пені та річних.

Крім того, до заяви додані докази доплати судового збору і розрахунок пені і 3% річних з урахуванням суми боргу в розмірі 580 020, 00грн.

А неотримання апелянтом поштової кореспонденції, яка, як свідчать матеріали справи, надіслана на його адресу позивачем з дотримання норм господарського процесуального кодексу, є виключно його суб`єктивною поведінкою щодо її отримання.

Крім того, 23.06.2020 апелянту була вручена ухвала про прийняття судом до розгляду заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.112), і апелянт не був позбавлений права і можливості ознайомитись, за наявності бажання, із заявою у матеріалах справи.

Доводам відповідача щодо неотримання ним заяви про збільшення позовних вимог вже надана відповідна правова оцінки в постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 за результатами перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 22.07.2020 у даній справі.

І апелянт не обгрунтував, яким чином обставини щодо отримання ним заяви про збільшення позовних вимог, мають значення при вирішенні судом питання щодо розподілу судових витрат.

Довідка щодо отриманої кореспонденції ДП "Бест Альтернатива" від 14.08.2020, яку апелянт надав в обгрунтування доводів апеляційної скарги, що окрім поштового відправлення №6100257269813 від 27.04.2020 він не отримував від позивача жодної іншої поштової кореспонденції, у тому числі і заяви про збільшення позовних вимог, не свідчить про ненадсилання позивачем такої поштової кореспонденції; доводи неотримання поштової кореспонденції не можуть бути доказом її ненадсилання іншою стороною, яка надала належні докази здійснення поштового відправлення.

Поряд з цим, згідно відомостей з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", поштове відправлення із штрих-кодом 6100257411555 вручено апелянту 22.07.2020, у той час, як у довідці, датованої 14.08.2020, про дане поштове відправлення не зазначено.

До заяви про ухвалення додаткового рішення також додані належні докази її надсилання відповідачу: поштовий чек, поштова накладна із зазначенням штрих-коду поштового відправлення, і опис вкладення у цінний лист із зазначенням адресата - ДП "Бест Альтернатива", адреси - м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, яка є адресою апелянта, і найменування предметів, що вкладені до цінного листа: копія заяви, витяг з ЄДРПОУ, копія договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, копія додаткової угоди від 06.04.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, копія додаткової угоди від 26.06.2020 до договору про надання правової допомоги №300620/ТБ від 21.12.2018, копія акту прийому-здачі від 23.07.2020.

З огляду на викладене, доводи позивача щодо неотримання поштової кореспонденції не можуть бути правовою підставою для відмови позивачу у розподілі понесених ним витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в силу пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, однак, як зазначено вище, суд апеляційної інстанції встановив, що співмірними і розумними витратами позивача на професійну правничу допомогу є витрати у розмірі 44 868, 50грн.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" слід залишити без задоволення, оскільки відсутні підстави для задоволення заяви позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 65 060, 50грн; апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" слід задовольнити частково, оскільки відповідачем доведено наявність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20 з підстав допущення судом норм процесуального права, однак, вимоги відповідача про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення повністю є необгрунтованими. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково і стягнути з Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" 44 868, 50грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат слід відмовити за їх необгрунтованості.

З огляду на те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги не розподіляється.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 3 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2020 у справі №922/1186/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (01014, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 13, код ЄДРПОУ 24583590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66, код ЄДРПОУ 39820081) 44 868, 50грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.10.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов