Постанова

від 15.10.2020 по справі 922/4252/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Справа №922/4252/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів: за участю секретаря судового засідання: За участю представників учасників справи: від позивача: від відповідача: Чернота Л. Ф. Гребенюк Н.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. не з`явились не з`явились розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1773Х/3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року (повне рішення складено 25.06.2020 року) у справі за позовом до про№922/4252/19 (суддя - О. О. Присяжнюк) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластваєр", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область стягнення 1 063 222,70 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластваєр", м. Київ 19.12.2019 року звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою №18/12/19 від 18.12.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, в якій просило суд стягнути з останнього борг в сумі 1 079 495,50 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 16 192,44 грн.

24.03.2020 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №7515) у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості відповідно до платіжного доручення №922 від 12.03.2020 року на суму 16 272,80 грн. (а. с. 136-137).

За змістом вказаної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача борг у розмірі 1 063 222,70 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 16192,44 грн.

Розгляд справи здійснювався Господарським судом Харківської області із врахуванням вищезазначеної заяви про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року (повне рішення складено 25.06.2020 року) у справі №922/4252/19 позовні вимоги (зменшені) задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластваєр", м. Київ 1 063 222,70 грн. заборгованості та 15 948,34 грн. витрат зі сплати судового збору.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Пластваєр", м. Київ з Державного бюджету України 244,10 грн. надмірно сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення №419 від 12.12.2019 року.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область 14.07.2020 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14.07.2020 року, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19, ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд, судові витрати покласти на позивача.

Відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв`язку з прийняттям наказу Президента України від 13.03.2020 року №87/2020 "Про рішення національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби Соvid- 19, спричиненою короновірусом SARS-Co V-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. "Про запобігання поширення на території Україні короновірусу гострої респіраторної хвороби Соvid-19", урядом рекомендовано уникати місць скупчення людей. При цьому, представником відповідача, який територіально проживає у місті Києві, були подані клопотання про перенесення підготовчого засідання на іншу дату, однак ухвалою від 12 березня 2020 року клопотання відповідача було не задоволено, підготовче засідання закрите. Отже, відповідач не мав можливості захистити свої права та долучити до матеріалів справу платіжні доручення, що підтверджують часткову сплату існуючої заборгованості, а саме: №1297 від 22.04.2020 на суму 100 000,00 грн.; №928 від 30.03.2020 на суму 79495,00 грн., №922 від 12.03.2020 на суму 16272,90 грн.).

Скаржник звертає увагу, що на даний час розмір реальної заборгованості відповідача перед позивачем складає 883 727, 62 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот двадцять сім гривень, 62 копійки), проте, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи і зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи.

Крім того, відповідач стверджує, що він увесь час вів переговори із позивачем про укладання мирової угоди, тому змушений був заявляти клопотання про перенесення розгляду справи до кінцевого узгодження умов мирової угоди, і, відповідно до попереднього узгодженого графіку сплачував грошові кошти на користь позивача. Від підписання актів звірки взаєморозрахунків позивач відмовився, тоді як суд першої інстанції не зобов`язав позивача провести з відповідачем звірку взаєморозрахунків.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Гребенюк Н. В., Зубченко І. В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19 залишено без руху та зобов`язано заявника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання належних доказів доплати судового збору у розмірі 0,51 коп. та доказів направлення копії апеляційної скарги б/н від 14.07.2020 року з додатками на адресу позивача, а також уточнення апеляційних вимог.

На виконання ухвали суду, 25.08.2020 року (в межах встановленого процесуального строку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на поштову адресу суду надійшла заява б/н від 13.08.2020 року про усунення недоліків з доданими доказами направлення копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пластваєр" (фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення у цінний лист від 21.08.2020), оригіналом платіжного доручення №1365 від 13.08.2020 року про сплату судового збору на суму 0,51 коп. та заявою про уточнення апеляційних вимог.

За змістом заяви про уточнення апеляційних вимог скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19; ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод" (відповідача) сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластваєр" (позивача) суму реальної заборгованості у розмірі 883 727,62 грн.; судові витрати покласти на позивача.

Одночасно апелянтом надано докази направлення вищевказаної заяви на адресу позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року (повне рішення складено 25.06.2020 року) у справі №922/4252/19 та встановлено учасникам справи строк до 11.09.2020 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19 призначено на "15" жовтня 2020 р. о 14:30 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вих. №0909/1 від 09.09.2020) не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідач не скористався наданим йому ч. 3 ст. 80 ГПК України правом подати суду всі докази разом з поданням відзиву на апеляційну скаргу, а також наданим йому ч. 8 ст. 80 ГПК України правом подати дані докази після спливу встановленого судом строку, обґрунтувавши неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього. Поряд з цим, присутній в судовому засіданні 24.06.2020 під час розгляду справи по суті представник відповідача погодився з тим, що судом досліджено всі надані сторонами докази, та не заявила клопотання про приєднання додаткових доказів після спливу встановленого судом строку, обґрунтувавши неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідача.

Також звертає увагу на те, що позивачем не узгоджувався графік сплати відповідачем заборгованості і не укладалась мирова угода, часткова сплата заборгованості здійснювалась з ініціативи відповідача на його власний розсуд. Також, відповідачем не направлявся позивачу для підписання акт звірки взаєморозрахунків, копія якого приєднана до апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Зубченко І.В., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/4252/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Чернота Л. Ф., судді: Гребенюк Н.В., Радіонова О.О. (а.с.81-82).

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися. Про дату час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №61022 5296009 0, 61022 5296011 1 (а.с. 56-57,63, 67,68,73,74,79,80).

Відповідно до вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України унормовано, що неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за №740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

15.10.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Східного апеляційного господарського суду.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, в період з 15 січня 2018 р. по 24 січня 2019 р. ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" отримало у ТОВ "ПЛАСТВАЄР" товар на загальну суму 2 807 665,80 грн., що підтверджується:

- копією видаткової накладної №6 від 15.01.2018 р. на суму 16 272,90 грн.,

- копією довіреності № 4 від 15.01.2018 р.,

- копією видаткової накладної №7 від 15.01.2018 р. на суму 5 282,03 грн.,

- копією довіреності № 5 від 15.01.2018 р.,

- копією видаткової накладної №111 від 24.05.2018 р. на суму 121 035,00грн.,

- копією довіреності №24від23.05.2018р.,- копією видаткової накладної №116 від 30.05.2018 р. на суму 8 771,40 грн.,

- копією довіреності №25 від 29.05.2018 р.,

- копією видаткової накладної №160 від 18.07.2018 р. на суму 613 922,40грн.

- копією товаро - транспортної накладної №Р160 від 18.07.2018р.

- копією довіреності №36 від 18.07.20І 8 р.,

- копією видаткової накладної №194 від 31.08.2018 р. на суму 896,00 грн.,

- копією довіреності №47від30.08.2018р.,

- копією видаткової накладної №195 від 03.09.2018 р. на суму 9 856,04 грн.,

- копією довіреності № 49 від 01.09.2018 р.,

- копією видаткової накладної № 212 від 18.09.2018 р. на суму 895 104,00грі.,

- копією видаткової накладної №241 від 12.10.2018 р. на суму 1047286,80ірн.,

- копією довіреності №58 від09.10.2018р.,

- копією видаткової накладної № 242 від 12.10.2018 р. на суму 49 644,00 грн.,

- копією довіреності № 60 від 10.10.2018 р.,

- копією видаткової накладної №243 від 16.10.2018 р. на суму 8 960,04 грн.,

- копією довіреності № 61 від 16.10.2018 р.,

- копією видаткової накладної №260 від 29.10.2018 р. на суму 17125,50грн.,

- копією довіреності №64 від 26.10.2018р.,

- копією видаткової накладної № 16 від 24.01.2019 р. на суму 13 439,88 грн.,

- копією довіреності №2від23.01.2019р.,В період з 15.01.2018 р. по 19.06.2019 р. ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" сплатило ТОВ "ПЛАСТВАЄР" отриманий товар в загальній сумі 1 647 670,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч. 1 ст. 181 ГК України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи викладене, сторонами у період з 15 січня 2018 по 24 січня 2019 було укладено договір поставки у спрощений спосіб у вигляді підписання наведених вище видаткових накладних

За твердженням позивача, борг ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" перед ТОВ "ПЛАСТВАЄР" станом на 19.06.2019 р. становив 1159 995,52 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2019 р.

Окрім цього, 12 червня 2019 р. ТОВ "ПЛАСТВАЄР" уклало з ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" договір купівлі-продажу №120619, відповідно до якого ТОВ "ПЛАСТВАЄР" зобов`язалось передавати у власність ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" товар партіями у кількості та асортименті, визначеними рахунками-фактурами, а ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" зобов`язалось на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити поставлений йому товар.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата кожної окремої партії товару впродовж 14 календарних днів від дати відвантаження товару покупцю.

Відповідно до п. 2.3 договору в період з 20 червня 2019 р. по 10 липня 2019 р. ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" отримало у ТОВ "ПЛАСТВАЄР" товар на загальну суму 316621,92 грн., що підтверджується:

- копією видаткової накладної №151 від 20.06.2019 р. на суму 95 256,00 грн.,

- копією довіреності №41 від 19.06.2019 р.,

- копією видаткової накладної № 159 від 25.06.2019 р. на суму 9 000,00 грн.,

- копією довіреності №45 від 25.06.2019р.,

- копією видаткової накладної № 170 від 01.07.2019 р. на суму 95 256,00грн.,

- копією довіреності № 50 від 01.07.2019 р.,

- копією видаткової накладної №177 від 10.07.2019 р. на суму 117 109,92 грн.,

- копією довіреності №56 від 08.07.2019 р.

Таким чином, станом на 10.07.2019 р. ТОВ "МАЛИНІВСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" отримало у ТОВ "ПЛАСТВАЄР" товар, який підлягав на загальну суму 1 476 617,42 грн. (316 621,92 грн. + 1 159 995,52 грн.).

Відповідно до п. 6.2 договору всі платежі по цьому договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений в п. 12 договору.

В період з 19.06.2019 р. по теперішній час ТОВ "МАЛИНІВСЬКИИ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" оплатило ТОВ "ПЛАСТВАЄР" (з урахуванням зменшених позовних вимог) отриманий товар, що підтверджується:

- платіжним дорученням №731 від 19.06.2019 р. на суму 95 256,00 грн.;

- платіжним дорученням №23 від 20.06.2019 р. на суму 50 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №738 від 24.06.2019 р. на суму 9 500,00 грн.;

- платіжним дорученням №36 від 02.07.2019 р. на суму 95 256,00 грн.;

- платіжним дорученням №48 від 08.07.2019 р. на суму 117 109,92 грн.;

- платіжним дорученням №49 від 08.07.2019 р. на суму 30 000,00 грн.;

- платіжним дорученням №922 від 13.03.2020 року на суму 16272,90 грн.

11.11.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію по оплаті боргу за отриманий товар протягом 7 днів з дня отримання претензії, що підтверджується квитанцією з описом вкладення, однак відповідь на претензію не отримано.

Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яку було прийнято місцевим господарським судом до провадження та розглянуто справу по суті з її врахуванням).

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач поставив відповідачеві товар на підставі договору поставки, укладеного сторонами у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних, а також на підставі договору купівлі-продажу від 12 червня 2019, укладеного у вигляді єдиного письмового документу, проте, відповідач не в повному обсязі розрахувався за товар, внаслідок якого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1063222,70 грн., яку не сплачено і дотепер.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у зв`язку з прийняттям наказу Президента України від 13.03.2020 року № 87/2020 "Про рішення національної безпеки та оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби Соvid- 19, спричиненою короновірусом SARS-Co V-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. "Про запобігання поширення на території Україні короновірусу гострої респіраторної хвороби Соvid-19", урядом рекомендовано уникати місць скупчення людей. При цьому, представником відповідача, який територіально проживає у місті Києві, були подані клопотання про перенесення підготовчого засідання на іншу дату, однак ухвалою від 12 березня 2020 року клопотання відповідача не було задоволено, підготовче засідання закрите. Отже, відповідач не мав можливості захистити свої права та долучити до матеріалів справу платіжні доручення, що підтверджують часткову сплату існуючої заборгованості, а саме : №1297 від 22.04.2020 на суму 100000,00 грн.; №928 від 30.03.2020 на суму 79495,00 грн., №922 від 12.03.2020 на суму 16272,90 грн.).

Звертає увагу, що на даний час розмір реальної заборгованості відповідача перед позивачем складає 883 727, 62 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот двадцять сім гривень, 62 копійки), проте, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи і зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи.

Проте, колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2019 (том 1, а.с. 93-94) у даній справі прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.01.2020 року, а також, серед іншого, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Господарським судом Харківської області дата підготовчого засідання переносилась: ухвалою від 10.02.2020 - на 25.02.2020 об11:00 (том 1, а. с. 107-108); ухвалою від 25.02.2020 - на 12.03.2020 о 14:00 (том 1, а. с. 112-114). При цьому, ухвалою від 25.02.2020 відповідачу вдруге встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення зазначеної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач отримав ухвалу суду першої інстанції 12.02.2020, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №61022 31272770 (том 1, а.с. 115), отже останнім днем строку для подання відзиву - 27.02.2020.

Однак, позивач у встановлений для подання відзиву на позовну заяву строк додаткових доказів не надав. Поряд з цим, відповідач у клопотанні про перенесення підготовчого засідання (том 1, а. с. 109), призначеного на 12.03.2020, на іншу дату зазначив лише про ведення ним переговорів щодо укладення мирової угоди і при цьому, ним у даному клопотанні не ставилося питання щодо надання йому можливості подати суду по мірі здійснення платежів на часткове погашення боргу відповідних платіжних доручень.

Що стосується відмови суду у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та закриття підготовчого провадження, то колегія суддів зазначає про таке.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Крапкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Як вже зазначалося, строк для подання відзиву та доказів в обґрунтування заперечень проти позову надавався відповідачу двічі, при цьому даний строк сплив 27.02.2020, тобто до встановлення на території України карантину з 12.03.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

Отже, відповідач мав достатньо часу для подання у розумний строк доказів в обґрунтування заперечень проти позову. При цьому, як вже зазначалося, відповідач на час вирішення питання щодо закриття підготовчого засідання не повідомляв суд першої інстанції про здійснення ним поступового погашення боргу перед позивачем і у останньому клопотанні про перенесення підготовчого засідання на іншу дату не ставив перед судом питання про надання відповідачеві можливості подати суду по мірі здійснення відповідних грошових платежів додаткові докази - платіжні доручення.

Також слід зазначити, що відповідно частини 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Проте представником відповідача (Житник О.В.) - згідно протоколу судового засідання (том 1, а.с. 205-206), який був присутній в судовому засіданні 24.06.2020 при розгляді справи по суті, не було заявлено клопотань про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (платіжних доручень, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі) після спливу встановленого судом строку із обґрунтуванням неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідача.

Подані ж до суду апеляційної інстанції платіжні доручення №1297 від 22.04.2020 на суму 100000,00 грн.; №928 від 30.03.2020 на суму 79495,00 грн. не приймаються судом, зважаючи на таке.

Частиною 3 статтею 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки, як вже зазначалося, відповідач не обґрунтував неможливості подання платіжних доручень №1297 від 22.04.2020 на суму 100000,00 грн.; №928 від 30.03.2020 на суму 79495,00 грн. при розгляді справи в суді першої інстанції, то суд апеляційної інстанції не приймає дані докази.

Що стосується платіжного доручення №922 від 12.03.2020 на суму 16272,90 грн., то воно було враховано судом першої інстанції при прийнятті до провадження заяви позивача про зменшення позовних вимог (том 1, а.с. 136-137).

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що відповідач увесь час вів переговори із позивачем про укладання мирової угоди, тому змушений був заявляти клопотання про перенесення розгляду справи до кінцевого узгодження умов мирової угоди, і, відповідно до попереднього узгодженого графіку сплачував грошові кошти на користь позивача. Від підписання актів звірки взаєморозрахунків позивач відмовився, тоді як суд першої інстанції не зобов`язав позивача провести з відповідачем звірку взаєморозрахунків.

Проте, колегія суддів вважає таке твердження необґрунтованим, оскільки відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України тягар доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, лежить саме на цій стороні.

Поряд з цим, частиною 4 статті 73 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, відповідач у разі ухилення позивача від підписання акту взаєморозрахунків мав право звернутися до господарського суду із клопотанням до суду про винесення ухвали, в якій суд запропонував би сторонам провести взаєморозрахунки та скласти відповідний акт.

Однак в матеріалах справи таке клопотання відповідача відсутнє.

Документи, які надано до суду апеляційної інстанції відповідачем можуть бути використані під час виконання судового рішення про стягнення коштів.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи, наведені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод", смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область на рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 року у справі №922/4252/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.10.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 19.10.2020 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Радіонова