Постанова

від 19.10.2020 по справі 922/1429/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 Справа № 922/1429/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюм Агро Інвест", Харківська область, с.Капітолівка, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№9817) з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база", Харківська область, м.Ізюм, (вх.№2384 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2020р. у справі №922/1429/20 (суддя Жиляєв Є.М., ухвалене в м.Харків об 11:57год., дата складення повного тексту - 25.08.2020р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база", Харківська область, м.Ізюм,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюм Агро Інвест", Харківська область, с.Капітолівка,

про спонукання до укладення договору,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. у справі №922/1429/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2020р. у справі №922/1429/20 залишено без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 12.10.2020р. представник відповідача керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, просив суд протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення надати можливість довести розмір фактично понесених судових витрат ТОВ "Ізюм Агро Інвест" у зв`язку із розглядом справи №922/1429/20.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, за приписами вказаної норми, останнім днем подання відповідних доказів є 19.10.2020р. (17, 18 жовтня 2020р. - вихідні дні).

15.10.2020р. (тобто, у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюм Агро Інвест" звернулось до апеляційного господарського суду з заявою про долучення доказів витрат на правничу допомогу (вх.№9817).

До заяви додано копії документів, які, на думку ТОВ "Ізюм Агро Інвест", підтверджують факт понесення ним відповідних витрат (копію посадочного документу 000В41АА-ВРР1-5DF9-ОО01 від 08.10.2020р.; копію посадочного документу 000В41АА-ВFF1-5Е9В-0001 від 08.10.2020р.; копію рахунку від готелю Гостинний Двір від 11.10.2020р. № 18932 та розрахункової квитанції серія ББАФ № 838656; копії накладних Укрпошти №№ 0421018357912, 0421018357904, 0421018357890 від 07.10.2020р.).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020р., у зв`язку із відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду заяви про розподіл судових витрат у справі №922/1429/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020р. розгляд заяви призначено на 19.10.2020р.

16.10.2020р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката (вх.№9887), в якому просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з урахуванням викладених заперечень та зазначених сум. Крім того, позивач просить суд розгляд питання про затвердження витрат на професійну правничу допомогу проводити без участі його представника.

19.10.2020р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№9916), в якому просить суд судове засідання призначене на 19.10.2020р. провести без участі його представника.

19.10.2020р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд заяви щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу без участі його представника (вх.№9917).

Дослідивши матеріали справи, та розглянувши подане представником відповідача клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція відображена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем та адвокатом Калашніковим А.Б., як на момент розгляду справи судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції підтверджуються договором про надання правової допомоги від 26.05.2020р. (т.2 а.с.59-60), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу під час розгляду справи № 922/1429/20 в господарському суді Харківської області, в судах апеляційної та касаційної інстанції у разі подання апеляційної/касаційної скарг на рішення суду у цій справі, а також в процедурі примусового виконання рішення суду у цій справі (пункт 1.1. договору).

Крім того, 17.06.2020р. між відповідачем та адвокатом Калашніковим А.Б. було укладено договір про погодження розміру гонорару (винагороди) за договором про надання правової допомоги від 26.05.2020 (т.2 а.с. 61), відповідно до умов якого замовник та виконавець погодили, що вартість 1 години роботи становить 850,00 грн., участь в одному судовому засіданні становить 1700,00грн., відрядження виконавця за межі міста проживання - відповідно до підтверджуючих витрати документів, але не менше 2400гривень за 1 добу.

Крім вартості передбаченого пунктом 1 цього договору гонорару (винагороди) замовник компенсує виконавцю його додаткові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги: вартість послуг зв`язку та Інтернету, канцелярських та витратних матеріалів, послуг банку, податки та збори, тощо у розмірі 10% від загальної суми професійної правничої допомоги за договором.

Згідно із детальним описом робіт (наданих послуг) відповідачу в суді апеляційної інстанції були надані такі послуги на загальну суму 7031,28грн., а саме:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу (2,5години) вартістю 2125,00грн.;

- участь у судових засіданнях (1700,00грн. за одне судове засідання) вартістю 1700,00грн.;

Витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду (фактичні витрати):

- проїзд залізницею за маршрутом Київ-Харків- Київ вартістю 1573,66грн.;

- проживання у м. Харків 11-12.10.2020р. (1 доба) вартістю 1418,62грн.;

- поштові витрати вартістю 214,00грн.

У постанові від 23.01.2020р. у справі № 910/16322/18 Верховний Суд дійшов висновку, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судова колегія також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, відповідно частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

А саме, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши, матеріали справи, опис витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з урахуванням предмету та підстав позову, а також заперечень позивача, складності справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, колегія суддів вважає, що розмір зазначених відповідачем витрат на правову допомогу на суму 7031,28грн. є обґрунтованим та співмірним зі складністю виконаних адвокатом робіт.

Отже, розподіляючи витрати, понесені ТОВ "Ізюм Агро Інвест", на професійну правничу допомогу адвоката, судова колегія зазначає, що надані до матеріалів справи: копія договору про надання правової допомоги від 26.05.2020р., копія договору про погодження розміру гонорару (винагороди) за договором про надання правової допомоги від 26.05.2020р. копія посадочного документу 000В41АА-ВРР1-5DF9-ОО01 від 08.10.2020р.; копія посадочного документу 000В41АА-ВFF1-5Е9В-0001 від 08.10.2020р.; копія рахунку від готелю Гостинний Двір від 11.10.2020р. № 18932 та копія розрахункової квитанції серія ББАФ № 838656; копії накладних Укрпошти №№ 0421018357912, 0421018357904, 0421018357890 від 07.10.2020р., в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018р. у справі №910/2170/18.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом відповідача професійної правничої допомоги при розгляді справи №922/1429/20 на суму 7031,28грн., заява відповідача про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюм Агро Інвест" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. М. Федоренко, 11/1, код ЄДРПОУ 01768594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюм Агро Інвест" (64319, Харківська область, с. Капитолівка, вул. Федоренко Маршала, 92, код ЄДРПОУ 41302225) витрати на правничу допомогу у розмірі 7031,28грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна