Ухвала від 19.10.2020 по справі 902/1018/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"19" жовтня 2020 р. Cправа № 902/1018/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О. , розглянувши без виклику представників сторін матеріали за заявою : Ладижинської міської ради Вінницької області (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, 24321)

до :Приватного підприємства "Екатерина." (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)

про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В :

16.10.2020 р. на адресу Господарського суду Вінницької області від Ладижинської міської ради Вінницької області надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення решту (тимчасового позбавлення права на відчуження майна) на об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності Приватному підприємству "Екатерина." (код ЄДРПОУ 43464049), а саме майновий комплекс будівель та споруд загальною площею 518,5 кв.м., який розташований за адресою: індекс 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Наконечного 170.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану заяву розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Розглянувши заяву заявника про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (частина 2 статті 139 ГПК України).

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В обґрунтування порушення своїх інтересів заявник зазначає: Ладижинська міська рада має намір звернутись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства Екатерина. (код ЄДРПОУ 43464049). засновником та керівником якого є гр. ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених грошових коштів.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 211066521 від 02.06.2020 р.) 29.01.2020 р. ПП Екатерина. набуло право власності на майновий комплекс будівель та споруд, який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 518,5 кв.м., шляхом передачі його до Статутного капіталу підприємства за рішенням засновника ПП Екатерина. - гр. ОСОБА_1 (акт приймання-передачі майна до Статутного капіталу ПП Екатерина б/н від 22.01.2020 року).

Заявник вказує, що з моменту реєстрації свого права на нерухоме майно ПП Екатерина. не звернулось до власника земельної ділянки за оформленням права оренди, самовільно використовує земельну ділянку без правоустановчих документів, не сплачує орендну плату чим завдає збитків місцевому бюджету.

За період з 01.02.2020 р. по 01.10.2020 р. сума безпідставно збережених коштів, які мало би заплатити до місцевого бюджету ПП Екатерина. за користування земельною ділянкою комунальної власності на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності, становить орієнтовно 102000 грн..

Підставою звернення до суду із заявою про забезпечення позову є те, що на сьогоднішній день існує реальна ймовірність того, що доки Ладижинська міська рада буде відстоювати свої порушені права в судовому процесі щодо повернення безпідставно збережених коштів вказане вище нерухоме майно, яке належить ПП Екатерина. , може бути відчужено на користь третіх осіб, що значно ускладнить чи унеможливить в подальшому виконання рішення суду та ефективний, захист порушених прав Ладижинської міської ради. Про таку можливість свідчать ряд юридичних фактів пов`язаних з переходом права власності на відповідне нерухоме майно, які відбулися протягом 2012-2020 років та підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211066521, а саме:

29.05.2012 р. на підставі рішення Липовецького районного суду від 26.04.2012 року право власності на комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 було зареєстровано за гр. ОСОБА_2 .

06.07.2012 р. даний майновий комплекс за договором дарування був відчужений громадянином ОСОБА_2 . Товариству з обмеженою відповідальністю Антей-Агро-4 (код ЄДРГІОУ 34243826), власником та засновником якого, згідно відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

11.10.2012 р. ТОВ Антей-Агро-4 відчужує даний комплекс будівель та споруд гр. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу.

16.09.2014 р. гр. ОСОБА_4 відчужив майновий комплекс по АДРЕСА_1 за договором дарування дочці гр. ОСОБА_3 громадянці ОСОБА_1 . З приводу самовільного . без правоустановчих документів, використання земельної ділянки комунальної власності Ладижинська міська рада неодноразово зверталась до гр. ОСОБА_1 , як і до попередніх власників майна, але такі звернення постійно ігнорувались, внаслідок чого Ладижинська міська рада була змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. На сьогодні судова справа № 135/205/20 про повернення безпідставно збережених коштів в сумі 251424 грн за позовом Ладижинської міської ради до гр. ОСОБА_1 перебуває на розгляді в суді першої інстанції. Однак, це мало наслідком не врегулювання з боку ОСОБА_1 питання використання земельної ділянки комунальної власності, а лише в черговий раз призвело до юридичного переходу права власності на майновий комплекс будівель та споруд на новостворену юридичну особу - ПП Екатерина. засновником та керівником якого є та сама гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до даних з Державного реєстру прав на нерухоме майно (довідка № 225880413 від 28.09.2020 року) комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 є єдиним майном, що належить на праві власності ПП "Екатерина.". Заявник вважає, що існує реальна загроза того, що при вирішенні питання про повернення безпідставно збережених коштів в сумі орієнтовно 102000 грн за позовом Ладижинської міської ради до ПП Екатерина. , з метою перешкоджання стягнення таких коштів за рішенням суду, буде здійснено черговий перехід права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, що використовується в порушення чинного земельного законодавства та Ладижинська міська рада буде позбавлена гарантій виконання судового рішення у випадку задоволення її законних позовних вимог, а тому позовні вимоги Ладижинської міської ради потребують забезпечення шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд зазначає, що заявником жодним чином не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача Ладижинської міської ради Вінницької області, за захистом яких він має намір звернутись до суду.

Саме лише припущення (посилання) заявника на потенційне вчинення підготовчих дій, які направлені на накладення арешту на майно заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

З урахуванням наведеного, зважаючи на обраний заявником захід забезпечення позову, беручи до уваги те, що заявником не доведено належними засобами доказування своїх доводів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви від 07.10.2020р Ладижинської міської ради Вінницької області про забезпечення позову відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

5. Примірник ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 19.10.2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_2 )

3 - відповідачу (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)