Рішення

від 06.10.2020 по справі 915/1040/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 915/1040/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Киричук В.В.,

за участю представника відповідача - Дар`єва А.О.,

присутній: Гур`єв Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, 54055, м.Миколаїв, вул. Дзержинського, 134

до відповідача: Вознесенського міжрайонного управління водного господарства, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 251

про: стягнення 1 763 076,63 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №14/14-17/2630 від 09.09.2020)

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом № 10/10-17/1938 від 20.09.2018 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №14/14-17/2630 від 09.09.2020) до Вознесенського міжрайонного управління водного господарства про відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) в розмірі 1 763 076,63 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснював наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст.10, ч.5 ст.11 Закону України "Про атмосферне повітря" в підтвердження чого посилається на акт, складений за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та складений на його підставі припис від 29.08.2017 №11. Вказує, що на основі інформації, наданої відповідачем згідно довідки від 31.10.2017 №269, позивачем проведено розрахунки розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на загальну суму 1 763 276,63 грн. Станом на подання позовної заяви відповідачем у добровільному порядку суму збитків не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на приписи ст.ст. 13, 14, 16, 66, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 5, 20-2, 41, 67, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року №639, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.10.2018.

Відповідач у наданому до суду відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що за час проведення перевірки державний інспектор особисто не виїхав на жоден з об`єктів, де розміщено піч на твердому паливі, для проведення вимірювання з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах та складання відповідного акту. Зазначає, що державним інспектором під час застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища було невірно застосовано формули розрахунків. Пічки-грубки підприємства відповідача не входять до Переліку технологічного устаткування (установок) згідно Додатку 1 до Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та №2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна) затвердженого Наказом Державного комітету статистики України 20.10.2008 № 396 і Зареєстрованого Міністерством юстиції України 5 листопада 2008 р. за №91075/15766, та не є стаціонарними котлами чи технологічним устаткуванням для забезпечення безперебійного технологічного процесу підприємства, а використовуються лише для опалення кімнати сторожа в зимовий період. Вказує, що для перекачки води та наповнення гідромеліаративних споруд, відповідач котли не використовує. Не провівши належних інструментально-лабораторних вимірів, що є пріоритетним для визначення маси викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря та не оглянувши хоча б одну піч-грубку державний інспектор не врахував наявність на кожному з джерел забруднення колін та іскро-сажоулавлювачів, що істотно впливає на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Також ним не враховано та не застосовано у розрахунку саму конструкцію вказаних джерел викидів, які мають колодци для затримання твердих частинок (сажи), різну форму та інші інженерно технічні властивості, що впливає на склад утворення та масу викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Вказує, що застосовані формули розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря відносяться до викидів які здійснюють саме промислові енергоустановки підприємств, що пройшли державну реєстрацію та мають технічні паспорти з детальним описом потужності та складом і масою зроблених викидів, що ніяк не відноситься до пічок - грубок.

У підготовчому засіданні 24.10.2018 оголошувалась перерва до 13.11.2018.

Позивач у наданій до суду відповіді на відзив вказує, що підставою нарахування позивачем завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу. Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), а між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв`язок. У зв`язку з відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та на підставі пп.2.7.1 Методики розраховано розмір відшкодування збитків та було проведено розрахунковим методом без інструментально-лабораторних досліджень. Зазначає, що оскільки у підприємства немає ніякої документації, в якій зафіксовано характеристики джерела викиду, а саме звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічних регламентів виробництва, режимних карт роботи паливовикористовувального обладнання, питомих викидів (показників емісії), даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2ТП (повітря), а інструментально-лабораторні вимірювання не проводилися (неопалювальний сезон), то використали методику для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин - Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами . Том.1. Донецьк, 2004р. Зазначає, що пічка-грубка є установкою, в якій відбувається горіння палива (вугілля) з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря та являється стаціонарним джерелом викиду забруднюючих речовин. Застосовані в розрахунку формули викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відносяться до всіх стаціонарних джерел викидів (п.1.2 Методики), не зважаючи на те чи джерело викиду саморобне чи промислово виготовлене .

Відповідач у наданих до суду запереченнях на відповідь на відзив вказує, що позивач не вірно застосовує понятійну термінологію та визначення паливовикористовуюче обладнання називаючи його стаціонарним джерелом забруднення атмосфери , застосовуючи при цьому Методику та Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, оскільки пічки-грубки не є складовою підприємства, цеха, та не являється агрегатом, установкою та іншим нерухомим об`єктом. Вказує, що пічне опалення, яке встановлене у приміщенні насосних станцій, не є невід`ємними виробничими засобами господарської діяльності та встановлено для обігріву обслуговуючого персоналу, а діяльність Управління не пов`язана із шкідливими викидами в атмосферне повітря. Зазначає що Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами Том.1. Донецьк, 2004р., не можливо застосовувати до об`єкту перевірки пічки-грубки .

У підготовчому засіданні 13.11.2018 оголошувалась перерва до 30.11.2018.

29.11.2018 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав пояснення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні на 18 грудня 2018 року о 10 год. 00 хв.

10 грудня 2018 року відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заперечення на відповідь позивача.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/1040/18 призначене на "18" грудня 2018 року, о 10 год. 00 хв.- не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2018 призначено підготовче засідання на "27" грудня 2018 року об 11 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 13.11.2018 оголошувалась перерва до 08.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.01.2019 зупинено провадження у справі №915/1040/18 до набрання законної силb судовим рішенням у справі №826/3820/18.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2020, у зв`язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (за змінами та доповненнями) відкладено підготовче засідання без визначення дати судового засідання, ухвалено провести підготовче засідання у справі №915/1040/18 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" та про дату та час підготовчого засідання у справі №915/1040/18 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.

Суддя Семенчук Н.О. у період липень-серпень 2020 року перебувала у запланованій щорічній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2020 підготовче засідання призначено на 02 вересня 2020 року.

01 вересня 2020 року відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату до визначення представництва інтересів у суді, оскільки відповідно до Наказу Державного агентства водних ресурсів України Про реорганізацію Вознесенського МУВГ від 16.06.2020 №548 Вознесенське міжрайонне управління водного господарства буде реорганізовано шляхом приєднання до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області.

Підготовче засідання призначене на 02.09.2020 було відкладене на 21.09.2020.

10.09.2020 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про зменшення позовних вимог в якій вказує, що при сумуванні дванадцяти розрахунків розміру відшкодування збитків завданих наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря сталась арифметична помилка. Загальна сума позовних вимог повинна становить 1 763 076,63 грн., замість 1 763 276,63 грн. У зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) в розмірі 1 763 076,63 грн., яка судом прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1040/18 до судового розгляду по суті на 06 жовтня 2020 року.

06 жовтня 2020 року Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про доручення другого представника у справу в якій зазначає, що Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку підпорядковані йому організації. Вказує, що такою організацією є Вознесенське міжрайонне управління водного господарства, у зв`язку з цим другим представником по цій справі направляється працівник організації Є.В.Гур`єв, який буде представляти інтереси відповідача Вознесенське міжрайонне управління водного господарства.

Суд розглянувши заяву Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про долучення 2-го представника відповідача вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно зробленого судом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 01038921 Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області є окремою юридичною особою, яка не має відокремлених підрозділів, зокрема Вознесенського міжрайонного управління водного господарства.

06 жовтня 2020 року Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з необхідністю ознайомлення зі справою та надання нових доказів.

Клопотання Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області не є стороною у справі №915/1040/18.

Вознесенське міжрайонне управління водного господарства 06.10.2020 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надало заяву в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату до визначення представництва інтересів у суді.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з урахуванням строку розгляду справи по суті (ст.195 ГПК України) та враховуючи, що судом за заявою відповідача відкладалось підготовче засідання для визначення представництва інтересів у суді, то у задоволенні клопотання слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

У період з 15.08.2017 по 28.08.2017 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області на підставі положень ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно наказу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 21.07.2017 року №57, направлення на перевірку від 14.08.2017 року №245 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Вознесенського міжрайонного управління водного господарства (а.с.21-23).

За результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - Акт) (а.с.24-35).

Відповідно до вказаного Акту виявлені порушення, а саме відповідач використовує печі опалення на твердому паливі, що використовується для опалення господарських приміщень Вознесенського міжрайонного управління водного господарства, а саме, зокрема:

- Головна насосна станція Вознесенської зрошувальної системи смт. Олександрівка Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки Вознесенської зрошувальної системи смт. Олександрівка Вознесенського району;

- Насосна станція Яструбинівської зрошувальної системи с.Прибужани Вознесенського району;

- Головна насосна станція Щербанівської зрошувальної системи с.Щербані Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки Щербанівської зрошувальної системи с. Щербані Вознесенського району;

- Головна насосна станція Білоусівської зрошувальної системи м.Вознесенськ Вознесенського району;

- Перекачуюча насосна станція Білоусівської зрошувальної системи, с.Таборівка Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки 5-6 Білоусівської зрошувальної системи с.Вознесенське Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки 7-8 Білоусівської зрошувальної системи с.Малосолоне Вознесенського району;

- База Вознесенської експлуатаційної дільниці, м.Первомайськ Первомайського району;

- Головна насосна станція Вольновської зрошувальної системи, с.Кам`яна балка Первомайського району;

- Головна насосна станція Водяно - Лоринської зрошувальної системи, с.Водяно-Лорино Єланецького району, які здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин без отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

Зазначений акт підписано уповноваженою особою відповідача (виконуючим обов`язки начальника Вознесенського МУВГ) без зауважень.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього середовища надано Припис №11 від 29.2017. Згідно припису, зокрема, зобов`язано відповідача у десятиденний термін розробити план організаційно - технічних заходів з усунення виявлених недоліків; - до 01.12.2017 провести інвентаризацію джерел що здійснюють викиди в атмосферне повітря на об`єктах, що знаходяться в користуванні управління та отримати дозвіл на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єктах, що знаходяться в користуванні Управління, а саме, зокрема:

- Головна насосна станція Вознесенської зрошувальної системи смт. Олександрівка Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки Вознесенської зрошувальної системи смт. Олександрівка Вознесенського району;

- Насосна станція Яструбинівської зрошувальної системи с.Прибужани Вознесенського району;

- Головна насосна станція Щербанівської зрошувальної системи с.Щербані Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки Щербанівської зрошувальної системи с. Щербані Вознесенського району;

- Головна насосна станція Білоусівської зрошувальної системи м.Вознесенськ Вознесенського району;

- Перекачуюча насосна станція Білоусівської зрошувальної системи, с.Таборівка Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки 5-6 Білоусівської зрошувальної системи с.Вознесенське Вознесенського району;

- Насосна станція підкачки 7-8 Білоусівської зрошувальної системи с.Малосолоне Вознесенського району;

- База Вознесенської експлуатаційної дільниці, м.Первомайськ Первомайського району;

- Головна насосна станція Вольновської зрошувальної системи, с.Кам`яна балка Первомайського району;

- Головна насосна станція Водяно - Лоринської зрошувальної системи, с.Водяно-Лорино Єланецького району та отримати дозвіл на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.36-38).

Припис прийнято до виконання т.в.о. начальника управління Довженко І.П. без зауважень, про що на підписі міститься підпис зазначеної особи.

Також, позивачем складено протокол №001236 від 29.08.2017 про те, що Довженко Іван Петрович , який працює на посаді в.о. начальника Вознесенського міжрайонного управління водного господарства, здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тим що 21.08.2017 при проведенні перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Вознесенським МУВГ, встановлено факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на здійснення викидів, а саме: печі для опалення на об`єктах насосних станцій що підпорядковані управлінню, що є порушенням ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря (а.с.40).

Вказаний протокол підписано Довженко І.П. без зауважень.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №24 від 04.09.2017 Довженко Івана Петровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн., який сплачено у добровільному порядку 06.09.2017, про що свідчить квитанція №0.0.842672333.1 (а.с.41,42).

Державною екологічною інспекцією, за результатами перевірки, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 та на підставі наданої відповідачем довідки від 31.10.2017 №269 (а.с.39), здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) підприємством - Вознесенське міжрайонне управління водного господарства.

Позивач у позовній заяві зазначає, що загальна сума збитків, заподіяна державі, складає 1 763 076,63 грн. з яких:

- загальна сума збитків по Головній насосній станції Вознесенської зрошувальної системи складає 156 400,74 грн. (а.с.59,60);

- загальна сума збитків по насосній станції підкачки Вознесенської зрошувальної системи складає 245 107,17 грн. (а.с.61,62);

- загальна сума збитків по насосній станції Яструбинівської зрошувальної системи складає 116 012,94 грн. (а.с.43,44);

- загальна сума збитків по головній насосній станції Щербанівської зрошувальної системи складає 119 782,54 грн. (а.с.49,50);

- загальна сума збитків по насосній станції підкачки Щербанівської зрошувальної системи складає 203 680,59 грн. (а.с.45,46);

- загальна сума збитків по головній насосній станції Білоусівської зрошувальної системи складає 111 089,77 грн. (а.с.55,56);

- загальна сума збитків по перекачувальній насосній станції Білоусівської зрошувальної системи складає 203 877,11 грн. (а.с.57,58);

- загальна сума збитків по насосній станції підкачки 5-6 Білоусівської зрошувальної системи складає 91 932,27 грн. (а.с.63,64);

- загальна сума збитків по насосній станції підкачки 7-8 Білоусівської зрошувальної системи складає 123 956,65 грн. (а.с.53,54);

- загальна сума збитків по базі Вознесенської експлуатаційної дільниці, складає 96 069,84 грн. (а.с.47,48);

- загальна сума збитків по головній насосній станції Вольновської зрошувальної системи складає 133 146,96 грн. (а.с.65,66);

- загальна сума збитків по головній насосній станція Водяно - Лоринської зрошувальної системи складає 162 020,05 грн. (а.с.51,52).

Розмір збитків розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064 (далі - Методика).

Позивач, з метою відшкодування відповідачем збитків заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства, направляв на адресу відповідача листи від 28.02.2018 №02/02-05/421, №02/02-05/422, 02/02-05/423, №02/02-05/424, №02/02-05/425, №02/02-05/426, №02/02-05/427, №02/02-05/428, №02/02-05/429, 02/02-05/430, №02/02-05/431, №02/02-05/432 з пропозиціє добровільно відшкодувати завдання збитки (а.с.69-80).

Відповідач відповіді на вказані листи не надав, заподіяні державі збитки не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з даним позов про стягнення коштів.

Так, згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У відповідності до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (із змінами) (далі - Положення), державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за №1347/20085 (яке діяло під час проведення планової перевірки), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно п.4 Положення, Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Інспекція, зокрема, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням (пп. 4 ч. 2, ч. 3 розділу II Положення).

Таким чином, саме Інспекція є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що, підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

У відповідності до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. (ст.ст.33-34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064 (надалі - Методика), чинною на дату здійснення розрахунку та направлення вимоги.

У відповідності до п.2.1.2 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються також викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Таким чином, відсутність перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, не звільняє останнього від відповідальності за встановлене перевіркою порушення, що полягає в експлуатації джерел викидів та здійснення викидів без відповідного на те дозволу, та є підставою для розрахунку збитків згідно наведеної вище Методики.

Згідно пункту 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб`єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Згідно наданих позивачем розрахунків, розрахунок розміру збитків проведено згідно з п.4.1. Методики, якою передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Збитки розраховано за формулою 12 Методики

З = M1 х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, де З - розмір збитків, грн; M1 -маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховано як сума розміру збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Розрахунок маси наднормативного викиду (M1) у тонах державним інспектором виконано за формулою (1) Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (далі-Збірник).

Відповідач вказує, що позивачем невірно застосовано формулу розрахунків збитків та частини коефіцієнтів, що стало підставою для невірного нарахування збитків, зокрема відповідач не погоджується із використанням Збірника для визначення маси наднормативного викиду.

Так, вказаним Збірником передбачено, що найвищий пріоритет має визначення валового викиду забруднюючої речовини шляхом постійних вимірювань з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах і тільки при відсутності такої можливості валовий викид визначається на основі розрахунку показника емісії забруднюючої речовини.

У відповідності до п.3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викидузабруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

У пункті 2.7.1 Методики зазначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем використовувався розрахунковий метод визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин, що відповідає наведеному вище пункту 2.7.1 Методики та характеру виявленого порушення.

Так, Згідно матеріалів справи, під час перевірки, у відповідача була відсутня документація, в якій зафіксовано характеристики джерел викидів, а саме, звіт про інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічних регламентів виробництва, режимних карт роботи паливовикористовувального обладнання, питомих викидів (показників емісії), даних державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), що також не спростовано відповідачем. Крім того, державний інспектор на час проведення перевірки був позбавлений можливості проведення інструментально-лабораторних вимірювань у зв`язку з закінченням опалювального сезону, що також зумовило відсутність необхідності у безпосередньому виїзді інспектора на об`єкти Управління для проведення вимірювань.

У зв`язку з відсутністю можливості здійснення розрахунку маси наднормативного викидузабруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів, які здійснювалися без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, державний інспектор застосувавв засіб розрахунку ? за методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди, а саме методику для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин, наведену у Збірнику.

Також, відповідач не погоджується із визначенням в розрахунку збитків коефіцієнтів Кт та Кзі., оскільки усі джерела шкідливих викидів територіально розмішені на насосних станціях, які знаходяться за містом чи іншим населеним пунктом на відстані від 10 до 30 км, а Методика не наводить приклади розрахунку даних коефіцієнтів за межами населених пунктів та не зазначає коефіцієнти чи постійні складові для розрахунку за межами міста.

Відповідно до п.4.3 Методики, Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості та залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:

Кт =Кнас х Кф ,

де Кнас ? коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1;

Кф ? коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2.

У розрахунку збитків застосовано коефіцієнт Кнас = 1 згідно додатку 1 до Методики, з якого обрано значення коефіцієнта одиниця, виходячи з того, що чисельність населення складає до 100 тисяч чоловік.

Відпоідно до інформації з офіційного сайту Головного управління статистики у Миколаївській області, чисельність населення Вознесенського району менше 100 тисяч чоловік.

Таким чином, значення Кнас позивачем обрано вірно.

Коефіцієнт Кф позивачем застосовано згідно додатку № 2 до Методики, обрано значення коефіцієнта 1, виходячи з того, що всі населені пункти Вознесенського району відносяться до організаційно-господарських та культурно-побутових центрів місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села. Отже, значення коефіцієнту Кф позивачем обрано вірно.

Щодо коефіцієнту Кз , то, згідно п. 4.4 Методики, це коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною, та визначається за формулою

Кзі = (ро)Вi /ГДКСДi,

де (ро)Вi ? середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/куб.м;

ГДКСДi ? середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/куб.м.

У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К приймається рівним одиниці.

Позивачем, у відповідності до указаного вище пункту Методики, застосовано коефіцієнт Кзі =1 ? так як за місцями розташування об`єктів Управління відповідні інструментальні вимірювання не виконуються.

Враховуючи викладене, доводи відповідача судом відхиляються.

Пунктом е ст.41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до п є ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Згідно ч.4 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розмір збитків завданих державі, розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, становить 1 763 076,63 грн.

Підставою нарахування позивачем завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу .

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) наявність шкоди;

б) протиправна поведінка заподіювача шкоди;

в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

г) вина.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 Цивільного Кодексу України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст.1166 Цивільного Кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 763 076,63 грн . , завданих навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача, що застосована державним інспектором формула розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря відносяться до викидів, які здійснюють саме промислові енергоустановки підприємств, що пройшли державну реєстрацію та мають технічні паспорти з детальним описом потужності та складом і масою зроблених викидів, тоді як установки (пічки-грубки) відповідача є саморобними та не відносяться до промислово виготовлених стаціонарних котлів, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно п. 1.5 Методики:

викид ? надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

джерело викиду забруднюючих речовин ? об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин;

джерело утворення забруднюючих речовин ? об`єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин;

забруднююча речовина ? речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я тастан навколишнього природного середовища.

Поняття стаціонарного джерела забруднення атмосфери наведене в п. 1.15.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597 (далі ? Інструкція), згідно якого це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Джерело забруднення атмосфери, відповідно до Інструкції, визначене як об`єкт, з якого поширюється забруднююча речовина.

У відповідності до п.2.1.2 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пічки-грубки (пічне опалення) - це стаціонарні джерела викидів, оскільки зберігають свої просторові координати протягом певного часу і здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Пічка-грубка є установкою, в якій відбувається горіння палива (вугілля) з викидом забруднюючих речовин в атмосферу, і яка є стаціонарним джерелом викиду забруднюючих речовин. Застосовані в розрахунку формули викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відносяться до всіх стаціонарних джерел викидів (п. 1.2 Методики), не зважаючи на те чи є це джерело "саморобним" або "промислово виготовленим".

Заперечення відповідача, що пічки-грубки не відносяться до Переліку технологічного устаткування (установок) ? судом відхиляються, оскільки на час проведення перевірки на підприємстві не була проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , не було визначено до якої з трьох груп (1, 2, 3) за ступенем впливу на забруднення атмосферного повітря належить підприємство. Крім того, статистичний звіт 2-ТП застосовується тільки до підприємств першої та другої групи, а Перелік технологічного устаткування (установок), згідно додатку № 1 до Інструкції, використовується лише під час складання цього звіту.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За результатами дослідження наданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Вознесенського міжрайонного управління водного господарства (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 251, код ЄДРПОУ 05430320) на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (54055, м.Миколаїв, вул.Дзержинського, 134, код ЄДРПОУ 37992292) кошти у сумі 1 763 076,63 грн. на відшкодування збитків, за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

3. Стягнути з Вознесенського міжрайонного управління водного господарства (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 251, код ЄДРПОУ 05430320) на користь Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (54055, м.Миколаїв, вул.Дзержинського, 134, код ЄДРПОУ 37992292, р/р35218036081032 в Держказначейській службі України м.Київ, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 820172) 26 446,15 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 06.10.2020, повний текст рішення складено та підписано суддею 16.10.2020.

Суддя Н.О. Семенчук