Ухвала

від 13.10.2020 по справі 915/397/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

13 жовтня 2020 року Справа № 915/397/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

представник позивача (стягувача) не з`явився,

за участю представника відповідача (боржника, заявника) - Чабанюк В.С.

розглянувши заяву №б/н від 30.09.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг", 81643, Львівська область, Миколаївський район, с.Криниця; поштова адреса: 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільника, вул.Шептицького, 19А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс", 54010, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, буд.17, кв.13

про: стягнення 175 000,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.07.2020)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 20.03.2020 в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" заборгованість у розмірі 175 000,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких:

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки мінеральних добрив №6/18 від 08.02.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у справі №915/397/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг" суму основного боргу у розмірі 175 000,00 грн та 1 312,50 грн судового збору.

30.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 30.09.2020 в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 строком до 23 травня 2021 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що ТОВ "Експо-Люкс" не ухиляється від виконання власних зобов`язань перед позивачем та намагається погасити заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг", в тому числі й після відкриття провадження у справі, про що свідчить сплата значної частини (36%) заборгованості у сумі 100 748,24 грн. станом на 21.07.2020, внаслідок чого позивач звернувся із відповідною заявою про зменшення розміру позовних вимог. Вказує, що характер діяльності підприємства, що обумовив виникнення заборгованості перед позивачем, являє собою торгівлю насінням та мінеральними добривами, які використовуються в сільському господарстві. Зокрема, предметом позову в даній справі було здійснення розрахунків за поставлені мінеральні добрива, які в подальшому поставляються сільськогосподарським виробникам. Сезонний характер сільськогосподарських робіт впливає на те, що прибуток відповідача залежить від сезону (зазвичай це весна та осінь) а також залежить від прибутковості (врожайності) сільськосподарських підприємств-покупців такої продукції. Незадоволені результати діяльності аграріїв-покупців добрив порушили плани ТОВ "Експо-Люкс" з завчасного повного погашення заборгованості перед позивачем, оскільки мали результатом суттєве скорочення обсягів продаж. Зазначає, що Фінансова річна звітність ТОВ "Експо-Люкс" за 2019 рік вказує на наявність на кінець 2019 року дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги у сумі 318,1 тис, грн., кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги на суму 149,5 тис. грн., короткострокові кредити банків - 306 тис. грн., чистий прибуток Відповідача за 2019 рік - 81,8 тис. грн. Станом на 22.09.2020 року дебіторська заборгованість перед Відповідачем інших покупців складає 262 529,8 грн., при цьому Відповідач з об`єктивних причин (незадовільний врожай осені 2020 року) позбавлений можливості впливати на своєчасність таких розрахунків та очікує їх повного погашення в наступному сільськогосподарському сезоні (весна 2021 року).Станом на 29.09.2020 року кредиторська заборгованість ТОВ "Експо-Люкс" складає 1 237 944,75 грн., яка майже в 6 разів перевищує суму дебіторської заборгованості.Відповідно до довідки регіонального відділення AT "ОТП Банк" в м. Миколаєві №400-3/815-БТ від 28.09.2020 загальні залишки на рахунках ТОВ "Експо-Люкс" складали 17 851,31 грн. При цьому станом на 28.09.2020 заборгованість підприємства по кредитам перед згаданим банком згідно договору про надання банківської послуги "Овердрафт" від 29.05,2018 склала 240 148,69 грн. (сума овердрафту) та 2 727,21 грн. (сума відсотків по овердрафту). Вказує, що для забезпечення подальшого провадження господарської діяльності Відповідач вимушений регулярно сплачувати орендні платежі та заробітну плату. Таким чином, окрім обов`язків з погашення кредиторської заборгованості, заборгованості за банківським кредитом та її обслуговування, ТОВ "Експо-Люкс" додатково зобов`язано здійснювати регулярні щомісячні виплати на загальну суму 49 460,00 грн. для забезпечення діяльності підприємства (оренда приміщень та виплата зарплат співробітникам).Викладені обставини обумовлюють тяжкий фінансовий стан Відповідача, який не дозволяє йому на даний час повністю погасити заборгованість перед Позивачем. В зв`язку з викладеним Відповідач розраховує внаслідок подальшого здійснення власної господарської діяльності повністю оплатити заборгованості перед ТОВ "Торговий Дім Лемберг" не пізніше кінця травня 2021 року, в іншому випадку, з огляду на фінансовий стан Відповідача, негайне виконання рішення суду призведе до фінансової неплатоспроможності Відповідача, та зупинення його господарської діяльності без фактичного погашення боргу перед Позивачем.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 13.10.2020 року.

12.10.2020 стягувач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення в яких просить суд відмовити боржнику у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №915/397/20 та зазначає, що відповідач вказує на погодні фактори та наслідки сезонного характеру діяльності у 2020 році як причину незадовільних результатів діяльності ТОВ Експо-Люкс . Дана обставина не може братись до уваги, оскільки, заборгованість Відповідача триває з 2018 року і Відповідач мав достатньо часу для оплати заборгованості у повному обсязі. Посуха, дощі - звичне явище для сільськогосподарських підприємств, кожного року аграрії стикаються з різними погодними умовами, проте, Відповідач не надав доказів, які б підтверджували винятковість погодних умов, наявність форс- мажору протягом цих 3 (трьох) років, що призвело до неможливості виконання взятих на себе зобов`язань у повному обсязі. Відповідач вказує на фінансовий стан підприємства та наявність витрат у зв`язку з господарською діяльністю як на ще одну обставину відстрочення виконання Рішення. Витрати Товариства щодо сплати оренди офісу, складу, заробітної плати, кредитної заборгованості - є постійна та звична стаття витрат для здійснення господарської діяльності, і не можуть розглядатись як виняткова обставина. Зазначає, що Позивач також несе постійні витрати для ведення своєї господарської діяльності, включаючи, сплату за оренду офісного та складських приміщень, заробітну плату працівників, сплату необхідних податків і зборів, закупівлю продукції. А також має місце наявність неотриманого прибутку у зв`язку з наявною заборгованістю контрагентів Позивача, включаючи, ТОВ Експо-Люкс . Окрім того, стягувач звертає увагу на те, що Позивач у своїх вимогах до Відповідача просив про стягнення лише основної суми заборгованості, не нараховувавши пені, інфляції, штрафу, витрат на правову допомогу, а отже, сума до виконання згідно Рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/397/20 не є надмірною та недобросовісною. Відповідач вказує, що очікує повного погашення в наступному сільськогосподарському сезоні (весна 2021). Проте, весна для сільськогосподарських підприємств є періодом посівів, отже, нових витрат, тому, на думку Позивача, надання відстрочення виконання Рішення суду до кінця травня 2021 року унеможливить виконання Рішення суду загалом.

Стягувач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, 12.10.2020 року до суду від стягувача надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника, враховуючи надане заперечення на заяву.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відстрочення виконання рішення суду та письмові докази, заслухавши пояснення представника боржника, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У частині 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п.7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Поряд з тим, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на підтвердження скрутного фінансового становища надано копію Фінансової звітності, відповідно до якої баланс ТОВ "Експо-Люкс" на 31.12.2019 року становить: дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 318,1 тис. грн.; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 1649,5 тис. грн., короткострокові кредити банків - 306,0 тис.грн., чистий прибуток за 2019 рік - 81,8 тис. грн (а.с. 216).

Відповідачем надано довідку відповідно до якої станом на 22.09.2020 року дебіторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" складає 262 529,80 грн (а.с. 218) та довідку відповідно до якої станом на 29.09.2020 року кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" складає 1 237 944,75 грн (а.с. 219).

Відповідно до інформації Акціонерного товариства "ОТП Банк", викладеної в листі №400-3/815-БТ (а.с. 220), станом на початок дня 28.09.2020 року доступні залишки коштів ТОВ "Експо-Люкс" становлять 17 851,31 грн, станом на 28.09.2020 року заборгованість по кредитам отриманим в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" становить: ліміт овердрафту - 258 000,00 грн; сума овердрафту - 240 148,69 грн; сума відсотків по овердрафту - 2 727,21 грн.

Також відповідачем надано: копію Договору №3 від 01.03.2020 року найму (оренди) нежитлового об`єкту, укладеного між відповідачем як орендарем та Приватним підприємством "БІЗНЕС ЦЕНТР "VІТАНО" як орендодавцем (а.с. 221-223), з копією акту приймання-передачі нежитлових приміщень до вказаного договору (а.с. 224); копію Договору №4 від 01.03.2020 року найму (оренди) нежитлових приміщень, укладеного між відповідачем як орендарем та Приватним підприємством "БІЗНЕС ЦЕНТР "VІТАНО" як орендодавцем (а.с. 225-226), з копією акту приймання-передачі нежитлових приміщень до вказаного договору (а.с. 227); копії платіжних доручень про сплату за оренду приміщення (а.с. 228-234); копію штатного розкладу станом на 25.09.2020 року (а.с. 235); копії податкових документів.

Заява боржника про відстрочку виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначено вище, відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, тощо.

Отже, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Заявник не надав доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, що в розумінні ст. 331 ГПК України могло би бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, відповідач посилається на обставини неможливості погашення боргу через тяжке фінансове становище, в той же час, ним окрім посилань на сподівання внаслідок власної господарської діяльності повністю оплатити заборгованість перед позивачем не пізніше кінця травня 2021 року, не надано доказів наявності в майбутньому реальної можливості виконання рішення суду у зазначений строк відстрочення - до 23.05.2021 року, що порушує майнові інтереси кредитора та баланс інтересів сторін.

Посилання відповідача на те, що відстрочення виконання рішення дасть можливість відповідачу виконати рішення суду не є достатнім аргументом корисності цієї ситуації для позивача, відповідач не надав суду жодного доказу, яким чином судове рішення у повній сумі буде виконано, якщо сам відповідач стверджує про відсутність у нього коштів на проведення розрахунків. Відтак, ці доводи не можуть бути обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочки виконання судового рішення.

Згідно ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відсутність прибутку товариства становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної, політичної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, який уклав з ним цей договір.

Між тим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін. Відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести також і до порушення майнових інтересів позивача, як учасника господарських відносин, який виконав договірні зобов`язання, оскільки він не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами в період такого відстрочення та може понести збитки від знецінення присуджених на його користь грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, тощо.

Відповідачем не доведено наявність обґрунтованих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, які в розумінні ст. 331 ГПК України можуть бути підставою відстрочення виконання судового рішення. При цьому, відсутність прибутку товариства становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної, політичної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, який уклав з ним цей договір.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви б/н від 30.09.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 915/397/20.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви №б/н від 30.09.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" про відстрочення виконання судового рішення у справі №915/397/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст. 255 ГПК України.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 19.10.2020

Суддя Н.О. Семенчук