Постанова

від 23.12.2020 по справі 915/397/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/397/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від ОСОБА_1 : не з`явився;

від СТОВ Надія : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 13 жовтня 2020 року (повний текст складено 19.10.2020р.)

по справі № 915/397/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Лемберг»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс»

про стягнення 175 000,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.07.2020р.), -

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,

час та місце винесення ухвали: 13.10.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.12.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Лемберг» позивач, ТОВ Торговий дім Лемберг ) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" (відповідач, ТОВ Експо-Люкс ) заборгованість у розмірі 175 000,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки мінеральних добрив від 08.02.2018р. №6/18 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020р. у справі №915/397/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Лемберг" суму основного боргу у розмірі 175 000,00 грн. та 1 312,50 грн. судового збору.

30.09.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 строком до 23 травня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020р. у справі №915/397/20 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Люкс" про відстрочення виконання судового рішення у справі №915/397/20 відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, а також боржником не надано доказів, які б підтвердили обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції від 13.10.2020р. у даній справі скасувати та ухвалити нову, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Лемберг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» строком до 23 травня 2021 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те що, при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам заяві про відстрочення виконання судового рішення.

Зокрема, заявник зазначає, що ТОВ "Експо-Люкс" протягом тривалого часу знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що обумовлене характером діяльності підприємства, а саме: реалізацією насіння та мінерального добрива, які використовуються в сільському господарстві. При цьому, підприємство несе збитки, з огляду на наслідки погодних факторів та сезонного фактору, що призвело до скорочення обсягів продаж, у зв`язку із незадовільними результатами діяльності аграріїв-покупців добрив.

Апелянт посилається на фінансову звітність ТОВ "Експо-Люкс" за 2019 рік, згідно з якою на кінець 2019 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги склала 318,1 тис, грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги становить 149,5 тис. грн., короткострокові кредити банків - 306 тис. грн., чистий прибуток відповідача за 2019 рік - 81,8 тис. грн. Станом на 22.09.2020 року дебіторська заборгованість перед відповідачем інших покупців складає 262 529,8 грн.

Відповідач наполягає на тому, що станом на 29.09.2020 року кредиторська заборгованість ТОВ "Експо-Люкс" складає 1 237 944,75 грн., яка майже в 6 разів перевищує суму дебіторської заборгованості. Відповідно до довідки регіонального відділення AT "ОТП Банк" в м. Миколаєві №400-3/815-БТ від 28.09.2020р. загальні залишки на рахунках ТОВ "Експо-Люкс" складали 17 851,31 грн. Водночас, станом на 28.09.2020р. заборгованість підприємства по кредитам перед згаданим банком згідно договору про надання банківської послуги "Овердрафт" від 29.05.2018р. склала 240 148,69 грн. (сума овердрафту) та 2 727,21 грн. (сума відсотків по овердрафту).

Разом з тим, апелянт звертає увагу, що ТОВ "Експо-Люкс" не ухиляється від виконання власних зобов`язань перед позивачем та намагається погасити свою заборгованість перед останнім, про що свідчить сплата значної частини (36%) заборгованості у сумі 100 748,24 грн. станом на 21.07.2020р.

В зв`язку з викладеним відповідач розраховує внаслідок подальшого здійснення власної господарської діяльності повністю оплатити заборгованості перед ТОВ "Торговий дім Лемберг" не пізніше кінця травня 2021 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020р. у справі №915/397/20, призначено справу до розгляду на 23.12.2020р.

30.11.2020р. до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Лемберг» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апелянта та просить залишити ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020 у справі №915/397/20 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Експо-Люкс - без задоволення.

Також, 30.11.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без представника ТОВ "Торговий дім Лемберг", що було враховано колегією суддів у судовому засіданні 23.12.2020р.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою; враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, що від учасників справи до суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату та те, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

У судовому засіданні 23.12.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» , вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За приписами п.7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положення ч.3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події. Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Положеннями ч.5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв`язку з чим, суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Для вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судом з`ясовано, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що кредиторська заборгованість відповідача за товари, роботи, послуги - 1649,5 тис. грн., короткострокові кредити банків - 306,0 тис. грн. При цьому, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становить 318,1 тис. грн. Вказане вбачається з фінансової звітності ТОВ «Експо-Люкс» станом на 31.12.2019 року (а.с. 216).

Відповідачем надано довідку відповідно до якої станом на 22.09.2020 року дебіторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» складає 262 529,80 грн (а.с. 218) та довідку відповідно до якої станом на 29.09.2020 року кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» складає 1 237 944,75 грн (а.с. 219).

Відповідно до інформації Акціонерного товариства «ОТП Банк» , викладеної в листі №400-3/815-БТ (а.с. 220), станом на початок дня 28.09.2020 року доступні залишки коштів ТОВ «Експо-Люкс» становлять 17 851,31 грн., станом на 28.09.2020 року заборгованість по кредитам отриманим в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» становить: ліміт овердрафту - 258 000,00 грн.; сума овердрафту - 240 148,69 грн.; сума відсотків по овердрафту - 2 727,21 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що отримавши прибуток за 2019 рік у розмірі 81,8 тис. грн., відповідач погасив заборгованість позивачу у сумі 100 748,24 грн., що не заперечується ТОВ «Торговий дім Лемберг» .

Отже, боржником вживаються заходи для зменшення заборгованості перед позивачем, на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020р. у справі №915/397/20. Тобто, боржник виконує рішення суду, що дозволяє стягувачу отримати свої кошти та водночас не призводить до можливих негативних наслідків для підприємства боржника, що в подальшому могло б слугувати підставою для неможливості повного виконання рішення у цій справі.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки ступінь виконання заявником рішення у даній справі впливає в свою чергу і на фінансове становище позивача (стягувача).

З огляду на вказане, апеляційна колегія враховує негативні наслідки для боржника при примусовому виконанні рішення суду (банкрутство, тощо) і, відповідно, для стягувача (закриття виконавчого провадження за відсутності майна, коштів відповідача тощо); матеріальні інтереси обох сторін; їх фінансовий стан; а також можливість боржника виконати судове рішення при наданні розстрочки.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника тощо (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ( Корнілов та інші проти України , заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі Крапівницький та інші проти України , заява №60858/00).

Відтак, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо і фінансового стану боржника, яких у матеріалах справи не міститься.

При наданні правової оцінки ухвали суду, апеляційним судом враховано висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі №916/190/18, що відстрочення або розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.

Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення (позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019р.).

Обставини, з якими закон пов`язує можливість надання розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи (позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 917/138/16 від 15.06.2018р.).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 строком до 23 травня 2021 року, а відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» задовольнити, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.10.2020р. у справі №915/397/20 - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/397/20 до 23 травня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Лемберг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Люкс» 2 102,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 23.12.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.