ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року Справа № 915/1967/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.,
прокурор Данилова О.Г.
від позивача: представник не з`явився
від відповідача: адвокат Кірюхін О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1
(54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 73),
в інтересах держави в особі Управління освіти Миколаївської міської ради
(54001, м.Миколаїв, вул. Інженерна, 3)
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення"
(54002, м. Миколаїв, вул. Даля, 11-А),
ВСТАНОВИВ:
СУТЬ СПОРУ: 09 вересня 2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №15.31/1-1390 вих.-19 від 06.09.2019 в інтересах держави в особі Управління освіти Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" про зобов`язання відповідача усунути перешкоди управлінню освіти Миколаївської міської ради у користуванні нежитловими приміщеннями по вул. Даля, 11-а площею 264,3 кв.м шляхом їх звільнення та повернення управлінню освіти згідно з актом прийому-передачі. Позов мотивовано безпідставним користуванням відповідачем комунальним майном - нежитловими приміщеннями по вул. Даля, 11-а площею 264,3 кв.м після припинення договору позички (безоплатного користування) № 1 від 16.01.2014.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1967/19 та визначено головуючим у справі суддю Ткаченка О.В.
Ухвалою суду від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22 жовтня 2019 року о 10:00 год.
07.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив, за змістом якого відповідач вказує, що прокурор у даній справі підміняє орган місцевого самоврядування, позиція якого в даному випадку не виражена. При цьому відповідач посилається на усталену практику Верховного Суду, за змістом якої прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
16.10.2019 до суду прокурором подано відповідь на відзив, згідно необхідність звернення з даним позовом саме прокурора обґрунтована тим, що вчинення управлінням освіти Миколаївської міської ради дій у вигляді направлення листів з вимогами щодо звільнення приміщень не призвели до позитивних результатів.
18.10.2019 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
22.10.2019 від позивача у справі - Управління освіти Миколаївської міської ради надійшла заява, за змістом якої позивач підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі, вказує, що неодноразово повідомляло відповідача, що не дає погодження на продовження строку дії договору, оскільки майно передане в користування в подальшому буде використовуватись для потреб управління освіти та просило звільнити приміщення після закінчення строку дії договору позички. Також позивач просив розглядати справу без його участі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2019 року провадження у справі № 915/1967/19 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.
Ухвалою суду від 02.07.2020 провадження у справі було поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 06 серпня 2020 року о 15:00.
04.08.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/2394/19. Зокрема, 10.12.2019 ТОВ "Коледж преси та телебачення" звернувся до суду з позовом про визнання недійсними п. 5.1. договору позички від 16.01.2014 № 1 та п.1 додаткових угод до нього від 16.01.2015 р. № 1/1, від 16.01.2016 р. № 1/2, від 16.01.2017 № 1/3, від 16.01.2018 № 1/4, від 16.01.2019 № 1/5, які стосуються встановлення строку дії договору та укладені між Управлінням освіти Миколаївської міської ради та ТОВ "Коледж преси та телебачення".
У підготовчому засіданні 06.08.2020 судом було оголошено перерву до 20.08.2020 о 13:00 для надання можливості прокурору подати обґрунтовані заперечення на клопотання відповідача.
У відповідності до наданих до суду 17.08.2020 пояснень прокурор вказує, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а подане відповідачем клопотання вважає спробою продовжити безкоштовне користування майном комунального навчального закладу з порушенням прав його учнів та затягнути судовий процес.
У підготовчому засіданні 20.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.08.2020 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 18 вересня 2020 року о 10:00.
17.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/2394/19.
Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд вважає наявною можливість об`єктивно розглянути справу та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи до набрання чинності судовим рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 915/2394/19.
Ухвалою суду від 18.09.2020 розгляд справи по суті відкладено у судовому засіданні 06 жовтня 2020 року о 09:00.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені у позові вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов; відповідач надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував з наведених у відзиві підстав, просив залишити позов прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України з огляду на відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування у даній справі.
У судовому засіданні 06.10.2020 у відповідності до ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Миколаївської міської ради від 12.12.2013 № 36/15 "Про надання дозволу на укладення договорів позички (ВН. ЗМІН. № 39/31 ВІД 25.04.14)" за результатом розгляду відповідного звернення Коледжу надано Управлінню дозвіл на укладання з Коледжем договору позички на використання нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі Управління по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв.м. (ЗОШ № 37).
На підставі зазначеного рішення між сторонами у справі укладено договір від 16.01.2014 № 1 позички (безоплатного користування) комунального майна територіальної громади міста (далі ? договір), згідно умов якого Управління (позичкодавець) передає, а Коледж (користувач) приймає в безоплатне користування нежитлові приміщення по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв.м. (об?єкт) (п. 1.1 договору).
Сторонами погоджено, що договір укладено на 1 рік, строк дії з 16.01.2014 по 16.01.2015; договір може бути пролонгований за згодою сторін (п. 5.1 договору).
У подальшому сторонами щорічно продовжувалася дія договору на 1 рік шляхом укладення додаткових угод: від 16.01.2015 № 1/1, від 16.01.2016 № 1/2, від 16.01.2017 № 1/3, від 16.01.2018 № 1/4 та від 16.01.2019 № 1/5; останньою додатковою угодою строк дії договору продовжено до 30.06.2019.
Відповідно до пункту 2.2 договору передача об`єкту в безоплатне користування не спричиняє передачу користувачеві права власності на це майно. Власником переданого майна залишається територіальна громада м. Миколаєва.
Пунктами 2.3, 5.1 договору встановлено, що користувач у 10-ти денний термін з дня отримання заяви позичкодавця про припинення договору повертає йому об`єкт на підставі акту приймання-передачі.
Згідно пункту 3.3 договору у разі його припинення користувач зобов`язаний повернути позичкодавцю об`єкт в належному стані не гіршому, ніж на час укладення договору, з урахуванням фізичного зносу, без відшкодування витрат, пов`язаних з поліпшенням його стану.
Управління освіти Миколаївської міської ради листом №883/13.01.01-04/14 від 19.03.2019 (а.с. 31) та листом №1683/13.01.01-04/14 від 22.05.2019 (а.с. 32) повідомило товариство з обмеженою відповідальністю Коледж преси та телебачення про відмову в продовженні строку дії договору позички, оскільки майно надане в користування, в подальшому буде використовуватися для потреб управління та запропоновано повернути надані в безоплатне користування нежитлові приміщення по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв. м. згідно з актом приймання-передачі, не пізніше 30.06.2019.
В подальшому управління освіти Миколаївської міської ради листом № 2135/13.01.01-07/14 від 27.06.2019 повторно звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю Коледж преси та телебачення з вимогою повернення нежитлових приміщень по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв. м. за актом приймання-передачі, не пізніше 30.06.2019 року. (а.с. 39)
Крім того, як свідчить лист першого заступника Миколаївського міського голови (а.с. 37) за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю Коледж преси та телебачення щодо укладення додаткової угоди з продовженням дії договору позички до 30.06.2020, останнього було проінформовано про відмову в укладенні додаткової угоди, оскільки майно в подальшому буде використовуватись для потреб управління освіти Миколаївської міської ради й наголошено на необхідності повернення нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Даля, 11-а, загальною площею 264,3 кв. м., позичкодавцю в порядку й строки встановлені договором.
Проте відповідачем було ігноровано законні вимоги управління освіти Миколаївської міської ради щодо звільнення нежитлових приміщень по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв. м. за актом приймання-передачі, не пізніше 30.06.2019 року, та після спливу строку договору та додаткових угод до нього продовжило безпідставно користуватись комунальним майном.
Також, як свідчать матеріали справи, Управлінням освіти Миколаївської міської ради 03.07.2019 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Коледж преси та телебачення скеровано акти приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Даля, 11-а загальною площею 264,3 кв. м., у 2-х примірниках для підписання їх представником суб`єкта господарювання та оформлення процедури повернення майна. Одночасно товариству з обмеженою відповідальністю Коледж преси та телебачення висунуто вимогу звільнення безпідставно займаних приміщень. (а.с. 41-42)
Не погоджуючись зі встановленному в договорі та додаткових угодах до нього строку надання позички строками дії договору, ТОВ Коледж преси та телебачення звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсними п. 5.1 договору позички від 16.01.2014 № 1 та п.п. 1 додаткових угод №№ 1/1-1/5 до цього договору.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2020 у справі № 915/2394/19 у задоволенні позову Коледжу відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2020 у справі № 915/2394/19 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" залишено без задоволення.
Частиною 1 статті 827 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.
Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника (ч. 1 ст. 829 ЦК України).
Частиною 2 статті 833 Цивільного кодексу України встановлено, що користувач зобов`язаний повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.
Статтею 836 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо установлено строк виконання зобов`язання, воно має бути виконано у цей строк.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених вказаним кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 327 ЦК України у комунальній власності с майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. У правд нищ майном, що с у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України. вказаним та іншими законами, відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є міська рада.
Виконавчим органом міських рад, відповідно до ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Статтею 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів міських рад належить управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад останні, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у межах затверджених нею структури і штатів створюють відділи, управління та інші виконавчі органи.
Згідно з ч. 1 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Відповідно до ст.137 ГК України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом), Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Відповідно до п. 1.1 Положення про управління освіти Миколаївської міської ради, затверджене рішенням міської ради №16/32 від 23.02.2017, управління с виконавчим органом Миколаївської міської ради.
Як свідчить надана копія свідоцтва про право власності від 03.09.2002 (а.с. 134), виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів №62 від 09.08.1992, зазначена будівля належить територіальній громаді міста в особі Миколаївської міської ради і перебуває в оперативному управлінні управління освіти виконавчого комітету Миколаївської міської ради .
Як вказано у позовній заяві, Миколаївською місцевою прокуратурою №1 було виявлено порушення законодавства при використанні комунального майна навчального закладу. Зокрема, прокурор вказує, що використання відповідачем приміщень закладу освіти неодноразово ставало об`єктом публікацій засобів масової інформації. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 66 Закону України Про освіту міські ради поряд з іншим, відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти тато.
Свої повноваження у сфері освіти органи місцевого самоврядування реалізують через утворені органи освіти.
Так, відповідно до пункту 2.1 Положення про управління освіти Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради 16/32 від 23.02.2017, реалізація повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради в галузі освіти з метою всебічного інтелектуального, фізичного, культурного та інших форм розвитку мешканців міста при навчанні в комунальних освітніх закладах, сприяння комплексному розвитку освітніх закладів інших форм власності відноситься до компетенції вищезазначеного управління.
До повноважень управління, поряд з іншим, також належить створення умов для реалізації гарантованого Конституцією України права громадян на отримання дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти (п. 3.2).
Як вказує прокурор, невжиття позивачем вичерпних заходів до звільнення відповідачем приміщень в судовому порядку унеможливлює їх використання для остаточного та повного розміщення комунального навчального закладу - Миколаївський морський ліцей імені професора М. Александрова з поглибленим вивченням іноземної мови та дисциплін за профілем Національного університету Кораблебудування (пункти 2, 10 Статуту ліцею). (інформаційна довідка від 25.10.2019 № 211 - а.с. 136)
Таким чином звернення Миколаївської місцевої прокуратури №1 до суду спрямовано на поновлення гарантованого державою права власності територіальної громади, в особі уповноважених органів, в частині використання та розпорядження комунальним майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
У ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійсненні процесуальних прав позивача.
З позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що прокурор направляв на адресу управління освіти Миколаївської міської ради лист від 05.07.2019 №(15-31) вих-19 із запитом про надання інформації в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо причин невжиття заходів щодо звільнення незаконно займаного приміщення ТОВ Коледж преси та телебачення , розташованого за адресою: вул.Даля, 11 А, площею 263,3 кв.м. в судовому порядку.
Таким чином підставою для представництва прокурором інтересів держави є бездіяльність управління освіти Миколаївської міської ради, яким не вжито вичерпних заходів до звільнення приміщень, які відповідач з липня 2019 року використовує за відсутності правових підстав.
У п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 79 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Згідно з п. 80 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Відповідно до п. 81 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано та з дотриманням вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру подано позовну заяву в інтересах держави в особі управління освіти Миколаївської міської ради, та не вбачає підстав для задоволення поданого 16.09.2020 клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, матеріалами справи доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73, 74, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" (54002, м. Миколаїв, вул. Даля, 11-А, ЄДРПОУ 20914191) усунути перешкоди управлінню освіти Миколаївської міської ради у користуванні нежитловими приміщеннями по вул. Даля, 11-а, площею 264,3 кв.м шляхом їх звільнення та повернення управлінню освіти Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул. Інженерна, 3, ЄДРПОУ 02145010) згідно з актом прийому-передачі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" (54002, м. Миколаїв, вул. Даля, 11-А, ЄДРПОУ 20914191) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Спаська, б. 28, код ЄДРПОУ 02910048, р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3561,90 грн.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020 року.
Суддя О.В. Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92255913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ткаченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні