Ухвала

від 12.03.2021 по справі 915/1967/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/1967/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2020 у справі

за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління освіти Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2020 у справі № 915/1967/19, подана 22.02.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначаються підстави оскарження судових рішень, передбачені частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1,2,3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу.

Водночас, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.

Проте касаційна скарга не містить належного обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її зміст зводиться до незгоди з оцінкою доказів судами першої та апеляційної інстанції та встановленими обставинами справи.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921,00 грн (станом на 01.01. 2019).

Предметом позову є зобов`язання вчинити певні дії, а саме звільнення та повернення Управлінню освіти Миколаївської міської ради нежитлових приміщень, тобто дві вимоги немайнового характеру.

З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що скаржник просить суд скасувати повністю постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2020.

Отже за подання касаційної скарги на рішення суду у справі № 915/1967/19 необхідно сплатити судовий збір за оскарження немайнових вимог (1 921,00 грн х 2) х 200% = 7 684 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" додало до касаційної скарги оригінал квитанції від 22.02.2021 № 0.0.2027047448.1 на підтвердження сплати 7 123, 80 грн судового збору.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" необхідно доплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 560, 20 грн судового збору за наведеними нижче реквізитами.

-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Суд визначає Товариству з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі та подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси та телебачення" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2020 у справі № 915/1967/19 залишити без руху до 01.04.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова