Рішення

від 06.10.2020 по справі 922/2712/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2712/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Онопрієнко Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям(61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: - Міністерство охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7); - Харківський національний медичний університет (61022, м. Харків, пр. Науки, 4) про внесення змін до договору за участю представників:

позивача - Онопрієнко Л.М., дов. б/н від 11.08.2020;

відповідача - Мамедова Н.Т., дов. № 7 від 04.02.2020;

3-ої особи (ХНМУ) - Карасава О.П.,ордер №1035 від23.09.2020 року;

3-ої особи (МОЗ)- не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Онопрієнко Володимир Миколайович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (далі - відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - відповідач-2), в якій просить суд внести зміни в п.1.2. та п.10.1 договору оренди 6579-Н від 26.09.2018, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Фізичною особою - підприємцем Онопрієнко Володимиром Миколайовичем виклавши їх в наступній редакції: п.1.2. майно передається в оренду з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., п.10.1. цей договір укладено строком на 7 (сім) років, що діє з 26 вересня 2018р. до 26 вересня 2025р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного суду від 04.02.2020, позов задоволено частково. Внесено зміни в п.1.2. та п.10.1 договору оренди №6579-Н від 26.09.2018 в наступній редакції: п.1.2. майно передається в оренду з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., п.10.1. цей договір укладено строком на 2 (роки) 11 (одинадцять) місяців, що діє з 26 вересня 2018 р. до 26 вересня 2021 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № 922/2712/19 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям задовольнити частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2019 скасовано, а справу Господарського суду Харківської області №922/2712/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020, для розгляду справи № 922/2712/19 визначено суддю Суслову В.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2020 призначено справу № 922/2712/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "23" липня 2020 р. о 11:30. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Міністерство охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925).

21.07.2020 позивачем до канцелярії суду подано клопотання за вх. № 16660, відповідно до якого позивач просить відкласти розгляд справи у зв`язку із хворобою його представника та приєднати до матеріалів справи докази направлення на адресу третьої особи позовної заяви з додатком.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

21.07.2020 від Міністерства охорони здоров`я України до канцелярії суду надійшло клопотання за вх. № 16739, в якому третя особа просить відкласти розгляд справи № 922/2712/19 на іншу дату. Провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Північного апеляційного господарського суду, Шостого апеляційного адміністративного суду, або іншого суду у м. Києві що може забезпечити проведення відеоконференції.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2020 клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 16660 від 21.07.2020) та клопотання третьої особи (вх. № 16739 від 21.07.2020) в частині відкладення розгляду справи задоволено; відкладено підготовче засідання на 25.08.2020 о 12:00 год. В частині клопотання третьої особи (вх.16739 від 21.07.2020) щодо проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.

20.08.2020 від Міністерства охорони здоров`я України до канцелярії суду надійшло клопотання за вх. № 19294, в якому третя особа просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Харківський медичний університет (61022, м. Харків, пр. Науки, 4). Окрім того, третьою особою заявлено клопотання щодо проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Північного апеляційного господарського суду, Шостого апеляційного адміністративного суду, або іншого суду у м. Києві що може забезпечити проведення відеоконференції.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

25.08.2020 позивачем до канцелярії суду подані пояснення за вх. № 19430, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2712/19 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на "15" вересня 2020 р. о 12:00 год.; задоволено клопотання Міністерства охорони здоров`я України за вх. № 19294 від 20.08.2020 в частині залучення третьої особи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Харківський національний медичний університет (61022, м. Харків, пр. Науки, 4).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2020 задоволено клопотання Міністерства охорони здоров`я України (вх. № 19294 від 20.08.2020) в частині проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

14.09.2020 Харківським національним медичним університетом до канцелярії суду подані письмові пояснення третьої особи за вх. № 21243 та клопотання про перенесення розгляду справи за вх. № 21230, які долучені судом до матеріалів справи.

15.09.2020 представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до канцелярії суду подані пояснення за вх. № 21333, в яких, зокрема, відповідач вказує, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області припинено як юридична особа, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником його прав та обов`язків.

Пояснення долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.09.2020 протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи (вх. № 21230), на підставі п. 3 ст. 185 України закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду справи по суті на 24.09.2020 об 11:30 год. Також роз`яснено присутнім учасникам справи, що про вирішення питання щодо заміни учасника справи його правонаступником буде постановлено ухвалу суду поза межами судового засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2020 замінено відповідача-1 у справі № 922/2712/19 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, м-н Театральний, 1; код ЄДРПОУ: 23148337) на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61024, м. Харків, м-н Театральний, 1; код ЄДРПОУ: 43023403).

17.09.2020 від Міністерства охорони здоров`я України до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання за вх. №21547.

Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.09.2020 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 06.10.2020 о 10:00 год.

В порядку ст. ст. 120-121 ГПК України учасники процесу повідомлені про дату та час наступного судового засідання.

В призначеному судовому засіданні 06.10.2020 присутній представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідача та третьої особи (ХНМУ) заперечували проти позовних вимог.

Міністерство охорони здоров`я України свого представника в судове засідання не направило.

Враховуючи право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, в тому числі брати участь в судовому засіданні, а також з огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, та приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/2712/19 за відсутності представника третьої особи (Міністерства охорони здоров`я України).

Дослідивши вищезазначені матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників процесу, а також приймаючи до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 10.06.2020, суд встановив наступне.

Позивач з 2009 року орендує у Харківського національного медичного університету частину нежитлового приміщення розташованого у підвальному приміщенні триповерхової будівлі з триповерховою надбудовою в центральній частині та двома 4-х поверховими прибудовами Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ площею 50,0 кв.м, розміщене за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, в цілях передбачених зареєстрованими видами діяльності орендаря: розміщення солярію.

21.02.2018, після закінчення терміну договору оренди №25/14 від 02.06.2014, позивач звернувся до Харківського національного медичного університету з заявою про передачу йому в оренду цього ж самого індивідуально визначеного нерухомого державного майна, але зі збільшенням площі 78,7 кв.м. з метою розміщення солярію та торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів.

На зазначене майно була відсутня заборона на передачу його в оренду, що підтверджується довідкою від 15.03.2018р №217/012 Харківського національного медичного університету, відповідно до якої начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області запропоновано передати в оренду нежитлові приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі триповерхової частини зазначеного вище нежитлового будинку, загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.

23.03.2018 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з письмовою заявою, в якій просив передати йому в оренду індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлові приміщення - приміщення зали та коридору (за технічним паспортом №11-10, 11-11, 11-34) загальною площею 85,0 кв.м., розміщені на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. строком на 7 (сім) років. Разом з заявою був наданий пакет установчих і реєстраційних документів та проект договору оренди на вищезазначені приміщення зі строком на 7 років, мета розміщення: солярій на площі 25,65 кв.м., торговельний об`єкт з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.

23.03.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області до Міністерства охорони здоров`я України направлений лист №43-1719 з проханням протягом 15 днів з дати отримання листа надати висновки про умови договору оренди вищезазначеного майна, зокрема щодо терміну оренди та напряму цільового використання державного майна, або відмову в укладенні договору оренди.

Зазначений лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отриманий Міністерством охорони здоров`я України 02.04.2018.

26.04.2018 в доповнення до заяви від 23.03.2018 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області позивачем був наданий лист погодження Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 19.04.2018 №01-04/1029-2/1347.

27.04.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області до Міністерства охорони здоров`я України (в доповнення до листа від 23.03.2018 №43-179) направлений лист №43-2639 з листом-погодження Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації №01-04/1029-2/1347 від 19.04.2018.

Зазначений лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отриманий Міністерством охорони здоров`я України 07.05.2018.

15.05.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області був отриманий лист Міністерства охорони здоров`я України від 02.05.2018 за №10.4-12/352/11110 відповідно до якого зазначено, що комісія відмовила у погодженні укладання відповідного договору оренди, у зв`язку з тим, що приміщення являється пам`яткою архітектури, але відсутнє погодження органу управління у сфері охорони культурної спадщини.

Зважаючи на те, що при направленні листа - відмови від 02.05.2018 у погодженні в укладенні договору оренди, ще не було отримано лист Регіонального відділення № 43-179 від 27.04.2018 разом із листом - погодженням Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 19.04.2018 № 01-04/1029-2/1347, Регіональне відділення вдруге звернулось до Міністерства охорони здоров`я України з проханням протягом 15 днів з дати отримання листа надати висновки про умови договору оренди вищезазначеного майна, зокрема щодо терміну оренди та напряму цільового використання державного майна, або відмову в укладенні договору оренди.

Зазначений лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отриманий МОЗ України 21.05.2018.

18.06.2018 Регіональним відділенням від Міністерства охорони здоров`я України був отриманий лист від 08.06.2018 №10.4-12/464/14370 "Щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна", яким надано згоду на укладення договору оренди на зазначені вище приміщення з метою використання - розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.; строк дії договору оренди встановити - 2 роки 11 місяців.

27.06.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було зроблено оголошення в газеті "Відомості приватизації" про намір передати майно в оренду на 2 роки 11 місяців. В оголошені була розміщена інформація, що заяви про оренду та документи приймаються протягом десяти робочих днів після опублікування оголошення.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України №1408 від 17.07.2018 "Про укладання договору оренди нерухомого майна за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6 з ФОП Онопрієнко В.М." вирішено передати в оренду ФОП Онопрієнко В.М., як єдиному заявнику, державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі 3-поверхового будинку з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-поверховими прибудовами Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, що є пам`яткою архітектури, літ. за тех. паспортом "А-3-6", інв. №10310011, загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, з метою: розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., строком на 2 (два) роки 11 місяців.

Після завершення терміну для прийняття заяв в оренду, Регіональним відділенням 16.07.2018 від Міністерства охорони здоров`я України був отриманий ще один лист від 03.07.2018 №10.4-12/503/16730 "Щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна", в якому було зазначено, що комісія вирішила частково погодити укладання договору оренди, а саме розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. строком на 1 рік, а в розміщенні солярію на площі 25,65 кв.м. вирішено відмовити у зв`язку з невідповідністю мети навчального закладу.

23.07.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області ФОП Онопрієнко В.М. були передані для підписання 3 примірники договору оренди індивідуально визначеного нерухомого державного майна: нежитлові приміщення загальною площею 85,0 кв.м., розміщені на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету зі строком оренди на 2 роки 11 місяців з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м..

Регіональним відділенням були враховані пропозиції Міністерства охорони здоров`я України, які були надіслані листом 08.06.2018 № 10.4-12/464/14370 "щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна", з умовами договору оренди, а саме з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., терміном дії договору оренди на 2 роки 11 місяців.

24.07.2018р. ФОП Онопрієнко В.М. повернув підписані 3 примірники договору до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Листом від 08.08.2018 № 1986/03-12 балансоутримувач повідомив Регіональне відділення про відсутність правових підстав для укладення договору оренди та передачі у користування орендарю нерухомого державного майна, що перебуває на балансі університету по акту приймання - передавання орендованого майна на 2 роки 11 місяців у відповідності з листом Міністерства охорони здоров`я України від 08.06.2018 № 10.4-12/464/14370, оскільки Регіональним управлінням не було взято до уваги останній лист Міністерства охорони здоров`я України від 03.07.2018 № 10.4-12/503/16730, у зв`язку з чим Балансоутримувач клопотав перед Регіональним відділенням про приведення у відповідність наданих Орендарю для підписання проектів договору оренди.

Регіональним відділенням з метою вирішення суперечностей та необхідності дотримання позиції Міністерства охорони здоров`я України від 03.07.2018 № 10.4-12/503/16730, наказ № 1725 від 27.08.2018 внесені зміни до наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 17.07.2018 № 1408 та вирішено передати в оренду державне нерухоме майно строком на 1 рік.

26.09.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області позивачу були передані для підписання 3 примірники договору оренди індивідуально визначеного нерухомого державного майна загальною площею 85,0 кв.м. зі строком оренди на 1 (один) рік.

Отже, 26.09.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Онопрієнко В.М. (орендар) був укладений та підписаний договір оренди №6579-Н, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі 3-поверхового будинку з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-поверховими прибудовами Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, що є архітектури, літ. за тех. паспортом "А-3-6", загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 11.05.2018 і становить за незалежною оцінкою 547.400,0 грн.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою: розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, відповідно до п.10.1 договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 26.09.2018 по 26.09.2019.

24.06.2019 позивач письмово звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням письмово повідомити обставини чому саме був неукладений договір оренди зі строком оренди на 7 років (згідно заяви позивача) та на 2,11 роки (згідно редакції договору, яка була передана для підписання 23.07.2018 регіональним відділенням ФДМ).

24.07.2019 позивач отримав відповідь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №43-4174 з копіями документів, в тому числі листів Міністерства охорони здоров`я України, згідно яких встановлено порушення процедури погодження умов договори оренди з боку Міністерства охорони здоров`я України та як наслідок Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області. До того ж було встановлено, що на одні і ті звернення з приводу погодити умови договору МОЗ України надало різні відповіді-погодження.

Зазначений факт став підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та законних інтересів як орендаря, в зв`язку з чим він просить внести зміни у відповідні пункти договору оренди №6579 від 26.09.2018 виклавши їх в наступній редакції: п.1.2. майно передається в оренду з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., п.10.1. цей договір укладено строком на 7 (сім) років, що діє з 26.09.2018 до 26.09.2025.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

З огляду на те, що у даній справі розглядається спір стосовно орендованого майна, що належить до державної власності, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Згідно ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам

Відповідно до ч. 6 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов`язана зареєструватись як суб`єкт підприємницької діяльності.

Статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачений порядок укладення договору оренди, що полягає у наступному:

п.1. Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

п.2. У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

ч.1 п.3. Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

ч.4 п.3. Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

п.4. Орендодавець протягом п`яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

п.8. У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Судом встановлено, що 21.02.2018, після закінчення терміну договору оренди №25/14 від 02.06.2014, позивач звернувся до Харківського національного медичного університету з заявою про передачу йому в оренду цього ж самого індивідуально визначеного нерухомого державного майна, але зі збільшенням площі 78,7 кв.м. з метою розміщення солярію та торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів.

Окрім того, судом встановлено, що 23.03.2018 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області із заявою про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого державного майна: нежитлові приміщення загальною площею 85,0 кв.м., розміщені на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, пам`ятка архітектури, за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. строком на 7 (сім) років. Разом з заявою був наданий пакет установчих і реєстраційних документів та проект договору оренди.

Після проведення процедури, встановленої статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , 26.09.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем) та ФОП Онопрієнко В.М. (орендарем) був укладений та підписаний договір оренди №6579-Н, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі 3-поверхового будинку з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-поверховими прибудовами Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, що є архітектури, літ. за тех. паспортом "А-3-6", загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 11.05.2018 і становить за незалежною оцінкою 547.400,0 грн.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою: розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, відповідно до п.10.1 договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 26.09.2018 по 26.09.2019.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач наполягає на тому, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Міністерством охорони здоров`я України не було додержано визначений ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок погодження договору оренди, вказані органи діяли не узгоджено та не послідовно, зокрема, Міністерством охорони здоров`я України, при направленні своїх висновків щодо оренди державного окремого індивідуально визначеного майна, двічі порушено п`ятнадцятиденний строк, передбачений ч. 1 п. 3 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

А отже, за твердженнями позивача, в розумінні ч. 4 п. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладення договору оренди вважається погодженим на тих умовах, які були запропоновані Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області у відповідності до заяви позивача від 23.03.2018, тобто з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. та укладенням договору оренди строком на 7 (сім) років.

Однак, проаналізувавши доводи сторін, висновки Верховного суду, а також зважаючи на те, що спір виник щодо оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, яке перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, суд дійшов висновку, що у даній справі підлягають застосуванню положення ст. 80 Закону України "Про освіту" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому, суд звертає увагу, що такого ж висновку щодо необхідності застосування до спірних відносин ст. 80 Закону України "Про освіту" дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 під час розгляду касаційної скарги на рішення у даній справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України Про освіту , до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського трава та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

За приписами ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Суд звертає увагу, що за основними висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18 (справа за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України зо Приватного підприємства "Стоміл ", до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке іще професійне училище", про визнання договору оренди недійсним та зобов`язання повернути приміщення далі; далі - постанова Верховного Суду від 12.03.2019р.), які сформовані, на підставі системного аналізу змісту норм частин 4, 6 статті 80 та частин 2, 6 статті 81 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017):

1) нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. При цьому, само собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу.

2) спростовано застосування постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 № 796, оскільки остання має підзаконний характер і має застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017), який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.

3) в порушення вимог законодавства про освіту спірне приміщення передано в оренду Підприємству для розміщення суб`єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики, тобто суто в цілях підприємницької діяльності орендаря, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, і не з метою надання безоплатних медичних послуг всім учням та педагогічним працівникам навчального закладу.

4) попереднє надання МОН України як органом, уповноваженим управляти державним майном, дозволу регіональному відділенню на передачу Підприємству в оренду спірні нежитлові приміщення з метою розміщення стоматологічної практики терміном до 3 років жодним чином не спростовує невідповідність оспорюваного договору оренди вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017 до 19.01.2019), оскільки само по собі дотримання позивачем процедури погодження договору оренди нерухомого державного майна, передбаченої статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не робить такий договір дійсним.

5) визнано необгрунтованим посилання орендаря на вчиненням останнім дій, спрямованих на виконання договору про співробітництво та шефську допомогу щодо надання послуг учням ДНЗ, укладеного між орендарем та балансоутримувачем.

Так, у своїх поясненнях від 19.08.2020 позивач, посилаючись на частину 2 пункту 8 постанови КМУ № 796 від 27.08.2010р. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності , вважає правомірним використання майна закладу освіту з метою надання послуг солярію та продажу непродовольчих товарів.

Проте, це твердження грубо суперечить висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 12.03.2019р. зазначив:

32. Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

33. В зв`язку з цим колегія суддів погоджується з доводами скаржника про безпідставність посилання апеляційного суду в обґрунтування підстав відмови в задоволенні позову на частину 2 пункту 8 постанови КМУ № 796, позаяк ця постанова має підзаконний характер і має застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017), який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.

34. Наведеним повністю спростовується висновок суду апеляційної інстанції про те, що чинним законодавством в сфері освіти дозволяється надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально- виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі (такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 07.03.2018 у справі № 904/3956/17 та від 29.03.2018 у справі №922/2648/16), тоді як Підприємство займає приміщення, які на час укладення оспорюваного договору були вільні та не використовувалися у навчально-виховному та учбовому процесі ДНЗ "Сєвєродонецьке ВПУ", а діяльність ПП "Стоміл" не порушує умови безпечної роботи навчального закладу, оскільки цей висновок апеляційного суду грунтується передусім на застосуванні норми частини 2 пункту 8 постанови КМУ №796, яка не відповідає Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017 до 19.01.2019) як правовому акті вищої юридичної сили.

Також Верховний Суд у постанові від 12.03.2019р. зазначив:

39. Отже, виходячи з системного аналізу змісту норм частин 4, б статті 80 та частин 2, 6 статті 81 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній з 28.09.2017 до 19.01.2019) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нежитлові приміщення, які становлять матеріально- технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. При цьому само собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю. .

Крім того, Верховний Суд вже застосовував до подібних правовідносин у справах №№ 905/1227/17, 905/1266/17 норму права, яка передувала редакції статті 80 Закону України Про освіту №2145, а саме - приписи ч.5 ст. 63 Закону України Про освіту №1060-ХІІ, відповідно до яких, об`єкти державних і комунальних закладів освіти не підлягають використанню не за освітнім призначенням.

Так, у своїй постанові від 27.11.2018 по справі № 905/1227/17 Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи до подібних правовідносин вказані положення Закону України Про освіту №1060-ХІІ зробила правовий висновок про те, що надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використань пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально- виховним процесом. При цьому, само собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу.

Більш того, в розрізі висновків Верховного Суду, викладених в Постанові від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, для розгляду можливості використання об`єкту та майна державних та комунальних закладів освіти, необхідні докази обов`язкової узгодженості запропонованої потенційним орендарем мети використання об`єкту освіти безпосередньо меті його створення, тобто тісної пов`язаності цієї мети використання з навчально-виховним процесом.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено те, що нежитлові приміщення загальною площею 85,0 кв.м., розміщені на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково - дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, пам`ятка архітектури, за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, що перебувають на балансі Харківського національного медичного університету, використовуються позивачем за освітнім призначенням, або виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом.

Напроти, позивач просить внести зміни до договору оренди № 6579-Н від 26.09.2018 за якими метою оренди є розміщення солярію та торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, що не відповідає п. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", у зв`язку з чим, суд вважає доводи позивача необгрунтованими.

Разом з цим, судом встановлено, що згідно офіційних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області припинене як юридична особа з 06.03.2020р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - Регіональне відділення, Орендодавець, Позивач) є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 17 Закону про оренду № 2269-ХІІ, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 26 Закону про оренду № 2269-ХІІ передбачено, що договір оренди припиняється у тому числі в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з нормою ч. 2 статті 26 Закону про оренду № 2269-ХІІ договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено: зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону про оренду вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (підпункт 4.1 пункту 4 постанови).

Таким чином, зазначена норма ч. 2 ст. 17 Закону про оренду № 2269-ХІІ застосовується без будь-яких виключень та умовностей щодо необхідності обґрунтування заяви про припинення договору оренди, а також підтвердження факту її отримання орендарем, та не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 910/3705/19 (справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коламбус Україна Смарт Грід", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Український інститут інженерно-технічних розвідувань для будівництва", про виселення з приміщення) Верховний Суд зазначив:

Крім цього, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору.

Отже, Закон визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах без проведення конкурсу. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.

Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.

Такі висновки Верховного Суду, сформовані у подібних правовідносинах та викладені у відповідних Постановах, в тому числі по справам №№ 920/960/18, 906/745/18, 905/713/16.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 03.10.2019р. № 20-03-02-02443 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях повідомило Позивача, що 26.09.2019р. закінчився термін дії договору № 6579-Н|ВІд 26.09.2018р. При цьому, відповідач наголосив, що на новий строк зазначений договір продовженим бути не може, у зв`язку з цим вимагав повернути Майно.

Про факт відправки заяви Регіонального відділення від 03.10.2019р. № 20-03-02-02443 на адресу Позивача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.10.2019р., відповідно до якого зазначену заяву отримано Позивачем особисто 16.10.2019р.

Отже, враховуючи вказані норми чинного законодавства, а також умови договору оренди № 6579-Н від 26.09.2018р. та виходячи з того, що припинення договору відбулось у чіткій відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону про оренду № 2269-ХІІ, тобто Позивача було належним чином повідомлено про припинення договору у зв`язку з закінченням його строку дії та відсутністю наміру продовжувати договір оренди на новий термін, суд приходить до висновку, що договір оренди № 6579-Н від 26.09.2018р. припинив свою дію 26.09.2019р., в силу закінчення строку, на який його було укладено, що позбавляє Регіональне відділення будь-яких правових підстав для внесення змін до вже не діючого договору оренди від 26.09.2019р. № 6579-Н.

Що стосується сподівань позивача на отримання на підставі закону майна для забезпечення своєї діяльності, законних очікувань на легітимність, добросовісність та належне урядування орендодавця у спірних відносинах, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Суханов та Ільченко проти України", заяви № № 68385/10 та 71378/10, рішення від 26.06.2014, пункт 35 Європейський суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі Копецький проти Словаччини (Кореску v. Slovakia), п. 50; Anheuser-Busch Inc. проти Португалії (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Із обставин даної справи, а також виходячи із наведених вище норм права так і усталеної судової практики вбачається, що очікування позивача для отримання задоволення своїх вимог не були засновані на законі та судовій практиці, а у державного органу наявне право виправити свою помилку.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги законодавства, зокрема, на положення ст. 80 Закону України "Про освіту" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою встановлено заборону щодо використання об`єктів та майна закладів освіти не за освітнім призначенням, а також враховуючи, те що договір оренди № 6579-Н від 26.09.2018, укладений між сторонами, припинив свою дію, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у позові в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір, у зв`язку з відмовою в позові, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Фізична особа - підприємець Онопрієнко Володимир Миколайович ( АДРЕСА_1 );

Відповідач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1).

Повне рішення складено "16" жовтня 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2712/19