Рішення
від 05.10.2020 по справі 200/1061/20-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 р. Справа№200/1061/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко"

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з первісним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Інкор і Ко м. Маріуполь від 18.09.2019 року № 35/05-99-04-02/31297266 (далі по тексту - Акт перевірки ).

За висновками вищезазначеного Акту перевірки відповідачем встановлені порушення податкового та іншого законодавства.

Відповідачем за результатами перевірки були прийняті декілька податкових повідомлень - рішень, два яких не є предметом оскарження. Позивачем оскаржується податкове повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року на суму завищення від`ємного значення, суми податку на додану вартість на суму 7560 грн., яке повинно бути скасоване повністю із наступних підстав.

Відповідачем встановлені нібито порушення пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п. 48.1 ст 48, п. 50.1 ст. 50, п.198.1, п.п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст. 200, ПКУ зі змінами та доповненнями, визначається безпідставне формування TOB НВО Інкор і КО податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Технологія для життя на загальну суму 7 944,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення на 7560,00 грн та бюджетного відшкодування на 384,00 грн.

Висновок відповідача ґрунтується на відсутності товарно-транспортних документів щодо поставки частин і витратних матеріалів для здійснення робіт, які повинні виконуватись за адресою: Україна, м. Київ, вул. Щорса, 31 оф. 403.

Відповідачем у ході перевірки зроблений висновок щодо не можливості фактично встановити здійснення господарської операції. ТОВ Технологія для життя виконані роботи, які не були передбачені договором та специфікаціями до нього.

Платником податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документам. Таким чином, відображення у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений у первинних документах.

Позивач вважає, що визначені порушення спростовуються первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення перевірки та додатково додані до суду, практикою Верховного суду, відсутність ТТН не є підставою для коригування сум з податку на додану вартість, форма Акту перевірки не відповідає формі, встановленої Наказом ДФС України № 396 від 01.06.2017 року.

Ухвалою від 28 січня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року суд залишив без руху та надав позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Ухвалою від 18 лютого 2020 року судом відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 17 березня 2020 року.

11 березня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог.

Відповідно до вищезазначеної заяви позивач просив суд прийняти заяву про зміну позовних вимог до розгляду та відкрити провадження у справі: 1) задовольнити клопотання про відстрочення судового збору, 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000291202 від 10.02.2020 року у повному обсязі, 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000281202 від 24.10.2019 року у повному обсязі.

Крім того, надав попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Надання зазначеної заяви позивач мотивує тим, що 13.02.2020 року позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення (Форма В1 ) № 0000291202 від 10.02.2020 року, яке було складене Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення (Форма В1 ) № 0000291202 від 10.02.2020 року, прийнято на підставі акту перевірки № 35/05-99-04-02/31297266 від 18.09.2019 року та рішення, про результати скарги ДПС України від 28.12.2019 № 15053/6/99-05-08-05-01.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку, а саме:

Було подано заперечення № 1193-19з від 04.10.2019 року до Головного управління ДФС у Донецькій області.

Листом № 15365/10/05-99-04-02 від 22.10.2019 року, заперечення залишене без задоволення.

Була подана скарга № 1372-19з від 08.11.2019 року до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 05053/6/99-00-08-05-01 від 28.12.2019 року було вирішено: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 24.10.2019 № 0000271202 в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 300084,50 грн та застосування 15042,25 грн., штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 24.10.2019 № 0000281202 залишено без змін, а скарга - частково задоволена.

Замість частково скасованого податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від № 0000271202 винесене податкове повідомлення-рішення (Форма В1 ) № 0000291202 від 10.02.2020 року на суму бюджетного відшкодування усього - 245 315 грн. та застосовано штрафні санкції 122 657,50 грн.

Вважає що вищезначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем внаслідок того, що відповідач вважає, що позивачем порушенні п.п.14.1.18 пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 ПКУ зі змінами та доповненнями, визначається безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам зі структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниці АТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815 на загальну суму 244 929,91 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 244 929,91 грн.

Висновок відповідача ґрунтується на тому, що загальновиробничі витрати майже у 2 рази перевищують виробничі витрати та калькуляцію по яким до перевірки не надано з причини їх відсутності. Загальновиробничі витрати не підтверджені первинними документами.

Позивач вважає, такі висновки необґрунтованими, оскільки ним виконувались умови договорів: № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-П) від 26.04.2019 року та № 5148 (Дон/В-19238/НЮ-П) від 26.02.2019 року, що підтверджується копіями первинних документів.

Зазначає, що висновок щодо реальність господарських операцій треба робити на підставі даних щодо фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю.

Ухвалою від 16 березня 2020 року заява про зміну позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000291202 від 10.02.2020 року була залишена без руху. Позивачу наданий строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом.

Ухвалою від 16 березня 2020 року суд ухвалив подальший розгляд справи №200/1061/20-а здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 08 квітня 2020 року суд продовжив розгляд адміністративної справи №200/1061/20-а за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та прийняв зміну позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області, виклавши їх в редакції: "визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000291202 від 10.02.2020 року.

Судом підготовче засідання було призначено на 27 квітня 2020 року.

27 квітня 2020 року підготовче судове засідання було відкладено на 12 травня 2020 року.

12 травня 2020 року від представника відповідача до суду надійшло додаткові заперечення на заяву про зміну позовних вимог.

12 травня 2020 року від представника позивача до суду надійшли пояснення по справі.

Ухвалою від 12 травня 2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження на строк дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відклав розгляд адміністративної справи № 200/1061/20-а за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000291202 від 10.02.2020 року до закінчення строку дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

12 травня 2020 року суд відклав розгляд справи до 25 травня 2020 року.

Ухвалою від 25 травня 2020 року відклав розгляд адміністративної справи № 200/1061/20-а за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000281202 від 24.10.2019 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000291202 від 10.02.2020 року до закінчення строку дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

25 травня 2020 року суд відклав розгляд справи до 13 липня 2020 року .

13 липня 2020 року року суд відклав розгляд справи на 21 липня 2020 року.

21 липня 2020 року ухвалою суду клопотання представника позивача про відкладення слухання справи задоволено та відкладено розгляд справи. Призначено підготовче судове засідання на 04 серпня 2020 року.

Ухвалою від 04 серпня 2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та призначив підготовче судове засідання на 08 вересня 2020 року.

Ухвалою від 08 вересня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання на 22 вересня 2020 року.

22 вересня 2020 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли пояснення стосовно часткового визнання вартості господарської операції податковим органом.

22 вересня 2020 року судове засідання відкладено на 05 жовтня 2020 року.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши подані матеріали справи, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Інкор і Ко" (ЄДРПОУ 31297266, Донецька область, смт. Новгородське, м. Торецьк, вул. Зарічна, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи 29.12.2000 року.

Відповідач, Головне управління ДПС є суб`єктом владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції та повноваження у відповідності до Податкового кодексу України (надалі в тексті Рішення - ПК України, Податковий кодекс), включений до ЄДРПОУ за № 43142826.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.08.2019 року №1540, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області Нижниковською Оксаною Миколаївною, відповідно до п.200.11 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами (далі - Кодекс), в порядку, встановленому на підставі пп.20.1.4, пп. 20.1.9 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 (з урахуванням п. 37 розділу ХХ), п.78.4, ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п.82.2 ст.82 Кодексу в приміщені ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об`єднання ІНКОР І КО (далі - ТОВ НВО "ІНКОР І КО ), податковий номер 31297266, достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.07.2019 року №9156503036 та уточнений розрахунок від 20.08.2019 №9187302223).

За висновками вищезазначеного Акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а в тому числі такі які мають відношення до предмету спору:

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення ТОВ НВО ІНКОР І КО (податковий номер 31297266) п.п.14.1.18, п.14.1, ст. 14, п.44.1, ст. 44, п.48.1 ст.48, п.50.1 ст.50, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, ст.257, ст. 261, ст.605 Цивільного кодексу України, п.5, п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2019 року у розмірі 282 959 грн, що призвело до:

1) ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

2) завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2019 на 275 399 грн.

3) завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за червень 2019 (рядок 21) у розмірі 703 538 грн.(з врахуванням результатів актів попередніх документальних перевірок).

За результатами перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення, які є предметом судового оскарження:

- Податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0000281202 від 24.10.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (за позицією відповідача завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) у розмірі 7 560,00 грн.

У відповідності до зазначеного податкового повідомлення - рішення позивачем порушені: пп. 14.1.18, п.14.1 ст.14 ПК України, п.44.1 ст. 44 ПК України, п.48.1 ст. 48 ПК України, п.50.1 ст. 50 ПК України, п.198.1, п.198.2, п.198.3 , п.198.6 ст. 198 ПК України, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України.

- Податкове повідомлення - рішення форми В1 № 0000291202 від 10.02.2020 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 245315 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування), штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 122657,50 грн. за податковою декларацією за червень 2019 року.

Зазначене податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі вищезазначеного Акту перевірки та Рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 28.12.2019 №15053/6/99-05-08-05-01. Зазначені обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору суд повинен враховувати всі фактичні обставини та документи, які підтверджують або спростовують доводи сторін.

Так, податковим повідомленням-рішенням форми В4 № 0000281202 від 24.10.2019 року зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) у розмірі 7 560,00 грн., а податковим повідомлення - рішенням форми форми В1 № 0000291202 від 10.02.2020 року зменшена сума бюджетного відшкодування , в тому числі на суму 384 грн.

Зазначені суми зменшення визначені податковим органом внаслідок відображення результатів господарських оперрацій в бухгалтерському та податковому обліку позивача по взаємовідносинам позивача з ТОВ Технологія для життя (код ЄДРПОУ 24160412).

У ході перевірки встановлено:

- у податковій накладній №1 від 03.06.2019 відображена номенклатура Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 5000 (CO, СО2) , яка не передбачена умовами договору на сервісне обслуговування №5254,

- неможливо підтвердити факт транспортування запасних частин і витратних матеріалів для здійснення робіт, які повинні виконуватись за адресою: Україна, м. Київ, вул. Щорса, 31, оф. 403,

- відсутні первинні документи щодо використання запасних частин і витратних матеріалів у перелічених роботах (найменування, кількість, вартість тощо).

Перевіряючим відповідно до Акту перевірки зазначено …враховуючи відсутність ряду необхідних документів та дефектність первинних документів, наданих до перевірки не можливо встановити фактичне здійснення господарських операцій, за умовами Договору №5254 від 26.03.2019 між позивачем - замовником та виконавцем - ТОВ Технологія для життя у червні 2019 року з приводу надання послуг з сервісного обслуговування.

Тобто, позивачем проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, у зв`язку з цим, наявність у суб`єкта господарювання, що перевіряється документів, а також відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку - не є безумовним підтвердженням реальності надання послуг .

Відповідач вважає, що … у порушення п.п.14.1.18, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами), визначається безпідставне формування ТОВ НВО ІНКОР І КО податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Технологія для життя на загальну суму - 7 944,0 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення на 7 560 грн. та бюджетного відшкодування на 384 грн. .

Завищення суми від`ємного значення у розмірі 7 560 грн. є предметом дослідження у ППР форми В4 , а завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 384 грн. є предметом дослідження у ППР форми В1 .

Однак, судом досліджуються фактичні обставини відносно укладання та виконання угод по взаємовідносинам з ТОВ Технологія для життя відносно всіх ППР, які є предметом розгляду зазначеної справи.

У відповідності до додатку № 5 до податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2019 року по взаєморозрахункам з підприємством ТОВ Технологія для життя (код ЄДРПОУ 24160412) віднесена сума податкового кредиту у розмірі 7944 грн.

На адресу позивача у червні 2019 виписано постачальником ТОВ Технологія для життя дві податкові накладні: №1 від 03.06.2019 на загальну суму 45 360грн., у тому числі ПДВ 7 560,0грн., №16 від 06.06.2019 на загальну суму 2 304,0грн., у тому числі ПДВ 384,0 грн.

Під час проведення перевірки встановлено факт укладання між позивачем (Замовник) та ТОВ Технологія для життя (Виконавець) договору на сервісне обслуговування від 26.03.2019 № 5254.

У відповідності до предмету договору Виконавець надає Замовнику послуги зробити сервісне обслуговування (далі за текстом Роботи ) електронних газоаналізаторів виробництва Dragег (далі за текстом прилади ), а Замовник приймає та оплачує Роботи , на умовах, викладених у Договорі.

Обсяг Робіт за цим Договором визначається Сторонами у специфікаціях, вказаних до цього Договору.

Виконання Робіт за Договором оформляється актами виконаних робіт у поточному режимі на окремі партії приладів.

Виконавець зобов`язується виконати Роботи протягом 15 робочих днів з моменту отримання приладів на територію сервісного центру Виконавця , якщо Роботи не передбачають заміну запасних частин і витратних матеріалів. Якщо роботи передбачають заміну запасних частин, що вийшли з ладу та витратних матеріалів, то термін виконання робіт може відсуватися на термін, зазначений у п.2.3.

Роботи виконуються за адресою: Україна, м. Київ, вул. Щорса, 31, оф. 403.

Термін поставки запасних частин і витратних матеріалів становить 8-10 тижнів.

Замовник сплачує кошти за фактом виконання робіт, згідно відповідних актів приймання - передачі робіт на рахунок Виконавця протягом п`яти банківських днів з дати підписання актів. Оплата Робіт в кожному разі проводиться Замовником у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок Виконавця.

Датою виконання Замовником зобов`язань по оплаті Робіт вважається дата надходженя грошових коштів на розрахунковий рахунка Виконавця.

Датою виконання Виконавцем зобов`язань за договором вважається момент надання Замовнику акту виконаних робіт згідно до п. 1.3.

Оформлення даного договору можливе із застосуванням технічних засобів (обмін по факсу, електронній пошті та іншими доступними засобами). Копії укладеного договору зберігають свою чинність до моменту отримання кожною стороною свого примірнику оригіналу договору.

Сторони можуть змінювати умови Договору по обопільній згоді. Зміни умов Договору оформляються письмово у вигляді угоди, що додається до Договору.

Всі додатки до Договору, оформлені належним чином обома Сторонами, є його невід`ємною частиною.

У відповідності до умов договору №5254 були складені та підписані три специфікації.

Так, у відповідності до Специфікації № 1 від 26.03.2019р. Виконавець зобов`язаний на умовах викладених у договорі виконати наступні послуги:

1) Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег РАС 5500 (СО) у кількості 6 шт. ціна за одиницю без ПДВ 1560,00 грн., сума 9360,00 грн.

2) Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег РАС 7000 (NH3) у кількості 1 шт. ціна за одиницю без ПДВ 1560,00 грн., сума 1560,00 грн.

3) Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег Х-аm 5000 (Ех, O2, СО, СO2, H2S) у кількості 8 шт. ціна за одиницю без ПДВ 4800,00 грн., сума 38400,00 грн.

4) Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег Х-аm 5000 (Ех, O2, СО, NH3) у кількості 1 шт. ціна за одиницю без ПДВ 3840,00 грн., сума 3840,00 грн.

5) Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег Х-аm 8000 (РID) у кількості 1 шт. ціна за одиницю без ПДВ 2400,00 грн., сума 2400,00 грн.

Всього найменувань на суму 55 560,00 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 11 112,0 грн., разом 66 672,00 грн.

Так, у відповідності до Специфікації № 2 від 28.05.2019р. Виконавець зобов`язаний на умовах викладених у договорі виконати наступні послуги (специфікація складена на російській мові):

1) Техническое обслуживание дыхательного аппарата PSS 3000 (Включая: замену уплотнительного кольца (редуктор-баллон), замена металлокерамического фильтра, проверка герметичного линий высокого и среднего давлення, проверка работы редуктора, проверка показаний индикатора (манометра), настройка дыхательного аппарата у кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 1045,00 грн., сума 3135,00 грн.

2) Техническое обслуживание легочного автомата LDV (Включая: проверку герметичности, работоспособности сбалансированного поршня, проверку давлення срабатывания легочного автомата) у кількості 3 шт., ціна за одиницю без ПДВ 200,00 грн., сума 600,00 грн.

3) Техническое обслуживание полнолицевых масок FPS 7000 (Включая: проверку герметичности, работоспособности клапана выдоха) у кількості 7 шт., ціна за одиницю без ПДВ 300,00 грн., сума 2100,00 грн.

4) Техническое обслуживание шланговой системи АігРас 2 (Включая: замену уплотнительного кольца (редуктор-баллон), замена металлокерамического фильтра, проверка герметичного линий високого и среднего давлення, проверка работы редуктора, проверка показаний индикатора (манометра) у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 2500,00 грн., сума 2500,00 грн.

Всього найменувань на суму 10002,00 грн. (десять тисяч дві гривні 00 коп.), у т.ч. ПДВ 1667,0 грн.

Так, у відповідності до Специфікації № 3 від 31.05.2019р. Виконавець зобов`язаний на умовах викладених у договорі виконати наступні послуги:

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Dragег Х-аm 2000 (Ех, 02) у кількості 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ 1920,00 грн., сума 1920,00 грн., разом з ПДВ 2304,00 грн.

Всього найменувань на суму 2304,00 грн. (Дві тисячі триста чотири гривні 00 коп.), у т.ч. ПДВ 384,00 грн.

За даними акту перевірки Інших специфікацій, додаткових угод до договору №5254 до перевірки підприємством ТОВ НВО ІНКОР І КО не надано.

Товарно-транспортних документів щодо поставки частин і витратних матеріалів для здійснення робіт, які повинні виконуватись за адресою: Україна, м. Київ, вул. Щорса, 31, оф. 403 до перевірки не надано (п.п. 2.2, 2.3 договору № 5254).

На виконання умов договору сторони підписали Акти здачі здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №2019/063С від 06.06.2019 (м. Київ) на суму 2301,00 грн. та №2019/058С від 03.06.2019 (м. Київ) на суму 45360, 00 грн.

Так, позивачем платіжним дорученням № 2380 від 18 липня 2019 року здійснена оплата послуг ТОВ Технологія для життя у розмірі 45360 грн., а платіжним дорученням № 2032 від 21 червня 2019 року здійснена оплата на суму 2304 грн.

ТОВ Технологія для життя 03.06.2019 року виписана податкова накладна № 1 (отримана 27.06.2019 року відповідно до квитанції № 1) на загальну суму 45360 грн., в тому числі ПДВ 7560 грн., обсяг операцій за ставкою 20% 37 800 грн., де в тому числі відображені господарські операції:

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager РАС 5500 (СО)

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager РАС 7000 (NH3)

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 5000 (Eх, O2, CO, СО2, H2S)

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 5000 (Ex, O2, CO, NH3)

Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 5000 (CO, СО2).

ТОВ Технологія для життя 06.06.2019 року виписана податкова накладна № 16 (отримана 27.06.2019 року відповідно до квитанції № 1) на загальну суму 2 304 грн., в тому числі ПДВ 384 грн., обсяг операцій за ставкою 20% 1920 грн.,де в тому числі відображена господарська операція: Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 2000 (Ex, O2).

Позивачем до матеріалів справи наданий лист № 30-05/01 від 30.05.2019 року адресований ТОВ Технологія для життя позивачу, яким повідомив платника податку (TOB НВО Інкоор і КО ), що на адресу ТОВ Технологія для життя поступило 15 штук газоаналізаторів для технічного обслуговування та калібровки (лист отриманий позивачем 03.06.2019 року вхідний № 339). У переліку присутній газоаналізатор, технічне обслуговування якого не передбачено договором № 5254 від 26.03.2019 року ТОВ Технологія для життя просить погодити виконання робіт не передбачених договором у кількості 2 одиниці на суму 3840,00 без ПДВ.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані експрес - накладні № 59000421108302 від 14.05.2019 року та № 59000424139924 про направлення Новою Поштою на адресу ТОВ Технологія для життя газоаналізатори у кількості 15 шт (прибори) та документи.

Зазначені експрес - накладні № 59000421108302 від 14.05.2019 року та № 59000424139924 є документами, які підтверджують транспортування газоаналізаторів до виконавця.

В матеріалах справи відсутні документи (відомості) Головного управління ДПС у Донецькій області щодо визнання недійсним договорів, укладеного позивачем з контрагентами, наведених у Акті перевірки, визнання недійсними (тощо) первинних документів, виписаних сторонами за такими договорами, з наведенням відповідних правових наслідків щодо такого визнання та впливу на об`єкти оподаткування; відомості щодо надання правової оцінки документів (у т.ч. накладних, податкових накладних, інш.), складених вказаними СПД.

Крім того, 19 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №809/1718/15, встановив: Посилання судів попередніх інстаниій на те, що договір є первинним документом є неприйнятним з огляду на усталену практику Верховного Суду, яка запроваджена Верховним Судом України в постанові від 15 грудня 2015 року у справі Ж 21-4266а15, в якій Судом наголошено, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 р. № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Більше того, відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний суд України і в рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Вказаної позиції дотримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17.

Відносно того, що позивачем у податковій накладній по операціям з ТОВ Технологія для життя не відображена номенклатура Технічне обслуговування, калібрування з наступною повіркою газоаналізатора Drager X-am 5000 (CO, СО2) , яка не передбачена умовами договору на сервісне обслуговування №5254, то суд зазначає наступне.

Так у відповідності до ч.1 ст. 202 1 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Позивач погодився із зазначеним, підписавши Акт здачі- прийняття робіт (надання) послуг № 2019/058С від 03.06.2019 року (датою отримання листа контрагента № 30-05/01) та сплативши надані послуги платіжним дорученням № 2380 від 18.07.2019 року.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Тобто, позивач має право доводити в процесі судового розгляду обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, відповідно до вимог КАС України, а саме надавати докази до позову, до відповіді на відзив на позов.

Обов`язок суду оцінити відповідні докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України є однією з гарантій установлення об`єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС України.

Також, з урахуванням того, що в силу частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, податковий орган не повинен обмежуватися встановленням формальних умов застосування податкового законодавства, та у випадку сумнівів у правомірності донарахування грошових зобов`язань повинен встановити, дослідити та оцінити усю сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника у сфері оподаткування.

Вищезазначене узгоджується з практикою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2018р. в справі № 813/3209/15.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на неналежно оформлені товарно-транспортні накладні, з огляду на те, що правилами ведення податкового обліку не передбачено обов`язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (далі - Правила № 363) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені Правилами №363, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є виключним документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Товарно-транспортна накладна входить до переліку документів встановлених тільки для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Обов`язковість надання платником податку для підтвердження факту придбання товарів товарно-транспортних накладних ПКУ не встановлена.

Дефектність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства, не приймаються судом до уваги, оскільки це не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати та податковий кредит за умови реальності господарських операцій.

Крім того, Податковий кодекс України не містить норм, відповідно до яких випливало б, що відсутність у платника податку документів, що підтверджують транспортування товару (ТТН, подорожних листів, тощо), або наявність таких документів, але складених з порушенням, позбавляє права на нарахування податкового кредиту у складі вартості такого товару та/або формування витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються із правовими висновками, викладенеми у постановах Верховного Суду: від 21 серпня 2018 року у справі №П/811/2816/15 від 18 грудня 2018 року у справі №826/13058/15.

Докази транспортування газоаналізаторів підтверджено експрес - накладними Нової Пошти .

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, які належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Дефектність даних первинних документів в ході перевірки не виявлено.

Податковим повідомленням - рішенням (Форма В1 ) № 0000291202 від 10,02,2020 року було зменшено сума бюджетного відшкодування з ПДВ на суму бюджетного відшкодування за податковою декларацією за червень 2019 року, всього за позицією відповідача сума завищення бюджетного відшкодування склала усього - 245 315 грн. та відповідачем були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 122 657,50 грн.

Сума завищення бюджетного відшкодування 245 315 грн. у відповідності до Акту перевірки складається із двох сум: 244 929,91 грн.- по взаємовідносинам зі структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниці АТ Укрзалізниця , 384 грн. - по взаємовідносинам із ТОВ Технологія для життя (судом надана оцінка спірним правовідносинам про що зазначено вище у цьому рішенні).

Тому судом досліжується операцію позивача та структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниці АТ Укрзалізниця .

Як вбачається із Акту перевірки позивача у відповідності до додатку №5 до декларації з ПДВ за червень 2019 року по взаєморозрахункам з підприємством "Костянтинівське вагонне ДЕПО" позивачем віднесена сума податкового кредиту у розмірі 263 705,21 грн.

Відповідачем у Акті перевірки визначено, що у порушення п.п.14.1.18, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами), визначається безпідставне формування ТОВ НВО ІНКОР І КО податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам зі структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815 на загальну суму - 244 929,91 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 244 929,91 грн.

Позивачем у порушення п. 44.1 ст. 44, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу до податкового кредиту червня 2019 року по платнику структурний підрозділ Костянтинівське вагонне депо (40075815) включено суми податку по капітальному та деповському ремонту вагонів-цистерн без підтвердження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку у розмірі 244 929,91 грн., з них:

- 117 093,51грн. - за договором № 5147 (по роботам, які за даними платника виконані);

- 28 200,58грн. - за договором №5148 (по роботам, які за даними платника виконані);

- 99 635,82грн. - по роботам, які за даними платника виконані у наступному податковому періоді.

Відповідач вважає, що загальновиробничі витрати майже у 2 рази перевищують виробничі витрати та калькуляцію по яким до перевірки не надано з причини їх відсутності. Загально виробничі витрати не підтверджені первинними документами.

Як вбачається із матеріалів справи між ТОВ НВО ІНКОР І КО (Замовник) та "Костянтинівське вагонне ДЕПО" (Підрядник), код ЄДРПОУ 40075815 були укладені договори підряду №5148 (Дон/В-19238/НЮ-П від 26.02.2019 року), далі - договір №5148 та №5147 (Дон/В-19248/НЮ-П від 26.04.2019 року), далі - договір №5147.

Між позивачем (TOB НВО Інкор і КО , Замовник) та Акціонерним Товариством Українська залізниця (Підрядник) було укладено договір № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-П) від 26.04.2019 року (далі за текстом - Договір № 5147), на виконання деповського ремонту 40 вантажних вагонів-цистерн (без ремонту котла) силами та на базі структурного підрозділу Підрядника - структурного підрозділу Костянтинівське вагонне депо (п. 1.1. Договору). Вартість Робіт по ремонту одного вагону за цим Договором визначається Актом виконаних робіт відповідно до фактичного понесених витрат, що визначаються калькуляцією вартості ремонтних Робіт під час проведення ремонту, з урахуванню прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 40% (п. 4.1. Договору). Підрядник під час виконання обумовлених Договором Робіт зобов`язується оформити та надати Замовнику до 7 числа місяця акти виконаних робіт (та/або акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих Вагонів) (2.23 Договору):

Додатком № 1 до Договору № 5147 встановлено календарний план проходження деповського ремонту;

Додатком № 2 до Договору № 5147 встановлено специфікацію на роботи по деповському ремонту вантажних вагонів та ремонту колісних пар показники по деповському ремонту цистерн 4-х вісних без ремонту котла (суми повної собівартості скоригованої за показником індексу цін виробників промислової продукції, прибуток - 40%, ціна без ПДВ, ПДВ - 20%, відпускна ціна) склали: Повна собівартість скоригована за показником індексу цін виробників промислової продукції (цистерна 4-х вісна без ремонту котла) -22 888,90 грн.., прибуток, 40% - 9 155,56грн., ціна без ПДВ 32 044,46 грн., ПДВ -6 408,89, Відпускна ціна 38 453,35 грн.;

Додатком № 3 до Договору № 5147 встановлено перелік старопридатних запасних частин;

Додатком № 4 до Договору № 5147 встановлено форму технічного паспорту колісної пари вантажного вагону;

Додатком № 5 до Договору № 5147 встановлено форму акту зняття/вивантаження деталей/вузлів з вагону/автомобілю;

Додатком № 6 до Договору № 5147 встановлено форму листа погодження;

Додатковою угодою № 1 до Договору № 5147 встановлено плату за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2;

Додатковою угодою № 2 до Договору № 5147 встановлено зміни до плати за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2, збільшено суму прибутку що враховуються в калькуляції вартості ремонтних робіт;

Додатковою угодою № 3 до Договору № 5147 встановлено зміни додатку №1;

Додатковою угодою № 4 до Договору № 5147 встановлено зміни щодо визначення вартості робіт та порядку розрахунків.

Після виконаних робіт сторони уклали Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих Вагонів ( № 57317315: 57301004: 50195718) № 396 від 30.06.2019 року до Договору № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-П) на суму 169 203,47 у т.ч. ПДВ.

Між позивачем (ТОВ НВО Інкор і КО , Замовник) та Акціонерним Товариством Українська залізниця (Підрядник) було укладено договір № 5148 (Дон/В-19238/НЮ-П) від 26.02.2019 року (далі за текстом - Договір № 5148), на виконання капітального ремонту 15 вантажних вагонів-цистерн (без ремонту котла) силами та на базі структурного підрозділу Підрядника - структурного підрозділу Костянтинівське вагонне депо (п. 1.1. Договору). Вартість Робіт по ремонту одного вагону за цим Договором визначається Актом виконаних робіт відповідно до фактичного понесених витрат, що визначаються калькуляцією вартості ремонтних Робіт під час проведення ремонту, з урахуванню прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 40% (п. 4.1. Договору). Підрядник під час виконання обумовлених Договором Робіт зобов`язується оформити та надати Замовнику до 7 числа місяця акти виконаних робіт (та/або акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих Вагонів) (2.23 Договору);

Додатком № 1 до Договору № 5148 встановлено календарний план проходження деповського ремонту;

Додатком № 2 до Договору № 5148 від 07.05.2019 року встановлено специфікацію на роботи по капітального ремонту вантажних вагонів та ремонту колісних пар.

Додатком № 3 до Договору № 5148 встановлено перелік старопридатних запасних частин;

Додатком № 4 до Договору № 5148 встановлено форму технічного паспорту колісної пари вантажного вагону;

Додатком № 5 до Договору № 5148 встановлено форму акту зняття/вивантаження деталей/вузлів з вагону/автомобілю;

Додатковою угодою № 1 до Договору № 5148 встановлено плату за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2.

У відповідності до Додаткової угоди №1 до договору №5148 від 07.05.2019 року Сторони домовились змінити Додаток 2 до Договору та викласти його у наступній редакції:…..

У Додатку 2 Специфікація на роботи по капітальному ремонту вантажних вагонів та ремонту колісних пар (01.04.2019) до Додаткової угоди №1 вказано по видам ремонту: суми повної собівартості скоригованої за показником індексу цін виробників промислової продукції, прибуток - 40%, ціна без ПДВ, ПДВ - 20%, відпускна ціна.

Так, вищевказані показники по капітальному ремонту цистерн 4-х вісних без ремонту котла склали: Повна собівартість скоригована за показником індексу цін виробників промислової продукції (цистерна 4-х вісна без ремонту котла) -25 259,55 грн., прибуток, 40% -10 103,82 грн., ціна без ПДВ 35 363,37 грн., ПДВ - 7 072,67 грн., відпускна ціна - 42 436,04 грн.

Додатковою угодою № 2 до Договору № 5148 від 07.05.2019 року встановлено зміни до плати за зберігання давальницької сировини та внесено зміни до додатку №2, збільшено суму прибутку що враховуються в калькуляції вартості ремонтних робіт, а саме: 1. Перше речення п. 4.1. розділу 4 "Порядок визначення робіт та порядок розрахунків" Договору викласти в наступній редакції: "4.1. Вартість Робіт по ремонту одного Вагона за цим Договором визначається Актом виконаних робіт відповідно до фактично понесених витрат, що визначаються калькуляціями вартості ремонтних Робіт під час проведення ремонту, з урахуванням прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 45%".

Також були внесені зміни в Специфікацію (Додаток №2) до Договору та шляхом викладення її в новій редакції.

Таким чином, показники по капітальному ремонту цистерн 4-х вісних без ремонту котла (суми повної собівартості скоригованої за показником індексу цін виробників промислової продукції, прибуток - 45%, ціна без ПДВ, ПДВ - 20%, відпускна ціна) склали: показники по капітальному ремонту цистерн 4-х вісних без ремонту котла склали: Повна собівартість скоригована за показником індексу цін виробників промислової продукції (цистерна 4-х вісна без ремонту котла) -25 259,55., прибуток, 40% -11366,80 грн., ціна без ПДВ 36 626,35грн., ПДВ - 7 325,27 грн., Відпускна ціна - 43 951,62 грн.

Додатковою угодою № 3 до Договору № 5148 встановлено зміни додатку №1.

Додатковою угодою № 4 до Договору № 5148 встановлено зміни щодо визначення вартості робіт та порядку розрахунків.

Відповідно до п.п.5.1.3 договорів №5147 та №5148 - не пізніше 3 робочих днів з часу отримання від Підрядника відповідних Актів виконаних робіт (та/або Актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів), підписати їх та повернути один примірник кожного Підряднику, чи надати Підряднику свої обґрунтовані, заперечення до Акту виконаних робіт (та/або Акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів). В разі не надання письмових обґрунтованих заперечень роботи вважаються прийнятими в повному обсязі та підлягають оплаті.

Після виконаних робіт сторони уклали Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих Вагонів (№ 50195882: 51612356: 57131849: 57310229: 51629848: 50195932: 57310823: 57317257: 57302853: 57301012: 57317208: 57242570: 50195908: 50195916 № 394 від 30.06.2019 року до Договору № 5148 (Дон/В-19238/НЮ-П)на суму 702 561,07 у т.ч. ПДВ.

Таким чином, за Договором № 5148 (Дон/В-19238/НЮ-Щ та Договором № 5147 (Дон/В-19248/НЮ- Ш роботи виконано на загальну суму 871 764,54 грн.

Згідно п. 4.5. Договорів № 5148 (Дон/В-19238/НЮ-П) та Договором № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-П), замовник здійснює передплату вартості робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником засобами факсимільного зв`язку, окремо за кожний Вагон (партію Вагонів). Сума передоплати визначається відповідно до Специфікації (додаток №2) на кожен вагон та не є остаточною ціною ремонту Вагону.

За Договору № 5147 (Дон/В-19248/НЮ-Ш позивачем здіймнено передплату: 100 000,00 грн. 10.06.2019 року; 435 128,32 грн. 25.06.2019 року; За Договором № 5148 Дон/В-19238/НЮ-Щ Замовником зроблено передплату: 110 000,00 грн. 03.05.2019 року; 138 922,00 грн. 20.05.2019 року; 200 000,00 грн. 31.05.2019 року; 30 000,00 грн. 18.06.2019 року;

38 145,93 грн 18.06.2019 року; 250 000,00 грн 21.06.2019 року; 273 676,83 грн. 27.06.2019 року; 342628,27 грн. 27.06.2019 року.

Підрядником в особі Акціонерного Товариства Українська залізниця на усі суми передплат виписано та зареєстровано податкові накладні, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних № 1825128 від 02.10.2019 року та 2102715 від 26.02.2020 року.

Податковий орган у Акті перевірки зазначив, що під час проведення перевірки фактична калькуляція по капітальному ремонту вказаних 3 чотирьохвісних вагонів у червні 2019 не відповідає умовам договору №5148: відпускна ціна ремонту вагонів завищена на 35 354,61 грн.; фактична калькуляція по деповському ремонту 14-ти чотирьохвісних вагонів у червні 2019 (табл. №8) не відповідає умовам договору №5147: - відпускна ціна ремонту 14 вагонів завищена на 164 214,17 грн.;- калькуляцію було проведено з врахуванням 45% прибутку, не зважаючи, що договором обумовлено прибуток у розмірі 40%.

Відповідач вважає, що до спірних правовідносин повинні бути застосовані п.40, 41, 42, 43, 44, 45, 50, 51, 52, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65 розділу V Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених 5 лютого 2001 року наказом №65 Міністерства транспорту України.

Відповідач у Акті перевірки зазначив, що підрядник - структурний підрозділ Костянтинівське вагонне депо регіональної філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця відповідно до ст.58 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті повинен був надати ТОВ НВО Інкор і Ко калькуляцію загальновиробничих витрат, віднесених до основного виробництва, які попередньо повинні бути розподілені залежно від видів виконуваних перевезень (робіт, послуг), технічного оснащення рухомого складу та інших умов.

Відповідно до п.п.5.1.3 договорів №5147 та №5148 ТОВ НВО Інкор і Ко мав можливість упродовж 3 робочих днів надати свої обґрунтовані заперечення до Акту виконаних робіт (та/або Акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів), але не скористався такою можливістю.

По сумі податку на додану вартість у розмірі 99 635,82 грн., яка віднесена до податкового кредиту ТОВ НВО ІНКОР І КО червня 2019 року по передплаті та роботи по якій виконано структурним підрозділом Костянтинівське вагонне депо у липні 2019 року (згідно оборотно-сальдовим відомостям по рах. 371, 631) калькуляцію на ремонті роботи не надано.

Таким чином, ТОВ НВО ІНКОР І КО у порушення п. 44.1 ст. 44, п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу до податкового кредиту червня 2019 року по платнику структурний підрозділ Костянтинівське вагонне депо (40075815) включено суми податку по капітальному та деповському ремонту вагонів-цистерн без підтвердження первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку у розмірі 244 929,91 грн., з них:

- 117 093,51грн. - за договором № 5147 (по роботам, які за даними платника виконані);

- 28 200,58грн. - за договором №5148 (по роботам, які за даними платника виконані);

- 99 635,82грн. - по роботам, які за даними платника виконані у наступному податковому періоді.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ці вимоги деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (далі - Положення №88), згідно з п. 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз норм вищевказаного Закону, Положення №88 та норм ПК України свідчить про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені, безпосередньо пов`язані з отриманням доходу та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо тверджень Відповідача в акті перевірки стосовно ненадання у ході перевірки калькуляції витрат на надання послуг перевезення вантажним автотранспортом, суд зазначає наступне.

Виходячи з загального економічного визначення під калькуляцією розуміють обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівртості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика бухгалтерського обліку, за змогою якого обраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей.

Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

При цьому, згідно з п. 2.1 Положення №88 "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Враховуючи, що калькуляція містить відомості лише про перелік і склад статей витрат на виробництво одиниці певного виду робіт, і не містить жодних відомостей про здійснені господарські операції в межах провадження діяльності по ремонту вагонів, її не можна вважати первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з пп. 20.1.2 ПК України контролюючи органи мають право серед іншого для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у т.ч. благодійних й інших неприбуткових організацій, усіх форм власності в порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків й іншу інформацію, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову й статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Однак безпосередньо калькулювання собівартості з обчисленням і сплатою податків не пов`язане, та й нормами чинного законодавства обов`язок ведення калькуляції прямо не передбачений.

Зокрема, калькуляція собівартості не є первинним документом (таку думку неодноразово висловлювало Міністерство фінансів України в листах від 29.05.2009 р. № 31-34000-10-16/14618. від 15.02.2013 р. № 31-08410-07/23-357/246). Останній є лише внутрішнім розрахунком підприємства, оскільки визначає розмір витрат у грошовій формі на виробництво продукції та складається як за окремими видами продукції, так і за виробництвом загалом. Тобто факт провадження господарської діяльності такий розрахунок не підтверджує.

Отже, калькуляція не є обов`язковим документом бухгалтерського обліку і не може свідчити про недотримання та/або порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту.

Крім того, Відповідач під час перевірки визнав безпідставним часткову вартість робіт по капітальному ремонту вагонів за договором № 5148 (ДОН/В- 19238/НЮ-П) від 26 лютого 2019 року та по деповському ремонту за договором № 5147 (ДОН/В-19248/НЮ/П) від 26 квітня 2019 року не врахувавши п. 4.6. Договорів у якому зазначено, що остаточна ціна ремонту Вагону визначається за Актами виконаних робіт порядком, встановленим п. 4.1. Договору.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача про застосовання п. 40, 41, 42, 43, 44, 45, 50, 51, 52, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65 розділу V Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених 5 лютого 2001 року наказом №65 Міністерства транспорту України, оскільки зазначений розділ регулює облік і калькулювання собівартості перевезень, а не ремонту вагонів, які не належать Укрзалізниці.

У відповідності до ч.1, 2 ст. Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено дефініція терміну підприємництво, яка визначена як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями:

За ст. 180. Істотні умови господарського договору:

п.1.Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

п.2.Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

п.3. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

п.4. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Так, за приписами п.п.14.1.71, п.п. 14.1.129 п.14.1 ст.14 ПК України: звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін;

ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Статтею 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (ст. 190 ГК України).

Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" (ст. 191 ГК України).

Закон України Про ціни та ціноутворення від 21.06.2012 №5007-VІ (далі - Закон №5007-УІ) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

У статті 1 Закону №5007-УІ визначено терміни, які вживаються у такому значенні: 2) гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання; 6) знижка (знижувальний коефіцієнт) - зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації); 7) норматив рентабельності - рівень прибутковості, що визначається суб`єктом господарювання під час формування ціни. Граничний норматив рентабельності є його максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб`єктом господарювання під час встановлення ціни товару; 9) продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості; 12) торговельна надбавка (націнка) - сума витрат суб`єкта господарювання, що пов`язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб`єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі; 13) фіксована ціна - обов`язкова для застосування суб`єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Статтею 11 Закону України Про ціни і ціноутворення встановлено, що вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

У відповідності до ст. 12 Закону України Про ціни і ціноутворення передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що суб`єкт господарювання вправі самостійно на власний розсуд встановлювати ту чи іншу ціну товару, крім тих товарів, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

За вказаних обставин суд не вбачає порушень при формуванні контрагентом позивача (АТ Укрзалізниця, підприємство державної форми власності) ціни.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За п.1 ст.3 Закону № 996, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

У відповідності до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в редакції на дату проведення господарських операцій:

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи…

За п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ 14.1.191. постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування

такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду…

Згідно пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. а) пункту 198.1 статті 198 розділу V ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

й) індивідуальний податковий номер.

Зазначені податкові накладні складені, підписані та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин).

За ст. 200, п. 200.1, п. 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:… а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила податкового обліку податку на додану вартість не встановлюють особливих вимог до первинних документів (окрім податкових накладних) і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даних податків, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми, дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та інші документи оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Відносно доводів позивача про не відповідність форми Акту перевірки № 35 встановленій формі, а саме кожна сторінка не підписана відповідальною особою яка проводила перевірку що є порушенням то суд зазначає наступне.

Наказом ДФС України №396 від 01.06.2017 року (далі - Наказ №396), з метою уніфікації та підвищення якості оформлення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, частини п`ятої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, - затверджено Зразок форми акта (довідки) документальної планової/ позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок.

Наказом ДФС України № 358 від 08.05.2019, з метою підвищення якості та спрощення порядку оформлення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - внесено Зміни до наказу ДФС від 01.06.2017 N 396.

Методичні рекомендації, затверджені Наказом №396 (із змінами та доповненнями), мають рекомендаційний характер, не містять нових правових норм, не встановлюють новий порядок оформлення документальних перевірок, оскільки зазначені норми вже встановлені Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та нормативно - правовими актами, розробленими відповідно до Кодексу.

Одначасно, надаючи оцінку оскаржуваним рішенням, передусім, необхідно надати правову оцінку обставинам, встановленим контролюючим органом під час її проведення та висновкам про наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Натомість для підтвердження господарських операцій, позивачем надано суду первинні документи, які відповідають діловій меті та обсягу придбаного товару.

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

При цьому суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Одночасно суд зазначає, що реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності та висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Як уже зазначено вище, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання у розглядаємому випадку товар з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Отже, враховуючи недоведеність у повному обсязі висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що позовні вимог підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Згідно частини 3 цієї статті Кодексу при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 7621,60 грн., Отже, судові витрати, понесені позивачем, в частині сплаченої суми судового збору в розмірі 7621,60 грн. підлягають присудженню на його користь відповідно до задоволених позовних вимог з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000291202 від 10.02.2020 року у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000281202 від 24.10.2019 року у повному обсязі - задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000291202 від 10.02.2020 року у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінню ДПС у Донецькій № 0000281202 від 24.10.2019 року у повному обсязі

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "ІНКОР і Ко" (ЄДРПОУ 31297266, 85295, Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул.. Зарічна, 1 ) судові витрати 7621,60 (сім тисяч шістсот двадцять одна гривня 60 копійок).

Вступна та резолютивна частина рішення складена та підписана 05 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.10.2020
Оприлюднено	21.10.2020
Номер документу	92257259
Судочинство	Адміністративне