Ухвала

від 06.10.2020 по справі 331/2674/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

06.10.2020 Провадження № 1-кп/331/75/2020

Єдиний унікальний номер № 331/2674/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/75/2020 за фактом скоєння ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимим доказ сторони обвинувачення, а саме: висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 11.09.2020 № 14703/18-48. Вважають, що зазначений доказ не може вважатися належним та допустимим, оскільки він отриманий в межах іншого кримінального провадження після завершення досудового розслідування даної справи, тому не має жодного відношення до кримінального провадження, що розглядається судом, у зв`язку з чим просили визнати його очевидно недопустимим та припинити його дослідження у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що вказаний висновок експерта був отриманий на його запит від слідчого, сама експертиза призначалась у рамках кримінального провадження, яке тісно пов"язано зі справою, що розглядається. Оскільки з кримінального провадження, яке зараз перебуває у суді, були виділені деякі епізоди, вважає, що висновок експерта є допустимим доказом та просив суд його дослідити у судовому засіданні.

Вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 29.03.2018 року кримінальне провадження №22018080000000022 від 23.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України, надійшло на розгляд Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

В судовому засіданні прокурором в якості доказу долучено висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 11.09.2020 № 14703/18-48.

Зазначена експертиза проведена на підставі постанови слідчого в ОВС 1 відділення СВ УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_7 від 25.06.2018 в межах кримінального провадження № 120150803300000715 від 18.11.2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 249, ст. 441, ч. 2 ст. 364 КК України.

З наданих матеріалів вбачається, що зазначені два кримінальні провадження не є пов`язаними, не об`єднувались в одне провадження та не були виділені одне з одного.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.

Крім того, статею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 283 КПК України відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз зазначених статей свідчить про те, що слідчий уповноважений на здійснення будь-яких процесуальних дій виключно в межах досудового розслідування.

В судовому засіданні було встановлено, що розслідування кримінального провадження № 120150803300000715 від 18.11.2015 року за ознаками вчинення крмиінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 249, ст. 441, ч. 2 ст. 364 КК України, наразі триває. Досудове слідство проводиться слідчим в ОВС 1 відділення СВ УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_7 .

Разом з цим, досудове розслідування кримінального провадження

№ 22018080000000022 від 23.02.2018 року щодо ОСОБА_6 завершене, а відтак, у відповідності до положень ст. 93 КПК України, слідчий не може бути стороною кримінального провадження на стадії розгляду кримінального провадження в суді, а тому ініціювання будь-яких слідчих (процесуальних) дій у цьому кримінальному провадженні є недопустимим.

Стаття 290 КПК України регулює порядок відкриття матеріалів іншій стороні.

Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Разом з цим, згідно ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

У відповідності до приписів КПК України прокурор має широке коло повноважень та прав, в тому числі заявляти клопотання.

Згідно ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Таким чином, діючим КПК передбачений порядок ініціювання прокурором проведення експертного дослідження у разі такої необхідності. Разом з цим, прокурор під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 таким правом не скористався, надавши доказ з іншого кримінального провадження, отриманий у інший спосіб, аніж визначений кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проаналізувавши наданий прокурором доказ та перевіривши, чи були дотримані вимоги КПК України під час його отримання, слідчий суддя дійшов висновку, що висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 11.09.2020 № 14703/18-48 отриманий в результаті грубого порушення діючого процесуального законодавства, оскільки прокурором наданий висновок експерта, постановлений за результатом проведення експертного дослідження, що було ініційоване постановою слідчого в межах іншого кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи, що діючим КПК передбачений порядок отримання зазначеного доказу іншим, процесуальним, шляхом, суд доходить висновку про те, що висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 11.09.2020 № 14703/18-48 є очевидно недопустимим доказом та його подальше дослідження у судовому засіданні необхідно припинити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 369, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 про визнання доказів очевидно недопустимими задовольнити.

Визнати висновок експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 11.09.2020 № 14703/18-48 очевидно недопустимим доказом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1