Ухвала

від 29.09.2020 по справі 2-971/11

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2-971/11

Провадження № 6/333/35/20

УХВАЛА

29 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Холода Р.С., за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ ОТП Факторинг Україна 14.05.2013 року звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа по справі №2-971/11, виданого 21.02.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором в сумі 409 460,50 грн. та судові витрати в розмірі 1820 грн. Зазначений виконавчий лист позивачем був отриманий 21.02.2013 року, а строк пред`явлення до виконання зазначено до 29.05.2012 року, тобто ТОВ ОТП Факторинг Україна отримало виконавчі листи вже з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання ТОВ ОТП Факторинг Україна зазначило наступне. 18.05.2011 року було ухвалено рішення в заочному порядку, без участі представника позивача та відповідачів, тобто про наявність рішення представник ТОВ ОТП Факторинг Україна дізнався 21.02.2013 року, коли отримав виконавчі листи. Також, було внесено зімни до ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження , а саме: скоротилися строки пред`явлення виконавчих листів до виконання до одного року. Просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

03.06.2013 року ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.

На підставі апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка діяла як законний представник ОСОБА_4 ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 року постановою Запорізького апеляційного суду від 24.12.2019 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна не з`явився, про день, місце й час розгляду був повідомлений належним чином. До суду від представника ОСОБА_5 надходили заяви про розгляд заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання без її участі. Суд визнавав явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна обов`язковою, проте представник до суду не з`явилась, жодних письмових додаткових пояснень до суду не надано. Рішення про обов`язкову участь представника позивача приймалося з метою більш повного дослідження причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Зазначив, що позивачем пропущено строк пред`явлення до виконання майже як три роки. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя було ухвалено 18.05.2011 року, а із заявою про видачу виконавчих листів представник позивача звернувся до суду лише 16.01.2013 року та отримано виконавчі листи 21.02.2013 року.

03.06.2013 року судом було винесено ухвалу про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання. Тільки 07.08.2013 року виконавчий лист було отримано представником ТОВ ОТП Факторинг Україна , а пред`явлено до виконання тільки 10.12.2013 року, тобто через сім місяців після закінчення терміну продовженого судом на підставі ухвали від 03.06.2013 року. Тобто, у ТОВ ОТП Факторинг Україна була можливість реалізувати свої права в період з травня 2013 року по 12.08.2015 року. Крім того, у виконавчому листі помилково зазначено адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 . Про наявність даної помилки представник ТОВ ОТП Факторинг Україна був обізнаний, так як вони володіли достовірною інформацію щодо місця проживання боржників, їх анкетних даних, проте із заявою до суду про внесення виправлень до виконавчого листа не звернулись. Це призвело до неналежного повідомлення боржників по виконавчому провадженню.

Доказів щодо неможливості звернення до цього часу до суду або інших дій щодо отримання виконавчого листа ТОВ ОТП Факторинг Україна до суду не надано, об`єктивних причин, що унеможливлювали такі дії не наведено. Просить у задоволенні заяви відмовити.

Суд, заслухавши представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вивчивши заяву та додані до неї документи, дійшов до такого.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядає справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2011 року позов ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість в сумі 409 460,50 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн. Рішення набуло законної сили 29.05.2011 року (Т. 1, а.с. 63-64).

За заявою представника ТОВ ОТП Факторинг Україна від 16.01.2013 року виконавчі листи по вказаній справі були видані 21.02.2013 року, строк пред`явлення яких до виконання вказано - 29.05.2012 року (т. 1, а.с. 70-71).

У травні 2013 року ТОВ ОТП Факторинг Україна подало заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, фактично зазначивши, що причиною такого звернення став факт видачі виконавчих листів, в яких строк для їх пред`явлення сплив. Причиною пізнього звернення до суду з приводу видачі виконавчих листів став факт необізнаності товариства про розгляд справи та винесення по ній рішення (т. 1, а.с. 68-69).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 року поновлено ТОВ ОТП Факторинг Україна строк для пред`явлення виконавчих документів №2-971/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості в сумі 409 460,50 грн., судовиї витрат в сумі 1820 грн., авсього 411 280,50 грн. до виконання у справі за позовом ТОВ ОТП Факторинг до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1, а.с. 81).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.12.2019 року ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цій справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2, а.с. 109-114).

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.

Згідно виконавчих листів строк, який надавався позивачу звернутися до виконавчої служби - один рік, тобто у позивача був достатній строк для звернення до суду за виконавчими листами та пред`явлення їх до виконання в законодавчо встановлені строки.

За приписами ч. 1 ст. 371 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Аналогічні положення містить ст. 433 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Норми ЦПК України та Закон України "Про виконавче провадження" не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, зокрема, пред`явлення виконавчого листа до виконання; вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" заява № 32053/13 ).

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до вимог ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ ОТП Факторинг Україна був присутнім в судовому засіданні при ухваленні судом заочного рішення від 18 травня 2011 року, висловлював свою думку щодо позову. Тобто, був обізнаний про розгляд справи саме 18.05.2011 року, про це саме зазначено у рішенні суду (т. 1, а.с. 63-64).

Судом було витребувано з Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Головного Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) інформацію з приводу наявності виконавчих проваджень за виконавчим листом № 2-971/2011, де стягувачем є ТОВ ОТП Факторинг Україна , боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та витребування їх копій.

На виконання вимог ухвали суду начальник Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Головного Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабала І.А. надав копії виконавчого провадження ВП № 59451512 з примусового виконання виконавчого листа № 2-971/11 від 21.02.2013 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суми боргу в розмірі 411280,50 грн. Також суду була надана інформація, згідно якої у ВДВС на виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 59451408 з примусового виконання виконавчого листа № 2-971/11 від 21.02.2013 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна суми боргу в розмірі 411280,50 грн. 30.10.2019 року у виконавчому провадження № 59451408 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за п. 3 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження (смерть боржника ОСОБА_3 ) (т. 2, а.с. 172-218).

З копії виконавчого провадження ВП № 59451512 вбачається, що виконавче провадження відкрито 15.07.2019 року (т. 2, а.с. 177), де адресу боржника - ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 , тобто номер будинку вказано невірно.

11.01.2020 року постановою начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Головного Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шабалою І.А. скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2019 року, підстава - постанова Запорізького апеляційного суду від 24.12.2019 року, якою скасовано ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання (т. 2, а.с. 218).

З матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що виконавчий лист, який був виданий після рішення суду 03.06.2013 року перебував у провадженні Комунарського ВДВС, але повертався 23.06.2014 року та 28.12.2018 року. Коли саме пред`являвся виконавчий лист перед його поверненням з матеріалів виконавчого провадження не вбачається.

За приписами ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.

Зазначені ТОВ ОТП Факторинг Україна причини пропуску процесуального строку на отримання виконавчих листів по боржникам не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для звернення останніх із заявою у цій справі до суду у передбачений законом строк, до закінчення строку, встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання.

Твердження представника позивача, що вони не знали про винесення заочного рішення суду спростовується змістом вказаного рішення суду.

ТОВ ОТП Факторинг Україна фактично не вказано жодної поважної причини пропуску несвоєчасного отримання виконавчих листів та пред`явлення їх до виконання. Також, не названо жодної конкретної причини, яка безпосередньо унеможливлювала або ускладнювала можливість вчинення вказаних процесуальних дій у визначений законом строк.

На думку суду підстави для поновлення строку для пред`явлення до виконання вищезазначеного виконавчих листів №2-971/2011, виданих Комунарським районним судом м. Запоріжжя відсутні. Оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства строк примусового виконання виконавчого документу становив 1 (один) рік та він збіг 29.05.2012 року. ТОВ ОТП Факторинг Україна лише у січні 2013 року, тобто майже через 1 рік після того, як збіг строк на примусове виконання цих виконавчих документів, подав суду заяву про видачу їм виконавчих листів по боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки судом не вбачається поважних причин, які стали підставою для пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись ст .ст. 260-261, 354, 433 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02.10.2020 року.

Суддя Комунарського

районного суду м. Запоріжжя Р.С. Холод