Ухвала

від 19.10.2020 по справі 160/12321/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/12321/20

адміністративне провадження № К/9901/25679/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської крайової організації Української партії на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі за позовом Дніпропетровської крайової організації Української партії до Слобожанської селищної територіальної виборчої комісії Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

8 жовтня 2020 року на електронну пошту Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської крайової організації Української партії на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №160/12321/20.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 330 та частини першої статті 331 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилами частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

На підставі наказу Державної судової адміністрації України від 1 червня 2020 року №247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а також у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет". Під час експлуатації вказаних підсистем пілотним судам слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відтак альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Водночас відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

З касаційної скарги вбачається, що вона направлена на електронну поштову адресу суду касаційної інстанції. Також, до касаційної скарги надано роздруківку результату перевірки підпису, виданого Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ Приватбанк .

Разом з тим, відомості про сформування скаржником вказаного процесуального документа в підсистемі Електронний суд відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Слід відзначити, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заяви №17160/06, №35548/06; пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року, заява №24402/02).

Положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлюють, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отже, норми Регламенту Європейського суду з прав людини вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутися до суду в порядку, визначеному законом. До того ж національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнів у не відповідності вимогам якості закону не виникає.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута особі, яка її подала.

Окрім іншого, Суд відхиляє посилання скаржника на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №826/14954/17, оскільки зроблені у ній висновки стосуються обов`язку суду реєструвати процесуальний документ, навіть якщо він поданий засобами електронної пошти. Так, касаційна скарга Дніпропетровської крайової організації Української партії зареєстрована у Касаційному адміністративному суді та їй присвоєно номер К/9901/25679/20. Натомість цієї ухвалою суддя-доповідач вирішує питання щодо можливості відкриття провадження у справі на підставі КАС України, що повністю узгоджується з відповідними нормами процесуального закону.

Керуючись статтями 44, 18, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської крайової організації Української партії на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №160/12321/20 повернути особі, яка її подала .

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

…………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду