Дата документу 19.10.2020 Справа № 335/9686/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Є.У.№ 336/9686/17 Головуючий у 1 інстанції: Шалагінова А.В.
№ 22-ц/807/2376/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Полякова О.З.
Онищенко Е.А.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького навчально-виховного комплексу Гармонія Донецької міської ради, Ленінської районної у м. Донецьку ради, Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Донецького навчально-виховного комплексу Гармонія Донецької міської ради, Ленінської районної у м. Донецьку ради, Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона працювала у Донецькому НВК Гармонія до лютого 2015 р. відповідно до запису у трудовій книжці, а фактично до жовтня 2014 р. У НВК Гармонія перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі, а саме за серпень 2014 р. 50% в сумі 1 921,00 грн., за вересень 2014 р. в сумі 4 150,99 грн., за жовтень 2014 р. в сумі 4 474,94 грн. Зазначені суми були нараховані, але не виплачені через початок бойових дій у м. Донецьку. При звільненні відповідач не провів із нею остаточного розрахунку і заборгованість по заробітній платі на період звільнення на лютий 2015 р. склала 10 546,95 грн. Тому, відповідач має сплатити їй середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з моменту звільнення до дати звернення до суду із позовом у розмірі 160 338,81 грн.
Через бойові дії позивач перемістилася до м. Запоріжжя. На цей час Донецький НВК Гармонія та Ленінська районна у м. Донецьку рада знаходяться в м. Донецьку, тобто на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, тому вважає, що виплатити заборгованість перед нею має Управління державної казначейської служби у місті Донецьку Донецької області, яке наразі розташоване в м. Маріуполі.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з відповідачів на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 10 546,95 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 160 338,81 грн., зобов`язати Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області вчинити дії щодо перерахування на користь позивача грошових коштів в загальній сумі 170 885,76 грн.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області вчинити дії щодо перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 10546 грн. 93 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 160338 грн. 81 коп., а всього - 170885 грн. 74 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення не відповідає таким вимогам.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача, вона працювала вчителем математики, а 30.01.2015 позивача було звільнено з посади вчителя математики за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 14- 16).
Згідно із довідкою від 20.02.2017 № 0000119468 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач ОСОБА_1 перемістилась з м. Донецька до м. Запоріжжя (Вознесенівський район) (а.с. 17).
З 01.09.2015 позивач працює вчителем математики в Запорізькій гімназії № 11 (а.с. 16 - зворот).
Позивач зазначала, що із нею при звільненні з НВК Гармонія м. Донецьк не було проведено остаточного розрахунку при звільненні, а також не виплачено заробітну плату за серпень 2014 р. 50% в сумі 1 921,00 грн., за вересень 2014 р. в сумі 4 150,99 грн., за жовтень 2014 р. в сумі 4 474,94 грн.
Натомість жодних доказів на підтвердження цієї обставини позивачем не було надано.
Суд першої інстанції поклав обов`язок спростування доводі позивача на відповідачів, хоча встановив, що заклад, у якому працювала позивач знаходиться на неконтрольованій Україною території.
Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно з пунктом 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до статей 2 та 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", з квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція, від часу проведення якої територія міста Донецька є тимчасово непідконтрольною українській владі.
Тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, встановлено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який має пріоритет над іншими законами.
Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону передбачено, що закони та інші нормативно правові акти України діють у частині, що не суперечать цьому Закону.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Згідно з постановою Правління Національного банку України "Про призупинення здійснення фінансових операцій" від 06 серпня 2014 року № 466, призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", яка набрала чинності
11 листопада 2014 року, встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов`язані забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Пунктом 3 Тимчасового порядку встановлено, що заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалась на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа переміщена в населений пункт на контрольовану територію, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи.
Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку, заробітна плата виплачується працівникам установи, яка переміщена на контрольовану територію, якщо установа продовжує функціонувати (здійснювати господарську, статутну діяльність) і працівники виконують свої функціональні обов`язки.
Відповідно до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що заклад, у якому працювала позивач не був переміщений на контрольовану українською владою територію.
Судова колегія враховує, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем належними та допустимими доказами не підтверджена. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Донецький навчально-виховний комплекс Гармонія Донецької міської ради має заборгованість із заробітної плати перед позивачем.
Оскільки позивач не перебувала у трудових відносинах з Ленінською районною у місті Донецьку радою, Донецькою міською радою, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Донецьку, і вони не є роботодавцями, у розумінні положень Кодексу законів про працю України, які зобов`язані виплачувати позивачу заробітну плату, заявлені позовні вимоги до вказаних відповідачів не ґрунтуються на законі, тому задоволені бути не можуть.
Посилання суду першої інстанції на те, що Ленінська районна у місті Донецьку рада зареєструвала своє місцезнаходження за адресою: 84333, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Транспортна, будинок 2, тобто на підконтрольній державній владі України території (а.с. 63), а Управління Державної казначейської служби у Ленінському районі м. Донецька Донецької області було перереєстровано на контрольовану територію України за адресою: 87000, смт. Володарське, вул. Леніна, 128, не є підставою для стягнення з цих відповідачів грошових коштів, позаяк жодними доказами не доведено, що позивач заклад, у якому працювала позивач був структурним підрозділом та фінансувався за відділу освіти Ленінської районної у м. Донецьку ради.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у Постановах Верховного суду у справах № 549/455/16-ц (провадження № 61-23003 св 18), справа № 541/2357/16-ц (провадження № 61-13137св18) та ін..
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області задовольнити.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2018 рокупо цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Донецького навчально-виховного комплексу Гармонія Донецької міської ради, Ленінської районної у м. Донецьку ради, Управління державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 19 жовтня 2020 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: О.З. Поляков
Е.А. Онищенко.
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92278126 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Крилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні